Після Другої світової війни США та Велика Британія видали Радянському Союзу мільйони своїх громадян без суду і слідства. Операція «Кілхол» — це примусова репатріація, яку європейські союзники погодилися виконати на Ялтинській конференції на вимогу Сталіна.

Що таке операція «Кілхол»

«Кілхол» перекладається як «протягнути під кілем» — образний вислів для примусової репатріації. Це була скоординована операція між США, Великою Британією та СРСР у 1944–1947 роках. На Ялтинській конференції Сталін поставив умову: усі радянські громадяни мають бути повернуті на батьківщину незалежно від їхнього бажання. Глави Великої Британії та США підписали протокол про виконання цієї умови. За різними історичними джерелами, депортовано було від чотирьох до шести мільйонів людей.

Кого депортували

Під репатріацію потрапили люди різних категорій. Це були радянські військовополонені, звільнені з концтаборів після відкриття таборів. Це люди, вивезені нацистською Німеччиною на примусові роботи. Серед депортованих опинилися політичні дисиденти, які втекли й виїхали до Європи. Також видавали білогвардійців, які втекли від радянського режиму і переховувалися в Європі. Серед них були інваліди, пенсіонери, діти та матері з дітьми — люди, які під час окупації пішли далі в Європу в надії знайти стабільніше життя. По суті, це були звичайні люди, які стали біженцями після війни.

Як проводилася депортація

Людей доставляли до поїздів і машин без суду і слідства. Деяких обманювали, кажучи, що везуть у краще місце. Після війни всі ці люди мали право подати заяву на статус біженця і залишитися в Європі, але цього не сталося. Люди дізнавалися правду лише на кордоні, коли їх привозили туди: там на них чекали співробітники НКВС. Права людини при цьому не дотримувалися. Депортацію проводили американські та британські військові за наказом своїх урядів.

Раскрытые вагоны поезда на железнодорожной станции, документы и печати времен Второй мировой войны

Чому це була важлива операція

Для Сталіна це була необхідність повернути під контроль усіх, хто міг становити загрозу новому режиму — тих, хто побував за кордоном, знав про альтернативні системи, або просто мав чуже походження. Для західних союзників підписання протоколу було способом утримати крихку єдність під час переговорів про повоєнний устрій світу. Вони пожертвували людьми заради політичної угоди з Радянським Союзом.