Наразі вихід Польщі з ЄС (Полексіт) залишається лише вимогою частини політичних сил і близько чверті населення, тоді як більшість поляків підтримує членство в союзі.

Коротко

  • Приблизно кожен четвертий поляк підтримує вихід з ЄС — 24,7% за даними ІБРС у грудні 2025 року, найвищий показник за 22 роки членства.
  • Найменше підтримки Полексіт має серед виборців Дональда Туска (3%) і молоді 18–30 років (13%).
  • Польща отримала від ЄС 174 млрд євро інвестицій і щороку близько 5 млрд євро аграрних дотацій.
  • Британія після Brexit у 2025 році підписала угоду про узгодження законодавства з ЄС — без права голосу при його ухваленні.
  • Понад 40% виборців трьох правих партій Польщі підтримують вихід з ЄС, хоча жодна не проголошує це офіційною метою.

Що таке Полексіт і хто в Польщі його вимагає

Полексіт — термін за аналогією з Брекситом, який позначає вихід Польщі з Європейського Союзу. У Польщі частина громадян вимагає не лише виходу з ЄС, а й одночасного виходу з НАТО та виведення американських військ з території країни.

Приводом для нинішньої дискусії стала публічна заява Кшиштофа Босака, заступника маршалка Сейму від партії Конфедерація: ціною повного доступу до спільного ринку ЄС є підпорядкування праву Союзу, включно з кліматичною політикою, тому британці вийшли, щоб відновити суверенітет і укласти угоду з ЄС як зовнішній партнер. У дискусії 2 вересня Босак фактично захищав саме таку британську модель відносин — коли країна торгує з ЄС на правах зовнішнього партнера, не маючи впливу на його рішення.

Офіційну вимогу Полексіту висуває партія Конфедерація Корони Польської Гжегожа Брауна: там вихід з ЄС називають єдиним способом відновити суверенітет Польщі. Конфедерація Менсена і Босака до Полексіту офіційно не закликає, але її лідер Менсен регулярно критикує Європейський Союз, а сам Босак публічно наполягає на перегляді умов членства Польщі в ЄС.

Хто за Полексіт

Офіційно вимагає виходу з ЄС лише Конфедерація Корони Польської Брауна. Конфедерація Менсена і Босака до Полексіту не закликає, але наполягає на перегляді умов членства.

Норвезька, британська модель і повне членство: три шляхи для Польщі

Євродепутатка від Громадянської коаліції Магдалена Адамович порівняла три моделі відносин Польщі з Європейським Союзом на прикладі того, як вантажівка з товаром перетинає кордон із Німеччиною.

Модель Кордон і митниця Платежі та умови
Норвезька Норми ЄС діють, але країна не має права голосу в органах ЄС 400 млн євро щорічного внеску; сільське господарство виключене з угоди про вільну торгівлю, тому на нього накладаються мита
Британська (після Brexit) Вантажівка зупиняється на кордоні, проходить митний і ветеринарний контроль Малий бізнес не витримує витрат на оформлення і залишає ринок
Повне членство в ЄС Вантажівка їде без зупинки, без мит і без перевірок Внесків за доступ до ринку та обмежень на голосування немає

При норвезькій моделі мита на аграрну продукцію особливо відчутні для Польщі: її фермери щороку експортують агропродукцію майже на 50 млрд євро, і саме ця торгівля потрапила б під додаткові платежі. Британська модель означає митне оформлення на кожну партію товару — витрати, які найбільше б’ють по малому бізнесу, що не має ресурсів на постійне проходження перевірок. Лише повне членство залишає вантажівку в дорозі без зупинок, мит і перевірок на кордоні.

Ціна норвезької моделі

Норвезька модель означає 400 млн євро внеску щороку і мита на сільгосппродукцію — а польський аграрний експорт сягає майже 50 млрд євро.

Що показав досвід Британії після Брексіту

Британський уряд сам підрахував наслідки виходу з Європейського Союзу: за оцінкою британського уряду, Брексіт знизить довгострокову продуктивність економіки країни приблизно на 4% протягом 15 років — це не щорічні втрати, а одноразове зниження потенціалу, яке в перерахунку означає близько 100 млрд фунтів втраченого потенціалу економіки. Ця сума перевищує річні видатки Британії на збройні сили — оборону й безпеку разом узятих.

Економіка Великої Британії значно міцніша за польську, і саме на цьому прикладі оцінюють, у що для Польщі може обійтися вихід із союзу. Якщо втрати відчутні навіть для сильнішої економіки, для слабшої вони можуть виявитися болючішими.

П’ять років після виходу Британія не зберегла обіцяного суверенітету, а повернулася до норм ЄС: у травні 2025 року вона підписала угоду про динамічне узгодження законодавства з правом ЄС і роллю суду ЄС. Формально країна отримала ті самі правила, які діють у Євросоюзі, але вже без права голосу при їх ухваленні — рішення приймаються в односторонньому порядку.

Для польських прихильників виходу з ЄС аргумент про суверенітет — ключовий: вони хочуть вийти, щоб самостійно впливати на власні норми. Британський досвід показує протилежний результат: країна вийшла, побула незалежною, а тепер приймає ті самі закони, що й Євросоюз, тільки без можливості їх змінювати.

країна вийшла, побула незалежною, а тепер приймає ті самі закони, що й Євросоюз, тільки без можливості їх змінювати

Чи справді Брюссель ухвалює рішення без Польщі

Більшість рішень у Європейському Союзі ухвалюють міністри й глави урядів держав-членів, у тому числі польські, — здебільшого кваліфікованою більшістю голосів, а одностайність потрібна лише для окремих чутливих сфер, як зовнішня політика чи оподаткування. Брюссель тут не чужа сила, яка щось нав’язує: рішення, на які пізніше нарікають польські праворадикали, підписували самі польські посадовці.

Зелений курс підтримав польський комісар Войцеховський від партії Право і Справедливість. Розширення Європейського Союзу погоджувала прем’єрка Беата Шидло. Торгівельну угоду з Мерсакур Польща підписала разом з іншими членами ЄС — і все це відбувалося за прем’єрства Матеуша Моравецького, який зараз пропонує вивести Польщу з Шенгенської зони і закрити кордони.

Виходить, що ті самі політики, які роками голосували за ці рішення в Раді Європейського Союзу, тепер перекладають відповідальність за їхні наслідки на абстрактний Брюссель. З погляду виборчої тактики це зручно, але не відповідає тому, як реально ухвалюються рішення в ЄС.

Виходить, що ті самі політики, які роками голосували за ці рішення в Раді Європейського Союзу, тепер перекладають відповідальність за їхні наслідки на абстрактний Брюссель

Що отримала Польща від членства в ЄС

Польща — один із найбільших бенефіціарів Європейського Союзу за прямими фінансовими показниками:

  • 174 млрд євро інвестицій — загальна сума, яку Польща отримала від ЄС.
  • близько 5 млрд євро дотацій щороку — стільки з 2004 року щорічно отримують польські фермери.
  • 44 млрд євро аграрного експорту без мита — саме стільки польська сільгосппродукція продається за кордон завдяки безмитному доступу до ринків ЄС.

Показово, що вихід із Союзу вимагає зокрема частина фермерів — та сама категорія, яка щороку отримує дотації та безмитний доступ до експортних ринків. Претензії цієї групи стосуються не Європейського Союзу як інституції, а внутрішньої аграрної політики Польщі.

Хто отримує вигоду

Польща отримала 174 млрд євро інвестицій від ЄС, а фермери — головна група, що вимагає виходу — щороку отримують близько 5 млрд євро дотацій і безмитний доступ на 44 млрд євро експорту.

Скільки поляків підтримує вихід з ЄС: дані опитувань 2025–2026

Дата Дослідницька компанія Підтримка виходу з ЄС Підтримка залишення в ЄС
грудень 2025 ІБРС 24,7% —
січень 2026 Полстер 22% 69%
травень 2026 Полстер 21% —
червень 2026 Полстер 24% —

Найвищий рівень відкритої підтримки Полексіту зафіксувала в грудні 2025 року дослідницька компанія ІБРС — 24,7% поляків виступили за початок процедури виходу з Європейського Союзу. Це найвища цифра за всі 22 роки членства Польщі в ЄС, яке триває з 2004 року.

Наступні опитування показують схожий, хоч і дещо нижчий рівень: у січні 2026 року Полстер зафіксував 22% прихильників виходу проти 69% за залишення в ЄС, у травні — 21%, у червні — 24%. Результат залежить від методології й формулювання питання в кожному конкретному опитуванні. Узагальнено ці дані дають одну картину: приблизно кожен четвертий поляк наразі підтримує вихід країни з Європейського Союзу.

Хто в польському суспільстві за вихід, а хто проти

Найменше підтримки Полексіт має серед молоді 18–30 років — лише 13%. Ще нижчий показник у виборців Дональда Туска та його коаліції: вихід з ЄС хоче лише 3% з них, тобто прихильники правлячої коаліції практично одностайні за членство в Європейському Союзі. Серед мешканців великих міст за вихід виступає 15% — теж помітно менше за середню по країні цифру.

Розкол проходить по кількох лініях одразу: місто проти села, освічені проти менш освічених, молодь проти людей середнього віку, праві проти центру й лівиці. Мешканці сіл підтримують вихід з ЄС частіше, ніж жителі міст, а серед людей із нижчим рівнем освіти підтримка Полексіту також вища. Ще одна група з високою підтримкою виходу — прихильники правих радикальних партій: вимога залишити ЄС для них — не окрема позиція, а частина ідеології, на якій будується весь правий радикальний табір.

вимога залишити ЄС для них — не окрема позиція, а частина ідеології, на якій будується весь правий радикальний табір

Які політичні сили в Польщі підтримують Полексіт

Партія Конфедерація і Конфедерація корони польської Гжегожа Брауна офіційно вважають Полексіт єдиним виходом і необхідною умовою відновлення суверенітету Польщі. Конфедерація Менсена і Босака займає обережнішу позицію: партія офіційно не закликає до виходу з ЄС, хоча регулярно критикує союз і вимагає змінити умови членства Польщі. Попри відсутність офіційного гасла, 41% виборців цієї партії підтримують вихід з ЄС.

Право і справедливість формально теж не закликає до Полексіту, але, за оцінкою дослідниці Ягеллонського університету, дедалі радикальніше формулює антиєвропейську риторику. Серед виборців опозиційних партій, до яких належить Право і справедливість, вихід з ЄС підтримують 43%.

Жодна з великих партій не проголошує вихід з ЄС офіційною метою. Але три праві політичні сили разом мають у рейтингах понад 40% виборців, і серед цієї аудиторії підтримка Полексіту є масовою, а не маргінальною позицією.

Де шукати підтримку Полексіту

Серед виборців Конфедерації Менсена і Босака за вихід — 41%, серед виборців опозиційних партій разом — 43%. Три праві сили мають понад 40% рейтингу.

Часті питання

Чи може Полексіт реально відбутися найближчим часом

Наразі це малоймовірно: жодна з великих партій, включно з Право і справедливість, офіційно не висуває вихід із ЄС як мету, а відкриту підтримку виходу висловлює лише кожен четвертий поляк. Офіційно вимагають Полексіту лише Конфедерація Корони Польської Брауна та частина Конфедерації. Без підтримки більшості населення й великих партій процедура виходу не має політичної основи для запуску.

Чому саме фермери одночасно отримують найбільше від ЄС і критикують його

Польські фермери щороку отримують близько 5 млрд євро дотацій і мають безмитний доступ до експорту на 44 млрд євро — це прямі фінансові вигоди від членства. Проте частина з них вимагає виходу з ЄС не через ці показники, а через незадоволення внутрішньою аграрною політикою Польщі. Тобто їхні претензії стосуються не самого союзу, а рішень польського уряду.

Чи є юридична процедура виходу країни з ЄС

У матеріалі йдеться про політичну дискусію навколо Полексіту, але сама процедура виходу з ЄС (за аналогією з механізмом, яким скористалася Британія) окремо не описана. Відомо лише, що Британія після виходу все одно повернулася до узгодження з нормами ЄС у травні 2025 року, уже без права голосу. Це показує, що навіть після формального виходу залежність від правил союзу може зберігатися.

Чому молодь у Польщі менше підтримує вихід з ЄС, ніж старші поляки

Серед молоді 18–30 років вихід з ЄС підтримує лише 13% — це найнижчий показник серед усіх вікових груп. Розкол проходить по лінії міста і села, освіти та політичних поглядів, і молодь частіше живе в містах і має вищий рівень освіти — групи, де підтримка Полексіту стабільно нижча. Це означає, що вік тут пов’язаний не сам по собі, а через супутні соціальні фактори.

Чи можна порівняти ситуацію Польщі з ситуацією Британії напряму

Не повністю: економіка Великої Британії значно міцніша за польську, тому британський досвід використовують як орієнтир, а не пряме передбачення. Якщо навіть сильніша економіка втратила близько 4% довгострокової продуктивності за 15 років, для слабшої польської економіки наслідки можуть виявитися пропорційно важчими. Це аргумент обережності, а не точний прогноз для Польщі.