Чи депортують українців з Німеччини: що насправді означають продовження §24, активність АФД і центр повернення

Станом на листопад 2026 року масової депортації українців з Німеччини не відбувається: тимчасовий захист (§24) продовжили до 2028 року, а для депортації немає законодавчої бази.

Коротко

• Тимчасовий захист за §24 продовжили до 2028 року — рішення ухвалює ЄС, а не Німеччина одноосібно.
• З 5 серпня 2026 року чоловіки при першому отриманні §24 мають підтвердити військово-облікові документи.
• АФД не має більшості ні в бундестазі, ні в жодній землі — ухвалити закон про депортацію технічно не може.
• Берлінський центр повернення — інформаційний хаб без фінансових виплат, а не підготовка до масового виїзду.
• Борги й штрафи в Німеччині лишаються чинними навіть після втрати статусу й повернення в Україну.

До якого року продовжили тимчасовий захист і чи це справді востаннє

Тимчасовий захист за 24-м параграфом Німеччина продовжила до 2028 року. Формулювання «це востаннє» супроводжує вже третє поспіль продовження — уряд повторює цю фразу кожного разу, коли приймає рішення про автоматичне подовження статусу. Перевірити, чи дотримають обіцянку цього разу, неможливо: досвід попередніх трьох років показує, що заява про «останнє продовження» раніше не відповідала дійсності.

досвід попередніх трьох років показує, що заява про «останнє продовження» раніше не відповідала дійсності

Рішення про тимчасовий захист ухвалює не лише Німеччина одноосібно — питання вирішує Європейський Союз загалом. Поки Німеччина залишається членом ЄС, вона має враховувати спільні рекомендації щодо статусу українців і самостійно може вносити лише незначні корективи. Це означає, що дата 2028 рік — результат узгодженої позиції на рівні ЄС, а не внутрішнього німецького рішення, яке Берлін міг би скасувати одноосібно.

Нові вимоги §24 для чоловіків: військовий облік і розшук

Останнє продовження 24-го параграфа змінило умови насамперед для чоловіків — але мова йде не про продовження вже наявного статусу, а про перше отримання захисту в Німеччині. Якщо чоловік виїжджає з України вперше і подається на 24-й параграф, йому тепер потрібно підтвердити, що він виконав умови військового обов’язку.

Конкретно це означає три речі: заявник не повинен перебувати в розшуку, не повинен мати статус військовозобов’язаного і має бути повністю звільнений від військового обов’язку. Фактично йдеться про надання військово-облікових документів, що підтверджують це списання.

Вимога діє з 5 серпня 2026 року — на момент підготовки матеріалу вона застосовується вже близько трьох місяців. Поки що це не уніфіковане правило по всій країні: у багатьох федеральних землях і містах, де приймають біженців, на військово-облікові документи вже зважають, але однакового порядку на всю Німеччину немає.

Перевірка не обмежується чоловіками: військово-облікові документи почали питати і в жінок.

Чи може перемога АФД призвести до депортації українців

Партія «Альтернатива для Німеччини» (АФД) перемогла на виборах у двох федеральних землях, але не сформувала уряд ні в одній з них. Ухвалити закон про депортацію українців на цій основі вона технічно не може: для цього потрібна більшість голосів, якої в АФД немає ні на рівні землі, ні в бундестазі.

При цьому АФД регулярно піднімає тему депортації українців — на будь-якому інтерв’ю, у будь-якій дискусії на рівні землі чи в бундестазі. Мета таких заяв не практична, а репутаційна: створити в суспільстві враження, що українці — головна проблема Німеччини, і без біженців усе було б краще.

створити в суспільстві враження, що українці — головна проблема Німеччини, і без біженців усе було б краще

Реального юридичного наслідку це поки не має, але має інший ефект: чим частіше в заголовках звучить «українців депортують», тим обережніше можуть ставитися до українців роботодавці — наприклад, неохочіше брати на роботу через невизначеність зі статусом. Це репутаційний мінус, а не юридична загроза.

Центр повернення українців у Берліні: що це насправді

У Берліні створили український центр повернення — інформаційний хаб для українців, які добровільно хочуть повернутися в Україну. Його просувають у новинах і соціальних мережах, тому про нього дедалі частіше запитують. Це не підготовка до масової депортації чи масового виїзду українців з Німеччини: центр лише консультує, які формальності варто закрити в Німеччині перед поверненням.

Фінансового заохочення виїхати центр наразі не пропонує — це суто інформаційний проєкт. Для порівняння: раніше в Німеччині діяли програми, за якими іншим категоріям біженців пропонували фінансову заохочення за добровільний виїзд із країни. Чи з’явиться подібна виплата і для українців на базі цього хабу — поки невідомо.

Практична причина існування центру — не політична. Багато українців повертаються в Україну, не закривши всі справи в Німеччині, а потім їх наздоганяють штрафи та борги, нараховані вже після від’їзду. Центр допомагає розібратися з цими формальностями заздалегідь, щоб повернення не створило проблем заднім числом.

Виїзд з Німеччини на пів року і повернення в Україну: які є ризики

Виїзд з Німеччини приблизно на півроку автоматично скасовує статус за §24, але це не означає, що всі справи в країні на цьому закриті. Зобов’язання перед німецькою державою — борги, штрафи, невиконані платежі — залишаються чинними навіть після втрати статусу й повернення в Україну.

На практиці вже є багато випадків, коли українці, що повернулися додому, згодом отримують у Німеччині штрафи та борги, про які не знали або вважали закритими разом зі статусом. Поширена помилка — думати, що скасування §24 автоматично звільняє від усіх зобов’язань і більше нікому нічого не винні. Це не так: перед від’їздом варто з’ясувати, які саме справи лишаються відкритими, а не покладатися на те, що вони зникнуть самі собою.

Законодавча база депортації та досвід інших біженців у Німеччині

Законодавчої бази для повернення українців з Німеччини наразі немає. Але це не означає, що механізм депортації відсутній у принципі: інших біженців раніше депортували, їм скасовували тимчасовий захист або статус Asyl. Тобто юридичний інструмент існує — питання в тому, чи застосують його до українців, поки триває війна.

Прецедент указує на протилежне. Сирійців та інших біженців від воєнних конфліктів не повертали на батьківщину, доки конфлікт офіційно не завершувався. Цей самий принцип працює і для українців: поки війна триває, підстав для примусового повернення немає.

У цьому — ключ до відповіді на головне питання статті. Демократичні закони Німеччини забороняють відправляти людину туди, де їй загрожує небезпека. Саме цей принцип, а не політична риторика чи активність окремих партій, визначає, чи можлива депортація українців найближчим часом.

Демократичні закони Німеччини забороняють відправляти людину туди, де їй загрожує небезпека

Часті питання

Чи стосуються нові вимоги з військового обліку тих, хто вже має статус за §24 і просто його продовжує

Ні, нова вимога діє лише для тих, хто подається на §24 вперше, виїхавши з України. Якщо статус уже є і йдеться про його продовження, підтверджувати виконання військового обов’язку не потрібно — умова торкається саме первинного отримання захисту.

Чи однакові вимоги до військово-облікових документів у всіх містах Німеччини

Ні, єдиного порядку на всю країну поки немає. У багатьох федеральних землях і містах, де приймають біженців, такі документи вже питають, але уніфікованого правила, обов’язкового для всіх регіонів одночасно, станом на зараз не існує.

Чи можна виправити ситуацію, якщо після повернення в Україну прийшов штраф чи борг з Німеччини

Прямої відповіді про механізм виправлення в матеріалі немає, але сама логіка проблеми зрозуміла: такі борги виникають через незакриті формальності, тож з’ясовувати, які справи лишаються відкритими, варто ще до від’їзду, а не постфактум.