Понад 4 млн українців живуть у країнах ЄС на основі тимчасового захисту, і за цей час багато хто з них знайшов роботу, влаштував дітей у школи та фактично осів на новому місці. Тепер перед Євросоюзом стоїть питання не про надання прихистку, а про те, як перевести цих людей на стабільніший правовий статус — довгострокове проживання, робочий ВНЖ чи згодом громадянство.

Демографія змушує Європу утримувати мігрантів

На початку 2025 року медіанний вік населення Євросоюзу становив 45 років, а частка людей працездатного віку в довгостроковій перспективі скорочується. За прогнозами Євростату, населення ЄС може зменшитися приблизно на 53 млн людей. Для європейських країн це означає необхідність підтримувати кількість людей, які працюють, сплачують податки та фінансують системи соціального забезпечення. Міграція в цьому контексті — не лише гуманітарне питання, а й питання економіки.

Ринку праці бракує кадрів не лише в IT

За звітом European Labour Authority, дефіцит кадрів залишається проблемою в багатьох країнах і професіях. Серед причин називають демографічні зміни, невідповідність навичок і обмежену мобільність працівників. Потреба в кадрах є у будівництві, транспорті, охороні здоров’я, виробництві, готельно-ресторанній сфері, технічних та інженерних професіях. Людина, яка вже перебуває в країні, знає місцевий ринок і поступово інтегрується, для економіки — вже готовий учасник. Тому Євросоюз окремо працює над визнанням українських професійних кваліфікацій та спрощенням доступу українців до роботи за фахом.

Від екстреної допомоги до довгострокової інтеграції

Європейська комісія окремо підтримує працевлаштування, професійне навчання, визнання кваліфікацій та інші інструменти інтеграції українців. В окремих країнах мова вже йде не про екстрену допомогу, а про довгострокову інтеграцію: роботу, житло, освіту, мову та включення людей у національні системи. Підхід поступово змінюється від реагування на надзвичайну ситуацію до питання, як зробити так, щоб люди могли нормально жити і працювати.

Два напрямки одночасно: інтеграція та повернення

Євросоюз не заявляє, що всі українці мають залишитися. Європейська політика передбачає одразу два напрямки: інтеграцію тих, хто хоче залишитися, і підготовку до безпечного повернення тих, хто вирішить повернутися в Україну. У 2025 році Європейська комісія прямо запропонувала готувати скоординований перехід від тимчасового захисту до інших правових статусів, одночасно підтримуючи інтеграцію в країнах ЄС та добровільне повернення в Україну. Логіка полягає в тому, щоб людина мала можливість самостійно визначити, де будувати своє життя.

Черга людей біля міграційного офісу в європейському місті

Чому тимчасовий захист більше не відповідає потребам

Якщо країна зацікавлена в тому, щоб люди працювали, навчалися, відкривали бізнес і ставали частиною суспільства, з часом виникає потреба у стабільнішому правовому статусі. Тимчасовий захист для цього не створений. Довгострокове проживання, робочий статус, сімейний ВНЖ, а в перспективі й громадянство дозволяють будувати іншу модель життя. Для українців, які планують залишатися в Європі, питання поступово зміщується від того, скільки ще діятиме тимчасовий захист, до того, який статус потрібен на наступні 5, 10 чи 20 років.