Сімейна іміграція в США — це коли громадянин США або власник грін-карти подає петицію, щоб перевезти родича на постійне проживання. Умови різко відрізняються залежно від того, хто саме родич і чи є законна черга: для подружжя, дітей до 21 року та батьків громадянина США черги немає, а для братів, сестер і повнолітніх дітей очікування може розтягнутися на десятиліття.

Кого можна спонсорувати

Можливості спонсора залежать від його статусу.

Громадянин США може воз’єднуватися без черги з подружжям, неодруженими дітьми до 21 року та батьками — за умови, що самому громадянину вже виповнився 21 рік. Також громадянин може спонсорувати дітей старших за 21 рік, одружених дітей і братів із сестрами, але для цих категорій уже діють черги.

Власник грін-карти може спонсорувати лише подружжя і неодружених дітей — включно з пасинками й пачерками, якщо шлюб було укладено до їхнього 18-річчя. Для цих категорій теж є квоти й черги.

Ніхто — ні громадянин, ні власник грін-карти — не може спонсорувати дядьків, тіток, бабусь, дідусів, онуків, племінників чи двоюрідних братів і сестер. Такої опції в американській системі не існує.

Петиція I-130 і фінансова гарантія

Процес починається з форми I-130, яку подають до USCIS. Разом із заявою треба надати докази родинного зв’язку — свідоцтво про народження, про шлюб, про розлучення — і документи, що підтверджують громадянство спонсора.

У формі I-130 потрібно чітко вказати, де заявник планує проходити процес — усередині США чи за їхніми межами. Це визначає подальший маршрут справи і допомагає уникнути затримок.

Крім петиції, спонсор має підтвердити фінансову спроможність формою I-864 (affidavit of support) — гарантією, що той, хто приїде, не опиниться на державних допомогах. Дохід родини спонсора має становити щонайменше 125% від прожиткового мінімуму з урахуванням усіх членів родини. Ця відповідальність триває, доки той, хто приїхав, сам не стане громадянином США або не напрацює потрібний трудовий стаж.

Якщо ви вже в США

Для ближніх родичів громадянина США — подружжя, дітей до 21 року або батьків — черги немає. У цьому разі разом із петицією I-130 можна одразу подавати документи на adjustment of status — зміну статусу й отримання грін-карти без виїзду з країни. За правильно зібраною справою це займає від 6 до 12 місяців, іноді швидше при невеликому навантаженні офісу.

Раніше діяло правило 90 днів: якщо людина подавала на грін-карту в перші три місяці після в’їзду за туристичною візою чи ESTA, вважалося, що вона від початку в’їхала з наміром залишитися. Тепер кожен випадок розглядають індивідуально, але на практиці в більшості офісів радять зачекати щонайменше 60–90 днів перед подачею, щоб уникнути підозри у введенні в оману — а це може закрити шлях до грін-карти.

Якщо особа перебуває в США за програмою UFU або має статус TPS, виїжджати для возз’єднання зазвичай не потрібно. Зміна статусу зсередини країни можлива, якщо був легальний в’їзд — наприклад, пароль по UFU — і заявник є ближнім родичем громадянина США. Якщо ж родич далекий або в’їзд відбувся без офіційного пропуску, ситуація складніша, і без юриста тут не обійтися.

Черги для братів, сестер і повнолітніх дітей

Для братів, сестер і дітей старших за 21 рік діють візові квоти, а охочих переїхати значно більше, ніж доступних віз. Категорії такі: неодружені діти старші за 21 рік — F1, одружені діти громадян США — F3, брати і сестри — F4.

Щомісяця імміграційна служба публікує візовий бюлетень, де вказано, чия черга підійшла. Дата прийняття петиції I-130 стає Priority Date — саме з цього моменту заявник стоїть у черзі. Щоб зрозуміти, коли підійде черга, у бюлетені знаходять свою категорію і дивляться, до якої дати зараз розглядають заявки.

Для категорії F4 (брати і сестри) черга складає майже 17 років: зараз візу видають тим, хто подав документи ще у вересні 2009 року. Якщо родичі не належать до ближніх, шлях до возз’єднання може зайняти десятки років, і весь цей час потрібно лишатися в легальному статусі.

Черга людей із документами біля вікна прийому заяв в імміграційному офісі

Подача поза межами США

Якщо заявник перебуває за межами США, процес виглядає інакше. Після того як USCIS схвалює петицію I-130, справу передають до Національного візового центру, де присвоюють унікальний номер і надсилають повідомлення на пошту. Далі заповнюється імміграційна анкета DS-260.

Для ближніх родичів — подружжя, дітей до 21 року і батьків — черги немає. Для решти категорій спочатку потрібно дочекатися схвалення петиції, отримати номер у візовому центрі і чекати, поки Priority Date стане актуальною в бюлетені.