11 вересня президент Зеленський висловив надію на повернення всіх українців з-за кордону після закінчення війни. Однак він не відповів на ключові питання: куди повертатися людям з окупованих територій, які гарантії вони отримають і що зміниться в країні, щоб мотивувати людей залишити роки інтеграції в Європі.

Проблема житла і територій

Найгостріше питання стосується 50—100 тисяч людей з окупованих територій, включно з Маріуполем, Бердянськом, Кримом, Луганськом і Донецьком. Якщо українська держава вважає ці регіони своїми, то куди фактично можуть повертатися люди? Україна заявляє, що це її території, але вони перебувають під контролем окупантів. Немає ясності ні щодо відбудови зруйнованого житла, ні щодо того, де розміщуватися громадянам, що повертаються, ні щодо конкретної програми відновлення цих регіонів.

Люди, які вже п’ять років інтегруються в Європі

Більшість українців, які отримали тимчасовий захист у країнах Європейського союзу, за п’ять років побудували стабільне життя. Вони працюють, сплачують податки, розвивають кар’єру та забезпечують сім’ї. Чоловіки захищені від ризику мобілізації. Житло в Європі вони орендують, але життя налагоджене — є робота, безпека, відсутність бойових дій. Повернення означає відмову від усіх цих досягнень і початок з нуля.

Неясні гарантії держави

Президент не запропонував конкретних гарантій для тих, хто повертається. Невідомо, що отримає громадянин після повернення: підтримку в пошуку роботи, допомогу з житлом, соціальні виплати. Якщо людина повернулася з окупованої території, її будинок зруйнований і майно втрачене, вона приїжджає «голий як сокіл» — без коштів, житла й перспектив. Ніхто не гарантує, що вона знайде роботу, отримає гідну зарплату або взагалі зможе забезпечити себе та сім’ю.

Економічна невизначеність після війни

Перші п’ять років після закінчення бойових дій стануть періодом економічного шоку. Коли гранти й кредити іноземних партнерів закінчаться, почнуться серйозні проблеми. Очікується інфляція, зростання курсу долара та євро, економічний спад. Покращення ситуації залежить від того, чи прийдуть до влади люди, здатні реформувати систему, чи повернуться попередня корупція, крадіжки та вплив олігархів.

Побоювання повторення помилок минулого

Українці, які пережили значну частину життя в країні, пам’ятають її проблеми: нестабільність, корупцію та беззаконня. Повернення в ту саму систему означає наступ на ті самі граблі. Навіть за любові до України люди усвідомлюють: якщо нічого не зміниться в державі, повернення не має сенсу. Вони ризикують втратити роки інтеграції в розвинену країну заради повернення в непередбачуване майбутнє без будь-якої підтримки й гарантій.