Сім років у Великій Британії — не гарантія схвалення візи. Дитина має довести, що для неї неможливо або нестерпно виїхати з країни. Батьків це не рятує: вони подають окрему заяву на власних підставах, а їхні порушення строків не передаються дитині.

Що дає семирічне перебування дитині

Сім років на території Великої Британії — це лише умова для можливої подачі заяви на основі найкращих інтересів дитини. Сама по собі тривалість перебування не вирішує справу. Заявник має довести ще один критерій: що було б нерозумно очікувати від дитини проживання поза Великою Британією. Це означає, що дитина вкоренилася в країні, встановила соціальні зв’язки, може проживати лише тут. Йдеться про поєднання факторів: прив’язаність до місця, статус у школі, мовні навички, стан здоров’я та відсутність життєздатних перспектив у країні походження.

ВНП для дитини, народженої у Великій Британії

Дитина, народжена у Великій Британії, у разі успішної заяви отримує необмежене право залишитися (ILR, indefinite leave to remain) — тобто поселення. Це найсприятливіший результат для UK-born дітей.

Що отримає дитина, народжена поза Великою Британією

Дитина, яка народилася за межами Великої Британії і прожила в країні сім років, зазвичай отримує на першому етапі обмежене право залишитися (limited leave to remain). Після цього вона може претендувати на поселення, але не автоматично. Шлях до необмеженого права вимагає додаткового часу і переоцінки обставин.

Батьки не отримують візу автоматично

Успішна заява дитини жодним чином не гарантує схвалення для її батьків. Батьки мають подати окрему заяву на самостійних правових підставах. У кожного з них мають бути власні причини для отримання права залишитися — наприклад, складні медичні обставини або їхні власні сімейні зв’язки. Рішення щодо кожного з батьків приймається незалежно.

Здание британского иммиграционного суда или консульства

Порушення батьків і ризик відмови

Якщо батьки перебували у Великій Британії з порушенням правил імміграції (overstay), це може бути враховано в їхній заяві. Однак дитину не можна карати за вчинки батьків. Імміграційна служба зобов’язана оцінювати кожен випадок окремо, приділяючи увагу найкращим інтересам дитини. Саме по собі порушення батьків не стає автоматичною підставою для відмови у візі дитині, хоча релевантність цього факту визнається.