Попри гучні заяви президента Хав’єра Мілея про запуск програми громадянства Аргентини за інвестиції, станом на кінець 2026 року механізму для внесення інвестиційних внесків і фактичної видачі паспортів досі не існує.
Коротко
- У програми громадянства Аргентини за інвестиції три різні дати «запуску», але єдиного підтвердженого старту немає.
- Інвестиція оцінюється в 350 000 або 800 000 доларів, але механізму переказу грошей не існує.
- Національна виборча палата Аргентини вже оскаржує програму в суді як таку, що суперечить закону про громадянство.
- Якщо програма запрацює, це може створити проблеми з безвізовим режимом Аргентини з ЄС.
- Натуралізація через 3 роки проживання — юридично рівнозначний, але реально робочий шлях до паспорта вже зараз.
Що заявив Мілей і коли насправді запущено програму
Президент Хав’єр Мілей заявив, що інвестиційна програма отримання громадянства Аргентини за інвестиції запущена: за його словами, інвестору залишається принести гроші — і оформлення піде. Але дати, які називають офіційні особи, не складаються в одну історію. Декретом, а не законом Конгресу, програму оформили в липні 2025 року. При цьому конкретні параметри — суми та строки прийому заявок — оголосили лише в жовтні 2026 року, ніби до цього про програму нічого не було відомо.
Три різні дати — оголошення, ухвалення декрету й повторний анонс параметрів — стосуються однієї й тієї самої програми. На практиці це означає, що єдиного підтвердженого моменту запуску програми немає — кожну нову заяву можна сприймати як черговий старт.
На практиці це означає, що єдиного підтвердженого моменту запуску програми немає — кожну нову заяву можна сприймати як черговий старт.
Три дати одного «запуску» програми
Офіційні заяви про програму лунали тричі за півтора року, а механізму оплати досі немає.
- Оголошення ідеї програми2024
- Підписання декретулипень 2025Декретом, не законом Конгресу
- Анонс сум і строків прийому заявокжовтень 2026Подано як новий старт
Чому гроші досі нікуди перевести
Інвестиція за програмою оцінюється в 350 000 або 800 000 доларів — залежно від обраного варіанта. Але перевести цю суму фізично нікуди: механізму прийому платежів в Аргентини досі немає, попри урочисті заяви про запуск.
перевести цю суму фізично нікуди: механізму прийому платежів в Аргентини досі немає, попри урочисті заяви про запуск
Декрет про громадянство за інвестиції видали ще в 2025 році, саму ідею оголосили роком раніше, у 2026-му влада заявила про «грандіозний старт» — а гроші як не приймали, так і не приймають. З моменту першого анонсу програма буксує вже півтора року: правові механізми для переказу й прийому платежів так і не запрацювали.
Виходить розрив між політичною заявою і процедурою: президент говорить про запуск, а банківського чи державного каналу для внесення інвестиції досі не існує.
Сума інвестиції відома — 350 000 або 800 000 доларів, але банківського чи державного каналу для її переказу досі не існує.
Паралель із золотою карткою Трампа: та сама схема без механізму
Аргентинська програма повторює сценарій, який уже розігрався у США із золотою карткою Трампа. Рік тому офіційно заявляли про продаж першої тисячі таких карток і про мільярдні надходження до бюджету — але механізму, куди платити за картку, так і не з’явилося. Жодного випадку, коли грін-карту за інвестиції комусь реально видали, у публічному просторі не зафіксовано.
Трамп обіцяв інвесторам статус постійного резидента, а в перспективі — і громадянство, за умови внесення внеску від 1 мільйона доларів і проходження перевірки; вимоги жити в країні при цьому не висувалося. На практиці запуск застопорився на рівні закону: картку представили журналістам у вигляді надрукованого зразка ще близько двох років тому, але конгрес її не затвердив. А вводити нові категорії інвестиційних грін-карт в обхід конгресу не можна — це не рішення однієї президентської команди, такі категорії може створити лише закон.
Подібна конструкція простежується і в Аргентини: гучні заяви про старт є, а робочого правового механізму для прийому грошей — немає.
Золота картка Трампа повторює долю аргентинської програми: гучні заяви про продажі є, а закону й механізму оплати — немає, конгрес картку не затвердив.
Судові спори та ризик для безвізового режиму Аргентини
Національна виборча палата Аргентини вже запустила судове оскарження програми, посилаючись на те, що продаж громадянства за інвестиції суперечить аргентинському законодавству про надання громадянства та його базовим правовим принципам. Паралельно аналогічні юридичні суперечки про законність самої схеми тривають і у США навколо золотої картки Трампа.
Ризик для Аргентини ширший за судовий процес усередині країни. Аргентина має безвізовий режим із Європейським Союзом, а ЄС роками боровся з програмами «громадянство за інвестиції» і фактично позбавляв безвізу країни, які їх пропонували: у різний час такі схеми мали Мальта, Кіпр і навіть Велика Британія, і Євросоюз визнав їх шкідливими. Якщо аргентинська програма все ж запрацює, це може створити проблеми з безвізом для аргентинського паспорта та тиск у бік того, щоб програму знову закрили — ймовірний сценарій у тому, що перші інвестори встигнуть скористатися умовами, а для всіх інших вимоги поступово посилюватимуть аж до закриття програми.
ЄС роками позбавляв безвізу країни з програмами «громадянство за інвестиції» (Мальта, Кіпр, Велика Британія). Запуск аргентинської схеми може повторити цей сценарій.
Чи можна через аргентинське громадянство отримати іспанський паспорт
Іспанське законодавство передбачає для громадян Аргентини можливість отримати іспанське громадянство — це закріплена норма, а не чутка. Але юристи розходяться в тому, кого вона охоплює. Частина адвокатів наполягає: право поширюється лише на тих, хто аргентинець за народженням, а не на натуралізованих — і тим паче не на тих, хто отримав паспорт за інвестиції. Прецедентів, які закрили б цю суперечку, поки немає: люди, що намагаються отримати іспанський паспорт цим шляхом, чекають результату.
Тут і закладена ціна питання. Якщо Аргентина продає громадянство за 350 000 доларів, а це громадянство відкриває дорогу до іспанського паспорта, то фактично продається вхід до Євросоюзу — причому без згоди Іспанії й без частки від цієї суми. Така схема навряд чи влаштує іспанську владу: при запуску програми варто очікувати швидкої реакції та посилення іспанського законодавства саме під цей випадок.
фактично продається вхід до Євросоюзу — причому без згоди Іспанії й без частки від цієї суми
Коли програма може запрацювати і що робити інвестору зараз
Мілей заявив, що програма запрацює до кінця 2026 року і Аргентина почне приймати гроші інвесторів. Подати заявку й перевести кошти прямо зараз не можна — механізм прийому платежів ще не створено, а сама програма паралельно оскаржується в суді. Інвестору, який не готовий чекати на результат цього процесу, залишається розглядати натуралізацію через фактичне проживання як надійніший шлях до аргентинського громадянства.
Різниця між двома підставами не відображається в самому документі: у паспорті не вказано, отримано громадянство за інвестиції чи людина прожила в Аргентині три роки. Юридично обидва паспорти рівнозначні, але інвестиційний поки лишається обіцянкою, а не робочою процедурою.
Поки механізм оплати не створено, а програма оскаржується в суді, надійніший шлях до аргентинського громадянства — натуралізація через три роки фактичного проживання.
Альтернативи: які країни реально дають паспорт за інвестиції або проживання
Люксембург, Бельгія, Нідерланди, Кіпр і Франція досі дають паспорт за інвестиції, і коштує це не так дорого, як аргентинські 350 000 доларів. Євросоюз довго боровся з подібними схемами й фактично позбавляв безвізового режиму країни, які ними зловживали: у різний час інвестиційне громадянство за іноземні вкладення пропонували Мальта, Кіпр і навіть Велика Британія, але ЄС визнав ці програми шкідливими.
Залишаються й робочі шляхи через проживання, а не разовий внесок. ІТ-фахівець, що переїхав до Великої Британії, може вийти на паспорт приблизно за 4 роки — але саме життя в країні протягом цього строку обійдеться в ті самі 300 000 доларів. Франція вважається одним із найдешевших варіантів: натуралізація вимагає 5 років проживання, при цьому доведеться вивчити французьку мову. Є й країни з довшим шляхом — до 10 років проживання до отримання паспорта.
На цьому тлі аргентинський паспорт за 350 000 доларів виглядає сильнішим за документи Вануату, Сан-Томе, Ботсвани чи Туреччини — у нього є безвіз із Європою. Але він програє паспортам Великої Британії та країн ЄС, якщо порівнювати саме статус і можливості, які дає громадянство.
Паспорт за інвестиції чи за проживання: у скільки обходиться громадянство в різних країнах
Таблиця гортається вбік
| Країна / шлях | Аргентина (інвестиції) | Люксембург/Бельгія/Нідерланди/Кіпр/Франція (інвестиції) | Велика Британія (проживання) | Франція (натуралізація) |
|---|---|---|---|---|
| Вартість | 350 000 або 800 000 $ | дешевше, ніж 350 000 $ | близько 300 000 $ (проживання) | дешевше, ніж інвестиційні схеми |
| Строк | механізм ще не працює | - | близько 4 років | 5 років |
| Умови | безвіз з ЄС під ризиком | визнані ЄС шкідливими для частини країн | - | потрібна французька мова |
Дані наведено лише за фактами, згаданими в тексті статті.
Часті питання
Що буде з тими, хто встигне подати документи до закриття програми
Якщо аргентинська програма запрацює, судові та зовнішні ризики наростатимуть поступово: ймовірний сценарій — перші інвестори встигають скористатися чинними умовами, а для всіх наступних заявників вимоги посилюватимуть аж до повного закриття програми.
Коментарі
Досвід читачів корисний, але це не консультація: правила перевіряйте на офіційному сайті.
Реєстрації не потрібно: натисніть «Увійти», введіть будь-яке ім’я — і все.