Використовувати ШІ як помічника під час підготовки історії для притулку не заборонено, але текст, який виглядає повністю згенерованим, знижує довіру офіцера і створює ризик розбіжності з розповіддю на інтерв’ю.

Як розпізнають ознаки ШІ в історії для притулку

Під час розбору історії консультанти звертають увагу на те, що під кожен мотив, який дає право на притулок, факти були підігнані майже механічно: спершу перелічені юридичні підстави, а потім до них точково прив’язані події з життя заявника. Формулювання при цьому звучать нелюдяно — так, за оцінкою консультантів, люди зазвичай не говорять про пережите.

За їхнім висновком, текст не просто переписаний і покращений, а від початку згенерований: в інструмент на основі ШІ, ймовірно, завантажили факти, стару історію хвороби, довідки й документи, а готовий текст історії склала вже нейромережа.

Щоб зняти сумніви — юридична освіта або робота в правоохоронних органах теж може давати схожий сухий стиль викладу, — текст прогнали через ШІ-інструмент і прямо запитали, чи міг його написати людина, чи він створений штучним інтелектом. Відповідь була сформульована як імовірнісна: на підставі лінгвістичного аналізу структури й стилістики з високою ймовірністю текст або повністю згенерований, або зазнав глибокого редагування за допомогою ШІ.

Інструмент вказав на три ознаки:

  • текст механічно робить висновки, підганяючи факти під суворі юридичні критерії притулку;
  • у розділі про здоров’я дружини медичні дані оброблені характерно для ШІ: російські терміни перекладені ідеально точно, вставлені коди, а наприкінці — синтезований абзац-висновок;
  • попри опис катувань і погроз, тон розповіді лишається стерильним і відстороненим протягом усього документа.

Важливо розуміти: це оцінка лінгвістичного аналізу, а не юридичний доказ. ШІ-інструмент і консультанти формулюють висновок як імовірнісний — «з високою ймовірністю», а не як встановлений факт.

Чому незвичний стиль тексту — не завжди ознака підробки

Формальний, схожий на юридичний документ стиль історії не завжди свідчить про те, що текст згенерований ШІ — він може бути особливістю самого заявника. Якщо заявник працював прокурором або поліцейським, виклад у вигляді протоколу або з великою кількістю юридичних формулювань для нього природний: це та мова, якою він звик описувати події по роботі.

На практиці трапляються випадки, коли заявник із правоохоронних органів викладає свою історію майже у форматі поліцейського протоколу — читати такий текст важко, але його стиль не викликає підозр саме через професійне минуле автора. Юридична освіта або досвід роботи у відповідній сфері пояснюють канцелярський тон самі по собі, без участі ШІ.

Чому історія має збігатися з розповіддю на інтерв’ю

На інтерв’ю заявник розповідає свою історію усно, і на практиці важливо, щоб він міг переказати її хоча б приблизно так, як вона написана. Якщо стиль викладу в документі та манера, у якій людина реально висловлюється, розходяться, це стає помітно одразу — розбіжність видно за тим, як розповідається історія і як вона написана.

Явні ознаки генерації не обов’язково читаються як підробка: офіцер може припустити, що заявник просто скористався генератором тексту, щоб краще структурувати і оформити написане, — це найпоблажливіше трактування з можливих. Але не кожен офіцер схильний обирати саме його, а історія, що викликає підозру, за нинішньої ситуації навколо притулку від початку отримує менше довіри.

Оцінити відповідність стилю й усного мовлення складно, якщо спілкування із заявником велося лише письмово, без розгорнутих обговорень, — у такому разі судити про те, як людина насправді висловлюється, важко. В одному з випадків заявник на побутовому рівні писав коротко і звичайною мовою — помітно не так, як був написаний підсумковий текст історії.

Що робити, якщо історія потребує доопрацювання: розбір реального випадку

В одному з випадків під час розбору історії заявника був наданий два види зворотного зв’язку. Перший — об’єктивний аналіз: пряма вказівка на те, що сама манера написання тексту виглядає як згенерована, і це головна проблема документа. Другий — детальний розбір змісту: в історії було достатньо фактичного матеріалу, з яким можна було працювати далі.

За підсумками аналізу заявнику розписали плюси й мінуси історії в тому вигляді, в якому вона була подана, і вказали конкретно, що потрібно дописати, а що прибрати, що має бути присутнім у тексті, а чого там бути не повинно.

Заявник не зміг застосувати цей зворотний зв’язок самостійно: він відповів, що не розуміє, як переписати історію. У таких ситуаціях потрібна професійна допомога у формулюванні й оформленні документа.

Показова різниця між версіями однієї й тієї самої історії. Більш ранній варіант, за яким раніше вже давали фідбек, був написаний більш людською мовою — ймовірно, це була початкова версія, яку заявник свого часу подавав адвокату, ще до того, як у підготовку документів стали масово залучати ШІ.

Часті питання

Чи можна взагалі користуватися ШІ під час підготовки історії для притулку, якщо потім переписати її своїми словами?

У матеріалі прямо не розбирається допустимість використання ШІ як інструмента правки — йдеться про ризики, коли текст виглядає як від початку згенерований, а не доопрацьований людиною. Офіцер може розцінити явні ознаки генерації як спробу просто покращити структуру тексту, але може поставитися й суворіше, тому стиль історії має зрештою звучати як мовлення самого заявника, а не як редагування ШІ.

Що буде, якщо заявник уже подав історію, яка схожа на згенеровану ШІ?

Сама по собі така історія не є доказом обману — ШІ-аналіз і консультанти формулюють висновок лише як імовірнісний. Але поточна ситуація навколо притулку така, що історія, яка викликає підозру, від початку отримує менше довіри офіцера, тому до ризику варто поставитися серйозно і спробувати усунути ознаки генерації до подачі, якщо це ще можливо.