Звільнили на H-1B: що робити і скільки триває грейс-період у 2026 році

Після звільнення на візі H-1B закон дає грейс-період до 60 днів або до закінчення строку I-94 (залежно від того, що настане раніше), який відлічується від останнього дня фактичної роботи, а не від завершення виплати вихідної допомоги.

Коротко

• Грейс-період — максимум 60 днів або до закінчення I-94, залежно від того, що настане раніше
• Портинг не вимагає схвалення петиції — достатньо receipt notice від USCIS про прийняття документів
• Будь-яка робота до отримання квитанції, включно з орієнтацією чи робочою поштою, вважається несанкціонованою
• Після 2026 року зміна статусу на B-1/B-2 для пошуку роботи стала ризикованою — заявки частіше відхиляють заднім числом
• Пріоритетна дата по I-140 закріплюється за працівником через 180 днів після схвалення і не втрачається при звільненні

Грейс-період H-1B: скільки днів і з якого моменту відлік

Після звільнення закон надає власнику H-1B грейс-період до 60 днів — час легального перебування в США, протягом якого депортація не загрожує. Формулювання «до 60 днів» не означає, що ці два місяці гарантовані кожному: регуляторна норма обмежує строк документом I-94, а не візовою маркою в паспорті.

Віза-штамп, вклеєна в паспорт консульством за кордоном, — це лише дозвіл дістатися пункту в’їзду й попросити впустити в країну. Вона не визначає, скільки можна залишатися на території США після в’їзду. Цю функцію виконує I-94 — офіційний запис про прибуття й виїзд, який оформляє прикордонний контроль. Саме в ньому вказана дата, до якої дозволено перебування, і саме вона діє як межа, яку не можна зсунути.

Правило грейс-періоду звучить так: 60 днів або до дати закінчення I-94 — залежно від того, що настане раніше. Якщо I-94 закінчується через 20 днів після звільнення, у розпорядженні не 60 днів, а лише 20. Більш рання дата завжди перемагає: якщо I-94 закінчується через 12 днів, а документи на зміну статусу чи нову візу подано лише на 30-й день, легальний статус уже втрачено, і людина опиняється в статусі незаконного перебування. Тому перший практичний крок після звільнення — перевірити дату закінчення I-94 в онлайн-записі, а не покладатися на строк дії візової марки.

Більш рання дата завжди перемагає: якщо I-94 закінчується через 12 днів, а документи на зміну статусу чи нову візу подано лише на 30-й день, легальний статус уже втрачено

Відлік цих днів ведеться від останнього фактичного дня роботи, а не від будь-якої іншої дати, пов’язаної зі звільненням. Логіка в тому, що віза H-1B видається під умову активної роботи за фахом, а не просто під факт отримання грошей від роботодавця. З погляду імміграційного права значення має лише припинення продуктивної роботи — день, коли здано ноутбук і деактивовано перепустку, і є днем, коли зайнятість вважається завершеною.

Чи продовжує вихідна допомога грейс-період

Виплата вихідної допомоги жодним чином не впливає на імміграційний статус — це суто фінансова домовленість між працівником і роботодавцем, яка не має юридичної сили в імміграційному праві. З погляду імміграційного законодавства значення має лише один момент — припинення активної трудової діяльності: день, коли здано робочий ноутбук і вимкнено перепустку, стає днем закінчення зайнятості за H-1B, незалежно від того, чи тривають виплати.

Зручний образ: імміграційний статус — це літак, який тримає власника візи в повітрі, а вихідна допомога — парашут. У момент звільнення людину вже викинуто з літака; парашут пом’якшує падіння фінансово — на ці гроші можна платити за житло й купувати продукти, — але не повертає в кабіну й не додає висоти. Вважати, що виплати продовжують грейс-період, — груба помилка: фінансовий графік та імміграційний графік — це два незалежні відліки, які не можна плутати. Поки тривають виплати за угодою про звільнення, години грейс-періоду тікають рівно так само, як якби жодної допомоги не було взагалі.

Чому грейс-період не гарантований кожному

Грейс-період — дискреційна пільга, а не продовження строку, вшите в регламент автоматично: продовжити його самостійно, наприклад попросити 65 днів замість стандартних, не можна. Це привілей, а не конституційне право, і уряд має право скоротити цей період або взагалі відмовити в ньому, якщо знайде для цього підставу.

Підставами для відмови називають два випадки: працівник раніше порушував умови статусу недозволеною роботою або був викритий у вчиненні злочину. У таких ситуаціях офіцер, який ухвалює рішення, може прямо відмовити в 60 днях — і це не формальність, а дискреційне право конкретного чиновника.

Для працівника в хорошому становищі грейс-період зазвичай надається як стандартна практика, але сама його дискреційна природа означає, що ці 60 днів — не відпустка, а крихке вікно можливостей. Розслаблятися в розрахунку на автоматичне продовження не можна.

Окрема складність — грейс-період ніде не фіксується офіційно: це не штамп, не пластикова картка і не лист від держави. Повідомлень про те, що відлік розпочався, не надсилають — ні поштою, ні у вигляді повідомлення. Вся відповідальність за відстеження точних дат лежить на самому працівникові: держава не веде цей графік за нього.

Щоб визначити точні дати, потрібні два документи. Перший — офіційний лист про звільнення, у якому вказано точний останній законний день активної роботи. Другий — цифровий запис I-94, де відображена дата закінчення імміграційного статусу. Зіставлення цих двох дат і задає реальні межі вікна, у яке потрібно вкласти всі подальші дії.

Портинг H-1B: як перейти до нового роботодавця без очікування схвалення

Найпряміший шлях залишитися в статусі — знайти нового роботодавця, готового спонсорувати візу, і перенести на нього поточний H-1B. Такий перенос називається портингом, а регулює його правило портативності — норма, введена саме для того, щоб висококваліфікований працівник не був прив’язаний до єдиного роботодавця й не втрачав статус при втраті роботи.

Зазвичай подання петиції H-1B означає очікування рішення USCIS — на це йдуть місяці, а іноді й роки, перш ніж працівник має право приступити до роботи. Портинг влаштований інакше: чекати фінального схвалення не потрібно. Достатньо, щоб новий роботодавець коректно подав петицію до USCIS — сам факт подання, а не її результат, запускає право працювати.

Правовий тригер — це receipt notice, офіційна квитанція про прийняття документів. Щойно USCIS отримує пакет документів, фізичний або електронний, обробляє мито за подання і видає цю квитанцію, її однієї достатньо, щоб легально повернутися до роботи. Рішення щодо самої петиції на цей момент ще не ухвалене — і для початку роботи воно не потрібне.

З цього випливає практичний висновок для першого дня після звільнення: шукати варто насамперед у роботодавців з досвідом спонсорства робочих віз. У них є налагоджена інфраструктура і юристи, знайомі з процедурою, — такі компанії здатні оформити петицію й отримати квитанцію швидше, ніж мине відведений на пошук час.

Сувора послідовність портингу: чого не можна робити до отримання квитанції

Юристи, які супроводжують такі справи, називають порядок дій при портингу абсолютно непохитним: порушувати послідовність не можна за жодних обставин. У момент звільнення дозвіл працювати на попереднього роботодавця припиняється миттєво — починається 60-денний грейс-період, протягом якого можна законно перебувати в США, але не можна працювати ні на кого: ні на старого роботодавця, ні на нового, ні як незалежний підрядник. Цей стан — легальна присутність при повній забороні на роботу — зберігається до отримання новим роботодавцем тієї самої квитанції, про яку йшлося вище. Лише після цього можна приступати до нової роботи.

Типова пастка виглядає так: кандидат проходить співбесіду на 10-й день після звільнення й отримує офер на 50-й. Новий роботодавець квапить: юристи подають документи в п’ятницю, але потрібно вже із середи бути присутнім на орієнтаційних зустрічах, відповідати на корпоративну пошту чи «просто трохи почитати віддалено». Погодитися на це — означає здійснити несанкціоновану роботу: навіть кілька днів орієнтації або відповідь на робочий лист до офіційного отримання документів державою юристи розцінюють як несанкціоновану роботу й пряме порушення статусу.

Наслідки такого порушення здатні зашкодити сильніше, ніж саме звільнення. Несанкціонована робота залишає постійний слід в історії зайнятості: при поданні на продовження візи чи на грін-карту імміграційні органи перевіряють трудову історію, і виявлене порушення може стати постійною перешкодою — ускладнити отримання майбутніх віз або поставити під сумнів шлях до постійного місця проживання. Порівняння з естафетою точно передає суть правила: працівник — це естафетна паличка, яку не можна схопити ні секундою раніше, ніж її офіційно передасть держава. Торкнутися палички раніше часу — не штраф на кілька секунд, а ризик дискваліфікації з усієї гонки.

Торкнутися палички раніше часу — не штраф на кілька секунд, а ризик дискваліфікації з усієї гонки

Саме тому коротка консультація з адвокатом перед виходом на нову роботу того варта: лише фахівець може звірити точні дати й підтвердити, що квитанція справді на руках і можна приступати до роботи. Поспішати є сенс: 60 днів грейс-періоду минають стрімко, особливо на ринку праці, що звужується, а корпоративний процес найму нерідко розтягується на чотири тижні й три раунди співбесід ще до отримання офера.

Зміна статусу на студента F-1 або залежного від подружжя

Якщо знайти нового спонсора за 60 днів не вдалося, а порт не відбувся, залишається подати заяву про зміну неімміграційного статусу зсередини країни — до закінчення грейс-періоду. Тут є кілька варіантів залежно від життєвих обставин.

Перехід на статус студента F-1

Можна подати заяву про зміну статусу з H-1B на F-1 студента — за умови, що до закінчення грейс-періоду отримано зарахування до кваліфікованого навчального закладу. Раптове звільнення часто стає приводом реалізувати план, який тримався в голові роками, — повернутися до навчання заради ступеня магістра чи MBA. По суті це обмін активного робочого треку на освітній заради збереження законного перебування в країні.

Перехід на статус залежного подружжя

Другий варіант спирається на статус родини. Якщо чоловік або дружина тримає власну незалежну робочу візу — наприклад, також H-1B чи L-1, — можна подати на зміну статусу й стати залежним за цією візою. Конкретно перехід з первинного H-1B на статус залежного H-4, прив’язаний до візи подружжя, зберігає законне перебування всієї родини: змінюється лише те, хто з подружжя виступає первинним власником візи.

Обидва шляхи вимагають дії до того, як закінчиться грейс-період: подати документи на зарахування до вишу чи на зміну статусу на H-4 потрібно заздалегідь, а не в останні дні відліку.

Зміна статусу на візитора B-1/B-2 після звільнення: ризик 2026 року

Роками стандартним мостом для тих, хто не знайшов нового спонсора й не хотів витрачатися на навчання, була зміна статусу на туристичну візу B-1/B-2: до USCIS подавалася заява «мене звільнили, грейс-період закінчується, дайте кілька місяців згорнути справи, спакувати квартиру й пошукати роботу». Сам факт подання такої заяви до закінчення 60 днів юридично зберігав законне перебування на весь час розгляду — а розглядалися такі заявки історично по кілька місяців, що на практиці давало запас часу на пошук роботи без накопичення незаконного перебування.

У 2026 році цей шлях перестав бути рутинним і безпечним — юристи називають те, що відбувається, «зсувом 2026 року» і прямо попереджають про небезпечну зону. Сам закон не змінився ні на слово: змінилося адміністративне тлумачення. У офіцерів є суб’єктивний розсуд, і вони дедалі частіше звертаються до букви закону — віза B-2 статутно призначена для відпочинку, туризму чи лікування. З цього робиться висновок: пошук роботи взамін втраченого доходу — це економічна діяльність, а не туризм, і така заявка не відповідає суворому визначенню туристичної мети. Офіцерів спеціально навчають бачити ризик нелегальної роботи саме у висококваліфікованих фахівцях, які раптово втратили дохід, — тому такі заявки тепер отримують шквал запитів про надання додаткових доказів того, чим заявник буде жити без роботи, повідомлення про намір відмовити і, зрештою, реальні відмови там, де раніше заявку штампували майже автоматично.

Головна небезпека — у механіці самої відмови, яку описують як «пастку годинника, що не зупиняється». Подана до закінчення 60 днів заявка зберігає законне перебування, поки розглядається, але не ставить на паузу сам відлік грейс-періоду: ці дні продовжують витрачатися, просто непомітно для заявника. Якщо через чотири місяці очікування приходить відмова, уряд заднім числом фіксує, що грейс-період закінчився ще тоді — чотири місяці тому. Заявник миттєво вважається таким, що перебуває поза статусом з тієї самої дати, з моменту відмови починає накопичуватися незаконне перебування, і зазвичай потрібно негайно покинути країну.

Заявник миттєво вважається таким, що перебуває поза статусом з тієї самої дати, з моменту відмови починає накопичуватися незаконне перебування

Наслідки накопиченого незаконного перебування тяжкі: воно може спричинити автоматичну заборону на повернення до США на три або десять років, а будь-які майбутні петиції на робочу візу доведеться подавати вже через консульство за кордоном, а не зсередини країни. Тому покладатися на цю стратегію без консультації з імміграційним адвокатом, здатним оцінити, чи витримає конкретна ситуація таку перевірку, не варто.

При цьому посилений контроль 2026 року націлений саме на зміну статусу для пошуку роботи — зміна на статус залежного подружжя або студента під нього не підпадає: бажання бути поруч із законно працюючим подружжям або вступити до університетської програми уряд і далі визнає достатньою підставою для зміни статусу.

Що відбувається зі статусом подружжя й дітей при звільненні

Статус подружжя й дітей на H-4 — похідний: він цілком залежить від статусу основного працівника на H-1B. Юридично це називається derivative status — імміграційна система пов’язує членів родини в одну правову конструкцію, де право подружжя перебувати в країні й право дітей відвідувати школу випливають виключно зі статусу власника візи H-1B. Щойно основний працівник втрачає статус, його подружжя й діти втрачають легальний статус тієї ж миті — це відбувається синхронно, а не із затримкою.

Але залежний статус не означає, що подружжя зобов’язане пасивно чекати, поки основний працівник шукає нову роботу чи готує портинг. Подружжя на H-4 має право самостійно подати заяву про зміну статусу — незалежно від того, що відбувається зі справою звільненого працівника. Показовий приклад: дружина з магістерським ступенем в інженерії та кваліфікацією, достатньою для H-1B, може знайти роботодавця, готового її спонсорувати, і подати на зміну статусу з H-4 на самостійну робочу H-1B, не чекаючи результату пошуків чоловіка.

Якщо таке клопотання схвалюють, розстановка в родині міняється місцями: дружина стає новим юридичним якорем, а колишній основний працівник подає на зміну статусу на H-4 — тепер уже як залежний від неї. Схема перевертається: замість того щоб статус дружини залежав від чоловіка, статус чоловіка починає залежати від дружини.

Тому при побудові стратегії виживання родині варто розглядати ситуацію не як проблему одного звільненого працівника, а як спільне завдання: потрібно звести воєдино кваліфікацію, ступені й строки кожного члена родини, щоб зрозуміти, у кого з них є незалежний шлях до власного робочого статусу. Іноді виходом стає не робота, знайдена звільненим фахівцем, а самостійна заявка подружжя.

Чи зберігається пріоритетна дата по грін-карті при звільненні

Якщо роботодавець уже подав і отримав схвалення імміграційної петиції I-140, а з дати схвалення минуло 180 днів, звільнення не обнуляє прогрес по грін-карті — закон закріплює за працівником пріоритетну дату незалежно від того, хто її спонсорував. Пріоритетна дата — це персональне місце в черзі на грін-карту, і після 180-денного порогу воно належить працівникові, а не колишньому роботодавцю.

Для вихідців із країн із перевантаженими квотами — насамперед Індії та Китаю — це не формальність, а різниця в роках. Черга на грін-карту для висококваліфікованого фахівця, народженого в Індії, може розтягуватися на десять і більше років між схваленням I-140 і фактичним отриманням візи. Без захисту 180 днів звільнення відкидало б такого працівника в кінець цієї ж багаторічної черги при кожній зміні спонсора.

При переході до нового роботодавця знадобиться подати новий пакет документів — нову петицію, новий трудовий контракт, — але саме місце в черзі переноситься без втрат: працівник повертається на ту саму хронологічну позицію, яку зайняв роками раніше, а не стає в хвіст заново.

Збережена петиція I-140 відкриває ще два практичні наслідки. По-перше, вона дає підставу продовжити статус H-1B понад стандартний шестирічний максимум — поки працівник чекає своєї черги на грін-карту. По-друге, саме схвалена петиція від попереднього роботодавця може стати підставою для отримання подружжям на статусі H-4 права на легальну роботу в США.

Окремий, рідкісніший сценарій — якщо пріоритетна дата стає поточною (тобто черга для конкретної категорії й країни походження вичерпана) безпосередньо в момент звільнення. У цьому разі замість тимчасового перенесення візи до нового спонсора з’являється можливість подати заяву про коригування статусу — перехід напряму з тимчасового працівника в постійного жителя. У такої заяви є й проміжна вигода: вона дає власний, незалежний документ на право роботи, поки розглядається основний запит.

Практичний висновок: старі схвалення I-140 не втрачають сили після звільнення, і їх не варто списувати з рахунків разом із рештою документів по попередній роботі — це один із небагатьох активів, які переживають розставання з роботодавцем.

Якщо грейс-період уже минув: що робити

Відкликання петиції роботодавцем не обнуляє грейс-період: якщо петицію відкликали на п’ятий день, решта 55 днів із 60 нікуди не зникають. Грейс-період надає федеральний регламент, а не роботодавець, — відкликання петиції для нього лише процедурний крок, що закриває його власну відповідальність перед державою: роботодавець, який спонсорував H-1B, зобов’язаний повідомити про припинення працевлаштування й формально запросити відкликання петиції. Повідомлення про відкликання в особистому кабінеті не означає, що годинник запущено заново чи зупинено, — лічильник залишається незмінним.

Якщо 60 днів грейс-періоду минули, строк по I-94 пройшов, а заява, яка утримує статус відкритим, подана не була, людина офіційно випадає з дозволеного перебування. З цього моменту починає накопичуватися незаконна присутність — серйозне цивільне порушення імміграційного права. Перехід через 180 днів або повний рік такої присутності автоматично запускає обов’язкову заборону на повернення до США строком на 3 або 10 років відповідно — це відбувається в момент виїзду з країни.

У такій ситуації головне правило — не панікувати, не ховатися і за жодних обставин не виконувати неавторизовану роботу. Зволікання погіршує позицію математично: кожен день бездіяльності додає вагу до вже накопиченого порушення, перетворюючи відносно невелику проблему на непереборну багаторічну заборону.

Окрема небезпека — шахраї, які полюють саме на тих, хто втратив статус: пропонують підроблені туристичні візи й вимагають завищені неофіційні платежі за «спонсорство» від фіктивних компаній. Участь у шахрайстві чи подання підроблених документів перетворює керовану ситуацію з пропущеним строком на довічну заборону за навмисне введення в оману — це незворотно, на відміну від самого факту незаконної присутності.

Навіть після закінчення строку юридичні варіанти нерідко залишаються: у частині випадків попередня подана заявка продовжує давати ретроактивний захист, або існує спосіб покинути країну так, щоб не запустити довгостроковий заборонний механізм і зберегти можливість подати на нову візу з-за кордону в майбутньому. Знайти такі рішення можна лише з ліцензованим імміграційним адвокатом — це не те, що виявляється самостійно або купується в посередника.

План дій: шість кроків у перший день після звільнення

Крок 1. Зібрати документи негайно, у день звільнення. Потрібні: офіційний лист про розірвання договору з точною, юридично зафіксованою датою закінчення роботи; останні розрахункові листки (pay stubs); поточний цифровий запис I-94 — його завантажують з особистого кабінету CBP. Без цих паперів неможливо точно порахувати дедлайн — доведеться діяти наосліп. Якщо корпоративну пошту відключають одразу після звільнення, документи краще забрати на руки в паперовому вигляді або переслати на особисту email-адресу ще до виходу з офісу.

Крок 2. Зафіксувати точну дату дедлайну. У листі про розірвання дивляться на останній день активної роботи, в I-94 — на дату закінчення. Грейс-період відлічується від останнього дня фактичної роботи, а не від дати, коли перестали платити зарплату, і становить не більше 60 днів — або до закінчення строку I-94, якщо він настає раніше. З двох строків діє той, що коротший; цю дату варто зафіксувати письмово — наприклад, виписати окремо, щоб не помилитися в розрахунках.

Крок 3. Спробувати домовитися про перенесення дати звільнення. Якщо з роботодавцем збереглися нормальні стосунки, можна ввічливо попросити відсунути офіційну дату розірвання на тиждень-два — за рахунок накопиченої відпустки або оформивши це як перехідний період із частковою доступністю для консультацій. Це працює, тому що відлік 60 днів починається лише з останнього дня активної зайнятості: кожен день, на який дату зсувають вперед, додає день до запасу часу на пошук роботи. Два тижні можуть здатися відділу кадрів дрібною поступкою, але на практиці саме стільки зазвичай потрібно, щоб пройти другий раунд співбесід і отримати фінальну пропозицію.

Крок 4. Повністю зупинити будь-яку роботу до подання нової петиції. Жодної нової роботи, підробітків чи навіть легких віддалених завдань для потенційного нового роботодавця — доти, доки нова петиція не подана й офіційно прийнята державою. Нерозв’язана робота — фатальна помилка, яка незворотно пошкоджує імміграційну історію.

Крок 5. Вести точковий пошук роботи. Немає сенсу розсилати відгуки на всі поспіль вакансії — варто зосередитися на роботодавцях із задокументованою історією спонсорства робочих віз: у них є юридичні команди, розуміння терміновості грейс-періоду та можливість подати документи достатньо швидко, щоб встигнути до закриття вікна.

Крок 6. Звернутися до імміграційного юриста в перший же день, а не на 59-й. Законодавство в цій сфері змінюється швидко, а дедлайни не прощають зволікання: чим раніше розпочато консультацію, тим більше варіантів залишається відкритими.

Що зробити в день звільнення

• Офіційний лист про розірвання договору з точною датою закінчення роботиобовʼязковоБез нього неможливо порахувати дедлайн
• Останні розрахункові листки (pay stubs)обовʼязково
• Цифровий запис I-94обовʼязковоЗавантажити з особистого кабінету CBP
• Копії документів на особисту email-адресу або в паперовому виглядіобовʼязковоЗробити до відключення корпоративної пошти
• Письмово зафіксована дата дедлайнуобовʼязковоКоротший з двох строків — 60 днів або закінчення I-94
• Спроба домовитися про відстрочку дати звільненняЗа рахунок відпустки або перехідного періоду
• Зупинка будь-якої роботи до receipt noticeобовʼязковоВключно з орієнтацією і робочим листуванням
• Точковий пошук роботодавців з досвідом спонсорства H-1B
• Консультація з імміграційним юристомобовʼязковоУ перший же день після звільнення

Часті питання

Чи можна звільнитися самому й отримати такий самий грейс-період, чи це правило лише для звільнення роботодавцем

У матеріалі грейс-період розглядається саме в контексті звільнення роботодавцем — припинення трудових відносин, після якого відлічується до 60 днів або до закінчення I-94. Окремих умов для випадку звільнення за власним бажанням не наводиться, тому варто спиратися на загальне правило: датою відліку слугує останній день фактичної роботи, а не форма розірвання договору.

Чи потрібно покидати США одразу, як тільки закінчився грейс-період, чи можна залишитися ще на кілька днів

Щойно 60 днів або строк I-94 минули, а заява, яка зберігає статус, подана не була, людина офіційно випадає з дозволеного перебування, і з цього моменту починає накопичуватися незаконна присутність. Будь-яка затримка в цій ситуації погіршує позицію: кожен зайвий день додається до вже накопиченого порушення, тому «ще трохи побути» не передбачено правилами і збільшує ризик довгострокової заборони на в’їзд.

Чи можна працювати віддалено на іноземну компанію під час грейс-періоду, поки шукаєш нового спонсора в США

Прямої відповіді на цей конкретний сценарій немає, але загальний принцип грейс-періоду однозначний: протягом цих днів дозволено легально перебувати в США, але не можна працювати ні на кого — ні на старого роботодавця, ні на нового, ні як незалежний підрядник. Будь-яка оплачувана діяльність до отримання новим роботодавцем квитанції про прийняття петиції розцінюється як несанкціонована робота і порушення статусу.

Що робити, якщо новий роботодавець готовий найняти, але не хоче спонсорувати H-1B, а пропонує контракт як підряднику

Робота як незалежний підрядник під час грейс-періоду прямо заборонена: у цей період не можна працювати ні на старого роботодавця, ні на нового, ні як підрядник — дозвіл з’являється лише після отримання новим роботодавцем офіційної квитанції про прийняття петиції H-1B. Якщо роботодавець не готовий подавати петицію, формат підрядника не вирішує проблему зі статусом, а лише створює ризик несанкціонованої роботи.

Що станеться, якщо людина знайде нового роботодавця вже після закінчення грейс-періоду

Якщо 60 днів або строк I-94 минули раніше, ніж новий роботодавець встиг подати петицію й отримати квитанцію, людина вже перебуває поза дозволеним перебуванням, і портинг у цій ситуації не рятує статус — він застосовний лише поки легальне перебування ще триває. Навіть після закінчення строку іноді залишаються юридичні варіанти, але знайти їх можна лише з ліцензованим імміграційним адвокатом.

Чи поширюється ризик посиленої перевірки 2026 року на інші візи, крім B-1/B-2

У матеріалі йдеться конкретно про зміну статусу на туристичну візу B-1/B-2 після звільнення — саме цю категорію офіцерів навчають перевіряти на предмет прихованого пошуку роботи. При цьому окремо підкреслюється, що зміна статусу на залежного подружжя чи на студента під посилений контроль 2026 року не підпадає, оскільки ці підстави уряд і далі визнає достатніми.