Home Office скасовує settled status у європейців у Британії: що сталося і як подати апеляцію

Home Office скасовує і відмовляється продовжувати settled status, виданий до Brexit у 2018–2020 роках, частині європейців — за даними запиту на доступ до інформації, такі листи на кінець червня отримали майже 1500 людей, а організація The 3 Million оскаржує цю практику у Верховному суді.

Коротко

• Home Office скасовує settled status, виданий ще до Brexit у 2018–2020 роках, визнаючи колишні рішення помилковими заднім числом.
• До 30 червня листи про скасування отримали майже 1500 людей, за оцінками правозахисників — реально до 2000–3000.
• Скасування стосується і подружжя чи партнерів європейців, які отримали статус на підставі чужого settled status.
• На апеляцію відводиться 14 днів з моменту отримання рішення, подавати її потрібно перебуваючи у Великобританії.
• На початку листопада організація The 3 Million подала позов до Верховного суду проти самої політики скасування статусів.

Чому Home Office скасовує settled status, виданий до Brexit

Home Office пояснює скасування статусів тим, що у 2018–2020 роках, ще до Brexit, частину рішень було ухвалено помилково, і формально заявник не мав отримувати статус уже тоді. Логіка відомства: право не може діяти заднім числом, тому колишню помилку виправляють не поправкою на майбутнє, а скасуванням уже виданого статусу.

Найчастіше це стосується не безстрокового статусу (settled status) як такого, а рішень, ухвалених на етапі тимчасового статусу (pre-settled) — саме ці рішення Home Office переглядає через роки, коли людина подає на перехід до постійного статусу. Проблема зринає в момент, коли людина, відпрацювавши свої п’ять років, подає заявку на перехід до постійного статусу: Home Office заново піднімає справу і перевіряє рішення, ухвалене кілька років тому. Саме під час цієї повторної перевірки відомство і доходить висновку, що статус тоді присвоїли помилково.

Ця практика поширюється не тільки на перегляд при продовженні: з минулого року Home Office перевіряє судимість заявників, зокрема запитуючи відомості в країні походження, — і попутно знаходить приводи для перегляду більш ранніх рішень. Важливо, що під скасування потрапляють не ті, хто приховав інформацію при подачі. Йдеться про людей, які у 2019–2020 роках подали заявки в загальному порядку, легально жили в Британії весь цей час — і лише зараз дізнаються, що їхній початковий статус визнано виданим помилково.

Важливо, що під скасування потрапляють не ті, хто приховав інформацію при подачі.

Скільки людей отримали листи про скасування статусу

За даними організації, яка домоглася розкриття цієї інформації через офіційний запит, до 30 червня листи про скасування статусу отримали майже 1500 людей — ця цифра не підтверджена незалежно і відображає лише зафіксовані на той момент випадки. Відомство спочатку відмовлялося розкривати цю цифру, посилаючись на свою стандартну політику не коментувати окремі випадки.

Дані стали відомі лише після того, як організація, що захищає права європейців у Великобританії, подала офіційний запит на доступ до інформації. Саме у відповідь на цей запит Home Office надав цифру станом на 30 червня.

Цифра в 1500 людей — це лише випадки, зафіксовані до кінця червня, а не актуальний показник. З огляду на час, що минув з моменту запиту, за приблизними оцінками правозахисників, реальна кількість тих, хто отримав такі листи, може бути вищою і сягати 2000–3000 людей — офіційного підтвердження цієї цифри немає.

Випадок Джованні: як паспорт 2018 року став причиною відмови

Джованні народився в Бразилії, але має італійське громадянство і вважається європейцем від народження. Коли він подавав заяву на тимчасовий статус, італійський паспорт, що підтверджує його громадянство, було видано лише у 2018 році — сам документ оформили пізніше, ніж він фактично став громадянином Італії.

Ця розбіжність між датою народження і датою видачі паспорта стала приводом для відмови. Коли Джованні вирішив перевести тимчасовий статус у постійний, Home Office заявив: якщо паспорт виданий у 2018 році, значить, до цієї дати заявник не був громадянином Італії — хоча це не так, італійське громадянство у Джованні було від народження.

якщо паспорт виданий у 2018 році, значить, до цієї дати заявник не був громадянином Італії

На цій підставі Home Office надіслав йому лист: тимчасовий статус виданий на п’ять років, і після завершення цього строку постійний статус надано не буде. При цьому Джованні не відмовляють у новій заяві — формально йому просто не продовжують уже наявний статус, через що оскаржити це рішення як відмову у звичному сенсі не можна, хоча право на апеляцію в таких випадках зазвичай усе ж зберігається (докладніше — нижче).

Чи можуть скасувати статус у подружжя чи партнера європейця

Ризик скасування стосується не тільки самих європейців, а й їхніх подружжя чи партнерів, які отримали статус на підставі чужого settled status. В одному з випадків громадянин Швеції одружився з жінкою у Великобританії, у пари народилося двоє дітей — і на підставі того, що швед отримав settled status, його дружина теж змогла отримати цей статус, попри відсутність у неї європейського паспорта чи громадянства.

Проблема виникла, коли жінка вирішила перевести свій п’ятирічний статус у постійний: Home Office заявив, що п’ять років тому пара не надала достатньо документів і доказів реальності стосунків. Тоді подружжя доводило, що перебувало у стосунках і жило разом щонайменше два роки — відомство це прийняло і надало статус. Тепер, через п’ять років, Home Office визнав колишнє рішення помилковим і повідомив жінці, що продовжити статус вона не зможе.

Трапився і інший варіант тієї самої проблеми: Home Office заднім числом визнав некоректним сам статус людини, яка мала згодом передати його партнеру. Самому власнику статусу його залишили, але його партнерка втратила можливість отримати статус через нього в майбутньому.

Кого саме стосується ця політика Home Office

Політика зачіпає тих, хто законно жив у Великобританії до 2020 року, — тобто ще до Brexit. Йдеться не про людей, які вже після Brexit намагалися приєднатися до членів родини в країні: такі випадки стоять осторонь і під основну проблему не підпадають.

Головна категорія ризику — європейці, які перебували в Британії до Brexit і мали гарантовані права за угодою про вихід Великобританії з ЄС (withdrawal agreement). Саме ці права, за аналогією з поляками та громадянами інших країн ЄС, Home Office тепер ставить під сумнів, посилаючись на помилки, допущені при первинному оформленні статусу.

Випадки Джованні та шведської пари, розглянуті вище, — не винятки, а приклади саме цієї категорії: люди нічого не порушували і діяли так, як вимагалося на момент подачі.

Справа у Верховному суді і позиція The 3 Million

За наявними даними, на початку листопада до Верховного суду подано позов, що оскаржує саму політику Home Office зі скасування статусів, виданих «помилково» — деталі судового процесу варто уточнювати в міру його розвитку. Приводом став механізм, за якого відомство не відмовляє в новій заяві, а просто не продовжує вже виданий статус — і у справі Джованні суд вказав, що саме така конструкція позбавляє людину можливості оскаржити рішення у звичайному порядку. Ці дії визнано такими, що суперечать умовам Withdrawal Agreement — угоди, яка має гарантувати права європейців, що живуть на островах.

саме така конструкція позбавляє людину можливості оскаржити рішення у звичайному порядку

Постраждалі — не порушники: серед них немає людей, які приховували судимості чи інші підстави для відмови, їхні статуси було скасовано заднім числом через помилку самого відомства. При цьому відомі випадки, коли після подання апеляції та розголосу в ЗМІ Home Office переглядав рішення і все ж видавав статус заявникам — так сталося з Джованні, зі шведською парою і ще з однією парою з матеріалу. Залишається відкритим питання, скільки людей із майже 1500 тих, хто отримав листи, не стали оскаржувати рішення і втратили статус без боротьби.

Організацію The 3 Million, яка оскаржує саму політику Home Office і вже довела це питання до Верховного суду, варто розглядати як основну адресу для тих, хто зіткнувся з подібною ситуацією: організація шукає інших людей в аналогічному становищі, щоб використати їхні випадки в розгляді справи.

Апеляція за 14 днів: як зберегти права на час розгляду

1. Перевірте, чи є в рішенні пункт про право на оскарження. Будь-яке рішення Home Office про продовження п’ятирічного статусу до постійного має містити можливість апеляції — відсутність такого пункту суперечить правилам (c48, c49). Єдиний виняток: якщо відомство визнає заявку поданою із запізненням або недійсною — тоді права на апеляцію немає (c50).

2. Подайте апеляцію протягом 14 днів з моменту отримання рішення — це звичайний строк (c51). Щоб права зберігалися на весь час розгляду, на момент отримання рішення потрібно перебувати на території Великобританії (c51).

3. Не пропустіть строк, розраховуючи подати заявку заново. Home Office нерідко відповідає, що скасований або непродовжений статус можна оформити повторно, але на практиці повторну заявку, особливо від тих, хто жив у країні до Brexit, можуть визнати поданою занадто пізно (c47). Апеляція у строк — надійніший шлях, ніж нова заявка.

4. Використовуйте апеляцію, навіть якщо Home Office визнає помилку. Якщо відомство погоджується, що припустилося помилки, або заявляє, що статус узагалі не належав заявнику, це не скасовує гарантію: за своєчасно поданої апеляції права зберігаються на весь період розгляду (c52, c53, c54, c55, c56).

Сам механізм скасування побудований так, що формально це не відмова в новій заяві, а рішення не продовжувати вже наявний статус — через це формулювання право на оскарження не завжди очевидне і в окремих випадках може бути відсутнім, тому варто уважно перевіряти пункт про право на апеляцію в самому рішенні (див. крок 1 вище). Це і є причина, через яку своєчасно подана апеляція — єдиний спосіб не залишитися без підтвердження статусу на час розгляду: без неї людина ризикує втратити роботу і право на оренду житла до завершення розгляду справи.

Що зробити при отриманні листа про скасування статусу

• Перевірити, чи зазначено в рішенні право на апеляціюобовʼязковоЙого відсутність суперечить правилам, крім випадків запізнення чи недійсності заявки
• Подати апеляцію протягом 14 днівобовʼязковоСтрок рахується з моменту отримання рішення
• На момент подачі перебувати на території ВеликобританіїобовʼязковоІнакше права на час розгляду не збережуться
• Не подавати нову заявку замість апеляціїПовторну заявку можуть визнати поданою із запізненням
• Подати апеляцію, навіть якщо Home Office визнає свою помилкуобовʼязковоЦе не скасовує гарантію збереження прав на час розгляду
• Звернутися до організації The 3 MillionВона збирає подібні випадки для розгляду справи у Верховному суді

Часті питання

Що буде, якщо нову заявку на статус визнають поданою занадто пізно

Home Office зазвичай відповідає, що скасований чи непродовжений статус можна оформити заново, але на практиці повторну заявку — особливо від тих, хто жив у країні до Brexit, — нерідко визнають поданою із запізненням. Через це апеляція у строк надійніша, ніж розрахунок на нову заявку.

Чи втрачає людина роботу і право на оренду житла одразу після листа про скасування статусу

Ні, якщо апеляцію подано вчасно: права на цей період зберігаються, включно з роботою й орендою житла. Ризик їх втратити виникає саме тоді, коли апеляцію не подали у 14-денний строк або подали її, перебуваючи за межами Великобританії.

Чи можна оскаржити рішення, якщо Home Office прямо визнає свою помилку

Так, апеляцію варто подавати навіть у цьому випадку: визнання відомством помилки або заява, що статус узагалі не належав, не позбавляє людину права на своєчасну апеляцію і не скасовує збереження прав на весь період розгляду.

Чи поширюється ця проблема на тих, хто переїхав до Британії після Brexit для возз’єднання з родиною

Ні, це окрема категорія випадків, яка під описану проблему не підпадає. Політика стосується людей, які легально жили у Великобританії до 2020 року й мали права європейців ще до Brexit, а не тих, хто подавав на возз’єднання з родиною вже після виходу Британії з ЄС.

Як дізнатися, чи маю я право на апеляцію, якщо отримав подібний лист

Потрібно перевірити саме рішення Home Office: воно має містити пункт про право на оскарження. Єдиний виняток — якщо відомство визнає заявку поданою із запізненням або недійсною, тоді права на апеляцію немає.