Людина приїхала до Британії студентом у 2010 році, не завершила навчання, залишилася без документів і 14 років жила у страху перед депортацією. Але менш ніж за рік отримала візу на підставі приватного життя — без попереднього статусу і без очікування двох десятиліть, обов’язкових для інших способів легалізації.

Як усе починалося: студент без курсу

У 2010 році заявник прибув до Великої Британії за студентською візою. Він не завершив навчання за обраною програмою і втратив статус студента. Залишаючись у країні без документів, роки минали у невпевненості — кожен вихід із дому супроводжувався страхом перед зустріччю з органами міграційного контролю. Жодного очевидного шляху легалізації не було видно.

Що завадило першій спробі

Заявник звернувся до іншого юриста, який подав заяву, але вона отримала статус “недійсна”. Після відмови всі надії здавалися втраченими. Людина довгий час не робила нових спроб, поки випадково не натрапила на відеоролики в TikTok, де описувалися подібні випадки та позитивні рішення щодо віз на приватній основі. Це змусило його спробувати ще раз.

Шлях через приватне життя

При другому зверненні юристу було запропоновано розглянути статус на підставі приватного життя у Великій Британії. Такий шлях стає можливим не через очікування встановленого терміну проживання, а через доведення міцних і справжніх зв’язків із країною: сімейні стосунки, робота, соціальні зв’язки, роки безперервного проживання.

У описаному випадку очікування розгляду тривало від 8 до 10 місяців. На початковому етапі юристом було названо орієнтовний термін три місяці, але згодом строки скориговано. Рішення щодо візи прийшло позитивне.

Що потрібно було підготувати

Для подання заяви на підставі приватного життя потрібно було зібрати документи відповідно до вимог органу міграції. Заявник надав кожен запитуваний документ повністю. Основна робота лягла на органи міграції, які ухвалювали остаточне рішення після подання заяви. На етапі підготовки та подання юрист надав детальну інструкцію — які документи зібрати, яку суму сплатити за державний збір і які саме матеріали знадобляться органам міграційного контролю.

Памятный документ — виза или уведомление о положительном решении на столе с печатью органа миграции

Життя без статусу: час страху

Роки перебування у статусі без документів минули у постійному напруженні. Кожен день приносив невпевненість: від тривоги під час поїздок до занепокоєння при влаштуванні на роботу. Заявник радить усім, хто перебуває у подібній ситуації: не чекайте і не залишайтеся у бездіяльності. Одного разу подавши заяву, людина принаймні починає процес, і це знімає частину психологічного тягаря — значна частка страху розвіюється після того, як заяву офіційно подано органам міграції.

Спільне послання для тих, хто в подібних ситуаціях

Заявник звертається до людей у подібних обставинах: неважливо, чи є у вас гроші, чи є вільний час, чи охоплює вас страх — спробуйте подати заяву. Після офіційного подання органам міграційного контролю шлях починає відкриватися сам по собі. Головне — почати. Віза приходить лише тоді, коли ви подаєте заяву; сидячи вдома, легалізацію не отримати.