Щоб отримати Standard Visitor Visa для візиту до родича у Великобританії, потрібно подати заяву на gov.uk, заповнити анкету з даними про себе, спонсора й фінанси, підтвердити особистий зв’язок зі спонсором і контроль над коштами за правилом V4.3, додати супровідний лист і пакет документів, а потім сплатити збір і пройти біометрію.

Коротко

  • Збір за Standard Visitor Visa на 6 місяців становить £135, біометрія обов’язкова для всіх заявників.
  • Проценти за вкладами й дивіденди — дохід, який потрібно вказувати окремо: це найчастіша помилка в розділі про фінанси.
  • Для розрахунку доходу й витрат беруть шість останніх банківських виписок і ділять суму на шість.
  • При фінансуванні поїздки спонсором діє правило V4.3: потрібен особистий чи професійний зв’язок і контроль заявника над переказаними грошима.
  • При першій подачі варто обирати візу на 6 місяців — без історії поїздок тривалий термін частіше призводить до відмови.

Як почати подачу заяви на сайті gov.uk

  1. Відкрийте сайт gov.uk і введіть у пошуку «visitor visa». Першою у результатах відкриється сторінка «Visit the UK as a Standard Visitor».

  2. На сторінці потрібно прогорнути вниз повз варіанти на кшталт ділового візиту — для поїздки до родича потрібна саме Standard Visitor Visa. Збір за неї становить £135 за 6 місяців.

  3. Натисніть зелену кнопку «Apply now» і оберіть мову анкети.

  4. Вкажіть країну, в якій будете складати біометрію, — зазвичай це місто, де ви фактично проживаєте.

  5. Біометрія обов’язкова для всіх заявників: у вибраному візовому центрі у вас знімуть відбитки пальців і зроблять фотографію, без цього заява не обробляється.

  6. Введіть email, вкажіть, кому він належить — вам самим чи консультанту, якщо заяву подає він, — і номер телефону, за яким з вами можна зв’язатися, поки ви перебуваєте за межами Великобританії.

Особисті дані, адреса й документи в анкеті

У розділі анкети з особистими даними заповнюються такі пункти:

  • Email і телефон. Вказується адреса електронної пошти — якщо заяву подає консультант, вписується його email, за самостійної подачі — свій. Також потрібен номер телефону, за яким із заявником можна зв’язатися, включно зі способом зв’язку (дзвінок, SMS).
  • Ім’я та інші імена. Повне ім’я заявника вписується так, як у паспорті. Окреме питання — чи носили ви колись інше ім’я (наприклад, дівоче прізвище до заміжжя); якщо прізвище не змінювалося, обирається «ні».
  • Стать і сімейний статус.
  • Адреса проживання. Вказується точна адреса, включно з номером поверху. Система запитає, чи збігається вона з адресою для листування, і скільки років і місяців ви проживаєте за цією адресою.
  • Статус житла. Якщо квартира чи будинок належать батькам, а не самому заявнику, не можна обирати пункт «я власник» — потрібно вказати, що це житло батьків, де заявник проживає з народження без орендної плати. Варіант «оренда» обирається лише тоді, коли житло справді орендується.
  • Паспортні дані. Вводиться номер паспорта, орган, що видав документ, дата видачі й дата закінчення терміну дії — звичайний паспорт видається на 10 років.
  • Національне посвідчення особи. Окрім паспорта система запитує про чинний документ на кшталт індійської картки Aadhaar чи PAN — за наявності його дані теж вказуються.
  • Громадянство. Вказується, чи мали ви колись інше громадянство, крім наявного. Для громадян Індії цей пункт заповнюється з урахуванням того, що подвійне громадянство для них не передбачене.

Кожне поле потрібно заповнювати точно — помилка в розділі особистих даних може стати підставою для відмови.

Помилка в особистих даних

Будь-яка неточність у розділі особистих даних — ім’я, адреса, статус житла — може стати самостійною підставою для відмови.

Зайнятість, дохід і як не помилитися з фінансовими даними

Неправильно вказаний статус зайнятості може стати однією з причин відмови у візі. В анкеті обирається один із варіантів: employed, self-employed, student або unemployed. Якщо заявник одночасно працює за наймом і отримує дохід від самозайнятості — наприклад, удень працює бухгалтером, а паралельно веде блог з монетизацією, — зазначаються обидва статуси одразу.

Для того, хто працює за наймом, вказуються назва й адреса роботодавця з поштовим індексом, а також контактний номер — рекомендується вказувати номер HR-менеджера чи безпосереднього керівника, які обізнані про поїздку і зможуть підтвердити статус на запит. Дата початку роботи береться не «на око», а з трудового договору. Опис посадових обов’язків обмежений 250 символами — найпростіше взяти формулювання прямо з трудового контракту й скоротити їх під ліміт.

Зарплата та її конвертація

В анкеті вказується не оклад із трудового договору, а сума, яка фактично надходить на банківський рахунок після сплати податків, — тобто цифра з розрахункового листа. Суму потрібно перевести у фунти стерлінгів за поточним курсом, наприклад через конвертер валют. Так, зарплата у 2300 £ на місяць — це сума вже після податків, переведена у фунти.

Проценти й дивіденди — часта помилка

Розділ про додатковий дохід і заощадження — місце, де заявники найчастіше припускаються помилки. Типова ситуація: людина вказує, що додаткового доходу й заощаджень немає, і рухається далі. Але під час перевірки банківської виписки офіцер бачить надходження у вигляді процентів за вкладом чи дивідендів — і це теж дохід. Якщо його не було заявлено, це розцінюється як приховування повної картини фінансового становища заявника.

Розділ про додатковий дохід і заощадження — місце, де заявники найчастіше припускаються помилки

Щоб уникнути цього, в анкеті чесно вказуються всі джерела: і дохід за наймом, і регулярні надходження від інвестицій — наприклад, проценти за строковим вкладом у сумі 2000 £ на рік. Проценти за строковими вкладами теж переводяться у фунти стерлінгів і вказуються як доказ доходу. Окремо вносяться накопичення — наприклад, заощадження в розмірі 12 000 £.

Вказуйте всі доходи

В анкеті потрібно чесно відображати не лише зарплату, а й проценти за вкладами, дивіденди та інші регулярні надходження — їх легко знайти за банківською випискою.

Розрахунок середньомісячного доходу й витрат за банківською випискою

Для анкети знадобляться шість останніх банківських виписок перед датою подачі. За ними рахують два середні показники: дохід і витрати за місяць.

Середньомісячний дохід рахується так: усі надходження за шість місяців складаються, сума ділиться на шість. Аналогічно рахуються витрати — за кожним місяцем складаються всі траты, підсумок ділиться на шість.

Окремо потрібно виділити постійні (recurring) платежі — ті, що повторюються з місяця в місяць: оплата мобільного зв’язку, EMI чи кредит, комунальні платежі. Їх повний облік важливий: офіцер дивиться не лише на суму на рахунку, а на те, чи живе заявник за коштами. Якщо частина обов’язкових витрат прихована й картина витрат занижена, це вважається неповним розкриттям обставин.

Скромний бюджет сам по собі може стати причиною відмови — навіть якщо грошей на поїздку формально вистачає. Логіка офіцера така: за надто обмеженого бюджету після повернення з Великобританії заявник опиниться в економічно нестійкому становищі, а отже, немає впевненості, що поїздка оплачена без ризику звернення до державних фондів Великобританії.

В анкеті також вказується загальна вартість візиту — з урахуванням авіаквитків і повсякденних витрат — і окремо загальна сума щомісячних витрат, включно з платежами утриманцям, орендою чи іпотекою. Як орієнтир: у розібраному прикладі середні щомісячні витрати заявника після перерахунку у фунти становили £800.

Офіцер дивиться на спосіб життя

Важлива не лише сума на рахунку, а те, чи живе заявник за коштами: приховані постійні платежі й надто скромний бюджет самі по собі можуть стати причиною відмови.

Якщо поїздку фінансує спонсор: правило V4.3 і зв’язок з родичем

Якщо частину витрат бере на себе родич чи друг, в анкеті потрібно вказати це окремо — пункт про вартість візиту вимагає уточнити, хто й скільки платить. Якщо приймаюча сторона фінансує поїздку повністю, в полі власного внеску заявник ставить нуль; якщо частково — вказується конкретна сума, наприклад £1 000 за авіапереліт, поки решту оплачує родич.

Окреме питання анкети — чи бере участь хтось іще в оплаті візиту. Сюди входять і витрати роботодавця, і грошові перекази від приватних осіб. Для ділової поїздки, яку оплачує компанія, обирається відповідний варіант із зазначенням організації. Якщо платить родич чи друг, вказуються його ім’я, адреса проживання у Великобританії з поштовим індексом і сума, яку він виділив на витрати — наприклад, £1 500 на проживання, харчування й повсякденні траты.

Коли у справі бере участь третя сторона — спонсор, — діє правило V4.3: заявник повинен відповідати трьом умовам A, B і C. Умова A стосується характеру стосунків зі спонсором: за правилом V4.3A між заявником і тим, хто оплачує поїздку, має бути особистий чи професійний зв’язок — наприклад, спорідненість чи трудові стосунки. Родинний зв’язок підтверджують документами: якщо це брат, у заяві вказують ступінь спорідненості напряму, а не обмежуються сумою переказу.

Якщо спонсор переказує гроші на оплату перельоту чи інших витрат, в анкеті не можна писати, що ці траты оплачує сам заявник — потрібно вказати, що кошти надійшли від спонсора переказом. Це підтверджується списком операцій: дебет за випискою спонсора у Великобританії та відповідний кредит на рахунку заявника.

Ключова вимога до переказаних коштів — контроль: гроші, які надіслав спонсор, мають перебувати в повному розпорядженні заявника, а не просто лежати на чужому рахунку без доступу до них. Додаткова умова стосується самого банку: установа, де зберігаються кошти заявника, зобов’язана вести електронний облік операцій. Якщо в банку немає електронного ведення записів, це може стати самостійною підставою для відмови — візовий офіцер має право напряму зв’язатися з банком і перевірити виписку.

гроші, які надіслав спонсор, мають перебувати в повному розпорядженні заявника, а не просто лежати на чужому рахунку без доступу до них

Схема розрахунку середньомісячного доходу й витрат за шістьма банківськими випискам для анкети visitor visa
Сумма за 6 месяцев делится на шесть — так получают средние показатели дохода и расходов

Мета візиту, маршрут і відомості про сім’ю в анкеті

Дати поїздки вводяться як конкретні числа: дата прибуття й дата виїзду. У прикладі з анкети це 20 грудня 2026 року і 1 січня 2027 року — поїздка на 11-12 днів.

Головна причина візиту

Анкета просить обрати категорію зі списку:

  • Business — ділова поїздка, включно зі спортивними та розважальними заходами.
  • Tourist — якщо їдете не до конкретного знайомого, а просто подорожувати.
  • Family — якщо мета поїздки — побачити члена сім’ї, наприклад брата.
  • Friend — якщо їдете до друга.
  • Окремий варіант є для медичного лікування та інших цілей — обирається той, що підходить за ситуацією.

Після вибору категорії анкета просить описати, чим саме планується займатися в поїздці. Тут важлива конкретика: якщо просто написати «їду у відпустку», офіцеру, що розглядає справу, незрозуміла мета візиту. Правильний підхід — перелічити конкретні місця й дати: наприклад, відвідування певних визначних місць Лондона й окремо вказати міста й дати поїздки країною, наприклад, 26-29 грудня 2026 року. Чим конкретніший маршрут, тим більше у офіцера підстав оцінити заяву однозначно.

Фінансово залежні особи

Окремий пункт анкети — чи є люди, які фінансово залежать від заявника, незалежно від того, їдуть вони разом із ним чи залишаються вдома. До залежних осіб належать: діти до 18 років, діти старші 18 років, що живуть із заявником, діти, за якими заявник доглядає, і літні родичі, включно з батьками, яким потрібні житло й матеріальна підтримка. Якщо у поїздку їдуть неповнолітні діти без власного доходу, їхні дані теж вносяться в цей пункт.

Окремо анкета запитує дані про батьків заявника — прізвище, ім’я і дату народження, причому імена потрібно вписувати строго так, як вони вказані в офіційних документах.

Родичі у Великобританії

Анкета окремо запитує, чи є у заявника родичі, що постійно проживають у Великобританії. До цього списку входять подружжя, цивільний партнер, батьки, діти, брати, сестри й бабусі з дідусями. Якщо такі родичі є, вказується ступінь спорідненості й статус — наприклад, громадянство Великобританії.

Також в анкеті уточнюється, чи їде заявник як частина організованої групи — музичної, навчальної чи спортивної, — і чи подорожує він із кимось, хто не є його партнером чи подружжям. Окремо вказується, у кого саме заявник житиме під час поїздки, і повідомляється про інші місця проживання в країні — якщо після візиту до родича планується самостійна подорож із проживанням у готелі.

Щодо третьої сторони, яка оплачує поїздку: якщо, наприклад, хтось із родичів оплачує авіаквитки, в анкеті потрібно обрати «так» у відповідному пункті та вказати дані цієї людини — щоб підтвердити, що вона не порушує імміграційне законодавство Великобританії. При цьому варто уникати надмірного переліку спонсорів: чим більше людей вказано в заяві, тим більше окремої документації потрібно по кожному з них.

Історія поїздок, відмови й перевірка соцмереж

Анкета вимагає вказати, чи відвідував заявник Великобританію за останні 10 років. Для відповіді достатньо подивитися штампи й візи в паспорті: якщо поїздок не було, обирається «ні», якщо були — потрібно вказати їх деталі. Окремим пунктом іде питання про поїздки до Австралії, Канади, Нової Зеландії чи країн Європейської економічної зони, а потім — про будь-які інші країни за ті самі 10 років, крім уже перелічених. Якщо, наприклад, заявник був у Таїланді чи Китаї, це теж вказується.

Далі анкета запитує, чи відмовляли заявнику у візі, у в’їзді на кордоні, в притулку, і чи депортували його коли-небудь — у Великобританії чи будь-якій іншій країні. Тут не можна давати неправильну відповідь: брехня на цьому питанні може стати самостійною причиною відмови у візі, навіть якщо сама причина минулої відмови була незначною чи пов’язана з непорозумінням. Якщо такий випадок був, його потрібно описати, а не приховувати.

Наступний блок стосується дотримання імміграційного законодавства: чи в’їжджав заявник до Великобританії законно, чи надавав неправдиві відомості при поданні на візу раніше, чи порушував імміграційні правила.

Окремо анкета вимагає розкрити судимості — у Великобританії чи будь-якій іншій країні. Наявність запису, який заявник не вказав, може зіграти проти нього під час розгляду заяви. Також потрібно відповісти «ні» на питання про воєнні злочини й причетність до терористичної діяльності.

Візові офіцери можуть додатково перевірити соціальні мережі заявника — переглянути пости у Facebook, Instagram і YouTube. Якщо там виявляться висловлювання, які можна розцінити як екстремістські погляди, це може стати підставою для відмови у візі. До цієї ж групи питань належить декларування роботи у структурах, пов’язаних із державою: у збройних силах, розвідці, ЗМІ чи судовій системі.

Брехня дорожча за відмову

Неправильна відповідь про минулі відмови у візі — самостійна причина для нової відмови, навіть якщо початкова ситуація була незначною.

Супровідний лист і правила V4.2/V4.3 у доказовій базі

До заяви додається окремий супровідний лист і підтверджувальні докази — це не обов’язкове поле анкети, а рекомендований додатковий документ. Анкета складається з питань «так/ні» і коротких полів уведення, а частина обставин потребує розгорнутого пояснення — для цього і потрібен лист.

Подача має відповідати додаткам V4.2 і V4.3. V4.2 — тест на автентичність візиту: заявник повинен виконати п’ять умов від A до E. V4.3 застосовується, якщо поїздку фінансує третя сторона — родич чи друг, — і містить свої умови, які потрібно підтвердити окремо.

У листі пояснюється, як отримано цифри середньомісячного доходу й витрат: дані за шість місяців складаються й діляться на шість, потім сума переводиться у фунти стерлінгів. Окремо вказується інвестиційний дохід із фіксованого депозиту, який надходить раз на рік і може коливатися через нарахування процентів — цьому теж потрібні підтверджувальні документи, як і лист від роботодавця з указанням зарплати.

Якщо просто завантажити банківські виписки без пояснення, як із них отримано суму доходу й витрат, співробітник візового центру не буде розбиратися в розрахунках самостійно — на це у нього немає часу. Будь-яка розбіжність, яку він не зміг пояснити собі сам, стає приводом для відмови. Посилання на конкретні пункти V4.2 і V4.3 у листі показує, що заявник обізнаний із правилами, — це теж працює на його користь.

Автоматичного права на апеляцію при відмові немає, тому важливо закрити кожну умову додатка ще на етапі подачі. У листі також наводяться дані спонсора — у розібраному випадку це брат заявника: свідоцтво про народження, що підтверджує спільних батьків, копія британського паспорта, NI-номер, підтвердження зайнятості, договір оренди житла й банківські виписки, що показують, що він здатний покрити витрати заявника.

Автоматичного права на апеляцію при відмові немає

Ілюстрація до розділу анкети про чесне розкриття історії поїздок і минулих відмов у візі

Документи від спонсора і приймаючої сторони у Великобританії

Від спонсора у Великобританії вимагається пакет документів, який підтверджує три речі: хто він, наскільки міцне його становище в країні і чи здатний він покрити витрати гостя.

Особа й статус спонсора:

  • копія британського паспорта й номер NI (National Insurance) — за ними офіцер перевіряє громадянство та ім’я;
  • якщо паспорта немає — копія штампу ILR (indefinite leave to remain, безстроковий статус у Великобританії) як доказ права перебувати в країні;
  • якщо спонсор — британський громадянин, цього факту достатньо, щоб не розписувати окремо відсутність порушень імміграційного законодавства, але до заяви все одно додається письмова згода на перевірку його даних.

Зайнятість і житло:

  • підтвердження зайнятості, договір оренди й банківські виписки за останні шість місяців — саме за ними видно регулярність доходу й щомісячний платіж за оренду;
  • у виписці мають бути видні щомісячне надходження зарплати, сума оренди й дані орендодавця, які можна перевірити (матеріал вказує на обидва пункти);
  • житло має бути достатнім: наприклад, двокімнатна квартира без інших мешканців і без перевищення норм заселення — це показує, що гостю є де розміститися без перевантаження адреси.

Доказ спорідненості:

  • копії свідоцтв про народження заявника й спонсора, якщо у них спільні батьки, — це прямий доказ особистого зв’язку;
  • фотографії як додаткове підтвердження стосунків.

Лист-запрошення:

  • надсилається спонсором електронною поштою й має містити точну адресу, за якою гість проживатиме, і орієнтовні дати візиту;
  • у листі прописується, хто й за які витрати платить — наприклад, хто оплачує переліт, а хто бере на себе проживання;
  • окремо вказується, що спонсор має достатні заощадження, щоб утримувати гостя весь термін поїздки, і підтверджує дату повернення гостя додому.

Чим докладніше ці документи збігаються з тим, що написано в супровідному листі, тим простіше офіцеру звірити дані при завантаженні доказів.

Якщо в банку немає електронного ведення записів, це може стати однією з причин відмови — візовий офіцер має право напряму зв’язатися з банком для перевірки виписки.

Документи від спонсора у Великобританії

Як сканувати документи і подавати їх через партнера TLS

Кожну сторінку паспорта — старого й нового — потрібно сканувати окремо і в кольоровому форматі, включно з порожніми сторінками. На кожній сторінці внизу має бути видно номер — 1, 2, 3 і так далі, навіть якщо сторінка порожня. Причина жорстка: так перевіряючий звіряє, чи не було в паспорті штампів про поїздки, які заявник не вказав в анкеті. Для стиснення файлів рекомендується середня компресія й безплатні сервіси на кшталт SmallPDF чи iLovePDF, якщо немає підписки на Adobe PDF.

Окремо до заяви додаються кольорові копії паспорта з відмітками про попередні поїздки до інших країн і доказ наявності коштів у розпорядженні заявника.

Контроль над коштами

Для накопичень потрібно показати не лише суму, а й те, що рахунок оформлено на ім’я заявника, прив’язано до його адреси і кошти йому реально доступні — це називається control of funds. Якщо на рахунку, наприклад, лежать заощадження в £12 000, це потрібно підтвердити документом, де видно ім’я власника.

Для строкового депозиту доказ влаштований інакше: вказується, що проценти нараховуються щороку, а сам вклад можна закрити достроково — отримання такого рішення в банку займає близько двох робочих днів. До заяви додається сертифікат по депозиту із загальною сумою, розміром процентів та умовами вкладу — це знімає привід для відмови.

Подача через TLS

Після відправлення анкети документи потрібно передати комерційному партнеру — візовому центру TLS. Є два способи: завантажити скани самостійно чи передати паперові копії співробітникам партнерського центру BFS. Другий варіант платний — центр бере плату за кожен завантажуваний документ, тому рекомендується робити це самому.

Співробітники BFS не є юридичними консультантами. Якщо вони кажуть, що якийсь документ «не спрацює», і радять його прибрати, піддаватися тиску не варто — відповідальність за зміст заяви лежить на заявнику.

Який термін візи обрати і скільки коштує подача

При подачі заяви система пропонує обрати термін візи: 6 місяців, 2 роки, 5 років чи 10 років. Якщо заявник ніколи раніше не відвідував Великобританію, обирати дворічну візу не варто — у візового офіцера просто немає історії поїздок, на підставі якої можна схвалити тривалий термін.

Для першого звернення рекомендується обирати візу на 6 місяців. Частина заявників подає одразу на 5 років, розраховуючи, що термін схвалять автоматично, — і отримує відмову саме з цієї причини. Збільшувати термін варто лише за наявності конкретної причини, а не з розрахунку «раптом дадуть».

Одна з таких причин — медичне лікування, яке триватиме довше 6 місяців. У цьому випадку обирають довший термін візи, але обов’язково додають медичну документацію, що підтверджує необхідність і тривалість лікування.

Збір за подання заяви на сімейну візу (віза на 6 місяців) становить £135.

Перебування у Великобританії після закінчення дозволеного терміну загрожує затриманням. Крім того, перебуваючи в країні без законних підстав, людина може бути зобов’язана оплачувати медичну допомогу самостійно — без доступу до тих умов, на які вправі розраховувати законно перебуваючий гість.

Який термін візи обрати при першій подачі

Термін візи напряму пов’язаний з історією поїздок заявника.

  • Доступні терміни візи6 міс / 2 / 5 / 10 років
  • Рекомендація при першій подачі6 місяцівнемає історії поїздок
  • Причина для збільшення термінулікування довше 6 місяцівпотрібні медичні документи
Для першої візи — 6 місяців

Без історії поїздок до Великобританії заявка одразу на 2 чи 5 років часто закінчується відмовою: офіцеру немає на чому ґрунтувати тривалий термін.

Практично про подачу: Туристична віза в Англію для українців

Часті питання

Скільки коштує подати на візу до родича у Великобританію

Збір за Standard Visitor Visa терміном на 6 місяців становить £135. Це вартість подання заяви за сімейною категорією — саме її обирають, якщо мета візиту — побачити родича.

Що робити, якщо вже подав заяву і помітив помилку у вказаних даних

Виправити вже надіслану анкету не можна — тому кожне поле, включно з розділами про доходи, зайнятість і адресу, потрібно звіряти до відправлення. Якщо помилка виявлена після подачі, залишається враховувати її при підготовці супровідного листа й підтверджувальних документів, щоб розбіжність була пояснена заздалегідь, а не виглядала як прихована інформація при перевірці офіцером.

Чи потрібно повторно проходити біометрію, якщо вже складав її для іншої британської візи

Ні, біометрія прив’язана не до візової категорії загалом, а оформляється при подачі конкретної заяви — на етапі вибору візового центру система запитує країну, де заявник фактично перебуває, і призначає складання відбитків і фото в рамках поточної подачі.

Чи можна подати заяву, якщо приймаюча сторона не є родичем, а просто друг

Так, в анкеті серед причин візиту є окрема категорія Friend — якщо мета поїздки побачити друга, а не члена сім’ї. Фінансування від друга також допускається: вказуються його ім’я, адреса проживання у Великобританії і сума, яку він виділив, а зв’язок із ним має відповідати умові правила V4.3A про особисті стосунки.

Що буде, якщо заявник не вказав поїздку до країни, про яку забув, а штамп у паспорті залишився

Паспорт сканується посторінково і в кольорі, включно з порожніми сторінками, саме для того, щоб перевіряючий міг звірити, чи не було поїздок, не вказаних в анкеті. Невідповідність між штампами і відповідями в розділі історії поїздок виглядає як неповне розкриття відомостей, тому перед подачею варто звірити всі сторінки паспорта з тим, що вписано в анкеті.