Чому інтегрованих біженців депортують із Німеччини: робота і мова не замінюють закон

Міграційне відомство Німеччини видає дозвіл на проживання не за інтеграцію й роботу, а за формальне виконання конкретних вимог закону — §25a, §25, §18a або §18b, — і навіть повністю інтегровану родину депортують, якщо хоча б один пункт не виконано.

Коротко

• Відомство у справах іноземців перевіряє формальну відповідність параграфу закону, а не стаж роботи, податки чи роки без допомоги.
• Родина зі Шрі-Ланки виконала всі 4 умови §25b за 8 років у Німеччині, але місто Леверкузен усе одно депортувало батька й доньку 16 жовтня 2026 року.
• 11 венесуельців і колумбійців із німецькою C1–C2 та 11 роками роботи в одному будинку для літніх людей програли суди й були депортовані прямо з робочого місця.
• Для переходу з §24 на §18a/18b здобувачу старше 45 років потрібна зарплата від 4600 євро — поріг не змінювався попри зміну ринку праці.
• МВС Німеччини не планує запроваджувати пільгові умови переходу з §24 для українців, попри публічні заклики політиків інтегруватися.

Чому відомство у справах іноземців не оцінює інтеграцію

Міграційне відомство — головна установа Німеччини, що видає дозвіл на проживання, — цікавить одне питання: чи відповідає заявник вимогам закону. Робота, сплата податків і роки без допомоги до цього питання стосунку не мають: це фактори, які допомагають у довгостроковій перспективі, але не замінюють виконання умов конкретного параграфа.

Відомство у справах іноземців у межах своїх повноважень зобов’язане забезпечувати виконання чинного законодавства про іноземців та їхнє перебування. Тому при переході, наприклад, із §24 на робочий параграф чиновники перевіряють не стаж роботи як такий, а його відповідність формальним вимогам: потрібна кваліфікована робота, а не будь-яка зайнятість, і підтвердження освіти, диплома й досвіду. Заявник, який вийшов на некваліфіковану роботу в перший же день після приїзду, формально інтегрований, але вимогам параграфа може не відповідати — і це саме те, що чиновники перевіряють насамперед.

Випадок родини зі Шрі-Ланки: 8 років інтеграції закінчилися депортацією

Родина, що належить до тамільської мусульманської меншини Шрі-Ланки, втекла від переслідувань до Німеччини у 2018 році й подала заяву на отримання притулку. Заяву відхилили, родина звернулася до судів — розгляд тривав роками, поки справа не дійшла до останньої інстанції.

Поки тривали суди, родина інтегрувалася. Батько працював повний день, діти навчалися, родина повністю утримувала себе сама, не отримуючи допомоги. За цей час народилося ще двоє дітей, які розмовляють лише німецькою — рідної мови батьків вони не знають. Старша донька готувалася складати абітур.

Остання судова інстанція відмовила родині в притулку остаточно. Від моменту втечі у 2018 році до цього рішення минуло 8 років. За родину заступилися вчителі й місцева влада міста, а комісія з особливих гуманітарних випадків рекомендувала дозволити їм залишитися. Комітет із розгляду петицій парламенту землі Північний Рейн-Вестфалія зазначив, що вимоги §25b закону про іноземців родиною виконано: безперервне проживання понад 6 років, безперервне відвідування школи дітьми, знання німецької мови, робота, що покриває витрати на проживання.

Місто Леверкузен клопотання комісії землі не задовольнило. 16 жовтня 2026 року батька родини, який працює в Німеччині, та його повнолітню доньку депортували. Мати з неповнолітніми дітьми залишилася в Німеччині — для них діє окрема процедура депортації. Рішення влади пояснили посиланням на судові акти: формально закон було дотримано.

Місто Леверкузен клопотання комісії землі не задовольнило.

Які вимоги потрібно виконати за §25a і §25

Параграф 25b закону про іноземців перераховує чотири умови для дозволу на проживання:

• безперервне проживання в країні понад 6 років;
• безперервне відвідування дітьми школи;
• знання німецької мови;
• робота, яка значною мірою покриває витрати заявника на проживання.

Комітет із розгляду петицій парламенту землі Північний Рейн-Вестфалія прямо вказав: усі чотири вимоги §25b родиною з попереднього розділу було виконано. Це не оцінка комітетом загального враження від інтеграції, а перевірка конкретних пунктів закону — кожен із них має бути виконаний, але навіть виконання всіх умов не гарантує позитивного рішення: закон допускає відмову за наявності інших підстав, як показує випадок родини зі Шрі-Ланки.

Перелік закритий: у ньому немає пункту про стосунки із сусідами, участь у житті міста чи рекомендації від учителів і місцевої комісії з гуманітарних випадків. Ці обставини можуть вплинути на громадську думку, але не фігурують у тексті §25b як підстава для дозволу на проживання.

Випадок 11 венесуельців і колумбійців: мова рівня C1-C2 не врятувала від депортації

Група з 11 венесуельців і колумбійців прожила в Німеччині 11 років і увесь цей час працювала в одному будинку для літніх людей. Усі мешканці цього будинку та його директор виступили на їхній захист, коли відомство у справах іноземців вирішило депортувати працівників. Справа дійшла до судів — заявники судилися 11 років і програли на всіх інстанціях.

Формальні показники інтеграції в цієї групи були вищими, ніж у більшості подібних справ. Усі 11 осіб вивчили німецьку мову до рівня C1–C2, самі себе забезпечували роботою і за роки в Німеччині встигли народити дітей, що народилися вже в країні. За них заступалися правозахисні організації, писали місцеві депутати — у справі брали участь практично всі, хто міг вплинути на рішення.

Нічого з цього не змінило результату: людей забрали прямо з робочого місця, і всі 11 осіб поїхали на батьківщину. Як і у випадку з родиною зі Шрі-Ланки, рішення побудоване на одному принципі — закон не робить винятків для тих, хто не виконав його формальних умов, навіть якщо рівень володіння мовою і трудова зайнятість вищі за середні.

людей забрали прямо з робочого місця, і всі 11 осіб поїхали на батьківщину

Немає винятків: що означає «закон є закон»

За обох заявників заступалися правозахисні організації, писали клопотання, просили не депортувати. Це не змінило рішення: у Німеччині немає винятків, є закон. Правило працює в один бік — виконав вимоги параграфа, залишаєшся; не виконав, їдеш. Гуманітарна підтримка з боку вчителів, сусідів, роботодавців і правозахисників на це рішення не впливає, тому що відомство у справах іноземців перевіряє не ставлення до людини, а відповідність її документів та обставин конкретним пунктам закону.

Правило працює в один бік — виконав вимоги параграфа, залишаєшся; не виконав, їдеш

Якщо вимогу не виконано, результат один — лист із датою виїзду. У розглянутому випадку це виглядало буквально: заявнику видали повідомлення з вимогою залишити територію Німеччини до 1 грудня. Подальших перемовин закон не передбачає: рішення вважається остаточним після проходження судових інстанцій.

Перехід із §24 на робочі параграфи 18a і 18b для українців

Громадяни України, що отримали тимчасовий захист за §24, можуть перейти на робочі підстави — параграфи 18a і 18b. Перехід означає зміну статусу: замість тимчасового захисту заявник отримує дозвіл на проживання як кваліфікований чи некваліфікований працівник. Але вимоги до переходу ті самі, що й для решти іноземців, — параграфи 18a і 18b поширюються не лише на українців.

Ключова умова стосується віку й зарплати: здобувачу старше 45 років потрібна зарплата не нижче 4600 євро. Додатково враховуються кваліфікація, освіта й наявність пенсійних накопичень — їхня відсутність сама по собі стає підставою для відмови, навіть якщо людина працює і не живе на допомогу.

Ці пороги не змінювалися тривалий час — їх було встановлено, коли економіка Німеччини переживала піднесення, і такі зарплати відповідали ринку праці. Зараз, на тлі закриття підприємств і скорочень серед німецьких фахівців, планка в 4600 євро для іноземця 45+ виглядає завищеною — особливо для тих, хто приїхав у країну три-чотири роки тому.

Політики публічно закликають інтегруватися й виходити на роботу, обіцяючи це довгострокову перспективу, але на рівні закону пом’якшення умов переходу з §24 на інші параграфи немає. За наявними даними, німецьке Міністерство внутрішніх справ не планує запроваджувати пільгові умови переходу громадян України з 24-го параграфа на інші. Розмови серед політиків про можливі зміни тривають, але поки без конкретних рішень.

Що буде з тими, хто не зможе виконати вимоги закону

Ті, хто не зможе перейти на інший статус і не отримає освіти, будуть змушені залишити територію ФРН — без винятків для окремих випадків. Це стосується зокрема працюючих людей: якщо вимоги закону не виконано, дозвіл не продовжується незалежно від стажу роботи й рівня інтеграції.

Для тих, хто живе на допомогу, перспектива ще однозначніша: на таких людей чекає повернення додому. Невелика частина зможе залишитися з гуманітарних підстав, але основну масу спрямують у програму добровільного повернення — з грошовою виплатою і пропозицією залишити країну.

Для тих, хто повертається в Україну, діє окрема програма, яку фінансують партнери: передбачено будівництво житла для тих, хто їде назад. Умови проживання в рамках цієї програми заявлені як порівнянні з німецькими.

Завищені вимоги не лише в Німеччині: ситуація в інших країнах ЄС

Та сама картина, за наявними свідченнями, повторюється в Бельгії та Нідерландах: умови переходу з тимчасового захисту на інші підстави завищені настільки, що заявники не можуть їх виконати. Про Норвегію говорять подібне, але з застереженням — це непідтверджена інформація, що потребує перевірки.

Окремо згадується Португалія: за непідтвердженими даними, там нещодавно ухвалили законодавство, що забороняє перехід із тимчасового захисту на довгостроковий дозвіл на проживання чи інші класичні підстави для іноземців. Подробиць — яка саме норма і з якої дати — немає, це передано зі слів третіх осіб, без посилання на текст закону.

Часті питання

Чи можна подати на перехід із §24 на робочий параграф, якщо вже виповнилося 45 років, але зарплата нижча за 4600 євро

Формально подати можна, але відомство відмовить, якщо дохід нижчий за встановлений поріг: для здобувачів старше 45 років потрібна зарплата не нижче 4600 євро, а також підтверджена кваліфікація, освіта й наявність пенсійних накопичень. Відсутність накопичень сама по собі стає підставою для відмови, навіть якщо людина працює і не отримує допомогу.

Чи можна оскаржити рішення про депортацію після відмови відомства, якщо всі формальні вимоги закону виконано

Із розглянутих випадків випливає, що ні: рішення вважається остаточним після проходження судових інстанцій, і подальших перемовин закон не передбачає. Навіть виконання всіх чотирьох умов §25b, як показав випадок родини зі Шрі-Ланки, не гарантує позитивного рішення — закон допускає відмову за наявності інших підстав.

Чи можна переїхати до іншої країни ЄС, якщо в Німеччині не вдалося перейти з тимчасового захисту на інший статус

Судячи з наявних свідчень, ситуація в сусідніх країнах не легша: завищені вимоги для переходу з тимчасового захисту трапляються також у Бельгії та Нідерландах. Про Португалію й Норвегію є відомості про схожі обмеження, але це непідтверджена інформація, що потребує перевірки, тому спиратися на неї під час планування переїзду не варто.

Чим відрізняються умови проживання за програмою повернення в Україну від умов у Німеччині

Програму фінансують партнери, вона передбачає будівництво житла для тих, хто повертається. Умови проживання в рамках цієї програми заявлені як порівнянні з німецькими, але детальних технічних характеристик житла у відкритих даних немає.