Колишній міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявив, що після завершення війни для чоловіків, які незаконно виїхали з України, можлива амністія. Водночас у Німеччині набирає обертів інша дискусія — про скасування соціальної допомоги українським чоловікам працездатного віку і їхнє можливе повернення. Обидві теми поки що лишаються заявами політиків, а не ухваленими рішеннями.

Що сказав Кулеба про амністію

Відповідаючи на запитання про можливість повернення чоловіків, які виїхали з України нелегально під час війни, Кулеба сказав, що після завершення війни може відбутися своєрідна амністія: людям скажуть “повертайтеся, все пробачимо, не хвилюйтеся”. Але це поки лише припущення, а не оголошена державна політика — незрозуміло, коли така амністія може статися, кого саме вона стосуватиметься, чи буде закріплена законом, що станеться з відповідальністю за незаконний перетин кордону та військовим обліком.

Чому проста обіцянка не спрацює

За роки війни ситуація українців за кордоном змінилася: люди не просто чекають закінчення бойових дій, а облаштовують нове життя. Діти йдуть до місцевих шкіл, батьки знаходять роботу, орендують житло, вчать мову, сплачують податки, змінюють документи й поступово інтегруються в життя країн перебування.

За офіційними даними Євростату, у ЄС перебуває близько 5 млн українців, хоча неофіційно називають цифру в 10 млн осіб за кордоном загалом. Для значної частини цих людей повернення — це вже не питання купити квиток і приїхати: сім’я, яка п’ять років живе за кордоном, орендує житло і має роботу, не зможе зірватися з місця за одну заяву політика.

Щоб люди захотіли повернутися, Україні потрібно буде запропонувати не просто слова, а роботу, житло, безпеку, нормальні умови для дітей і чіткі правила щодо тих, хто виїхав. Якщо після завершення війни значна частина людей не повернеться, країна зіткнеться з демографічним і економічним викликом.

Німеччина: заява Зьодера напередодні виборів

18 вересня прем’єр Баварії Маркус Зьодер заявив, що молоді працездатні українські чоловіки не повинні отримувати базову соціальну допомогу в Німеччині, а мають активніше брати участь у захисті України. Заява пролунала безпосередньо перед виборами 20 вересня.

Питання, чому саме українські чоловіки регулярно стають окремою темою німецької політики, залишається відкритим: та сама логіка застосовується щодо сирійських чоловіків, яких у Німеччині перебуває понад 900 тисяч, і схожа дискусія триває в Польщі.

АФД і результати виборів

У програмних документах партії “Альтернатива для Німеччини” вже прописані зміни міграційної політики, соціальної підтримки та підходу до повернення окремих категорій мігрантів — це не просто слова окремого політика.

Партія отримала перше місце на виборах у Саксонії-Ангальт. На виборах 20 вересня в Мекленбурзі-Передній Померанії АФД набрала близько 38,2%, СДПН — 35,5%, ХДС — лише 4,9%. У Берліні перемогу здобув “Лінке” з 25,7%, ХДС отримав 18,8%, АФД — 16,3%, СДПН — 12,1%. Політична карта Німеччини поступово змінюється на користь партії, яка виступає за жорсткіші підходи до мігрантів.

Заяви і закон — не одне й те саме

Те, що політик заявив про скасування Bürgergeld для певної категорії українців чи АФД записала пропозицію в партійну програму, ще не означає автоматичного набуття чинності. У Німеччині законодавчі зміни проходять відповідну процедуру залежно від конкретного питання через Бундестаг, у багатьох випадках — і через Бундесрат: потрібні законопроект, голосування, юридичні процедури та відповідність європейському законодавству.

Якщо сьогодні лунає заява про скасування виплат чи повернення чоловіків, це не означає, що завтра правила зміняться. Але і стверджувати, що в Німеччині нічого не відбувається, неправильно: політичний курс щодо міграції, соціальних виплат і повернення мігрантів поступово змінюється, і громадянам України варто стежити за цим напрямком, не панікуючи після кожної окремої заяви.