Зараз працюючі українці з тимчасовим захистом (§24) за загальним правилом не можуть перейти на робочий ВНЖ через застарілі законодавчі вимоги, але 10 листопада депутати SPD представили позиційний документ із пропозицією спростити цей перехід — закон поки не ухвалено.
Коротко
- Документ SPD від 10 листопада — позиція фракції, а не закон: юридичної сили поки не має
- Пропозиція виділяє 4 групи біженців: ті, хто працює, ті, хто навчається, школярі та люди в особливих життєвих обставинах
- Для працюючих SPD пропонує прибрати вимогу формальної кваліфікації — важливий сам факт роботи й самозабезпечення
- Шлях за пропозицією — проміжний: тимчасовий робочий ВНЖ, потім ПМЖ після стажу внесків (за оцінками, приблизно 60 місяців)
- Без зміни закону інтегровані біженці ризикують депортацією або від’їздом до країн на кшталт Польщі
Чому зараз не можна просто перейти з §24 на робочий ВНЖ
Українські біженці з тимчасовим захистом за §24 не можуть перейти на робочі види проживання через високі законодавчі вимоги — навіть якщо вони працюють і самі себе забезпечують. На практиці це виглядає так: людина приходить до міграційної служби з документами, а їй відмовляють за §18a або §18b, бо в неї немає формально підтвердженої кваліфікації. У результаті інтегрований біженець, який виконав усе, до чого його закликали німецькі політики — вийти на роботу й забезпечувати себе, — не може залишитися в Німеччині на довгострокову перспективу і продовжує жити в невизначеності.
інтегрований біженець, який виконав усе, до чого його закликали німецькі політики — вийти на роботу й забезпечувати себе, — не може залишитися в Німеччині на довгострокову перспективу і продовжує жити в невизначеності
Вимоги до переходу на параграфи §18a і §18b ухвалювали в період, коли економіка Німеччини процвітала і зарплати були високими. Зараз економічна ситуація інша: зростає кількість банкрутств, скорочуються вакансії та робочі місця. Законодавчі норми при цьому лишилися колишніми і не були переглянуті під поточний стан справ — через це людина, яка не отримує жодної копійки з німецького бюджету і повністю забезпечує себе сама, все одно не може продовжити легально залишатися в країні.
Вимоги до переходу з §24 на робочі параграфи §18a/§18b не переглядали з часів, коли економіка Німеччини зростала. Зараз — рецесія, але закон той самий: навіть працюючий і самостійно себе забезпечуючий біженець не може залишитися легально.
Документ SPD від 10 листопада: що саме запропоновано
10 листопада парламентська фракція SPD у Бундестазі представила позиційний документ про право на проживання для інтегрованих біженців. Йдеться не про закон, а про пропозицію: вона поки не має юридичної сили і описує лише позицію партії всередині коаліції.
Документ прямо визнає проблему: багато працюючих біженців, попри успішну інтеграцію, не відповідають формальним вимогам для переходу на звичайний ВНЖ кваліфікованого працівника. Причина — застарілі норми закону, за якими зараз видають робочі параграфи: ці вимоги ухвалювали в період зростання німецької економіки, і вони не відповідають нинішній економічній ситуації в Німеччині.
Під час розробки нового права на подальше проживання автори документа орієнтуються на чотири основні критерії — вони визначають, які групи українських і сирійських біженців мають отримати право залишитися в Німеччині на довгострокову перспективу. Ці групи документ перераховує окремо — нижче вони розібрані по порядку.
Документ SPD від 10 листопада — це позиція фракції всередині коаліції, а не ухвалений закон. Юридичної сили в нього поки немає.
Група 1: ті, хто працює і самостійно себе забезпечує
Перша група в документі SPD — ті, хто працює, причому неважливо, кваліфікована це робота чи ні. Таке формулювання важливе саме по собі: зазвичай ВНЖ у Німеччині прив’язаний саме до кваліфікації, а тут пропозиція знімає це обмеження для біженців із тимчасовим захистом.
Обґрунтування в документі економічне: у всіх сферах бракує працівників — як на кваліфіковані, так і на некваліфіковані позиції. Тому ті, хто працює і сам себе забезпечує, за логікою SPD, однозначно мають отримати право залишитися в Німеччині на довгостроковій основі.
Але важливо розуміти різницю між цією пропозицією і чинним законом. Зараз у багатих країнах Західної Європи, включно з Німеччиною, умови отримання ВНЖ розраховані на кваліфікованих фахівців — некваліфіковані працівники там у принципі не потрібні. Економіка Німеччини зараз не в найкращому стані, і некваліфіковані кадри їй теж потрібні, але закон під цю реальність поки не змінили. Тому формально некваліфіковані працівники під чинні вимоги не підходять — саме це і має виправити пропозиція SPD.
некваліфіковані працівники там у принципі не потрібні
SPD пропонує прибрати прив’язку ВНЖ до кваліфікації: для довгострокового права на проживання буде достатньо самого факту роботи й самозабезпечення, без диплома.
Як схоже питання вирішено в Польщі, Чехії та Словаччині
Східні країни ЄС — Польща, Чехія та Словаччина — вже діють за принципом, який SPD пропонує запровадити в Німеччині: кваліфікація не має значення, важлива сама робота. У Чехії та Польщі достатньо працювати на місцевого роботодавця — диплом при цьому не питають. Умова проста: заявник отримує мінімум мінімальну заробітну плату і вчасно сплачує податки. За виконання цих умов виникає право на вид на проживання — у Польщі за роботою можна отримати карту побиту на кілька років. Саме тому після 2014 року величезна кількість громадян України поїхала працювати до Польщі, і багато з них уже отримали там постійний вид на проживання. За схожим принципом можна було отримати статус також у Словаччині, ймовірно, в Угорщині та Румунії. У багатих країнах — Німеччині, Швейцарії, Австрії, Бельгії, Нідерландах — умови отримання ВНЖ, навпаки, завищені: ставка зроблена на кваліфікованих працівників, а не на будь-яку зайнятість.
Вимоги до ВНЖ за роботою: схід і захід ЄС
Таблиця гортається вбік
| Критерій | Польща | Чехія | Словаччина | Німеччина |
|---|---|---|---|---|
| Потрібна формальна кваліфікація | Ні | Ні | Ні | Так |
| Мінімальна зарплата і податки | Так | Так | Так, за схожим принципом | Вимоги вищі |
| Шлях до тривалого ВНЖ | Карта побиту на кілька років | Через роботу в місцевого роботодавця | Через роботу | Через робочі параграфи §18a/§18b |
У Польщі, Чехії та Словаччині достатньо самої роботи, у Німеччині та сусідніх країнах ставка на кваліфікацію.
Група 2: ті, хто навчається — аусбільдунг і студенти
Друга група в документі SPD — ті, хто навчається: аусбільдунг і студенти. Їх пропонують залишити навіть у тому разі, якщо вони все ще отримують фінансову підтримку від німецької держави — логіка в тому, що після диплома й кваліфікації вони вийдуть на ринок праці й почнуть працювати на економіку Німеччини, а не потребуватимуть допомоги постійно.
Зараз для цієї групи діє складніша схема. Отримати дозвіл на проживання одразу за параграфами 16a і 16b не можна: навіть проживши в Німеччині певний час, подати на громадянство ті, хто навчається, не можуть. Після завершення навчання їм спершу потрібно перейти на робочі параграфи, і тільки потім — на ПМЖ і громадянство. Пропозиція SPD в тому, щоб цю багатоступеневу процедуру спростити і дати тим, хто навчається, таке ж повне право на перехід до ПМЖ, як і працюючим.
Група 3: школярі — діти біженців
Третя група в документі SPD — школярі, тобто діти біженців. Логіка та сама, що й із другою групою: дитина, яка навчається в німецькій школі, з часом стане працюючим мешканцем Німеччини, інтегрованим і таким, що приносить користь економіці. Тому SPD пропонує залишати дітей біженців на довгостроковій основі — без застережень.
Важливо: це не означає, що навчання дитини вже зараз дає батькам право залишитися. У чинному законодавстві Німеччини такої норми немає — сам факт, що дитина навчається в школі, не створює правових підстав для легалізації батьків. Це лише обговорювана пропозиція, яку депутати SPD хочуть запровадити, а не чинне правило.
Група 4: особливі життєві обставини — матері-одиначки та догляд за родичами
Четверта група в документі SPD — українські та сирійські біженці, які перебувають в особливих життєвих обставинах: це, наприклад, українські матері-одиначки з маленькими дітьми або ті, хто доглядає за родичами. Такі люди поки не можуть вийти на роботу й сплачувати податки — не тому, що не хочуть, а тому що зайняті доглядом.
При цьому SPD підкреслює: формально ці люди працездатні й здорові, і з часом зможуть вийти на ринок праці, коли обставини зміняться. Саме тому їм пропонують спростити доступ до правових підстав для проживання — щоб вони могли залишитися в Німеччині на довгострокову перспективу вже зараз, не чекаючи моменту, коли з’явиться можливість працювати.
Такий підхід відрізняється від простої формули «не працюєш — отже, не потрібен Німеччині»: документ SPD враховує конкретні життєві обставини, а не лише факт зайнятості.
Що буде, якщо закон не ухвалять: ризики для українських біженців
Якщо умови переходу з §24 не змінять, сценарій відомий за досвідом з іншими групами мігрантів у Німеччині: інтегрованих людей депортували, попри те що німецька держава вже вклала в них кошти — оплачувала курси інтеграції та Bürgergeld. З українськими біженцями логіка та сама: тимчасовий захист закінчиться, а перейти на робочі параграфи без зміни закону вони не зможуть — і тоді поїдуть до інших країн, наприклад до Польщі, де працюватимуть далі.
Пропозиція SPD не про те, щоб одразу видавати ПМЖ усім працюючим українцям і сирійцям. Йдеться про проміжний крок: з 24-го параграфа — на робочий тимчасовий вид на проживання, який продовжується. Тільки після цього, накопичивши строк проживання і виконавши інші умови — зокрема, потрібний стаж сплати соціальних пенсійних внесків (за наявними даними — приблизно 60 місяців), — людина зможе претендувати на постійне проживання.
Чинну норму ухвалили близько 10 років тому, і відтоді умови на ринку праці змінилися. На момент виходу матеріалу німецька економіка офіційно перебуває в рецесії, зростає кількість банкрутств. При цьому, за різними оцінками, у Німеччині перебуває близько 1 350 000 українців і 950 000 сирійців, не рахуючи інших груп біженців, — відправити назад уже інтегрованих працівників у такому масштабі означає втратити і вкладені в них бюджетні кошти, і частину робочої сили, якої потребує економіка.
відправити назад уже інтегрованих працівників у такому масштабі означає втратити і вкладені в них бюджетні кошти, і частину робочої сили, якої потребує економіка
Біженці в Німеччині, яких стосується питання
Кількість українців і сирійців, для яких актуальний перехід із тимчасового захисту на робочий статус.
- Українців у Німеччині≈1 350 000
- Сирійців у Німеччині≈950 000
Якщо закон не змінять, сценарій відомий за іншими групами мігрантів: навіть після вкладених в інтеграцію коштів людей депортують, а працюючі біженці почнуть виїжджати до країн на кшталт Польщі.
Часті питання
Чи можна вже зараз подати документи на перехід із §24 на робочий ВНЖ, спираючись на пропозицію SPD
Ні. Документ SPD від 10 листопада — це лише позиція фракції всередині коаліції, а не закон. Він не має юридичної сили, і міграційна служба продовжує застосовувати чинні вимоги §18a і §18b, доки закон не зміниться.
Чи потрібно дитині біженця продовжувати навчання в школі, щоб батьки могли залишитися в Німеччині
Сам факт навчання дитини в німецькій школі не дає батькам права залишитися — такої норми в чинному законодавстві немає. SPD пропонує закріпити право на довгострокове проживання за дітьми, але це поки лише обговорювана ініціатива, а не правило, яке вже застосовується до батьків.






Коментарі
Досвід читачів корисний, але це не консультація: правила перевіряйте на офіційному сайті.
Реєстрації не потрібно: натисніть «Увійти», введіть будь-яке ім’я — і все.