Імміграція в Канаду через навчання: особистий шлях від студентської візи до громадянства за 10 років

Шлях від приїзду в Канаду за студентською візою до отримання громадянства займає в середньому близько 10 років: навчання в мовній школі та коледжі, потім робочий дозвіл, статус постійного резидента через Express Entry і щонайменше три роки проживання перед подачею на громадянство.

Коротко

• Post-graduate work permit видають один раз у житті максимум на 3 роки без продовження — другого шансу на подачу немає.
• У 2016 році Express Entry не давав балів за канадський досвід роботи й освіту, а бракувало всього 20–30 балів до запрошення.
• Помилка роботодавця з оформленням контрактора замість штату коштувала 4 місяці стажу, критичного за обмеженого строку work permit.
• У 2017 році правила Express Entry змінили: канадська освіта почала давати 20–30 балів, що й відкрило шлях до запрошення.
• Від переїзду до Канади у 2011 році до отримання громадянства у 2021-му минуло 10 років, з них 6 років — до отримання PR.

Схема імміграції: від мовної школи до громадянства

Схема, обговорена на сімейній раді, складалася з чотирьох кроків: мовна школа, потім програма в коледжі на пару років, отримання робочого дозволу і спроба за відведені ним три роки оформити імміграцію. Навчання в мовній школі було першим щаблем: без нього не можна було перейти до вибору програми в коледжі.

Коледж займав близько двох років навчання. Після його закінчення належав work permit — дозвіл на роботу строком на три роки, що давав час накопичити потрібний для імміграції досвід.

Саме за ці три роки дії робочого дозволу планувалося встигнути емігрувати — тобто перейти від статусу студента до постійного резидентства. У 2011 році ця схема почала реалізовуватися: студент приїхав до Канади за мовною школою.

Скільки коштує навчання в мовній школі та коледжі Канади

Мовна школа з проживанням за програмою Homestay обійшлася більш ніж у 20 000 доларів США за рік. Саме проживання за Homestay коштувало 750–800 доларів на місяць: за ці гроші надавали кімнату і триразове харчування. В одній із перших сімей харчування було вегетаріанським, без м’яса й риби, і через пару місяців довелося переїхати — спочатку до іншої приймаючої родини, де годували куркою.

Після року мовної школи почалося навчання в коледжі Centennial — два роки, спеціалізація на автомеханічному факультеті з ухилом в автомобільний бізнес і маркетинг. Саме навчання в коледжі коштувало 12 800 доларів США на рік — без урахування проживання та інших витрат.

Окремо від навчання потрібно було закривати життя: кімнату, їжу, проїзний на громадський транспорт TTC і дрібні витрати — загалом 1 300–1 400 доларів США на місяць. Коледж було закінчено у 2014 році, після чого видали робочий дозвіл на три роки.

Робота під час навчання і чому не підійшла програма Apprentice

Під час навчання в коледжі дозвіл дозволяв працювати не більше 20 годин на тиждень. На ці години підробляли на мувінгу — переносили меблі й коробки для клієнтів, серед яких виявилося багато вихідців із колишнього СРСР: з Білорусі, України, Росії, Литви, Латвії.

Для просування по Canadian Experience Class на той момент потрібен був досвід роботи за National Occupation Classificator категорій Zero, A або B — це серйозні позиції, для яких потрібен досвід. Один із варіантів, який розглядався, — піти вчитися на Apprentice, учня механіка: програма розрахована на 4 роки і належить до категорії B.

Спроби влаштуватися на Apprentice нічим не закінчилися. На ярмарку вакансій представники компанії Honda пояснили: без статусу постійного резидента (PR) на таку позицію не беруть. Це негласна політика, яку компанія ніде не афішує: роботодавець не готовий інвестувати 3 роки в навчання претендента, не маючи впевненості, що той взагалі отримає PR. Формула була простою — є PR, тоді можна приходити.

Формула була простою — є PR, тоді можна приходити.

Post-graduate work permit і що таке National Occupation Classificator

Після закінчення коледжу в 2014 році випускник отримав post-graduate work permit строком на 3 роки — максимальний строк для програм навчання від двох років. Дозвіл видається один раз у житті й не продовжується. Це виявилося критичним: робочий дозвіл після навчання не продовжують, і відлік трьох років іде без права на паузу чи другий захід.

Із цим дозволом почалися пошуки роботи, яка давала б право на імміграцію за програмою Canadian Experience Class. Але більшість вакансій, на які можна було влаштуватися, під неї не підходили. На той момент Canadian Experience Class приймала лише роботи за класифікатором NOC (National Occupation Classificator) категорій 0, A або B — тобто достатньо кваліфіковані позиції, для яких зазвичай уже потрібен досвід.

Виходило замкнене коло: щоб іммігрувати, потрібна робота за NOC 0, A або B, а щоб її отримати, часто потрібен досвід, якого ще не було. При цьому час за трирічним work permit продовжував іти незалежно від того, знайшлася підходяща робота чи ні.

Як шукали роботу під категорію NOC для імміграції

У серпні 2014 року почалася цілеспрямована робота на імміграцію — пошук вакансії, яка давала б зарахований досвід. Використовувався сайт російськомовних оголошень: російськомовні компанії в Канаді викладали туди вакансії для допомоги чи постійної роботи. Підходяще оголошення знайшлося за один день — Inventory Coordinator на невеликому складі компанії з комп’ютерної техніки: розкладати продукцію, вести облік, спілкуватися з інженерами, виписувати товар. Позиція підходила під категорію 1215 за National Occupation Classificator, а працівник потрібен був терміново — на неї взяли вже наступного дня після подачі. Зарплата була невелика, близько 12–13 доларів на годину, але вибору не було: щоб стаж зарахувався для імміграції, на цій посаді потрібно було відпрацювати рік.

При оформленні виникло непорозуміння: роботодавець спочатку провів працівника як контрактора, а не як штатного працівника. Різниця проявилася не одразу — насторожило те, що замість звичного утримання податків із зарплати, навпаки, нараховувалося додатково ще 13%. Коли питання було поставлено прямо, роботодавець визнав помилку і запропонував переоформити на повну ставку з початку 2015 року, без будь-яких ускладнень. Для самої пропозиції роботи це нічого не змінювало, а от для імміграції виявилося критично: кілька місяців роботи контрактором у залік не пішли, і це непорозуміння обійшлося рівно у 4 місяці стажу — при тому що post-graduate work permit був виданий лише на 3 роки без права продовження, і кожен місяць мав значення.

Express Entry: чому канадський досвід не завжди дає бали

До моменту запуску Express Entry у 2015 році назбиралося приблизно 430–440 балів — тоді як на запрошення в той раунд відбирали кандидатів з 460–470 балами. Розрив у 20–30 балів не виглядав критичним, але закрити його було майже нічим: французьку мову опанувати швидко не варіант, коли тільки-но почав розуміти й насилу пояснюватися англійською.

Образливіше інше: канадський досвід роботи, заради якого й затівалася вся схема з коледжем і робочим дозволом, у 2016 році балів у системі оцінки не давав узагалі. Російський диплом магістра при цьому продовжував враховуватися при оцінці освіти, а от канадська освіта на той момент балів не додавала зовсім.

канадський досвід роботи, заради якого й затівалася вся схема з коледжем і робочим дозволом, у 2016 році балів у системі оцінки не давав узагалі

Єдині важелі, що залишалися, — другий рік робочого досвіду і вищий результат з англійської. Тест CELPIP перескладали і отримали результат близько 7 (за іншою шкалою — близько 98) — бал, якого вистачало, щоб не тягнути систему вниз. Але для набору потрібних балів потрібен був ще рік стажу, а до цього залишалося всього кілька місяців робочого дозволу.

Друга робота, звільнення та зміна правил Express Entry у 2017 році

У березні 2016 року на підприємство приїхало керівництво, а на початку квітня всіх співробітників звільнили — філія закривалася. До набору другого року канадського досвіду, необхідного для імміграції, залишалося 7–8 місяців. Нову роботу шукали 2 тижні: попередній досвід управління складом (близько півтора року) допоміг отримати позицію Shipping Lead у компанії Maple Leaf у Брамптоні — на птахофабриці.

Стартова зарплата на новому місці становила близько 16 доларів на годину, а для виходу на повну ставку в 24–25 доларів потрібно було відпрацювати 3 роки — попри те що в підпорядкуванні лідера зміни було 5–6 співробітників зі стажем 10–20 років, які вже отримували майже 24 долари на годину. Різниця пояснювалася внутрішньою системою профспілки компанії, де новачок класифікувався як недосвідчений працівник незалежно від попереднього стажу. Завданням було протриматися 8 місяців заради другого року досвіду, а не сперечатися із системою оплати.

У 2017 році правила Express Entry змінили: додали 20–30 балів за канадську освіту — до цього вона балів не давала зовсім. Додаткові бали приніс і сам другий рік роботи в Канаді. У січні 2017 року, в одному з перших відборів року, прийшло запрошення подати документи на постійне резидентство — на завантаження пакета й оплату мита дали один місяць. Документи на той момент уже були готові, їх відправили протягом кількох днів після перевірки.

Отримання статусу постійного резидента: перетин кордону та оформлення PR

У червні 2017 року прийшов лист про схвалення: заявку обрали, залишалося завантажити документи онлайн і оплатити мито. Для завершення оформлення PR потрібно було залишити Канаду й повернутися назад — тільки перетин кордону фіксував отримання статусу.

Спроба випала на кінець робочого тижня: вечірня зміна закінчувалася о 23:00 в п’ятницю, і одразу після неї заявник поїхав на кордон зі США на мосту Rainbow Bridge в районі Ніагари. На місці з’ясувалося, що офіцер, який оформляє такі перетини, з’явиться лише в понеділок о 8 ранку — або потрібно їхати в Кінгстон чи Сарнію, де офіцери є в інший час. Було обрано Кінгстон: до 6:00 ранку заявник дістався міста й попрямував до пункту перетину з американського боку, розраховуючи, що його розвернуть назад уже з потрібною відміткою.

Американський прикордонник запідозрив повторну спробу перетину кордону протягом 12 годин і відправив машину на огляд із собакою. Зрештою в’їзд було офіційно відхилено — через відсутність американської візи, якої в заявника не було. Саме ця відмітка про відмову й була потрібна: із документом про відмову у в’їзді до США заявник повернувся до Канади, і там йому одразу видали папір про статус постійного резидента. Додому в Торонто він добирався вже понад добу без сну.

із документом про відмову у в’їзді до США заявник повернувся до Канади, і там йому одразу видали папір про статус постійного резидента

Від приїзду до Канади до отримання PR минуло 6 років — саме у 2017 році, влітку, статус був остаточно оформлений.

Від PR до громадянства: скільки потрібно прожити в Канаді

Для подачі на громадянство потрібно було прожити у статусі резидента щонайменше 2 роки з 3 років, що минули після отримання PR. Час роботи до оформлення резидентства в цей строк не зараховувався — враховувалося лише перебування вже зі статусом PR на руках. Заяву на громадянство подали у жовтні 2019 року, розраховуючи на стандартні для того періоду 7–8 місяців розгляду.

Замість цього розгляд розтягнувся на 2 роки — заявка потрапила на період пандемії COVID-19, через яку процес застопорився. Громадянство було отримано лише у вересні–жовтні 2021 року. Іспит на громадянство складали до затримки, а саму церемонію присяги провели у віртуальному форматі — без особистої явки до призначеної установи.

Від переїзду до Канади у 2011 році до отримання громадянства у 2021-му минуло 10 років. При цьому кожен випадок подачі на громадянство індивідуальний: у когось шлях займає більше часу, у когось — менше, залежно від того, з яким статусом людина спочатку в’їжджає в країну.

Часті питання

Що відбувається з рештою строку work permit, якщо довелося змінити роботу або сталося звільнення

Строк трирічного post-graduate work permit продовжує йти незалежно від того, чи працює людина в цей момент. При звільненні чи зміні місця накопичений для імміграції стаж не продовжує й не призупиняє дію дозволу — час спливає за календарем, а не за фактично відпрацьованими місяцями.

Що буде, якщо не встигнути набрати потрібний стаж або бали до закінчення work permit

Post-graduate work permit видається один раз у житті і не продовжується, тому якщо за відведені три роки не набрати потрібний досвід або бали для запрошення, легальний статус для роботи в країні закінчується разом із дозволом, і другої спроби в рамках цього ж permit не буде.

Чи можна отримати канадське громадянство швидше, якщо жити в країні без статусу PR

Ні: у залік строку для подачі на громадянство йде лише час, прожитий уже зі статусом постійного резидента на руках. Роки навчання, роботи за study permit чи work permit до отримання PR не враховуються, скільки б їх не було.

Що якщо робота не підходить під потрібну категорію NOC — чи можна її все одно зарахувати для імміграції

Ні, зараховується лише досвід за позиціями, які формально належать до потрібних категорій класифікатора NOC. Робота поза цими категоріями, навіть повноцінна і тривала, не дає права претендувати на імміграцію за програмою, що вимагає такої кваліфікації.

Як оформлення контрактором замість штатного співробітника впливає на імміграційний стаж

Робота контрактором не зараховується до стажу, необхідного для імміграції, навіть якщо фактично людина виконувала ті самі обов’язки, що й штатний співробітник. Переоформлення на повну ставку не повертає вже минулі місяці — вони випадають із заліку безповоротно.

Чи потрібна американська віза, щоб перетнути кордон зі США заради оформлення PR у Канаді

Формально потрібна, якщо планується в’їзд до США. Але отримати фактичну відмітку про перетин кордону для завершення оформлення PR можна і через відмову у в’їзді: сам факт офіційної відмови з боку американського прикордонника фіксувався як потрібний перетин для канадської сторони.

Що робити, якщо офіцер, який оформляє перетин кордону для отримання PR, недоступний на обраному пункті

Можна поїхати на інший пункт пропуску, де офіцер працює в інший час. В описаному випадку замість очікування до понеділка було обрано інше місто зручнішим графіком присутності офіцера.