H-1B чи L-1: яку візу обрати для роботи в США

Вибір між H-1B і L-1 залежить від того, чи є в заявника пропозиція роботи від американської компанії та диплом бакалавра (H-1B), чи досвід роботи в афілійованій іноземній компанії та структура для розвитку штату в США (L-1).

Коротко

• H-1B вимагає диплом бакалавра й job offer, але слот отримує лише близько 20% зареєстрованих заявників.
• Додатковий збір 100 000 $ на H-1B формально діє для петицій від 21 вересня 2025 року, поки триває апеляція.
• L-1 вимагає мінімум 1 рік досвіду в закордонній афілійованій компанії — диплома й оферу недостатньо.
• L1A підходить керівникам (близько 90% справ), L1B — вузьким фахівцям (близько 10% справ), і довести унікальність знань для L1B складніше.
• Для продовження L-1 нова компанія в США має показати через рік мінімум 8, а краще 10 співробітників — чоловік чи дружина заявника у штат не рахуються.

Чим відрізняються H-1B і L-1

H-1B і L-1 — обидві неімміграційні робочі візи, тобто видаються на тимчасову роботу в США, а не для отримання грін-карти напряму. На цьому схожість закінчується: далі у віз різні умови отримання, різні вимоги до роботодавця й різний порядок продовження. Деталі щодо кожної візи — у наступних розділах.

Вимоги для отримання H-1B

Для H-1B потрібен диплом бакалавра або вищий, причому посада, на яку запрошують, теж має вимагати такої освіти — це віза для фахівців із конкретною кваліфікацією.

• Диплом бакалавра. Базова вимога — вища освіта не нижче рівня бакалавра.
• Спеціалізована посада. Робота, на яку запрошують, повинна вимагати саме такої освіти. Чим вужча спеціалізація, тим вищий шанс на схвалення.
• Загальні позиції — ризик. Посади типу менеджера або директора з розвитку бізнесу вважаються надто загальними і можуть спричинити складнощі при отриманні візи.
• Пропозиція роботи. Потрібен job offer від американської компанії — без нього подати заявку не можна.
• Тип компанії значення не має. Закон не встановлює вимог до віку компанії, кількості працівників чи сфери діяльності: подати петицію може й стартап, створений напередодні.

Посади типу менеджера або директора з розвитку бізнесу вважаються надто загальними і можуть спричинити складнощі при отриманні візи.

Збір у 100 тисяч доларів на H-1B: що відомо зараз

У 2025 році Трамп ввів додатковий збір на H-1B у розмірі 100 тисяч доларів: його має сплатити заявник за певними H-1B петиціями, поданими на або після 21 вересня 2025 року — незалежно від того, оформляється віза в консульстві чи йдеться про зміну статусу в США. Закон передбачає винятки, які Міністерство внутрішньої безпеки схвалює у рідкісних випадках. На початку 2026 року суд скасував цю вимогу, але Міністерство юстиції оскаржило рішення. Доки апеляційний суд не розглянув справу, дія скасовувального рішення призупинена — а отже, збір формально продовжує діяти.

Доки апеляційний суд не розглянув справу, дія скасовувального рішення призупинена — а отже, збір формально продовжує діяти.

Однозначної відповіді, чи потрібно платити 100 тисяч доларів прямо зараз, матеріал не дає: питання перебуває в судовому процесі, і остаточне рішення ще не ухвалене. Якщо апеляційний суд підтримає першу інстанцію, збір буде скасовано; якщо ні — він залишиться в силі. Тим, хто оформляє H-1B через консульство, варто перевіряти актуальний статус цього спору безпосередньо перед подачею — ситуація може змінитися будь-якої миті.

Як проходить лотерея H-1B

1. Весна. Імміграційна служба щороку приймає заявки на участь у розіграші слотів H-1B.
2. Розіграш. З усіх зареєстрованих заявників можливість подати документи на візу отримує приблизно 20%.
3. Літо. Відібрані в лотереї подають документи на візу: ті, хто вже перебуває в США, оформляють зміну статусу, решта — звертаються до консульства.

Сама процедура оформлення після виграшу слота нескладна — основна складність саме в лотереї, де місце отримує не кожен заявник.

Вимоги для отримання L-1: досвід і афілійована компанія

Для L-1 потрібен job offer від американської компанії та мінімум 1 рік досвіду роботи в закордонній афілійованій компанії. Без цієї робочої історії заявку на L-1 подати не можна — на відміну від H-1B, де достатньо диплома й запрошення.

Афілійована компанія — це зв’язок між американською та іноземною структурою: або американська компанія є дочірньою щодо закордонного материнського офісу, або в обох є спільні контрольні акціонери. Тобто контрольні акціонери іноземної компанії мають одночасно бути контрольними акціонерами американської.

Найчастіше за L-1 переїжджають власники компаній: людина — гендиректор іноземної фірми, відкриває в США дочірнє підприємство, і воно спонсорує йому візу. Це найпоширеніший сценарій використання L-1, хоча закон дозволяє й просто перевести співробітника з роком стажу в закордонній філії чи головному офісі.

H-1B і L-1: ключові відмінності

Критерій	H-1B	L-1
Освіта	Диплом бакалавра або вищий обов’язковий	Формальна вимога до диплома відсутня
Досвід роботи	Не потрібен	Мінімум 1 рік у закордонній афілійованій компанії
Спосіб отримання	Щорічна лотерея, відбирають близько 20%	Подача за наявності оферу та афілійованої компанії, без лотереї
Значення розміру компанії-роботодавця	Не перевіряється: вік, кількість співробітників, сфера не важливі	Штат і посади співробітників безпосередньо впливають на продовження
Додатковий збір	100 000 $ за петиціями від 21 вересня 2025 року (у судовому спорі)	Не згадується

Дані наведено за текстом статті.

L1A і L1B: у чому різниця

Категорія	Кому підходить	Частка серед справ по L-1
L1A	Керівники: гендиректор, заступник директора, керівник великого відділу закордонної компанії	близько 90%
L1B	Фахівці з вузькими знаннями: власне ПЗ компанії, специфічні виробничі процеси, робочі методики	близько 10%

Для L1A посада в США не обов’язково має дублювати закордонну один в один — колишній CFO може зайняти посаду гендиректора, але управлінський рівень посади зберігається. Для L1B потрібно довести, що заявник володіє знаннями, яких немає у звичайних кандидатів на американському ринку, і що його присутність у США потрібна для навчання місцевих співробітників або розвитку нового відділу. Саме через складність цього доведення L1B зустрічається рідше.

Штат співробітників для L-1: скільки потрібно і як це впливає на продовження

У закордонній компанії заявник мав керувати мінімум 10 співробітниками — це підтверджує достатній масштаб бізнесу ще до подачі. Для нової компанії в США планка нижча: через рік роботи потрібно показати хоча б 8, а краще 10 підлеглих.

Тут L-1 принципово відрізняється від H-1B: за H-1B кількість співробітників роботодавця не має значення і не перевіряється, а за L-1 штат і посади співробітників безпосередньо впливають на можливість продовження візи.

Якщо компанія в США нова, L-1A або L-1B видають одразу лише на один рік. До заявки на продовження додають дані по кожному співробітнику та штатний розпис. На практиці частина заявників дізнається про порог у 8–10 осіб лише до моменту продовження і встигає найняти лише 3–5 — цього недостатньо.

На практиці частина заявників дізнається про порог у 8–10 осіб лише до моменту продовження і встигає найняти лише 3–5 — цього недостатньо.

Важливо не лише число, а й структура штату. Для L1A очікується ієрархія: головний заявник — гендиректор, під ним мінімум два керівники з вищою освітою, а вже під керівниками — рядові співробітники. У підсумковому складі має бути не менше 8 співробітників, не рахуючи самого заявника.

При підрахунку не враховується чоловік або дружина заявника — ця людина не входить до штату за жодних умов. А от інших родичів включити до підрахунку можна.

Як довести управлінську роботу для L1A і унікальність знань для L1B

Для L1B потрібно довести унікальність власних знань і вмінь — тобто показати, що заявник має специфічну експертизу, якої не мають звичайні співробітники компанії.

Для L1A самого штату співробітників недостатньо: окрім їхньої кількості потрібно довести, що робота заявника має переважно управлінський характер. Для цього готують розбивку за відсотками — скільки часу йде на різні типи завдань. Мета — показати, що основна діяльність стосується керівництва, а не операційних функцій типу продажів чи дзвінків клієнтам: усю щоденну рутинну роботу виконують підлеглі, а заявник ними керує та курує загальне керівництво компанією.