З 1 червня 2026 року у Словаччині змінився закон про боротьбу з відмиванням грошей (AML), і реєстрація в системі GoAML, яка раніше була правом, стала обов’язком для так званих зобов’язаних осіб. Якщо на живностенському чи обходному реєстрі підприємця чи ТОВ записані бухгалтерія, консультації, юридична адреса чи операції з нерухомістю, до 30 листопада 2026 року потрібно ухвалити рішення: реєструватися, прибрати ці види діяльності чи провести аудит.

Що змінилося і навіщо це державі

AML — закон про протидію відмиванню грошей і фінансуванню тероризму. З 1 червня 2026 року всі, кого закон визначає як зобов’язаних осіб (словацькою — povinná osoba), мають зареєструватися в системі GoAML — системі фінансової розвідки словацької поліції. Раніше реєстрація в GoAML була добровільною, тепер вона обов’язкова.

Ідея держави проста: бухгалтери, консультанти, посередники та інші, через кого проходять гроші й угоди, мають бути “очима та вухами” у боротьбі з незаконним обігом коштів. Якщо зобов’язана особа бачить незвичну операцію, вона мусить її зафіксувати й повідомити. Для цього державі потрібно наперед знати, хто ці люди і компанії.

Кого стосується новий обов’язок

Закон перелічує 44 категорії зобов’язаних осіб. Насамперед це:

  • бухгалтерські послуги;
  • податкове та економічне консультування;
  • створення компаній і надання послуги юридичної адреси;
  • посередництво при продажу, купівлі та оренді нерухомості;
  • експедиторська діяльність;
  • торгівля коштовностями та витворами мистецтва;
  • аукціони та ломбарди.

Закон дивиться не лише на те, що записано в реєстрі, а на те, чим особа фактично займається. Крім того, якщо підприємець проводить готівкову операцію від 10 000 євро, він теж підпадає під дію AML, навіть якщо не належить до жодної з перелічених категорій.

Строки реєстрації та штрафи за порушення

Хто вже був зобов’язаною особою станом на 1 червня 2026 року, має зареєструватися в GoAML до 30 листопада 2026 року. Хто стане зобов’язаною особою пізніше — наприклад, почне нову діяльність, — має 30 днів на реєстрацію з моменту виникнення такого обов’язку.

Штрафи за порушення AML-обов’язків серйозні: у найтяжчих випадках закон допускає до мільйона євро, стартова планка — від 30 000 євро. Реальні штрафи зазвичай нижчі, але для перевіряльника важлива не лише сама реєстрація, а доказ того, що внутрішні процедури справді працюють.

Три шляхи дій для підприємця

Спочатку варто відкрити живностенський реєстр (якщо є živnosť) або обходний реєстр (якщо є sro) і звірити зазначені там види діяльності з переліком закону. Далі є три варіанти.

Перший — такі послуги надаються або плануються. Тоді потрібно зареєструватися в GoAML до 30 листопада 2026 року і створити внутрішній AML-протокол.

Другий — такі послуги не надаються і не плануються. Тоді має сенс прибрати відповідні види діяльності з реєстру. Але якщо послуга фактично продовжує надаватися, видалення рядка з реєстру не звільняє від обов’язку. Якщо згодом діяльність відновлюється, її потрібно знову вносити до реєстру і реєструватися протягом 30 днів.

Третій шлях — невпевненість, коли межа розмита. Наприклад, юридична адреса для власної компанії та юридична адреса як послуга клієнту — це дві різні речі. У такому разі варто провести короткий аудит перед ухваленням рішення.

Стійка реєстрації в словацькій державній установі з чергою відвідувачів

Що означає робоча AML-система на практиці

Для тих, хто обирає перший шлях, реєстрація в GoAML — лише перший крок. Далі в компанії має реально працювати AML-система. На практиці це означає:

  • ідентифікувати кожного клієнта і перевірити його документи;
  • встановити кінцевого бенефіціара (словацькою — KÚ);
  • перевірити, чи є клієнт політично значущою особою (PEP);
  • перевірити санкційні списки;
  • врахувати країну клієнта — наприклад, Росія та В’єтнам входять до переліку високоризикованих країн ЄС, що означає посилену перевірку (звідки гроші, мета відносин, хто ухвалює рішення), а не автоматичну відмову;
  • призначити відповідальну особу, навчити працівників і зберігати документи 5 років.

Недостатньо виконати всі ці кроки — потрібно вміти їх довести. По кожному клієнту має залишитися історія: що перевірялося, як оцінювався ризик і чому ухвалено те чи інше рішення.