Торгова війна Канади і США: що відбувається з митами і як це позначиться на імміграції

Торгова війна між Канадою і США виражається у взаємних митах і заборонах на товари, а на імміграцію напряму вона поки не впливає: план прийому постійних резидентів зберігається, хоча ринок праці вже відчув перші втрати робочих місць.

Коротко

• 20 липня США вперше з 1949 року застосували статтю 338 закону про тарифи 1930 року — мита до 50% проти Канади.
• Канада відповіла дзеркальними митами на 28 млрд канадських доларів і ухвалила пакет допомоги на 7,5 млрд доларів.
• У серпні Канада втратила 42 000 робочих місць замість очікуваного приросту в 15 000, а зростання зарплат впало до 2% — мінімуму з 2017 року.
• Звільненим через мита продовжили страхування зайнятості до 65 тижнів, роботодавцям дали пільгові кредити та субсидії на перенавчання.
• З 1 січня 2027 року мито на канадські автомобілі може зрости до 50%, хоча 85% канадських авто експортуються до США.

Як почався торговий конфлікт між Канадою і США

Торгова війна почалася у лютому минулого року, коли США ввели 25% мита на канадські товари під офіційним приводом боротьби з фентанілом, який нібито надходить через північний кордон. Пізніше ставку підняли до 35%, а зверху додали 50% мита на сталь і алюміній, 25% на автомобілі та окремі мита на ліс і мідь.

У лютому цього року Верховний суд США визнав фентанілові мита незаконними: шість суддів проти трьох вирішили, що вводити їх під приводом надзвичайного стану — право конгресу, а не президента. Того ж дня Трамп увів нові мита за іншим законом.

20 липня він зробив крок, якого не робив жоден президент з 1949 року: нові мита проти Канади ввели за статтею 338 закону про тарифи 1930 року. Цей закон ухвалили за часів Великої депресії, і 96 років його жодного разу не застосовували. Він дозволяє президенту вводити мита до 50% проти будь-якої країни, яка, на його оцінку, дискримінує американську торгівлю — саме таке формулювання використали для обґрунтування нових мит на канадські товари.

20 липня він зробив крок, якого не робив жоден президент з 1949 року: нові мита проти Канади ввели за статтею 338 закону про тарифи 1930 року.

Угода про вільну торгівлю: чому вона не зупинила мита

Угода про вільну торгівлю між Канадою, США і Мексикою мала автоматично продовжитися ще на 16 років, але 1 липня США відмовилися це підтвердити — Канада і Мексика проголосували за продовження, Америка сказала «ні». Формально угоду не розірвано: вона продовжує діяти, але отримала термін дії до 2036 року, і з цього моменту її переглядатимуть щороку — черговий перегляд призначено на 1 липня 2027 року.

Саме тому угода не зупинила мита: нові тарифи проти Канади введені не в її межах, а за окремим законом про тарифи 1930 року, який не пов’язаний із торговою угодою і не має строку дії. Поки угода формально жива, вона зберігає й інші свої умови — зокрема, спрощені робочі візи в США для канадців.

Зрив переговорів і введення мит 22 серпня

Мита мали набути чинності 19 серпня, і до цієї дати сторони майже узгодили угоду — Трамп навіть відклав введення тарифів на 3 дні через прогрес на переговорах. Але ввечері у п’ятницю, 21 серпня, за кілька хвилин до опівночі, канадський прем’єр-міністр оголосив про призупинення переговорів і відкликання канадської делегації. Причиною він назвав зміни в американських умовах, внесені в останній момент: за його словами, вони були несправедливими, неекономічними і ставили під сумнів надійність будь-якої майбутньої угоди.

Канадська сторона озвучила дві вимоги Вашингтона. Перша — обмежити право Канади укладати торгові угоди з іншими країнами, тобто фактично погоджувати з США, з ким ще Канаді можна торгувати. Друга — виключити вантажівки з будь-яких тарифних послаблень. Американська сторона версію зриву виклала інакше: торговий представник заявив, що саме Канада висунула нові вимоги і відмовилася від уже узгоджених умов, а Штати пропонували зниження мит на сталь, алюміній, автомобілі та ліс — найкращі умови серед усіх великих експортерів.

Підсумок переговорів настав опівночі 22 серпня: мита у розмірі 50% набули чинності.

Підсумок переговорів настав опівночі 22 серпня: мита у розмірі 50% набули чинності.

Відповідні мита Канади і заборона на канадські товари в США

8 вересня Канада ввела дзеркальні мита — 15%, 25% і 50% на американські товари загальною вартістю близько 28 млрд канадських доларів. Сума збіглася з розміром американських мит: принцип сформулювали як «долар за долар, ставка за ставку». Список охопив майже 900 товарних позицій.

Мито на американську сталь та алюміній зросло з 25% до 50% — стільки ж тепер платять за меблі й одяг зі США. На посудомийні й пральні машини, американський сир, рибу та морепродукти встановили 25%. Під тариф потрапляють лише товари, вироблені саме в США: техніка, зібрана в іншій країні й куплена через американський магазин, під мито не підпадає.

З 29 вересня США пішли далі мит — увели повну заборону на ввезення частини канадських товарів. Під заборону потрапила частина канадської молочної продукції та мотоцикли. Якщо мито можна частково перекласти на покупця, то заборону обійти не можна — для канадських виробників алкоголю та мотоциклів, орієнтованих на американський ринок, це означає повну втрату збуту в США.

Окрім мит і заборони, американським державним агенціям доручили виключити канадські товари з держконтрактів — доти, доки Канада не забезпечить «повну і чесну взаємність». Окремо пролунала загроза закрити американський ринок для канадського виробника приватних літаків Bombardier, для якого США — половина продажів.

Автопром і кордон: що чекає галузь далі

Мито на канадські автомобілі зараз становить 25%, але з 1 січня 2027 року Трамп обіцяє підняти його до 50% — одразу на легкові автомобілі, вантажівки, запчастини й сталь. Для галузі це не абстрактна цифра: 85% автомобілів, вироблених у Канаді, експортуються до США.

Заводи в Онтаріо працюють у зв’язці з американськими підприємствами, а деталі перетинають кордон по кілька разів, поки машину не зберуть до кінця. Мито у 50% розриває цей виробничий ланцюг — складання стає невигідним саме через те, що компоненти й так уже обкладаються тарифом на кожному перетині.

Мито у 50% розриває цей виробничий ланцюг — складання стає невигідним саме через те, що компоненти й так уже обкладаються тарифом на кожному перетині.

Масштаб взаємозалежності двох економік показує і сам кордон між країнами: його довжина — майже 9000 км. Якщо підвищення мит набуде чинності як заявлено, автопром Онтаріо чекає найважчий рік за останнє десятиліття. Якщо ж Трамп відступить від цього строку, це стане сигналом, що тиск на американську сторону спрацював.

Як торгова війна позначилася на ринку праці Канади

У другому кварталі економіка Канади зросла на 3,3% у річному вираженні — це найшвидше зростання з початку 2023 року. З квітня по липень додалося 181 000 робочих місць, а безробіття впало до 6,4% — мінімуму за два роки: роком раніше воно було майже 7%.

У серпні картина різко змінилася: країна втратила 42 000 робочих місць, хоча економісти чекали приросту у 15 000. Зростання зарплат сповільнилося до 2% на рік — це найслабший показник з 2017 року. Опитування, на якому будується ця цифра, проводилося в середині серпня — ще до того, як нова хвиля мит запрацювала на повну силу, тож вересневі дані можуть виявитися гіршими. За оцінкою Банку Канади, до кінця року економіка буде приблизно на 1% меншою, ніж без мит, а під ударом нової хвилі тарифів — близько 90 000 робочих місць.

Болючіше за все б’є по молочній галузі, сільському господарству, електроніці та будівельних матеріалах, а також по автопрому, сталеливарній та алюмінієвій промисловості Квебеку й Онтаріо, лісовій галузі та виноробству Британської Колумбії, меблярям Квебеку.

Інші сектори торгова війна майже не зачепила. Охорона здоров’я за рік додала 129 000 робочих місць, транспорт і логістика — 47 000. IT і фінанси від мит напряму не залежать.

Підтримка від держави: що належить працівникам і роботодавцям

Уряд Канади одночасно з відповідними митами оголосив пакет допомоги на 7,5 млрд доларів — частина цих грошей може дістатися напряму працівникам і роботодавцям, які постраждали від мит.

Працівникам, які втратили роботу через мита:

• виплати за страхуванням зайнятості продовжують ще на 20 тижнів — загалом виходить до 65 тижнів, це більше року;
• скасовано тиждень очікування на початку виплат;
• вихідна допомога від роботодавця більше не зменшує страховку — можна отримувати і те, і інше;
• якщо людина сама пішла з роботи, а потім втратила нову не з власної вини, за попереднє звільнення більше не карають;
• ці правила діють один рік;
• для тих, хто працює за робочим дозволом, страхування зайнятості теж доступне — за умови, що роботодавець робив відрахування, а статус дозволяє працювати, але умови відрізняються від загальних.

Роботодавцям:

• нова програма утримання персоналу дозволяє замість звільнення перевести співробітників на скорочений тиждень — різницю в зарплаті доплачує держава через страхування зайнятості;
• роботодавець отримує до 1 000 доларів на кожного співробітника, якого відправляє на перенавчання;
• окремо виділено 450 млн доларів на перепідготовку 50 000 працівників;
• через банк розвитку бізнесу відкриті пільгові кредити від 250 000 до 5 млн доларів, перші 3 роки за ними платять лише відсотки.

Підтримка від держави у разі втрати роботи через мита

• Перевірити право на продовжене страхування зайнятості — до 65 тижнівобовʼязковона 20 тижнів більше звичайного
• З’ясувати, чи скасовано тиждень очікування на початку виплат
• Перевірити, що вихідна допомога не зменшує страховкуможна отримувати обидві виплати одночасно
• З’ясувати статус, якщо раніше звільнилися самі, а потім втратили нову роботу не з власної винипопереднє звільнення більше не карають
• Працівникам за робочим дозволом — перевірити відрахування роботодавця і статусобовʼязковоумови відрізняються від загальних
• Роботодавцям — дізнатися про програму утримання персоналу замість звільненьскорочений тиждень з доплатою від держави
• Роботодавцям — оформити субсидію на перенавчання співробітниківдо 1 000 доларів на людину
• Роботодавцям — розглянути пільговий кредит через банк розвитку бізнесувід 250 000 до 5 млн доларів, перші 3 роки лише відсотки

Що відбувається з імміграцією та візами до Канади й США

Імміграційні правила у США за час торгової війни змінювалися швидше, ніж встигали працювати юристи. Збір у 100 000 доларів за робочу візу H1B вводили, скасовували в суді, повертали й знову блокували — наразі він формально не діє, але уряд продовжує судитися, а сам указ спливає наприкінці вересня і може бути продовжений. Якщо навіть юристи не беруться сказати, скільки віза H1B коштуватиме через місяць, довгострокове планування переїзду до США зараз пов’язане з підвищеною невизначеністю.

Схожа нестабільність — з туристичними візами. США зробили постійною заставу за візу для громадян п’ятдесяти країн: приїхав — залиш від 10 до 20 тисяч доларів, виїхав вчасно — повернуть, затримався — заберуть. Для частини країн візи взагалі не видають через заборону на в’їзд, і список країн періодично змінюється. З 15 вересня студентам скасували безстроковий статус на час навчання — тепер у студентської візи є конкретна дата закінчення.

З Канадою ситуація інша. Чинний міграційний план передбачає прийом 380 000 постійних резидентів на рік, Express Entry та провінційні програми працюють у звичайному режимі, торгова війна не позначилася на швидкості розгляду заявок. За 8 місяців в Express Entry на ПМП запросили більше людей, ніж за будь-який рік за всю історію системи.

Чинний план ухвалювали ще минулої осені, до нинішньої ескалації конфлікту. Новий міграційний план на 2027–2029 роки уряд зобов’язаний внести до парламенту до 1 листопада — тобто буквально через кілька тижнів стане зрозуміло, як торгова війна відобразилася на квотах.