На початку жовтня закінчується статус TPS у США, і потрібно або заїхати в Америку для його продовження, або лишитися в Канаді, де статус діє до 2028 року і подано на продовження. Різниця принципова: за TPS у разі автоматичного продовження на півроку виїжджати з США не можна, тоді як з канадським статусом можна виїжджати необмежену кількість разів.

Дві різні системи мобільності

У розглянутому випадку статус TPS у США спливає на початку жовтня. Щоб його продовжити, потрібно заїхати в Америку — і невідомо, чи продовження відбудеться взагалі. Якщо статус продовжується автоматично ще на півроку, це означає заборону виїжджати із США протягом цього часу.

Статус у Канаді натомість діє до 2028 року, і на його продовження вже подано заявку. З таким статусом можна виїжджати з Канади необмежену кількість разів — зокрема відвідувати США за туристичною візою, базуючись при цьому в Канаді.

Прив’язка до сім’ї як головний фактор

Основна причина лишатися біля Сіетла — там живе син із батьком. Територіально доводиться орієнтуватися саме на цей регіон: навіть якщо лишатися в США, з Гаваїв чи іншого штату довелося б їхати саме туди.

Одночасно у Ванкувері є родина — сестра з дитиною, відчуття родинного кола. Якщо лишитися в Сіетлі, регулярно їздити до них не вийде так само вільно, як зараз, коли дорога між Ванкувером і Сіетлом займає лише кілька годин.

США чи Канада: що переважує

На боці США — відчуття дому після трьох років життя там, знайомість побуту й давня мрія жити в цій країні. На боці Канади — новизна: за півроку у Ванкувері не вдалося по-справжньому познайомитися з країною, бракувало власного авто, довелося жити не самостійно.

При цьому визнається, що частина переваги США — нав’язаний стереотип, ніби там краще за Канаду, тоді як обидві країни дуже схожі. У Ванкувері природа — океан, гори — ближча й цінується більше, ніж у Сіетлі.

Прикордонний перехід між США та Канадою поблизу Сіетла й Ванкувера