В Іспанії захоплення порожнього житла окупас масово вирішують не лише суди, а приватні компанії на кшталт Desokupa, які діють методом «контролю доступу» без силового вторгнення в квартиру.

Коротко

  • Desokupa бере від 3000 євро за виселення методом «контроль доступу», не заходячи в квартиру силою.
  • У 2023 році компанія показала збиток 6900 євро, а засновник підняв особисту зарплату до 109 000 євро.
  • Встановлення поста біля дверей вимагає згоди 3/5 власників будинку, але це правило часто ігнорують.
  • Єдиний підтверджений вирок проти співробітників компанії — штраф 5800 євро за зйомку без згоди, не за жорстокість.
  • У Британії незаконне заселення — кримінальний злочин, у Франції рішення про виселення ухвалюють за 48 годин.

Що таке Desokupa і як з’явилася компанія

Компанію Desokupa зареєстрували влітку 2016 року: засновник Естеві допомагав другові виселити непроханих гостей із квартири і побачив у цьому попит — відчай власників, яким потрібно повернути житло. Назву склали зі слів «консенсія» і «респекто» — сумління і повага.

У засновника є ліцензія на зброю, диплом експерта з ножового бою і чорний пояс із кікбоксингу. За плечима 15 боксерських боїв і дві вищі освіти, одна з них — з фізичної культури і спорту. Він розмовляє п’ятьма мовами.

При цьому сам Естеві виріс у родині з п’яти дітей у квартирі площею 50 м² — не найочевидніший старт для людини, яка згодом побудує бізнес на виселенні. Останні п’ять років він відвідує невиліковно хворих дітей у лікарнях і виношує ідею створити благодійний фонд для їхньої підтримки.

Як працює метод «контроль доступу» і скільки це коштує

Схема, яку використовує Desokupa, юридично називається «контроль доступу» — іспанською це описують як «дексо». Працівники компанії не вриваються в квартиру силою: це було б кримінальним злочином — незаконним проникненням у чуже житло, і з цим в Іспанії не жартують навіть ті, хто заробляє на виселенні окупас.

Замість зламу біля під’їзду чергують кремезні хлопці — вони просто чекають, коли людина сама вийде по сигарети, хліб чи подихати повітрям. Щойно двері зачиняються, назад його вже не пускають: замок міняють, а біля входу стають двоє фахівців спортивного вигляду. Формально жодного зламу не було — людина вийшла сама, а повернутися не змогла.

Формально жодного зламу не було — людина вийшла сама, а повернутися не змогла.

Для легального встановлення такого поста формально потрібна кваліфікована більшість зборів мешканців будинку — не просто згода, а згода 3/5 власників, що представляють 3/5 часток участі в будівлі. На практиці цю формальність часто ігнорують, що й перетворює метод на сіру зону права: не порушення закону і не самоуправство в чистому вигляді, а прикордонна територія, за якою в одних регіонах наглядає цивільна гвардія, а в інших поліція волів не втручатися.

Попит на такі послуги, за власними даними компанії, величезний: заявок від постраждалих власників надходить, за її оцінкою, близько 300 на день. Мінімальна ціна операції — від 3000 євро, а підсумкова сума може вирости на кілька тисяч зверху залежно від складності випадку.

Сіра зона права

Метод «контроль доступу» формально не злам, але вимагає згоди 3/5 власників будинку для встановлення поста — на практиці це часто ігнорують.

Фінанси Desokupa: у скільки виріс бізнес на окупас

Дані з торговельного реєстру, які компанія сама подавала за роками, складаються не в рівний графік зростання, а в рвану лінію зі збитками на тлі зростання особистих доходів засновника.

Рік Виручка / оборот Прибуток / збиток Особистий дохід засновника
2019 1,7 млн € 211 000 €
2020 понад 1,5 млн € (штат зріс із 14 до 52 осіб) збиток 50 000 €
2021 184 000 €
2022 трохи більше 1 млн € (головна структура) чистий прибуток 171 000 €
2023 зростання на 9,5% збиток 6900 € 109 000 €

Активи компанії перевищують 1 млн євро, юридична адреса зареєстрована в престижному районі Барселони.

Найпоказовіший рік — 2023-й: звітність фіксує збиток у 6900 євро, але того ж року засновник підняв собі особисту зарплату до 109 тисяч євро, а виручка компанії зросла на 9,5%. Офіційний реєстр кладе поруч ці дві цифри — збиток бізнесу і зростання доходу власника, — не даючи прямого пояснення розбіжності.

Офіційний реєстр кладе поруч ці дві цифри — збиток бізнесу і зростання доходу власника, — не даючи прямого пояснення розбіжності.

Додаткові витрати того ж періоду: 40 тисяч євро пішло на рекламну кампанію в Мадриді, а 5% доходу компанія, за власними заявами, відраховує дитячому онкологічному фонду.

Паралельно з основним бізнесом діє пов’язана структура — компанія з купівлі-продажу нерухомості. Засновник публічно стверджував, що вона фактично не працює, але у звітності за 2019 рік у неї значаться 14 співробітників, виручка 85 000 євро і чистий прибуток 95 000 євро. У 2020 році штат цієї структури зріс до 52 осіб, а оборот перевищив 1,5 млн євро — ті самі цифри персоналу й обороту, що і в основної компанії за той самий рік.

Збиток і особистий дохід

У 2023 році компанія показала збиток 6900 євро, а засновник підняв собі зарплату до 109 000 євро — реєстр не пояснює цю розбіжність.

Як компанія зайшла в політику: муніципалітети і партія Vox

У 2022 році Desokupa запустила платні консультації для міських мерій із боротьби з незаконним заселенням — 3 тисячі євро на рік із муніципального бюджету. Засновник компанії стверджував, що пропонував такі послуги муніципалітетам по всій країні ще 4 роки до того.

У листопаді 2022 року представник партії Vox у муніципалітеті Алькаркона під Мадридом Педро Мурено особисто зустрівся з керівництвом компанії й оголосив у соцмережах: якщо партія переможе на виборах, призначених на травень 2023 року, Desokupa офіційно отримає доступ до міського бюджету. Схема виглядала конкретно — мешканці звертаються до мерії, мерія напряму наймає приватну фірму для виселення, а витрати повністю покриваються з муніципальної казни. Мурено пропонував відкрити при мерії окремий антиокупаційний офіс.

На виборах в Алькарконі Vox не перемогла — більшість зберегли соціалісти, і схему так і не реалізували. Але сама готовність вести такі переговори показала: для частини іспанського політичного спектру вбудовування приватної силової структури в муніципальний бюджет перестало бути маргінальною ідеєю.

У 2023 році, перед загальними виборами, на фасаді будівлі в центрі Мадрида з’явився банер вартістю в сотні тисяч євро — портрет прем’єр-міністра на тлі марокканського прапора і літака з підписом про переїзд до Марокко. Влітку 2025 року, під час заворушень на ґрунті антимігрантських настроїв у Торре-Пачеко, представник компанії з’явився на місці подій особисто — там, де державу зазвичай представляють поліція і суд.

Приватна сила в бюджеті

Vox в Алькарконі готувалася офіційно платити Desokupa з муніципального бюджету за виселення — схему зупинила лише поразка партії на виборах.

Порушення, скарги і судові справи проти компанії

У січні 2024 року під час виселення в селищі Лальберко співробітники компанії — за даними журналістського розслідування — увійшли до приміщення без судової санкції. Виселення провели по факту, в обхід установленої законом процедури: не той сценарій з очікуванням біля під’їзду, який компанія описує як стандартну практику.

За роки роботи проти співробітників подавали десятки заяв — погрози, залякування, перевищення повноважень. Більшість гучних справ закінчилася нічим. Єдиний по-справжньому підтверджений обвинувальний вирок винесли влітку 2023 року, і стосувався він не жорстокості при виселенні, а порушення права на зображення: співробітники зняли обличчя людини на телефон і виклали в соцмережі без згоди. Штраф склав 5800 євро — це єдине покарання, яке держава спромоглася застосувати до людей, чия професія побудована на залякуванні.

Влітку 2026 року ситуація розгорнулася в протилежний бік. Засновника компанії звинуватив цивільний позивач у тому, що той публічно й неправдиво назвав молоду людину одним із нападників на футбольного вболівальника. Твіти довелося видалити, але позови за наклеп і образу гідності подали все одно. Людина, яка роками звинувачувала інших у незаконному захопленні чужої власності, сама опинилася в статусі обвинуваченого — вже не за квадратні метри, а за слова.

Людина, яка роками звинувачувала інших у незаконному захопленні чужої власності, сама опинилася в статусі обвинуваченого — вже не за квадратні метри, а за слова.

Чому держава не справляється: суди, поліція і досвід інших країн

Судові тяжби з виселення окупас в Іспанії тягнуться роками — це і створює попит на приватні фірми на кшталт Desokupa. Аргумент захисників такого бізнесу простий: якби поліція виселяла загарбників за 2 дні, подібні фірми були б просто не потрібні. Попит справді реальний, але не універсальний: у схожої проблеми є рішення, які обходяться без приватних загонів біля під’їзду.

Схожа ситуація в історії вже траплялася. У середньовічній Європі королівська адміністрація не могла захистити торгові каравани від розбійників, і купці наймали приватні загони. Найманці працювали швидко, але з часом ставали настільки впливовими, що монархам доводилося з ними домовлятися, а не віддавати накази. У сучасній Іспанії приватний сектор так само взяв на себе функції поліції і суду — тільки замість зброєносців у нього юридичний відділ.

Два сусідні приклади показують, що затяжні суди — не єдиний можливий порядок речей.

  • Велика Британія. З 2012 року самовільне заселення житлового приміщення — пряме кримінальне правопорушення, і поліція може затримувати порушника негайно, без багатомісячного очікування суду.
  • Франція. Діє прискорена процедура: якщо заяву про незаконне заселення подано в перші дні, префект зобов’язаний ухвалити рішення протягом 48 годин.

Ані там, ані там приватна армія біля під’їзду не перетворилася на окрему галузь економіки. Повільність іспанської системи — не закон природи, а вибір, від збереження якого напряму залежить комерційний інтерес усього ринку приватних виселень.

Як різні країни вирішують проблему незаконного заселення житла

Таблиця гортається вбік

КраїнаІспаніяВелика БританіяФранція
Статус заселенняЦивільний спір, суди тягнуться рокамиКримінальний злочин з 2012 року
Швидкість реакціїМісяці й роки через судНегайне затримання поліцієюРішення префекта за 48 годин
Наявність приватних фірм із виселенняОкрема галузь економікиНе сформувалася як галузьНе сформувалася як галузь

Що потрібно знати власнику: права і ризики при найманні такої фірми

Найм приватної фірми для звільнення житла тримається на тонких юридичних нюансах, і відповідальність за перегин не завжди залишається на виконавцях.

  • Відповідальність замовника. Якщо співробітники найнятої компанії застосують силу або перегнуть палицю в розмові, відповідальність може лягти не тільки на них, а й на власника як на замовника — в окремих випадках суд може розглядати його як співучасника.
  • Конституційна гарантія. Недоторканність житла закріплена в конституції Іспанії.
  • Хто не має права входити без рішення суду. Ні співробітники приватної фірми, ні поліція без прямого рішення суду не мають права переступити поріг житла проти волі людини, яка перебуває всередині.
  • Право на запис. Людина має повне право записувати на відео будь-яку розмову зі співробітниками такої фірми або з поліцією.
  • Запис як доказ. Верховний суд Іспанії неодноразово підтверджував: запис, зроблений учасником розмови, є законним доказом.

Ці п’ять пунктів працюють як практична опора для обох сторін конфлікту — і для власника, який вирішує, чи наймати таку фірму, і для того, до кого завітали з візитом: конституційний захист житла і право на запис діють незалежно від того, хто стоїть за дверима.

Право на запис

Будь-яку розмову зі співробітниками такої фірми або поліцією можна законно записувати на відео — Верховний суд Іспанії визнає такі записи доказом.

Що потрібно знати перед наймом такої фірми або при візиті її співробітників