Тимчасовий захист в ЄС продовжено до 4 березня 2028 року, але це не постійний статус, і сам факт багаторічного проживання дитини під ним не гарантує автоматичного отримання постійного дозволу. Подальше право сім’ї залишитися залежить від законодавства конкретної держави, статусу батьків та індивідуальних обставин — і готуватися до цього варто заздалегідь.

Тимчасовий захист і доступ до освіти — не одне й те саме

Поки діє тимчасовий захист, неповнолітні українці мають гарантований доступ до освіти на умовах, передбачених законодавством держави перебування. Після завершення цього статусу ситуація залежатиме від національних правил та подальшого правового становища дитини.

Право на освіту та право на проживання — різні речі. Навіть якщо дитина продовжує навчатися в місцевій школі, це не завжди створює самостійну підставу для її легального перебування в країні. Тому батькам варто заздалегідь перевірити не лише можливість продовження навчання, а й законність подальшого проживання всієї сім’ї.

Гарантія на завершення навчального року — не право залишитися

Європейське законодавство містить спеціальне положення для сімей з дітьми, які навчаються в школі: стаття 23 директиви ЄС про тимчасовий захист передбачає можливість залишатися на території держави після завершення захисту, щоб діти могли закінчити поточний навчальний період. У вересні 2025 року Рада ЄС окремо наголосила на необхідності забезпечити цю гарантію під час майбутнього переходу українців на інші правові статуси.

Це тимчасова гарантія, а не довгострокове вирішення міграційного питання: можливість завершити навчальний рік не означає автоматичного права залишитися в країні до повноліття чи отримати постійний дозвіл на проживання.

Статус дітей залежить від статусу батьків

У міграційному законодавстві враховуються найкращі інтереси дитини: вік, сімейні зв’язки, обставини проживання. Але на практиці багато залежить від правового статусу батьків. Якщо один із них отримує дозвіл на проживання на підставі працевлаштування чи іншої законної діяльності, за певних умов це може відкрити можливість оформлення проживання і для дітей.

Такі процедури мають власні вимоги: залежно від країни можуть враховуватися доходи батьків, наявність житла, медичного страхування та інші обставини. Отримання нового дозволу на проживання одним із батьків не завжди означає автоматичне врегулювання статусу всієї сім’ї — статус дітей може потребувати окремого оформлення.

Коридор муніципальної установи з чергою відвідувачів у європейській країні

Громадянство Румунії чи Болгарії за походженням

Альтернативний шлях для деяких сімей — набуття громадянства Румунії чи Болгарії на підставі походження. Законодавство цих держав передбачає процедури, які за наявності визначених законом підстав дозволяють оформити громадянство без стандартного багаторічного шляху натуралізації: у Румунії — на підставі статті 11 Закону про громадянство, у Болгарії — статті 15 Закону про болгарське громадянство.

Сам факт наявності румунських чи болгарських предків ще не гарантує позитивного рішення — потрібне документальне підтвердження походження та відповідність законодавчим вимогам. Оформлення громадянства для неповнолітніх має окремі особливості: залежно від процедури, віку дитини та статусу батьків застосовуються різні правила.

У разі успішного набуття громадянства Румунії або Болгарії людина стає також громадянином Євросоюзу, що відкриває ширші можливості для проживання, навчання та професійної діяльності в державах ЄС. На відміну від тимчасового захисту, громадянство не потребує періодичного продовження.