Як відкрити бізнес у Франції для отримання ВНЖ і паспорта

Відкрити бізнес у Франції для ВНЖ можна через програму Passport Talent, зареєструвавши компанію, працевлаштувавшись у неї та підтвердивши економічну інтеграцію доходом на території країни.

Коротко

• Власна компанія у Франції веде до ВНЖ швидше та ймовірніше, ніж робоча віза, а потім відкриває шлях до натуралізації.
• Для французького ринку оптимальна компанія до 10 співробітників — під такий масштаб розраховані місцеві пільги й податкові відрахування.
• Клієнти компанії не мусять бути французькими — важливі реальні надходження, зарплата й сплата податків, а не нульова виручка.
• Passport Talent через компанію не вимагає зростання в єдинорога: достатньо 2–3 робочих місць і підтвердженого доходу на території Франції.
• Франція залишається єдиною країною Європи, де довгостроковий ВНЖ і паспорт доступні через класичний, нетехнологічний бізнес.

Чому відкриття компанії — шлях до французького паспорта

Для отримання французького громадянства дедалі частіше вимагають не лише фізичного проживання в країні, а й активної економічної інтеграції — тобто доходу на території Франції. Це вимога натуралізації, окремої і довшої процедури, яка настає після виду на проживання. Формально вона не закріплена жорстко, але вже є випадки відмови в громадянстві саме на цій підставі.

Влаштуватися на роботу у Франції без вільного володіння французькою мовою вкрай складно: ринок праці закритий для тих, хто не говорить мовою достатньо вільно, а робочу візу отримати складніше й довше, ніж відкрити власну компанію.

а робочу візу отримати складніше й довше, ніж відкрити власну компанію

Власна компанія вирішує цю проблему інакше: через працевлаштування у своєму ж бізнесі заявник показує ту саму економічну інтеграцію, яку вимагають для паспорта. Саме тому вид на проживання через відкриття компанії виявляється отримати швидше та ймовірніше, ніж через робочу візу, — а вже він у перспективі відкриває шлях до натуралізації.

Малий бізнес у Франції: ресторани, послуги, автосервіси

У Франції зараз помітне зростання класичного малого бізнесу: відкривається багато нових кафе й ресторанів, розвиваються туристичні та побутові послуги, включно з автосервісами.

Цей підйом малого бізнесу тісно пов’язаний з імміграцією — причому не лише з Росії, а з припливом людей із різних країн, які приносять на ринок нові підходи до сервісу. Показовий приклад — кафе й ресторани, відкриті російськомовними засновниками: рівень сервісу в них помітно вищий, ніж у середньому по ніші. Такий ефект від припливу підприємців-іммігрантів помітний не лише у Франції — те саме видно в Барселоні, Ніцці й Парижі.

На відміну від технологічних стартапів, класичний бізнес такого роду не потребує венчурного капіталу чи виходу на десятки ринків — він орієнтований на локальний попит, і саме тому іммігранти успішно закривають у ньому ніші, які раніше залишалися слаборозвиненими.

Франція для класичного бізнесу проти Іспанії, Італії, Португалії

Для класичного бізнесу Франція виграє в Іспанії, Португалії та Італії — ринок тут просто більший, а населення більш привчене споживати і платоспроможніше за сусідів по Південній Європі. В Іспанії, Португалії та Італії платоспроможного попиту помітно менше: іспанцям, за спостереженням, багато чого просто не потрібно, а португальці й італійці в середньому бідніші — тобто ринку для класичних сервісів там менше, ніж у Франції.

При цьому всередині Європи немає єдиного ринку на 500 млн людей: Євросоюз — це клаптикова ковдра з країн із різним менталітетом і різними звичками споживання, де переклад реклами іншою мовою не вирішує проблему масштабування. Реальний розмір окремої європейської країни — 30–40 млн жителів, тоді як у США ринок одразу 300 млн, в Індії — близько мільярда, у Британії — 50 млн (щоправда, з іншими законами й складнішим доступом до капіталу).

Саме тому Франція не підходить тим, хто розраховує швидко виростити компанію-єдинорога з мільярдною капіталізацією: під такі цілі потрібна інфраструктура великих ринків, а не французька.

Зате малому і середньому бізнесу у Франції створили пільги й податкові відрахування, і він почувається тут добре. Оптимальний розмір для французького ринку — компанія до 10 співробітників: якщо мета не розростись у холдинг, а отримати якісне життя за невеликі гроші та підтвердити економічну інтеграцію з Францією, сервісний, класичний або інноваційний бізнес такого масштабу підходить найкраще.

Технологічний бізнес і стартапи: інвестиції Франції у FrenchTech

Інноваційний, технологічний і класичний бізнес у Франції потрібно розглядати окремо — у них різні перспективи. За Макрона держава вклалася в програму FrenchTech, і результат помітний насамперед у фінтеху: за останні роки з’явилися зручні сервіси, яких раніше на французькому ринку просто не існувало.

Офіційна мета — обійти Німеччину за обсягом венчурного капіталу, вкладеного у стартапи, і увійти до трійки лідерів Європи разом з Англією. Франція й Німеччина довгий час йшли за цими обсягами майже нарівні, склад трійки змінюється залежно від рейтингу, але конкуренція між країнами саме за це місце — частина стратегії. Під цю мету у Франції з’явилася велика кількість акселераторів, інкубаторів і програм підтримки стартапів: одні працюють ефективно, інші швидко закриваються, але загальний ривок у підтримці технологічного сектору відчутний.

При цьому на масштабований стартап рівня «єдинорога» — компанію з капіталізацією від мільярда — ця підтримка розрахована слабко. Для порівняння: у США підприємця заохочують мислити великими проєктами з високим потенціалом («Big Dreams»), там доступний великий обсяг венчурного капіталу і вибудувані зрозумілі механізми отримання пільг і грантів саме для IT-компаній. У Франції для досягнення того самого результату доведеться вкласти в рази більше зусиль, ніж у країнах з розвиненішою інфраструктурою під великі компанії — спеціалізація французької економіки інша: малий і середній бізнес плюс історично сформовані великі держкорпорації в атомній енергетиці та авіабудуванні, нових аналогів яким практично не виникає.

Додаткове обмеження — мова: будь-який стартап, що виходить на ринок окремої європейської країни, локально обмежений мовним бар’єром цієї країни, і Франція тут не виняток. Якщо мета — побудувати компанію-єдинорога з мільярдною капіталізацією і масштабувати бізнес глобально, починати з Франції не варто: розраховувати потрібно на серйозну причину обрати саме цю юрисдикцію, наприклад наявність великого французького партнера-якоря з готовою підтримкою. У всіх інших випадках для по-справжньому масштабованого міжнародного бізнесу краще придивитися до інших країн.

Критерії економічної інтеграції для паспорта Франції

Економічна інтеграція підтверджується формальним і фактичним працевлаштуванням: заявник відкриває компанію, оформляється в неї співробітником і отримує дохід на території Франції. Цю умову оцінюють і при продовженні виду на проживання Passport Talent, і пізніше — при подачі на натуралізацію, тобто на громадянство. На практиці влада звертає увагу на конкретні ознаки — створення робочих місць (у розглянутому випадку йшлося про два), статус платника податків і активний дохід у самого засновника.

Французькі клієнти для цього не обов’язкові. Компанії можуть платити будь-які контрагенти, включно з пов’язаними структурами — наприклад, компанія з Дубая, де заявник сам виступає співзасновником. Вимоги щодо походження клієнтів або їхнього французького громадянства не існує: важливо, щоб гроші надходили в компанію, з них платилася зарплата, а сама компанія — як французький податковий резидент — платила податки й показувала виручку, а не залишалася нульовою.

Другий варіант — засновник вкладає власні кошти в оборотний капітал компанії: поповнює статутний капітал, дає компанії інвестиційну або звичайну позику, і вже з цих грошей компанія платить йому зарплату. Цей спосіб робочий, але тимчасовий: він викликає запитання у влади при продовженні статусу.

Продовження перевіряє саме те, що декларувалося при отриманні. Якщо вид на проживання Passport Talent виданий на 4 роки, до моменту продовження запитають, чому компанія живе лише на грошах засновника, де обіцяна діяльність і де клієнти. Повна відсутність клієнтів може стати приводом для додаткових запитань у влади про реальність бізнесу — тому, хоча французьке походження клієнтів не вимагається, їхня наявність як така бажана.

Бізнес за франшизою у Франції для ВНЖ

Франшизу для отримання ВНЖ відкрити можна — таких кейсів багато, і за франшизними моделями зазвичай дається готова покрокова інструкція, що спрощує запуск. Ключова умова: під франшизу реєструється нова юридична особа, і ця юрособа має належати заявнику, а не франшизодавцю.

Додатково рекомендується привнести у франшизний бізнес щось своє, додати власну складову поверх базової моделі — це зміцнює позицію заявника. Тут є обмеження: франшизодавець не завжди дозволяє змінювати бізнес-модель. Франшиза продається як готовий пакет, і власник франшизи зобов’язаний слідувати їй — інакше франшизодавець не відповідає за якість бізнесу. Цей момент варто уточнювати на юридичному рівні ще до підписання франшизного договору.

Passport Talent через компанію проти стартап-візи

Passport Talent через відкриття компанії не зав’язана на масштаб штату так, як стартап-віза, — у цьому її принципова відмінність. Стартап-віза видається простіше саме під ідею: потрібно показати команду і довести, що вже є MVP, мінімально життєздатний продукт. По суті це венчурна ставка держави на те, що проєкт виросте в єдинорога, — свого роду казино, де може вистрелити, а може ні.

Passport Talent через компанію влаштована інакше: це програма для малого й середнього бізнесу, і навіть бізнес-план для неї пишуть по-іншому. Очікувань, що компанія перетвориться на єдинорога, тут немає взагалі — у Франції в це ніхто не вірить, і оцінюють заявку прагматичні комерсанти, які розуміють: малий і середній бізнес вирощують десятиліттями, і саме на ньому тримається вся економіка країни.

Тому не варто лякатися, якщо компанія створює лише три робочі місця — наприклад, сам підприємець як бухгалтер і дружина в ролі комерційного директора. Невелика компанія, що надає послуги у Франції, повинна демонструвати економічну інтеграцію і закривати критерій отримання доходу на території країни — цього достатньо, щоб претендувати на Passport Talent цим шляхом.

Passport Talent через компанію проти стартап-візи

Критерій	Passport Talent через компанію	Стартап-віза
Що потрібно показати	Економічну інтеграцію й дохід у Франції	Команду та MVP (мінімально життєздатний продукт)
Очікування щодо зростання	Зростання не обов’язкове, оцінюють як малий/середній бізнес	Ставка на зростання в компанію-єдинорога
Кількість робочих місць	Достатньо 2–3	Залежить від масштабу ідеї
Хто оцінює заявку	Прагматичні комерсанти	Оцінка потенціалу ідеї та команди

Чи можна зберегти бізнес за кордоном при переїзді у Францію

Мати бізнес-проєкти за межами Франції не заборонено — компанія в Дубаї, Гонконгу, Англії чи США може продовжувати працювати паралельно з французькою. Французький бізнес для Passport Talent при цьому залишається окремим: зазвичай це невеликий скромний проєкт, який закриває критерій економічної інтеграції, а закордонні компанії з ним ніяк не пов’язані і в цей критерій не зараховуються.

Весь бізнес переводити у Францію не потрібно — такої вимоги немає. Якщо до переїзду вже був налагоджений бізнес, наприклад, у Казахстані чи в Штатах, його можна залишити як є.

Є два моменти, які потрібно враховувати окремо. По-перше, у Франції діють вимоги щодо контрольованих іноземних компаній (КІК) — у якийсь момент потрібно повідомити французькі органи про наявність бізнесу за кордоном. По-друге, якщо із закордонних компаній виплачуються дивіденди, тут потрібно бути обережним із французькою податковою — правила розрахунку й декларування відрізняються від звичних в інших юрисдикціях. Ці питання вирішувані, але стосуються вже податкового консультування, а не самої процедури отримання ВНЖ чи паспорта.

Франція серед інших країн Європи для імміграції через бізнес

Як ринок споживача Франція розвинена сильніше за більшість сусідів по Європі: у населення є гроші, і на цьому тлі можна будувати бізнес там, де в Угорщині, Греції чи Іспанії грошей і попиту просто немає. У Німеччині наразі серйозні економічні проблеми, а країни Бенілюксу й Скандинавії — маленькі локальні ринки. Із порівнянно великих ринків у Європі, крім Франції, виділяють хіба що Велику Британію — решта Європи в цьому сенсі майже не працює.

Ключова відмінність Франції — не лише розмір ринку, а й міграційний канал. Раніше майже в усіх європейських країнах можна було відкрити компанію просто під ідею й отримати під неї ВНЖ; зараз такі програми закриті майже всюди. Франція залишається єдиною країною, яка продовжує видавати довгостроковий ВНЖ із перспективою ПМЖ і паспорта для неінноваційного, нетехнологічного бізнесу. Стартап-візи під технологічні ідеї є в усіх європейських країн — десь їх отримати простіше, десь складніше, — але це окремий канал: він не замінює можливість зайти через класичний малий чи середній бізнес.

Франція залишається єдиною країною, яка продовжує видавати довгостроковий ВНЖ із перспективою ПМЖ і паспорта для неінноваційного, нетехнологічного бізнесу

Універсальної стратегії немає: при виборі країни й формату бізнесу важливо спершу визначити вид бізнесу — технологічний він чи класичний, — а потім чітко сформулювати власну мету переїзду. Одні шукають можливість побудувати великий проєкт, іншим достатньо невеликого доходу на життя й спокійного місця для проживання. Від цієї мети залежить, яка програма і яка країна підійдуть: для класичного малого бізнесу з розрахунком на довгостроковий ВНЖ і паспорт Франція зараз виділяється на тлі решти Європи саме тим, що тримає канал відкритим, тоді як у більшості сусідів він закритий.

Часті питання

Чи може громадянин іншої країни, крім Росії, використати відкриття компанії у Франції для отримання ВНЖ і паспорта

Так, схема з відкриттям компанії й підтвердженням економічної інтеграції не прив’язана до конкретного громадянства — приплив підприємців до Франції йде з різних країн, і та сама логіка отримання ВНЖ через бізнес і подальшої натуралізації застосовна незалежно від походження заявника.

Що буде, якщо після отримання ВНЖ через компанію я не зможу пройти натуралізацію

Натуралізація — окрема і довша процедура, яка настає після виду на проживання. Сам по собі ВНЖ через компанію не гарантує громадянство: економічну інтеграцію заново оцінюють уже на етапі подачі на натуралізацію, і саме там можуть виникнути питання, якщо критерії за цей час перестали виконуватися.