Закон про перехід українських біженців із Bürgergeld на нижчі виплати для шукачів притулку досі не ухвалено і, за оцінкою автора розібраного матеріалу, у нинішньому вигляді ухвалений не буде.
Коротко
- Перехід на знижені виплати торкнеться лише українців, які вперше подали заявку на допомогу після 31 березня 2025 року.
- Різниця в сумі — 108 євро на місяць: 563 євро за Grundsicherung проти 440–455 євро за законом про шукачів притулку.
- Економія федерального бюджету в 759 млн євро у 2026 році обертається витратами земель у 862 млн євро — звідси й суперечка про фінансування.
- Закон ще не ухвалено Бундестагом: поточний прогноз — виплати в колишньому вигляді триватимуть щонайменше до березня 2027 року.
- Навіть якщо закон ухвалять, уже виплачені гроші повертати не доведеться, а перехід займе до 3 місяців.
Що обіцяв Мерц щодо допомоги українським біженцям
Ще до того, як очолити уряд, Фрідріх Мерц заявив про плани змінити виплати українським біженцям — під час передвиборчої кампанії. Мерц критикував рішення призначати українським біженцям допомогу Bürgergeld (зараз вона називається Grundsicherung): на його думку, цю виплату українцям давати не слід було.
Пізніше, вже перебуваючи при владі, Мерц публічно підтвердив цей намір: він збирався перевести українських біженців із системи грошової допомоги в систему виплат для біженців з країн Африки та Близького Сходу. Ця система передбачає суттєво нижчі соціальні виплати, ніж Bürgergeld. Тоді ця пропозиція сподобалась не лише виборцям, а й колегам Мерца по коаліції.
Та сама позиція повторюється і в пізнішій офіційній промові — її стенограма опублікована на сайті федерального уряду 13 листопада 2025 року. У ній Мерц заявив: «Ми також ухвалимо рішення щодо так званого переходу українських біженців з однієї системи соціального забезпечення до іншої». Тобто обіцянка — не разова заява, а позиція, яку канцлер підтверджує вже перебуваючи при владі.
Позиція Мерца щодо українських чоловіків мобілізаційного віку
Крім загального побажання щодо виплат, Мерц тоді ж висловився окремо про українських чоловіків мобілізаційного віку. Під час телефонної розмови з президентом України він попросив вжити заходів, щоб українці — особливо молоді чоловіки — не приїжджали до Німеччини у дедалі більшій кількості, а натомість проходили військову службу у себе в країні.
Йшлося і про тих, хто вже перебуває в Німеччині: за позицією Мерца, їм теж варто було б повернутися на батьківщину й поповнити лави збройних сил. Цю позицію він підтверджував і пізніше, і, за наявними даними, вона зберігається — він говорив, що українським чоловікам краще залишатися в Україні.
Ця позиція прямо пов’язана з рішенням про переведення частини українських біженців на іншу систему виплат: правляча коаліція — CDU, CSU і SPD, яка до них приєдналася — підтримала пропозицію Мерца і домовилася знизити допомогу насамперед тим українцям, хто приїхав до Німеччини вперше.
Заклик Мерца до українських чоловіків повертатися на військову службу прямо пов’язаний із рішенням знизити допомогу саме тим, хто вперше приїхав до Німеччини.
Кого саме торкнеться перехід на інші виплати
Правляча коаліція — CDU, CSU і SPD, яка до них приєдналася — домовилася перевести частину українських біженців з допомоги Bürgergeld на нижчі виплати за законом про допомогу для осіб, які шукають притулку: саме так отримують гроші біженці з Африки, Афганістану, Сирії, Еритреї та інших країн. Пропозиція стосується не всіх українців, а лише тих, хто вперше приїхав до Німеччини і подав заявку на грошову допомогу після 31 березня 2025 року.
Тих, хто оформив Bürgergeld до цієї дати, перехід не зачіпає — жодних змін для них не пропонувалося, і вони продовжують отримувати допомогу як раніше. У результаті українські біженці виявляються розділені на дві групи з однаковими причинами для виїзду з країни, але різним обсягом підтримки: ті, хто приїхав до 31 березня 2025 року, зберігають право на Bürgergeld, ті, хто приїхав після, — переводяться на знижені виплати. Справедливим рішенням було б єдине правило для всіх: або допомогу отримують усі українські біженці, або не отримує ніхто.
Справедливим рішенням було б єдине правило для всіх: або допомогу отримують усі українські біженці, або не отримує ніхто.
Перехід на знижені виплати стосується лише тих, хто вперше подав заявку на допомогу після 31 березня 2025 року. Ті, хто оформив Bürgergeld раніше, нічого не втрачають.
Різниця в сумах: скільки втрачають українці при переведенні на іншу систему
| Параметр | Grundsicherung (колишній Bürgergeld) | Закон про допомогу для шукачів притулку |
|---|---|---|
| Отримувач | Самотній дорослий, зокрема український біженець | Біженець з країн Африки та Близького Сходу |
| Сума на місяць | 563 євро | близько 440–455 євро (за різними оцінками ЗМІ, точна сума офіційно не публікувалася) |
| Різниця | — | −108 євро |
| Джерело фінансування | Федеральний бюджет | Місцеві (земельні) бюджети |
Різниця у 108 євро стосується лише суми, яка видається готівкою або на картку на поточні витрати. Житло, комунальні платежі та медичне обслуговування Німеччина в обох випадках оплачує окремо — ці статті до порівняння не входять.
Різниця в джерелі фінансування пояснює, чому реформа буксує. Виплати за Grundsicherung українським біженцям ідуть із федерального бюджету, а допомога за законом про шукачів притулку — з бюджетів земель і муніципалітетів. Переведення українців на другу систему економить гроші федерального уряду, але перекладає це навантаження на місцеві бюджети — саме через це між федеральним центром і землями триває суперечка, хто має нести витрати.
Різниця у виплатах при переведенні на іншу систему
Порівняння щомісячної суми на поточні витрати для самотнього дорослого біженця
- Grundsicherung (колишній Bürgergeld)563 євроФінансується з федерального бюджету
- Закон про допомогу для шукачів притулкублизько 440–455 євроФінансується з бюджетів земель і муніципалітетів
- Різниця на місяць−108 євроЖитло, комуналка й медицина оплачуються окремо в обох випадках
Різниця у 108 євро на місяць стосується лише готівкових виплат на поточні витрати — житло, комуналку й медицину Німеччина оплачує окремо в обох системах.
Grundsicherung проти виплат за законом про шукачів притулку
| Параметр | Grundsicherung (колишній Bürgergeld) | Закон про допомогу для шукачів притулку |
|---|---|---|
| Отримувач | Самотній дорослий, зокрема український біженець | Біженець з країн Африки та Близького Сходу |
| Сума на місяць | 563 євро | близько 440–455 євро (точна сума офіційно не публікувалася) |
| Різниця | — | −108 євро |
| Джерело фінансування | Федеральний бюджет | Місцеві (земельні) бюджети |
Житло, комунальні платежі та медичне обслуговування оплачуються окремо в обох системах.
Чому реформа досі не ухвалена
Фрідріх Мерц обґрунтував переведення українців на іншу систему виплат економією федерального бюджету. Фінансове обґрунтування законопроєкту називає конкретну цифру: у 2026 році федеральний бюджет планував заощадити, за даними фінансового обґрунтування законопроєкту, близько 759 млн євро. Але водночас витрати за законом про виплати для осіб, які шукають притулку, оцінюються приблизно у 862 млн євро.
Розгадка в тому, хто платить. Bürgergeld (нині Grundsicherung) виплачується з федерального бюджету, а допомога за законом про виплати для шукачів притулку фінансують землі й муніципалітети зі своїх бюджетів. Переводячи українців на другу систему, федеральний бюджет економить, але навантаження переходить на місцеві бюджети — Мерц про це прямо не говорив.
Звідси й суперечка між федеральним урядом і землями, яка, за даними видання Welt від 2 листопада, досі не завершена угодою. Баварія під керівництвом ХСС і Маркуса Зьодера саму реформу підтримує, але вимагає спочатку вирішити питання фінансування. Гамбург, яким керує СДПН, наполягає на достатній компенсації з федерального бюджету за утримання українців. А Німецький союз міст — впливова організація — заявив, що був би радий, якби законопроєкт взагалі перестали просувати далі: він і далі має серйозні побоювання через заплановане переведення українських біженців на іншу систему виплат.
Політики обіцяли скоротити виплати українцям, і багато хто це рішення підтримав. Але економія на федеральному рівні обернулася додатковими витратами для місцевих бюджетів, а це місцевій владі не подобається. Тому законопроєкт на сьогодні так і не ухвалено. Доля реформи безпосередньо залежить від того, чи домовляться федеральний уряд і землі про гроші на утримання українських біженців при переведенні їх до іншої системи.
Політики обіцяли скоротити виплати українцям, і багато хто це рішення підтримав. Але економія на федеральному рівні обернулася додатковими витратами для місцевих бюджетів, а це місцевій владі не подобається.
Економія федерального бюджету в 759 млн євро обертається додатковими 862 млн євро витрат для земель і муніципалітетів — саме через цю суперечку закон досі не ухвалено.
Що буде, якщо закон усе ж ухвалять: повернення грошей і перехідний період
До набуття законом чинності українські біженці в Німеччині продовжують отримувати грошову допомогу на колишніх умовах — вона лише називається по-іншому. Це стосується всіх однаково: і тих, хто приїхав на початку березня 2022 року, і тих, хто прибув після 31 березня 2025 року.
У німецьких ЗМІ деякий час поширювалася інформація про те, що при ухваленні закону отримувачам допомоги, які приїхали після 31 березня 2025 року, доведеться повернути вже виплачені гроші. Це не відповідає дійсності: ніхто не вимагатиме від українських біженців повернення отриманих виплат — отримано, отже, отримано.
ніхто не вимагатиме від українських біженців повернення отриманих виплат — отримано, отже, отримано
Законопроєкт містить перехідні положення на випадок ухвалення. Вже призначена допомога продовжить виплачуватися ще максимум 3 місяці після набуття законом чинності — на старих умовах, без негайного переведення на нову систему.
Якщо закон ухвалять, уже виплачену допомогу не доведеться повертати, а призначені виплати триватимуть ще до 3 місяців на старих умовах.
Прогноз: до якого моменту українці продовжать отримувати допомогу як зараз
Поточний прогноз — виплати в колишньому вигляді триватимуть щонайменше до березня 2027 року, після чого закон, найімовірніше, взагалі не ухвалять. Це вже третя версія прогнозу: він змінювався в міру того, як реформа буксувала в погодженнях.
Перший прогноз давався ще наприкінці 2024 року: тоді називалося літо 2026-го — навіть для українців, які приїхали після 31 березня 2025 року. До листопада 2026 року стало зрозуміло, що строк не справдився — допомогу Bürgergeld українці отримують так само, як і раніше. Нова оцінка зсунула горизонт до кінця терміну тимчасового захисту, тобто до 2028 року.
Причина, через яку кожен новий прогноз зсувається далі, — не технічна затримка, а відсутність рішення щодо грошей: реформа залежить від того, чи домовляться федеральний уряд і землі про фінансування переведення біженців на іншу систему виплат. Скорочення допомоги було однією з обіцянок правлячої коаліції, яка досі не виконана.
Як змінювався прогноз строків реформи
Три версії прогнозу, наскільки довше українці продовжать отримувати допомогу як зараз
- Перший прогноз (кінець 2024 року)до літа 2026Строк не справдився
- Другий прогноздо кінця терміну тимчасового захистуТобто до 2028 року
- Поточний прогнозщонайменше до березня 2027Після чого закон, найімовірніше, не ухвалять
Часті питання
Чи стосується перехід на знижені виплати українців, які вже отримують тимчасовий захист кілька років, якщо вони не змінювали статус
Ні, перехід стосується лише тих, хто вперше подав заявку на допомогу після 31 березня 2025 року. Українці, які отримали Bürgergeld раніше цієї дати, продовжують отримувати його на колишніх умовах — для них жодних змін не запропоновано.
Чи торкнеться зниження виплат українців, які приїхали до Німеччини не напряму, а через іншу країну ЄС
Умова, яку називає матеріал, — це дата першої подачі заявки на грошову допомогу в Німеччині (після 31 березня 2025 року), а не маршрут приїзду. Якщо людина подала таку заявку вперше після цієї дати, вона потрапляє під перехід незалежно від того, через яку країну добиралася.
Коментарі
Досвід читачів корисний, але це не консультація: правила перевіряйте на офіційному сайті.
Реєстрації не потрібно: натисніть «Увійти», введіть будь-яке ім’я — і все.