Якщо українець у Німеччині стикнувся з дискримінацією — при пошуку житла, роботи чи в джоб-центрі — він має право звернутися до антидискримінаційної служби чи профільного комітету, спираючись на закон про рівне ставлення (AGG), хоча цей закон поки не захищає прямо за ознакою громадянства.
Коротко
- При пошуку житла дискримінацію відчувають 32% опитаних українських біженців, при пошуку роботи — 18%, на робочому місці — 14%.
- Закон AGG не включає громадянство як захищену ознаку, тому скарга на дискримінацію через прострочений документ тимчасового захисту неможлива напряму.
- Дослідження 82 інтерв’ю в 22 джоб-центрах (вересень 2023 — травень 2024) підтвердило: частину українців навмисно не інформують про програми на кшталт оплачуваного стажування.
- Відповідь від антидискримінаційних структур Німеччини очікується не раніше ніж через два місяці після звернення.
Скільки українців стикаються з дискримінацією в Німеччині
Найчастіше дискримінація трапляється при пошуку житла — з нею стикаються 32% опитаних біженців. При пошуку роботи частка нижча — 18%, а вже на робочому місці, після працевлаштування, — 14%. Головною названою причиною в усіх трьох випадках є походження.
Ці цифри підтверджені не лише опитуванням біженців, а й загальною картиною звернень: лише у 2024 році антидискримінаційна служба Німеччини отримала рекордні 11 405 звернень від усіх заявників — це найбільше число за всю історію спостережень, хоча воно охоплює не тільки українців. Окремо проводилося дослідження того, як з українцями спілкуються в джоб-центрах, — там дискримінація теж фіксувалася.
| Де трапляється | Частка біженців |
|---|---|
| Пошук житла | 32% |
| Пошук роботи | 18% |
| Робоче місце | 14% |
Дискримінація найчастіше трапляється при пошуку житла (32%), рідше — при пошуку роботи (18%) і на робочому місці (14%). В усіх трьох випадках причина одна — походження.
Закон AGG: що він захищає, а що — ні
У Німеччині дискримінацію регулює закон про рівне ставлення — AGG. Він захищає від дискримінації за расою або етнічним походженням, статтю, релігією чи світоглядом, інвалідністю, віком і сексуальною ідентичністю.
Окремої ознаки громадянства в законі немає — це підтверджує антидискримінаційна служба. Для українців це суттєва прогалина: тимчасовий захист часто доводиться підтверджувати окремим папірцем, а не самим посвідченням, і державні установи та роботодавці бачать прострочений документ, навіть якщо захист продовжено. Поскаржитися на таке ставлення за AGG напряму не можна — закон його просто не визнає дискримінацією.
Антидискримінаційна служба наразі працює над тим, щоб додати до закону окрему ознаку громадянства. Коли саме це зміниться, матеріал не уточнює.
AGG не визнає громадянство ознакою дискримінації. Через це скаргу на упереджене ставлення через прострочений документ тимчасового захисту подати напряму не можна.
Прострочені документи тимчасового захисту і відмови в роботі
Статус тимчасового захисту в українців нерідко визначений нечітко, тому документ формально прострочений, а фактично захист продовжено. У такому випадку доводиться додатково носити окрему довідку про законне проживання в Німеччині.
Проблема в тому, що навіть державні установи — Jobcenter, відомство у справах іноземців, соціальні служби — не завжди знають, чи продовжено конкретній людині захист. Вони бачать прострочену дату на документі й реагують на неї, а не на реальний статус. Та сама логіка працює й у роботодавців: побачивши прострочений документ, вони можуть відмовити в працевлаштуванні.
Чи це дискримінація — залежить від мотивації. Якщо роботодавець не хоче розбиратися в документах і просто вирішує не брати українця через «нестабільний статус», це дискримінація. Якщо ж він сумлінно орієнтується на формальну дату в документі, не знаючи про продовження захисту, межа стає розмитою.
Якщо роботодавець не хоче розбиратися в документах і просто вирішує не брати українця через «нестабільний статус», це дискримінація.

Якщо роботодавець відмовляє через прострочену дату, не розбираючись у статусі, — це дискримінація. Якщо він добросовісно орієнтується на формальний документ — межа розмита.
Дискримінація в джоб-центрах: що показало дослідження
Антидискримінаційний центр провів 82 інтерв’ю у 22 джоб-центрах у період з вересня 2023 по травень 2024 року. Дані вже не найсвіжіші, але це не позбавляє їх актуальності.
Дослідження показало: частина джоб-центрів навмисно не розповідає українцям про деякі програми — наприклад, про оплачуване стажування та відповідний сертифікат. Пояснення, яке дають самі працівники: вони сприймають українців як осіб з особливим статусом, і це викликає образу, яка частково впливає на спілкування та готовність повністю підтримувати.
При цьому низька зайнятість українців має й реальні причини, не повʼязані з дискримінацією: мовний бар’єр, брак догляду за дітьми, невизнання кваліфікації та бюрократичні процедури. Проблема комплексна — через замовчування програм люди не отримують мовні курси й допомогу з дітьми, які могли б прискорити вихід на роботу, і час пошуку роботи затягується саме через брак мови та догляду за дитиною, а не через небажання працювати.
Дискримінація з боку працівників джоб-центрів щодо українців — доведений факт за результатами проведених інтерв’ю. Водночас це не загальне правило для всіх джоб-центрів: зафіксовані випадки не означають, що так поводиться кожен працівник кожного центру.
Дискримінація з боку працівників джоб-центрів щодо українців — доведений факт за результатами проведених інтерв’ю.

Частина джоб-центрів навмисно не розповідає українцям про оплачуване стажування та інші програми, що гальмує вихід на роботу.
Куди звертатися, якщо зіткнувся з дискримінацією
Єдиного органу, який за одне звернення вирішить проблему дискримінації, не існує — немає інстанції, що відразу розбереться із кривдником і виправить ситуацію на місці.
Єдиного органу, який за одне звернення вирішить проблему дискримінації, не існує
- Звернутися до антидискримінаційних структур. Такі органи в Німеччині є, і до них можна подати заявку на конкретний випадок — наприклад, на вакансію з вимогою знати мову лише як рідну (так звану Muttersprache), що саме по собі є дискримінаційною умовою.
- Враховувати, що швидкої відповіді не буде. В одному з таких звернень на сайті одразу попередили: відповідь прийде не раніше ніж через два місяці через велику кількість заявок. Допомоги “сьогодні на сьогодні”, коли дискримінація щойно сталася, зазвичай очікувати не варто.
- Викликати поліцію, якщо випадок межує зі злочином. Деякі прояви дискримінації виходять за межі порушення прав і наближаються до конкретного злочину — у такій ситуації звернення до поліції доречне.
- Самостійно оцінити ситуацію й рівень готовності домагатися правосуддя. Рішення, до кого звертатися і чи варто взагалі ініціювати розгляд, людина ухвалює сама, виходячи з конкретних обставин.
Що робити, якщо зіткнулися з дискримінацією
Чотири кроки, які варто пройти по черзі
- Звернутися до антидискримінаційних структурПодати заявку на конкретний випадок
- Врахувати, що швидкої відповіді не будевід 2 місяцівЧерез велику кількість заявок
- Викликати поліцію, якщо випадок межує зі злочином
- Самостійно оцінити ситуацію й готовність домагатися правосуддя
Часті питання
Що робити, якщо роботодавець відмовив через прострочений документ тимчасового захисту, а не через дискримінацію
Якщо роботодавець сумлінно орієнтується на формальну дату в документі, не знаючи про продовження захисту, межа між помилкою й дискримінацією стає розмитою — однозначної відповіді тут немає, усе залежить від того, чи дійсно він намагався розібратися в статусі, чи просто відмовив через «нестабільність».
Чи можна поскаржитися на дискримінацію за громадянством, якщо закон AGG таку ознаку не визнає
Напряму за AGG — ні, бо громадянства серед захищених ознак немає. Але якщо ситуація одночасно підпадає під іншу ознаку із закону (наприклад, етнічне походження) або межує зі злочином, звернутися до антидискримінаційних структур чи поліції все одно можливо.






Коментарі
Досвід читачів корисний, але це не консультація: правила перевіряйте на офіційному сайті.
Реєстрації не потрібно: натисніть «Увійти», введіть будь-яке ім’я — і все.