Польща офіційно не оголосила нову хвилю біженців, але за заявою глави бюро національної безпеки готує аварійні плани на випадок масового напливу українців восени-взимку 2026 року через можливі удари по енергетичній інфраструктурі України.
Коротко
- Офіційного оголошення нової хвилі біженців немає — йдеться лише про перевірені аварійні плани на випадок погіршення ситуації
- Головний тригер можливого напливу — не бойові дії напряму, а руйнування енергетичної інфраструктури України взимку
- Близько 55% поляків за даними CBOS мають особистий зв’язок з українцями — знайомство, дружбу, роботу чи родину
- Рівень негативного ставлення поляків до українців з 2022 року зріс у рази й тримається на межі половини населення
- У червні 2026 Гродецький окремо закликав обмежити виїзд демобілізованих військових з України, щоб вони не залишалися жити в Польщі
Чому Польща готується до нової хвилі біженців восени-взимку 2026
19 вересня 2026 року в ефірі радіо RMF глава бюро національної безпеки Польщі Бартош Гродецький заявив, що Польща має підготовлені плани на випадок чергової хвилі біженців з України. За його словами, ці аварійні процеси вже пройшли тестування — питання лишається гіпотетичним, і в Польщі сподіваються, що до такого сценарію не дійде.
Тригер можливого напливу — не бойові дії напряму, а їхні наслідки для інфраструктури. Гродецький вказав, що наступна зима може виявитися особливо складною: Росія здатна посилити удари по українській критичній інфраструктурі, що погіршить умови життя населення і підвищить міграційний тиск. Ідеться про можливу відсутність світла, тепла та водопостачання в Україні — саме ці чинники здатні змусити частину людей виїхати, якщо морози в Україні й Європі виявляться суворими.
Ідеться про можливу відсутність світла, тепла та водопостачання в Україні — саме ці чинники здатні змусити частину людей виїхати, якщо морози в Україні й Європі виявляться суворими.
Гродецький оцінив стан безпеки самої Польщі як стабільний, але визнав, що ситуація на східному кордоні країни погіршується. Підготовка планів у цьому контексті — не сигнал про наближення хвилі, а страховка на випадок, якщо зимовий сценарій із руйнуванням інфраструктури реалізується.
Тригером нової хвилі виїзду з України можуть стати не самі удари, а їхні наслідки — відсутність світла, тепла й води взимку через удари по інфраструктурі.
Чи оголосила Польща нову хвилю біженців офіційно
Офіційного оголошення нової хвилі біженців немає: Гродецький прямо наголосив, що не повідомляє про хвилю і не дає прогнозу її масштабу. Йдеться про аварійний план, а не про вирішений сценарій розвитку подій — Польща розраховує, що хвилі не буде, але готується на випадок, якщо страховка знадобиться.
Внутрішній стан безпеки самої Польщі Гродецький оцінив як стабільний. Водночас він визнав, що ситуація за східним кордоном країни погіршилася і продовжує погіршуватися — саме це, а не якесь нове рішення чи прогноз, є підставою для підготовки планів.
Гродецький прямо каже: прогнозу масштабу немає, а є лише аварійний план на випадок, якщо ситуація погіршиться.
Безпекова ситуація на східному кордоні Польщі: удари 19 вересня і накази щодо повітряного простору
За оцінкою бюро національної безпеки Польщі, головна мета дій Росії в Європі — заблокувати можливість допомагати Україні. Не досягнувши мети відрізати Україну від фінансової підтримки, Росія перейшла до знищення інфраструктури — не тільки української, а й на території Європи загалом: диверсії і підпали на оборонних заводах та об’єктах критичної інфраструктури фіксуються по всьому континенту.
Прем’єр-міністр Польщі Туск, посилаючись на оцінку розвідувальних служб, заявив про російські плани гібридних ударів дронами та ракетами по державах, що підтримують Україну, включно з Польщею. Мета таких ударів — паралізувати або послабити готовність країн НАТО застосувати союзні механізми в разі агресії.
19 вересня 2026 року через російські удари по цілях в Україні оперативне командування Польщі підняло в повітря військову авіацію. Порушення повітряного простору Польщі того дня не зафіксовано. Але подібні підйоми авіації на можливе перехоплення повітряних цілей стали для Польщі буденністю — минулого року вони траплялись рідко, тепер відбуваються постійно.
Через попередні випадки, коли російські ракети та дрони залітали на територію Польщі, а бездіяльність армії викликала суспільний негатив, Польща видала прямий наказ: збивати будь-які повітряні цілі, які заходять у польський повітряний простір.
Польща видала прямий наказ: збивати будь-які повітряні цілі, які заходять у польський повітряний простір.
Як змінилося ставлення поляків до українських біженців з 2022 року
У 2022 році ненависників українців серед поляків, за спостереженнями, було дуже мало — і це були маргінальні голоси, на які ніхто не звертав уваги. До 2026 року рівень негативного ставлення до українців зріс у багато разів: свою роль зіграли пропаганда, заяви окремих політиків і дії окремих українців. Офіційної статистики, яка б виміряла саме цей показник, немає, але різницю, за словами очевидця, який живе в Польщі, видно неозброєним оком.
Головна причина розриву — майже чотири роки постійного накручування ксенофобських настроїв, яких не було влітку 2022-го. Тоді ту саму розмову про те, «скільки вже українців у Польщі» і що «цього не можна витримати», чули і без чотирьох років підживлення антиукраїнської риторики з боку правих і ультраправих політиків. У 2026 році до цієї розмови додався накопичений негативний фон, якого раніше просто не існувало.
Різниця між 2022 та 2026 роками названа кардинальною й критичною: тоді — майже одностайна підтримка, зараз — рівень, який тримається на межі половини населення і продовжує знижуватися. Водночас застереження зроблено прямо: не всі поляки поділяють це негативне ставлення, і претензії стосуються не всього суспільства, а конкретної його частини.
За чотири роки рівень негативного ставлення до українців у Польщі зріс у рази — з майже одностайної підтримки 2022 року до рівня, що тримається на межі половини населення.
Скільки поляків мають особисті зв’язки з українцями: дані CBOS
За наведеними в матеріалі даними опитування CBOS, близько 55 відсотків поляків мають з українцями хоча б один вид особистого зв’язку — знайомство, дружбу, сусідство, роботу чи родину.
Дані наведені за матеріалом, що посилається на опитування CBOS; окремого підтвердження на сайті CBOS на момент публікації не отримано.
| Тип зв’язку | Частка поляків |
|---|---|
| Українці серед знайомих | 40% |
| Однокласники або колеги по роботі | 28% |
| Друзі й близькі знайомі | 27% |
| Сусіди | 20% |
| Родичі-українці | 5% |
| Хоча б один із зв’язків (сумарно) | 55% |
За майже пʼять років війни в Польщі склалася розгалужена соціальна інфраструктура міграції: більше половини поляків уже мають особистий, а не абстрактний досвід контакту з українцями.
Чим нова хвиля міграції відрізнятиметься від хвилі 2022 року
На відміну від 2022 року, коли значна частина руху мала імпровізований характер, тоді люди їхали туди, де знаходили транспорт і пункт прийому: місце в залі очікування, готелі, приватному домі чи центрі колективного розміщення.
Якщо нова хвиля станеться, українці виїжджатимуть уже не в невідомість, а до конкретних знайомих, друзів, родичів чи колишніх колег, які роками живуть у Польщі та інших країнах ЄС. Це знижує ризик хаосу, подібного до 2022 року, — приймаючі мережі вже існують і перевірені часом.
Водночас готова інфраструктура компенсує не все: рівень суспільної підтримки українців у Польщі за цей час змінився кардинально, а це вже інша складова, ніж наявність житла чи знайомих.
Хвиля 2022 року проти можливої хвилі 2026 року
| Ознака | 2022 рік | Можлива хвиля 2026 |
|---|---|---|
| Куди їхали | У невідомість — туди, де знаходили транспорт і пункт прийому | До конкретних знайомих, друзів, родичів чи колишніх колег |
| Характер руху | Здебільшого імпровізований | Спирається на вже готові приймаючі мережі |
| Розміщення | Зали очікування, готелі, приватні доми, центри колективного розміщення | Житло в мережі знайомих і родини |
| Суспільна підтримка в Польщі | Майже одностайна | Тримається на межі половини населення і знижується |
За словами Гродецького та іншими наведеними в матеріалі оцінками.
Повернення демобілізованих військових і можливі обмеження виїзду
У червні 2026 року, у розпал конфлікту між Зеленським і Навроцьким, Гродецький попереджав про інший сценарій завершення війни — і його наслідки для міграції. Він назвав повернення демобілізованих військових безпрецедентним випробуванням для служб правопорядку: за його оцінкою, раптовий приплив колишніх учасників бойових дій може ускладнити роботу правоохоронних органів і підвищити навантаження на них, а питання повоєнного міграційного регулювання, за його словами, поки що лишається без чіткого рішення.
Виходячи з цього, у червні 2026 року, за три місяці до вересневої заяви, той самий політик закликав Україну обмежити виїзд демобілізованих військових за кордон у разі завершення війни — щоб вони не могли скористатися безвізовим режимом і залишитися жити в Польщі. Причина не в нелояльності до України: значна частина цих людей розуміє, що після завершення бойових дій роботи може не бути, а наявна зарплата не забезпечить сім’ю. Тому вже тоді Гродецький закликав польську владу комплексно й швидко підготувати установи — за його словами, їх невдовзі “засиплять заявами”.
Таким чином, у одного й того самого політика виявилося два різні плани — червневий, розрахований на закінчення війни й відтік демобілізованих у Польщу, і вересневий, розрахований на нову хвилю біженців через ескалацію. Готуватися Польща вирішила до обох сценаріїв одразу.
Гродецький готує Польщу одночасно і до відтоку демобілізованих військових у разі миру, і до нової хвилі біженців у разі ескалації.
Чому саме Польща стане головним напрямком нової хвилі міграції
Головним приймаючим напрямком у разі нової хвилі буде саме Польща — на цьому наголосив Гродецький. Причина насамперед географічна: між Україною та Польщею найбільша кількість пропускних пунктів порівняно з іншими країнами Європейського Союзу. Це означає, що навіть ті, хто зрештою прямує далі — до Німеччини, Данії чи Іспанії, — здебільшого перетинають кордон і проїжджають саме через територію Польщі.
Для тих, хто вже живе в Польщі, з цього випливає конкретний наслідок: якщо взимку приїдуть нові люди, це будуть насамперед знайомі, близькі, друзі й родичі тих, хто вже там оселився.
Часті питання
Чи стосується можливе обмеження виїзду демобілізованих усіх українських чоловіків, чи тільки військових
Ідеться саме про демобілізованих військових, які брали участь у бойових діях, — не про чоловіків призовного віку загалом. Пропозиція обмежити їхній виїзд прозвучала як застереження на випадок завершення війни: щоб вони не скористалися безвізовим режимом і не залишилися жити в Польщі, поки вдома немає роботи й достатньої зарплати.
Коментарі
Досвід читачів корисний, але це не консультація: правила перевіряйте на офіційному сайті.
Реєстрації не потрібно: натисніть «Увійти», введіть будь-яке ім’я — і все.