Якщо людина приїхала до США на туристичну візу B-1/B-2 і потім подає на шлюб, міграційна влада часто підозрює її у прихованому намірі залишитися. USCIS прискіпливо перевіряє такі випадки, і отримати схвалення складніше — особливо якщо заявник не має громадянства. Безпечніше відправити подружжя назад, отримати H-1B або іншу робочу візу, а вже потім розбиратися зі шлюбом.

Чому шлюб туристів викликає підозри

USCIS активно перевіряє пари, які знайомилися кілька місяців тому і майже одразу одружувалися. Особливо коли заявник приїхав лише на два місяці і планував залишитися ще на чотири. Міграційні служби вважають це ознакою того, що іноземець уже планував залишитися — тобто в’їжджав із прихованим наміром.

У візових офіцерів багато досвіду у виявленні подібних випадків. Вони аналізують, де подружжя зустріло іноземця при прильоті, куди воно одразу поїхало, як довго вони знають одне одного, чи часто зустрічалися до цієї поїздки. Надто швидкий розвиток стосунків сприймається як червоний прапорець.

Якщо іноземець спробує залишитися в США і подати на зміну статусу (adjustment of status), USCIS розглядатиме його справу повільно. Влада може просто тягнути з нею, не схвалюючи і не відмовляючи. Це називається «повільним ходом» справи, і він може розтягнутися на роки.

Шлюб із людиною, яка має лише грін-карту, — ще більше ускладнює процес. Спонсор із постійним видом на проживання має менше впливу при поданні на імміграційну візу. Якщо ж спонсор стає громадянином США, його статус поліпшується, але це не вирішує проблему з прихованим наміром при в’їзді.

Навіть якщо спонсор встигне отримати громадянство до подання заяви на шлюб, іноземець усе одно буде змушений доводити, що не планував залишитися, коли приїжджав на туристичну візу. Це важко зробити, якщо людина вже подала на шлюб протягом кількох місяців після приїзду.

Варіант 1: залишитися і змінювати статус

Якщо пара все ж вирішить жити в США і іноземець залишиться на території, він може спробувати подати на adjustment of status прямо в США, не виїжджаючи за кордон. Однак для цього потрібно довести, що він не в’їжджав із наміром залишитися.

Проблема в тому, що обставини свідчать проти нього: приїзд на туристичну візу, короткий термін (лише чотири місяці), шлюб через кілька місяців. Навіть якщо іноземець фізично перебуває в США і може подати заяву, USCIS, найімовірніше, перевірятиме справу особливо ретельно. Черга на розгляд теж може розтягнутися.

Зміна статусу з B-1/B-2 на H-1B дуже складна. Компанія повинна спонсорувати, черга може бути довгою, а строки розгляду — невизначеними. Це не гарантований шлях.

Варіант 2: повернутися і робити консульську подачу

Консульська подача (consular processing) — це коли іноземець повертається на батьківщину і подає на імміграційну візу через консульство США. Для людини зі спонсором-власником грін-карти це зазвичай найнадійніший шлях.

Проте в цьому випадку є ризик. За американськими законами, людина, яка в’їхала на неімміграційну візу з порушенням або простроченою візою, може отримати заборону на повторний в’їзд на кілька років. Під час консульської подачі іноземець отримує можливість запросити provisional waiver (відмова за два тижні до від’їзду), щоб уникнути такої заборони. Але це вимагає додаткової подачі і доказів того, що від’їзд завдасть тяжкої шкоди спонсору.

Якщо іноземець, тим більше фахівець у медицині, планує почати residency (ординатуру) чи fellowship, консульська подача вимагатиме ще більше часу. На це може піти два роки і більше.

Интерьер аэропорта, зона получения багажа с людьми в пути

Варіант 3: спочатку робота, потім шлюб

Найбезпечніший шлях — зачекати, поки іноземець отримає H-1B або іншу робочу візу, а вже потім подумати про шлюб. Це кардинально змінює картину для USCIS.

Якщо людина в’їжджає на робочу візу з чітким контрактом, завданням чи програмою навчання (residency), міграційна влада не підозрюватиме її у прихованому намірі. Шлюб, укладений після того, як людина вже має робочий статус, сприймається зовсім інакше. Справа розглядається швидше і з меншим ступенем підозри.

Крім того, якщо спонсор уже отримав громадянство до подання на шлюб (що можливо за рік-два), це ще більше полегшує процес. Громадянин США, який спонсорує родича, має більше прав і можливостей, ніж власник грін-карти.

Важлива примітка для медиків на J-1

Якщо установа пропонує J-1 візу (студентсько-обмінну), потрібно знати про обмеження: після програми людина зобов’язана повернутися на батьківщину на два роки. Ця вимога може бути скасована (waived), але це складний процес. Шлюб і громадянство спонсора не звільняють від цього обов’язку автоматично. Потрібно спочатку отримати відмову від дворічного повернення, а вже потім подавати на імміграційну візу.