Visa D Visiteur — річний вид на проживання для тих, хто не працює за французьким трудовим контрактом. Програма підходить пенсіонерам, фінансово незалежним людям, власникам французької нерухомості та віддаленим працівникам. Ключовий критерій при оцінці досьє — регулярні поїздки до Франції за останній рік.

Що дає віза Visiteur

Віза Visiteur — це річний вид на проживання, який продовжується і після п’яти років дає право подати на десятирічну картку, а потім на громадянство. З цією візою ви отримуєте повний доступ до французької медицини, банків і державних шкіл для дітей. Віза надає свободу пересування по всій Шенгенській зоні (29 країн) без правила 90 на 180 днів — ви живете у Франції і подорожуєте Європою за своїм графіком.

Вимоги щодо доходу: закон і практика

У законі зазначено мінімум на рівні французького МРОТ — з 1 червня 2026 року це 1 478 євро на місяць. На практиці консульства схвалюють від 3 000 євро на місяць стабільного доходу на одного заявника або від 30 000 євро заощаджень, якщо регулярного доходу немає. Для родини сума збільшується пропорційно. Опублікованої таблиці для самоперевірки не існує — кошти оцінюють індивідуально.

Як джерела доходу приймають пенсію, ренту, дивіденди, роялті, відсотки від депозиту та зарплату від іноземного роботодавця. Ключове слово — регулярність. Разовий великий переказ від родича працює як аргумент лише в контексті загальної картини досьє. Криптовалюту практично не приймають.

Історія поїздок як вирішальний фактор

Раніше за цією програмою люди, які ніколи не були у Франції, отримували візу без питань. Зараз це майже неможливо. Консульство уважно дивиться, коли ви були в країні останній раз і скільки разів за минулий рік. Якщо у вас є свіжі штампи про в’їзд до Франції і ви регулярно туди їздили, це працює сильніше за все інше, що ви можете зробити за рік для посилення досьє.

Інші способи довести зв’язок із країною: свідоцтво про право власності на французьке житло, договір оренди на тривалий термін, підтвердження того, що у Франції живуть ваші діти, батьки чи партнер. Разом ці документи створюють картину, з якої консульству зрозуміло, навіщо вам цей статус.

Ідеальні кандидати на програму

Чотири профілі проходять майже без опору. Перші — люди, які часто їздять до Франції (більше двох разів на рік), знімають житло на тривалий термін і говорять французькою хоча б на побутовому рівні. Другі — власники французької нерухомості: це найлегші кейси з усіх. Треті — пенсіонери з пасивним доходом від оренди, інвестицій чи пенсії віком від 55 років. Програма писалася саме під цих людей.

Четвертий профіль — родини, де один із подружжя працює віддалено на іноземну компанію, а другий із дітьми хоче отримати доступ до французької освіти. Діти вступають до безкоштовних державних шкіл, другий із подружжя отримує картку резидента, а потім продовжує її і може подати на десятирічну картку.

Зміни у 2026 році

З кінця 2025 року у Франції діє новий закон про фінансування соціального страхування. Він передбачає окремий щорічний внесок за доступ до державної страховки Sécu (PUMA) для людей, які живуть за довгостроковою візою Visiteur і не працюють на місцевому ринку. Конкретної суми внеску поки немає — закон створив зобов’язання, але підсумкову цифру встановлює окремий декрет, який до середини 2026 року так і не вийшов. Усі цифри, що ходять у чатах, — це лише припущення. До підключення державної страховки (мінімум 3 місяці проживання плюс час на обробку) ви в будь-якому разі живете на приватній страховці.

Друга зміна стосується шляху до громадянства. З 1 січня 2026 року для натуралізації потрібна французька мова на рівні B2 замість колишнього B1, плюс обов’язковий громадянський іспит. Це стосується всіх досьє, поданих після 31 грудня 2025 року. При продовженні картки консульство перевіряє, чи дійсно ви жили у Франції — статус видається тим, хто тут живе, а не тим, хто тримає його про запас.

Кому програма не підходить

Visa Visiteur не підходить тим, у кого немає жодного зв’язку з країною. Таке досьє зараз слабке, і краще витратити півроку на вибудовування зв’язку, ніж отримати відмову.