12 листопада 2026 року Суд ЄС у справі C-254/25 визнав, що польська влада не мала права виправдовувати затягування розгляду заяв на карту побиту війною в Україні після 31 грудня 2022 року.

Коротко

  • Суд ЄС: з 1 січня 2023 року війна в Україні більше не виправдовує затримки з картою побиту.
  • До 31 грудня 2022 року наплив біженців визнається форс-мажором — заморозка строків за цей період правомірна.
  • Скаргу на бездіяльність воєводи можна подати, якщо заява подана після 31 грудня 2022 року і чекає понад три місяці.
  • Справу студента повернули до суду в Глівіце, який має зобов’язати воєводу довести вжиті заходи.
  • Перші практичні наслідки рішення очікують протягом двох місяців, ще до кінця поточного року.

Що вирішив Суд ЄС у справі C-254/25

У справі сформувалася правова позиція у двох частинах. По-перше, судді визнали: на старті повномасштабного вторгнення в 2022 році наплив біженців з України справді був непередбачуваною кризою, і Польща мала право на цій підставі призупинити строки розгляду справ про карту побиту. По-друге — і це головний висновок вердикту — за висновком генерального адвоката у цій справі, після 31 грудня 2022 року наплив біженців перестає розглядатися як форс-мажор, що знімає з польської влади підставу посилатися на війну в Україні як на причину затримок. Відповідно, з 1 січня 2023 року польська влада втратила право пояснювати затримки розгляду справ війною в Україні: далі йшлося вже не про кризу, а про внутрішню організацію роботи уженду.

далі йшлося вже не про кризу, а про внутрішню організацію роботи уженду

Окремо зазначається, що продовження заморозки строків на тривалий період після цієї дати не мало достатнього обґрунтування. На думку суддів, за цей час польський уряд повинен був найняти більше співробітників в уженди або змінити внутрішню роботу відомств, а не утримувати іноземців без можливості оскаржити бездіяльність чиновників.

Межа — 1 січня 2023

Суд визнав: до 31 грудня 2022 року наплив біженців справді був форс-мажором. Але з 1 січня 2023 року це вже не виправдання — далі затримки це вина внутрішньої організації роботи уженду, а не війна.

Справа студента з Сілезького воєводства, яка дійшла до Суду ЄС

За матеріалами справи, іноземний заявник подав документи на дозвіл на перебування до Сілезького воєводи. За польським законом і директивою ЄС рішення щодо дозволу на перебування мають виносити у встановлені законом строки. Ці строки формально діють, але місяцями не виконувалися: відповіді від воєводи не було.

Студент подав скаргу на бездіяльність чиновників і звернувся до воєводського адміністративного суду в Глівіце. У відповідь Сілезький воєвода пояснював затримку посиланням на спеціальні норми щодо напливу біженців, якими обґрунтовувалося призупинення звичайних строків розгляду.

Суд у Глівіце зупинив розгляд справи й звернувся із запитанням до Суду ЄС: чи має Польща право роками прикриватися війною в Україні, щоб не видавати документи вчасно і не дотримуватися власних строків.

Чому Суд ЄС визнав заморозку строків необґрунтованою

Межу суд провів на конкретній даті: 31 грудня 2022 року. До цього моменту наплив біженців з України визнали непередбачуваною кризою, яка виправдовувала призупинення строків. Але вже з 1 січня 2023 року, за висновком суду, ситуація перестала бути форс-мажором — а отже, польська влада втратила право посилатися на війну, пояснюючи нею власний бюрократичний бардак. Українці та сама війна в Україні до цього причетні не були.

польська влада втратила право посилатися на війну, пояснюючи нею власний бюрократичний бардак

Саме тому продовження заморозки аж до вересня 2025 року і далі в 2026 рік суд визнав абсолютно не обґрунтованим. Замість заморозки строків польський уряд мав найняти більше працівників у воєводствах або змінити внутрішню організацію роботи — а не обмежувати право іноземців скаржитися на бездіяльність чиновників.

Заморозка без підстав

Продовження заморозки строків аж до вересня 2025 року і далі суд визнав не обґрунтованим: за цей час влада мала найняти більше працівників, а не обмежувати право скаржитися.

Що буде зі справою далі: повернення до суду в Глівіце та практика інших міст

Суд ЄС не ухвалив рішення у справі студента остаточно, а повернув її до суду в Глівіце, звідки вона й надійшла. Тепер саме цей суд має зобов’язати воєводу довести, що той вживав конкретних заходів для скорочення черг — а не просто посилався на наплив біженців як на виправдання бездіяльності.

Поки справа повертається до Глівіце, інші польські суди вже застосовують логіку рішення на практиці. За повідомленнями, подібну логіку вже застосовують і інші польські суди, зобов’язуючи воєвод видавати рішення у встановлені законом строки та в окремих випадках присуджуючи заявникам компенсації за затягування розгляду.

Як подати скаргу на бездіяльність воєводи після рішення Суду ЄС

Скористатися рішенням можуть ті, хто чекає на карту побиту понад три місяці і подав заяву після 31 грудня 2022 року — саме ця дата стала межею в рішенні C-254/25.

  1. Перевірте строк очікування. Якщо з моменту подачі заяви на карту побиту минуло більше трьох місяців, а рішення воєвода так і не видав — підстава для скарги є.
  2. Подайте офіційне пониклення — скаргу на бездіяльність воєводи, посилаючись безпосередньо на рішення Суду ЄС у справі C-254/25.
  3. Якщо пониклення не дало результату — подавайте позов до адміністративного суду, також із посиланням на це рішення як на правову підставу.

Текст рішення варто мати під рукою з прямим посиланням на нього — саме на нього посилаються і в понакленю, і в позові.

Як оскаржити бездіяльність воєводи

Три кроки для тих, хто чекає на карту побиту понад три місяці після 31 грудня 2022 року.

  1. Перевірте строк очікування: минуло більше трьох місяців з подачі заяви
  2. Подайте офіційне пониклення на бездіяльність воєводи з посиланням на справу C-254/25
  3. Якщо пониклення не дало результату — подайте позов до адміністративного суду
Хто може скаржитися

Право на скаргу мають ті, хто чекає на карту побиту понад три місяці і подав заяву після 31 грудня 2022 року — саме ця дата встановлена рішенням C-254/25.

Як оскаржити бездіяльність воєводи

Карта побиту для українців на статусі Укр: чому питання стоїть гостро

Для українців на статусі тимчасового захисту («Укр») питання карти побуту стоїть особливо гостро: українці на статусі тимчасового захисту («Укр») роками працюють у Польщі офіційно, маючи повне право подати документи на карту побуту на основі роботи. Проблема — у невизначеності строків: людина не знає, отримає вона карту побуту через три місяці, через рік чи не отримає взагалі, якщо справу просто не розглядають. Це не дозволяє планувати майбутнє навіть тим, у кого є безвіз і захист від закону про допомогу біженцям; для інших мігрантів без таких альтернатив виїзд із Польщі після подачі документів фактично закривається, і вони роками не бачать рідних.

людина не знає, отримає вона карту побуту через три місяці, через рік чи не отримає взагалі

Карта побуту на основі роботи дає те, чого статус Укр не дає: шлях до карти резидента і в перспективі — до польського громадянства. Другий момент — доступ до фінансової та кредитної системи, зокрема до іпотеки. Це дозволяє не роками сплачувати орендодавцям, а вкладати ті самі гроші у власне житло. Тобто йдеться не лише про документ і легальне перебування, а про можливість планувати життя довше, ніж від зарплати до зарплати.

Чому карта побуту важлива

Карта побуту на основі роботи, на відміну від статусу Укр, відкриває шлях до карти резидента, громадянства та доступу до іпотеки — можливість планувати життя, а не орендувати житло роками.

Коли чекати перших результатів рішення

За оцінкою, озвученою після ухвалення рішення, перші практичні наслідки стануть помітні ще до кінця поточного року — орієнтовно протягом двох місяців. Йдеться про те, що суд у Глівіце почне розглядати повернуту йому справу студента й по інших містах почне формуватися практика застосування цього рішення Суду ЄС. Наскільки швидко це відчують заявники, які зараз чекають на карту побиту, покаже лише те, як саме воєводи й суди діятимуть на практиці.

Часті питання

Скільки конкретно днів за законом має розглядати справу про карту побиту польський воєвода?

За польським законом рішення має бути видане протягом 60 днів, а директива ЄС встановлює максимальний строк 90 днів. Саме ці строки суд вважає мінімально обов’язковими — посилатися на війну в Україні, щоб їх не дотримуватися, влада з 1 січня 2023 року права не має.

Чи вже є приклади, коли польські суди зобов’язують воєвод видавати рішення і присуджують компенсації?

Так: суди в Гданську та Вроцлаві вже зобов’язують воєвод видавати рішення протягом 60 днів і присуджують заявникам грошові компенсації за затягування розгляду — від 1500 до 8000 злотих.

Чи стосується рішення Суду ЄС тих, хто подав заяву на карту побиту до 31 грудня 2022 року?

Ні, скористатися рішенням можуть ті, хто подав заяву після 31 грудня 2022 року і чекає на карту побиту понад три місяці — саме ця дата стала межею в справі C-254/25. Заявники, що подавалися раніше, під дію цього рішення не підпадають, оскільки до цієї дати заморозка строків визнана обґрунтованою.

Чи можна подати скаргу на бездіяльність воєводи, якщо документи вже подано, але минуло менше трьох місяців?

Ні, формальна підстава для скарги з’являється лише після того, як мине три місяці з моменту подачі заяви на карту побиту, а рішення так і не буде видано. До завершення цього строку скарга на бездіяльність не має підстави.

Чи потрібен юрист, щоб подати пониклення або позов із посиланням на рішення C-254/25?

Пониклення і позов до адміністративного суду подає сам заявник, маючи під рукою текст рішення з прямим посиланням на нього — саме на це рішення потрібно посилатися в обох документах.

Чи стосується рішення Суду ЄС інших видів дозволів на перебування, крім карти побиту на основі роботи?

Справа, що дійшла до Суду ЄС, стосувалася дозволу на перебування загалом, поданого до Сілезького воєводи, а не лише карти побиту на основі роботи. Логіку рішення — про неприйнятність посилання на війну після 31 грудня 2022 року — вже застосовують інші польські суди в різних справах про бездіяльність воєвод.

Що робити, якщо воєвода у відповідь на пониклення знову посилається на наплив біженців як причину затримки?

Якщо пониклення не дало результату, наступний крок — подати позов до адміністративного суду, також із посиланням на рішення C-254/25 як на правову підставу. Саме суд у Глівіце тепер має зобов’язати воєводу довести, що той вживав конкретних заходів для скорочення черг, а не просто посилатися на наплив біженців.