Підприємець може отримати грін-карту через EB1A, але має довести особистий, а не колективний внесок в успіх компанії — критерії цієї візи спочатку створювалися під спортсменів і діячів мистецтва, а не під бізнес.

Коротко

  • Для EB1A потрібно закрити мінімум 3 з 10 критеріїв або пред’явити одне велике міжнародне досягнення.
  • Підприємцю довести особистий внесок складніше, ніж артисту: нагороди компанії юридично рідко називають ім’я засновника.
  • Імміграційна служба зараховує за критерієм доходу лише зарплату — дивіденди й бонуси не рахуються.
  • Зарплата має перевищувати середню по країні мінімум на 50%, щоб критерій доходу не викликав питань.
  • Інвестиції в компанію посилюють кейс лише з урахуванням того, хто інвестор і на яких умовах він увійшов у частку.

Чому EB1A складніше оформити підприємцю, ніж артисту чи спортсмену

Формально критерії EB1A однакові для науки, бізнесу, освіти, мистецтва і спорту — регламент не виділяє жодну з цих галузей. Але на практиці віза частіше асоціюється зі спортсменами, тренерами, танцівниками та іншими діячами мистецтва — саме для них простіше напряму закрити типові критерії премією, титулом чи статтею про виступ. Оформити її підприємцю на практиці часто складніше, ніж співаку чи спортсмену: типові формулювання критеріїв — публікації, нагороди, внесок у галузь — у творчих професій закриваються напряму, а у бізнесу вимагають складнішої доказової бази.

Оформити її підприємцю на практиці часто складніше, ніж співаку чи спортсмену: типові формулювання критеріїв — публікації, нагороди, внесок у галузь — у творчих професій закриваються напряму, а у бізнесу вимагають складнішої доказової бази.

Формально для EB1A потрібно закрити мінімум три з десяти встановлених критеріїв доказів або пред’явити одне велике міжнародне досягнення. Але навіть виконання трьох критеріїв не гарантує схвалення: імміграційна служба додатково оцінює, чи справді заявник входить до числа найкращих у своїй галузі. Ще одна особливість категорії — заявник подає петицію самостійно, без пропозиції роботи від роботодавця.

Імміграційна служба питає про наявність публікацій, авторитет кандидата у своїй галузі, його внесок у галузь і отримані нагороди. Для артиста чи спортсмена такі пункти закриваються напряму — премією, титулом, статтею про виступ. У підприємця ці ж категорії не завжди збігаються з тим, чим він реально займається: внесок у галузь і авторитет доводиться доводити через інші докази, а не через типовий для творчих професій набір.

При цьому EB1A лишається робочим варіантом і для ділових людей — питання в тому, що кейс доводиться збирати не за шаблоном, а під конкретну ситуацію заявника.

Суть проблеми

Критерії EB1A формально однакові для всіх сфер, але артистам і спортсменам їх простіше закрити напряму — премією чи титулом. Підприємцю доводиться доводити внесок у галузь непрямими доказами під конкретну ситуацію.

Як довести, що успіх компанії — заслуга саме засновника

Головна складність кейса — довести, що досягнення компанії були заслугою саме заявника-засновника, а не команди. Бізнес не будується на одній людині: потрібні кваліфіковані фахівці, і саме тому імміграційній службі важко визнати, що засновник важливіший за інших співробітників компанії.

Проблема загострюється, коли компанія отримує ринкові нагороди та призи. Формулювання премії зазвичай звучить як «нагорода компанії» — ім’я засновника в ній вказується рідко, тому така нагорода сприймається як колективна, а не особиста заслуга.

Тут допомагають деталі в документах самої нагороди:

  • якщо статут чи регламент організації, яка вручила нагороду, згадує засновника поіменно — це формулювання можна використати як аргумент;
  • якщо серед призерів чи отримувачів нагороди поіменно вказаний саме заявник — це теж підтверджує його особисту роль, навіть якщо формально нагороду отримувала команда на чолі з ним;
  • якщо ні статут, ні список призерів імені не називають, можна постфактум звернутися до організаторів нагороди з проханням скласти довідку чи пояснювальний лист, де заявник прямо названий провідною силою компанії.

Той самий принцип стосується листів підтримки й замовних статей: якщо автори посилаються на досягнення і продукцію компанії загалом, а не на роль конкретного засновника, аргумент розмивається. Акцент у будь-яких документах кейса має падати на заявника, а не на компанію чи її продукт — інакше навіть широко відома продукція не врятує лист від відмови.

Акцент у будь-яких документах кейса має падати на заявника, а не на компанію чи її продукт — інакше навіть широко відома продукція не врятує лист від відмови.

Засновник компанії серед співробітників на тлі корпоративної нагороди — проблема колективного визнання
Як посилити нагороду

Якщо ім’я засновника не згадано в статуті чи списку призерів, можна запросити в організаторів довідку чи лист, де заявник прямо названий провідною силою компанії.

Зарплата чи дивіденди: що визнає імміграційна служба

Більшість засновників компаній отримують дохід у вигляді дивідендів чи бонусів, а не зарплати — це пов’язано з іншим податковим режимом для таких виплат. Для категорії EB1A це створює проблему: останні рік-два імміграційна служба чітко дає зрозуміти, що в критерії, що стосується доходу, зараховується лише зарплата.

Причина — у відсутності порівняльної бази. Зарплату можна зіставити із середньою зарплатою по галузі чи по країні, а статистика по дивідендах, бонусах і подібних виплатах просто не ведеться. Тому навіть великий дохід у вигляді дивідендів імміграційна служба не прийме як доказ за цим критерієм — покрити його такими виплатами не вийде.

навіть великий дохід у вигляді дивідендів імміграційна служба не прийме як доказ за цим критерієм — покрити його такими виплатами не вийде

Готувати кейс варто заздалегідь: перейти на зарплату або збільшити її частку за рахунок зниження дивідендів ще до початку підготовки документів. Орієнтир — зарплата має перевищувати середню зарплату по країні заявника мінімум на 50%. За такого перевищення критерій доходу зазвичай не викликає питань в імміграційної служби.

Поріг по зарплаті для критерія доходу EB1A

Імміграційна служба орієнтується лише на зарплату, а не на дивіденди чи бонуси.

  • Перевищення над середньою зарплатою по країнімінімум 50%
  • Врахований вид доходулише зарплата
  • Дивіденди й бонусине зараховуютьсянемає порівняльної статистики
Дивіденди не рахуються

Імміграційна служба приймає за критерієм доходу лише зарплату — дивіденди й бонуси не зараховуються, оскільки по них немає статистики для порівняння.

Орієнтир по зарплаті

Зарплата має перевищувати середню по країні заявника мінімум на 50% — тоді критерій доходу зазвичай не викликає питань.

Інвестиції в компанію як аргумент на користь заявника

Інвестиції клієнтів, венчурних фондів чи бізнес-ангелів у компанію іноді зараховуються як доказ особистої ролі та внеску засновника. Але сам факт вкладень нічого не доводить сам по собі: важливо, яким чином інвестор увійшов у частку, скільки грошей він вклав і хто він по суті. Відомий венчурний фонд і приватний знайомий, що вклався в проєкт по-дружньому, — це два різні за силою аргументи для кейса, і різниця між ними суттєва.

EB1A може підійти засновникам стартапів і нових компаній, але віза розрахована на заявника з винятковими досягненнями, а не на будь-якого підприємця з інвестиціями на рахунку. У категорії є обмеження й нюанси, які потрібно дотримуватись при підготовці пакета документів, і без досвідченого імміграційного адвоката розібратися в них самостійно складно.

Інвестор і засновник стартапу обговорюють частку та умови інвестицій у компанію

Часті питання

Чи можна подавати EB1A, якщо у мене всього два з десяти критеріїв?

Ні, формально потрібно закрити мінімум три критерії з десяти або пред’явити одне велике міжнародне досягнення — з двома критеріями петицію не подають. Але навіть три критерії не гарантують схвалення: імміграційна служба додатково оцінює, чи входить заявник до числа найкращих у своїй галузі. Тому набір формальних пунктів — лише стартова точка, а не готовий кейс.

Чи можна використовувати патенти або інтелектуальну власність компанії як аргумент для EB1A?

Прямої відповіді на цей випадок немає, але принцип той самий, що і з нагородами й статтями: значення має не те, кому належить актив, а те, чи назване ім’я заявника особисто. Якщо патент оформлений на компанію без згадки конкретної людини, аргумент розмивається так само, як колективна нагорода — акцент у документах має падати на роль заявника, а не на компанію.

Що якщо у компанії ще немає нагород чи помітних публікацій про неї?

На ранньому етапі EB1A підійде не будь-якому підприємцю, а заявнику з винятковими досягненнями — віза не розрахована на стартап без результатів. Але кейс можна будувати не лише через нагороди: інвестиції венчурних фондів, листи підтримки з акцентом на роль засновника та інші докази особистого внеску теж працюють, якщо правильно зібрані.