Тимчасовий захист в Австрії 2026: нові правила подачі, розселення по землях і допомога

З 30 липня 2026 року Австрія продовжує приймати українців на тимчасовий захист навіть після перебування в іншій країні ЄС, але вимагає закрити попередній статус захисту й розглядає кожне звернення так, ніби воно подане вперше.

Коротко

• Правило діє з 30 липня 2026 року: попередній статус захисту в іншій країні ЄС потрібно закрити до подачі заяви в Австрії.
• До Відня на розселення не направляють взагалі — систему прийому туди не ведуть.
• Реєстрація в AMS обов’язкова майже з першого дня, інакше на Grundversorgung не поставлять.
• Максимальна компенсація оренди — 165 євро на людину і 330 євро на сім’ю незалежно від її розміру.
• Їздити на українських номерах в Австрії дозволено до червня 2027 року, далі потрібна перереєстрація й податок.

Що змінилося в правилах подачі на тимчасовий захист з 30 липня 2026

Нове правило діє не з 5, а з 30 липня 2026 року — саме ця дата стала точкою відліку для змін у подачі на тимчасовий захист в Австрії.

Австрія й далі приймає українців, які вже перебували в іншій країні ЄС і отримували там захист, — без проблем, але з однією умовою: попередній статус захисту потрібно закрити до подачі заяви в Австрії.

Зміна стосується документів при подачі. Тепер потрібен штамп у паспорті або статус Residenz Plus — у тексті правила зазначено «або-або», але як це працює на практиці, поки незрозуміло через невелику кількість розглянутих випадків. За одними даними, штампа в паспорті достатньо; за іншими — для отримання захисту потрібна відстрочка приблизно в 6 місяців або зняття з обліку як особи, що виїхала з України. Однозначної відповіді наразі немає.

Однозначної відповіді наразі немає.

Правило однаково діє і для тих, хто вже був у країнах ЄС, і для тих, хто приїжджає вперше: Австрія розглядає кожного заявника так, ніби він звертається за захистом вперше, незалежно від того, коли людина виїхала з України і чи була вона до цього в іншій європейській країні.

Окрема складність — для тих, хто виїжджав раніше і не отримав штампа при перетині кордону, оскільки українська митниця його не ставила. У такому разі можна зробити запит на довідку про офіційний легальний виїзд — за її наявності вона визнається законною підставою перетину кордону незалежно від того, коли це сталося: рік тому, два роки тому чи раніше.

Перші кроки після приїзду: поліція, bbu.gv.at і куди звертатися далі

1. Приїхати можна до будь-якого міста чи села. Великі центри на кшталт Відня, Граца й Лінца приймають частіше, але прив’язки до конкретного місця немає — вибір населеного пункту вільний (c10).

2. Насамперед — до поліції, але не до будь-якого відділення. Реєстрацію проводять лише відділення зі встановленого переліку, а не всі підряд (c10).

3. Знайти потрібну адресу — через офіційний сайт bbu.gv.at. На bbu.gv.at зібрано перелік пунктів реєстрації по всіх землях Австрії: можна подивитися, куди саме звертатися в обраному регіоні (c11).

4. Після реєстрації в поліції — звернення за житлом або допомогою. Якщо людині немає де жити або немає на що жити самостійно, наступний крок — звернутися до відповідної служби за розселенням або фінансовою допомогою (c12).

5. Яка саме служба — залежить від землі. Австрія — федеративна держава, і кожна земля вибудовує прийом по-своєму: десь цим займається Каритас, десь Діаконія, десь інша організація на кшталт Червоного Хреста. На bbu.gv.at можна подивитися, які правила встановлені в конкретній землі і куди там звертатися (c13).

Перші кроки після приїзду в Австрію

• Обрати місто чи село для приїздуприв’язки до конкретного місця немає
• Звернутися до відділення поліції зі встановленого перелікуобовʼязковоне будь-яке відділення підходить
• Знайти потрібну адресу на bbu.gv.atобовʼязковоперелік пунктів реєстрації по всіх землях
• Пройти реєстрацію в поліціїобовʼязково
• Звернутися за житлом або допомогоюякщо немає де жити або немає на що жити самостійно
• Уточнити профільну службу землі на bbu.gv.atобовʼязковоКаритас, Діаконія, Червоний Хрест або інша організація

Розселення по землях: де швидше дають житло, а куди не розселяють взагалі

Австрія — федеративна країна, і кожна земля встановлює власні правила прийому українських біженців. Наприклад, наявність автомобіля з 2025 року всюди розцінюється як майно, яке теоретично можна продати, і це може вплинути на право на допомогу. Відрізняється і те, куди звертатися: в одній землі цим займається організація Каритас, в іншій — Діаконія, десь — Червоний Хрест або подібна структура. Правила кожної землі та контакти відповідних організацій зазначені на окремому офіційному сайті.

За досвідом тих, хто вже пройшов розселення, ситуація нерівномірна:

• Грац (земля Штирія). Раніше житло тут давали майже в день приїзду — швидко й у прийнятному стані. Якщо є кошти прожити самостійно від 2 тижнів до двох місяців, шанс дочекатися нормального житла й допомоги вищий.
• Зальцбург, Тіроль, Інсбрук. Ситуація трохи краща за середню — житло і досі видають відносно швидко.
• Клагенфурт (земля Каринтія). Ще один варіант, який варто розглядати.
• Відень. Сюди не розселяють взагалі. Приїхати з розрахунком залишитися у Відні або в передмісті — практично безперспективно: з високою ймовірністю направлять до іншої землі.

Сюди не розселяють взагалі.

Вибір конкретного міста можливий: якщо приїхати, наприклад, до Граца, то розселення відбудеться саме в межах землі Штирія — так система працює всюди, крім Відня. Але прив’язки до самого міста немає: житло можуть дати як у межах міста, так і за 10–100 км від нього, аж до гірського села за п’ять хвилин їзди від найближчого населеного пункту. Яке саме житло дістанеться — багато в чому справа випадку: і місце, і його якість розподіляються нерівномірно, кому як пощастить.

Базова соціальна допомога Grundversorgung: житло, гроші та карта з обмеженнями

Базове соціальне забезпечення від держави в Австрії називається Grundversorgung: його надають тим, у кого немає власного доходу, і воно включає безкоштовне житло, харчування та медичне страхування. Формат житла — лотерея: це може бути кімната, окрема квартира, половина будинку або номер у готелі зі спільним простором — кухнею, туалетом і ванною на кілька сімей.

Розмір грошової допомоги залежить від типу житла й землі. Наприклад, у Штирії тим, кому надали й оплатили житло від держави, платять 195 євро на місяць — сума скромна навіть за місцевими мірками. Ці гроші тепер нараховують на спеціальну картку з обмеженнями: розрахуватися нею можна в магазинах і супермаркетах, а для переказу грошей або, наприклад, оплати шкільних потреб дітей потрібно окремо запитувати дозвіл на конкретний платіж.

Житло можна шукати самостійно, але воно має вкладатися у встановлену цінову категорію — тоді держава частково компенсує його вартість. Максимальна компенсація — 165 євро на одну людину і 330 євро на сім’ю, незалежно від того, скільки в ній людей: хоч п’ять, хоч десять — більше 330 євро не заплатять. При цьому сума грошей на життя при самостійному пошуку житла вища — близько 260 євро.

Окремий, рідкісніший варіант — проживання на повному пансіоні, де надають не лише житло, а й харчування. У такій ситуації на кишенькові витрати дають лише 40 євро на місяць — це мінімальна з усіх схем допомоги.

На який термін дають житло і коли його можуть забрати

Формального обмеження на термін проживання в наданому житлі немає — жити можна стільки, скільки потрібно, поки діє статус тимчасового захисту. На практиці це означає діапазон від 2 до 5 років, поки зберігається сам статус.

Ситуація змінюється, якщо мігрант виходить на роботу: подальші умови залежать від розміру заробітку. Якщо в сім’ї працює одна людина, а сім’я велика, житло можуть зберегти, але забрати грошові виплати. Якщо зарплата визнана достатньою, відмовлять і в житлі — тоді дають термін на виїзд: від 2 тижнів до 3 місяців залежно від конкретного випадку.

Єдиного правила для всіх земель немає: умови відрізняються по землі, по конкретному відомству (Betreuer) і навіть по окремій сім’ї. Формально правила існують, але насправді сильно варіюються від випадку до випадку.

Для пенсіонерів, які не збираються виходити на роботу, виняток діє безумовно: їх не змушують залишати житло і не обмежують термін проживання — на відміну, наприклад, від Іспанії, де житло біженцям давали лише на 3 місяці.

Служба зайнятості й обов’язкові курси: з чого починається отримання допомоги

Головна умова для отримання базового соціального забезпечення — постановка на облік в австрійській службі зайнятості AMS: без реєстрації в цій службі на Grundversorgung не поставлять, і ця вимога діє практично з першого дня перебування в країні.

Сенс ранньої реєстрації спірний: приїжджає людина без знання німецької, і підібрати їй роботу служба зайнятості все одно не може. На практиці це обертається формальністю — заявник стає на облік, але повідомляє в AMS, що спочатку йде на мовні курси, і поки мову не вивчено, службі немає чого йому пропонувати з вакансій.

Самі курси обов’язкові не в усіх землях, а лише в деяких — єдиного правила на всю Австрію немає. Там, де вимога діє, неявка на курси загрожує санкціями: допомогу можуть урізати, а в крайніх випадках — позбавити наданого житла. Наскільки суворо це застосовується, залежить від конкретної землі: десь на пропуски дивляться м’яко, десь реагують жорстко.

Вимоги до біженців посилюються регулярно — приблизно раз на три місяці з’являється нова умова, яка ускладнює отримання допомоги. Офіційно це пояснюють бажанням зробити Австрію менш привабливою для нових заявників, оскільки країна з населенням близько 9 мільйонів уже прийняла близько 96 000 українських біженців — навантаження для неї відчутне.

приблизно раз на три місяці з’являється нова умова, яка ускладнює отримання допомоги

Українська пенсія і відрахування з допомоги

Пенсіонерам, які отримують українську пенсію, її вираховують з розміру австрійської соціальної допомоги. У деяких землях це роблять вибірково: співробітники часто визначають пенсійний вік просто за зовнішнім виглядом заявника і запитують інформацію про пенсію саме в тих, хто виглядає старшим.

Механіка проста. Базова допомога для мігранта становить 200 євро, українська пенсія — в середньому 70–80 євро. Цю суму вираховують з допомоги, і на руках у пенсіонера залишається близько 100–120 євро. Якщо українська пенсія виявиться великою, допомогу можуть не виплатити взагалі — такі випадки вже траплялися.

Правило діє більше року і не з’явилося раптово — це частина загальної тенденції посилювати умови приблизно раз на три місяці. При цьому витрати пенсіонера — оренда, комунальні платежі — не стають меншими від того, що частину його української пенсії зараховано в рахунок австрійської допомоги.

Оренда житла, робота без мови та зарплати в Австрії

У Граці — другому за величиною місті Австрії — однокімнатну квартиру можна орендувати від 400–450 євро на місяць. Це дорожче, ніж у Німеччині, але все ще прийнятна ціна. У курортних регіонах на кшталт Тіролю й Зальцбурга оренда обходиться помітно дорожче.

Офіційно орендодавці просять підтвердження трьох останніх зарплат і трудовий договір — стандартна вимога, як і в інших європейських країнах. Але люди з грошима можуть орендувати житло й без цього: орендодавець має право попросити кауцію більшу за місячну оплату, аванс за 6 місяців наперед або виписку з банківського рахунку як доказ платоспроможності. У маленьких містах, де немає ажіотажу на орендне житло, знайти квартиру простіше — багато хто з приїжджих орендує її самостійно.

Знайти роботу без знання німецької реально, якщо цим цілеспрямовано займатися. В одному з випадків людина приїхала з нульовим знанням німецької, пішла на курси рівня A1 і вже через 2 місяці після початку занять — ще не закінчивши курс — знайшла роботу. Мінімум, який потрібен: розуміти робочий графік і елементарні розпорядження. Чим далі від Відня, тим гірше з англійською, і роботодавці розраховують на неї менше — хіба що кандидат достатньо цінний спеціаліст.

Українці в Австрії працюють на прибиранні, на кухнях, будівництвах, у мережах швидкого харчування, готелях, супермаркетах і на заправках. На більш кваліфіковані позиції влаштуватися складніше: місцеві роботодавці віддають перевагу своїм, а процес найму може розтягнутися надовго — оголошення про вакансію висить близько 2 місяців, а відповідь на відгук здатна прийти через 1,5 року.

Єдиної мінімальної зарплати в Австрії не існує — оплата праці регулюється колективними договорами для кожної галузі окремо. У готельно-ресторанному бізнесі, наприклад, встановлена мінімальна ставка брутто до відрахування податків. Але в країні практично на державному рівні закріплена виплата 14 зарплат на рік: тринадцята і чотирнадцята нараховуються в тому ж розмірі, що звичайна, і надходять двічі — у червні (на літню відпустку) і в листопаді (на Різдво). З урахуванням цих виплат мінімальна зарплата нетто в готельно-ресторанній сфері становить близько 1915 євро.

На одну зарплату в сім’ї з дітьми, якщо працює лише один із подружжя, прожити важко — майже все йде на оренду. Коли працюють обоє, картина інша: однієї зарплати вистачає на житло й харчування, другої — на решту витрат. Для порівняння: трикімнатна квартира в передмісті обходиться в 1000 євро на місяць, включно з усіма платежами.

Побут в Австрії: міста, клімат, авто на українських номерах, штрафи й податки для бізнесу

Австрія — країна невеликих міст: лише п’ять із них перевищують 100 тисяч мешканців, решта населених пунктів — це 20–50 тисяч осіб.

Школа обов’язкова до 15 років — за непосвідування приходить штраф. Дітям, які погано володіють німецькою, пропонують адаптацію: вони на клас молодше свого віку і більше часу приділяють мові. Дитячий садок обов’язковий з 5 років: з цього віку держава зобов’язана надати місце, а дитині — рік перед школою відходити в садок. До п’яти років місце в садку не гарантоване, і влаштувати туди дво-трирічну дитину на практиці буває складно. Садки платні, але час з 8:00 до 12:00 безкоштовний — усе, що довше, оплачується окремо як подовжений день.

Штрафи й авто

Штрафи в Австрії приходять поштою, і автомобільні — найчастіші: камери без попереджувальних знаків тут звичайна практика. Дороги й автобани платні — без вінєтки на автобані загрожує великий штраф. Мінімальний штраф за перевищення швидкості — 50 євро, далі сума зростає разом із величиною перевищення і може сягати 2000–5000 євро; за серйозні порушення можуть забрати машину й права. Паркування біля супермаркету обмежене приблизно півтора годинами, а стоянка біля закритого приватного магазину без дозволу теж карається штрафом.

Їздити на українських номерах в Австрії дозволено до червня 2027 року. Далі при довгостроковому проживанні й наявності прописки автомобіль потрібно перереєструвати і сплатити податок. Обов’язкове автоцивільне страхування («цивілка»): його ціна залежить від типу двигуна й стажу водіння — від 60 до 200 євро на місяць. Дизельний автомобіль обходиться дорожче: наприклад, 140 євро проти 76 євро за невелику бензинову машину.

ТБ-збір і бізнес

Телебачення в Австрії платне, як і в Німеччині, — близько 20 євро на місяць, а на рік сума варіюється по землях від 180 до 220 євро. При низькому доході й відсутності телевізора можна подати заяву на звільнення від збору, але листи з вимогою оплати розсилаються масово і можуть прийти навіть тим, хто вже звільнений.

Українці відкривають в Австрії перукарні, студії манікюру, магазини й кафе, але скаржаться на бюрократію — процес реєстрації довгий і потребує допомоги бухгалтера. Для початківців-підприємців діє пільговий період: поки річний дохід не перевищує 11 000 євро, податок не стягується. Далі податкова система прогресивна, і ставка може сягати майже 50%.

Клімат

В Австрії три кліматичні зони. У центральній частині, включно з Віднем, літо спекотне, але часто вітряне й дощове. Південно-західна зона з Клагенфуртом тепла: спекотне літо і м’яка, малосніжна зима — наприклад, торік сніг там випадав лише двічі, на Різдво. Третя зона — Тіроль і Зальцбург — найсуворіша: сніжна й морозна зима, а влітку більше дощів і менше спеки, ніж в інших регіонах.

Часті питання

Чи дає Австрія перевагу тим, хто вперше звертається за захистом, порівняно з тими, хто вже був в іншій країні ЄС

Ні, правило однаково діє для обох категорій: Австрія розглядає кожного заявника так, ніби він звертається за захистом вперше, незалежно від того, коли людина виїхала з України і чи була вона до цього в іншій європейській країні.

Чи потрібно ходити на курси німецької, якщо вже знайшов роботу

У матеріалі це окремо не обумовлюється: курси обов’язкові не в усіх землях, а вимога реєстрації в AMS і відвідування курсів пов’язана насамперед з отриманням Grundversorgung, а не з фактом працевлаштування.