Карти побиту в Польщі розглядають місяцями й роками замість встановлених законом 60 днів через статтю 100D спеціального закону про допомогу громадянам України, яка з 2024 року щороку призупиняє перебіг адміністративних термінів для справ іноземців.

Коротко

  • Строк розгляду справи про карту побиту за законом — 60 днів, на практиці — в середньому близько 600 днів.
  • Стаття 100D призупиняє офіційний відлік строків і продовжується урядом щороку, востаннє — до 4 березня 2027 року.
  • У травні 2025 року Вищий адміністративний суд визнав застосування статті 100D неконституційним, але дію статті продовжили ще на рік.
  • Виїзд з Польщі під час розгляду справи для українців може означати заборону повернення на 90 днів через ліміт безвізу.
  • Українці становлять близько 80% іноземців у Польщі й сплачують у бюджет країни близько 21,5 млрд злотих податків на рік.

Що сталося 7 вересня в Гданську

Перед будівлею відділу у справах іноземців Поморського воєводського управління зібралося близько 200 людей — іноземців, серед яких були й українці. Організаторами акції виступили білоруські активісти, але учасники представляли різні національності: усіх, хто має справу з відділом легалізації іноземців у Польщі, об’єднало невдоволення багаторічними термінами очікування карти побиту.

Учасники скандували гасло про те, що не знають, коли закінчиться їхнє «покарання» очікуванням, і закликали до дій. Багато хто прийшов із саморобними плакатами, іноземці по черзі розповідали свої історії через гучномовець, а представники управління виходили до присутніх і коментували ситуацію.

Неподалік від учасників з’явилися молоді люди з повністю закритими обличчями — у масках і темних окулярах. Вони розгорнули банер із написом, що зміст зводився до вимоги іноземцям виїхати з Польщі. Щоб не допустити конфлікту, поліція стягнула до району акції додаткові сили й не підпускала людей у масках до протестувальників. Приблизно через півгодини поліція попросила їх залишити територію.

Вони розгорнули банер із написом, що зміст зводився до вимоги іноземцям виїхати з Польщі.

Що таке стаття 100D і чому вона призупиняє терміни

Стаття 100D спеціального закону про допомогу громадянам України регулює адміністративні терміни розгляду справ іноземців у Польщі. У 2024 році уряд активізував цю статтю, призупинивши перебіг таких термінів, і відтоді продовжує рішення щороку заново — у березні 2025-го, вересні 2025-го та березні 2026 року.

Нинішнє призупинення діє до 4 березня 2027 року.

Механізм працює так: поки стаття 100D активна, офіційний строк розгляду справи фактично не тече — навіть якщо документи подано, відлік днів зупинений законом, а не через якусь конкретну затримку у справі заявника. Саме тому щорічне продовження статті стало головною мішенню протесту: організатори вважають, що держава замість вирішення проблеми з чергами регулярно відкладає власний обов’язок укладатися у строки.

Як працює 100D

Стаття 100D щороку продовжується урядом і зупиняє офіційний відлік строку розгляду справи — незалежно від того, чому саме справа затримується.

Скільки насправді чекають на карту побиту

Закон встановлює 60 днів на розгляд справи про дозвіл на проживання і видачу рішення. На практиці справа розглядається в середньому близько 600 днів — приблизно вдесятеро довше, тобто майже 20 місяців замість двох.

У деяких воєводствах терміни розтягуються до 3–4 років, а в окремих випадках сягають 5 років.

Для деяких країн Польща запровадила інше правило: якщо орган у справах іноземців розглядає справу надто довго, карта побиту видається автоматично. На українців і білорусів це правило не поширюється.

На українців і білорусів це правило не поширюється.

Особистий досвід підтверджує розрив між нормою і практикою: в одному з випадків очікування на карту побиту у 2017–2018 роках тривало близько 8 місяців — і це вже тоді вважалося тривалим строком порівняно із встановленими законом 60 днями.

Скільки насправді триває розгляд справи про карту побиту

Замість встановлених законом 60 днів реальні терміни розтягуються до кількох років.

  • Строк за законом60 днів
  • Середній строк на практиці600 днівмайже 20 місяців
  • У деяких воєводствах3–4 роки
  • В окремих випадкахдо 5 років

Чому суд визнав статтю 100D неконституційною, але вона досі діє

До впровадження статті 100D іноземці мали право оскаржити затримку в суді. Заявник, чия справа про карту побиту тяглася, наприклад, півроку, міг подати позов проти органу, що її розглядав, — за бездіяльність і порушення терміну. Суди зобов’язували ужонди прискорити розгляд і водночас стягували на користь постраждалого штраф — щонайменше кілька тисяч злотих. Стаття 100D скасувала цей механізм і фактично позбавила іноземців будь-якого юридичного захисту від тяганини.

У травні 2025 року Вищий адміністративний суд Польщі визнав, що застосування статті 100D суперечить статті 45 Конституції — тій, що гарантує розгляд справи без невиправданої затримки. Тобто найвища адміністративна судова інстанція країни визнала обмеження неконституційним понад рік тому. Попри це рішення, польський уряд продовжив дію статті ще на рік. Формально позов до суду відхиляти навряд чи стануть — суд уже висловився, — але сама можливість подати такий позов лишається заблокованою статтею 100D.

Учасники акції в Гданську наголошували, що не вимагають привілеїв чи прискореного розгляду: йдеться про повернення до встановленого законом строку розгляду справи.

Порівняння законного строку 60 днів і реальних термінів розгляду карти побиту до 5 років
Різниця між встановленим законом терміном і фактичним очікуванням по воєводствах
Захист скасовано

До 100D за тяганину можна було судитися і отримати штраф з ужонду. Стаття 100D цей механізм заблокувала — навіть після визнання її неконституційною.

Що означає для заявника виїзд з Польщі під час розгляду справи

Поки триває розгляд справи про карту побиту, іноземець фактично не може виїхати з Польщі й не може нормально змінити місце роботи — з відкриттям власної фірми теж виникають труднощі. За цей час заявники втрачають соціальні виплати, роботу і можливість побачити родину за кордоном, опиняючись у становищі заручника ситуації: покинути країну означає ризикнути не повернутися до неї взагалі.

Якщо іноземець усе ж вибуває з Польщі під час розгляду справи, назад його можуть не впустити. Для громадян України ризик конкретніший: виїзд під час розгляду справи може означати неможливість повернутися протягом 90 днів — доки не відновиться ліміт безвізового перебування. Тобто людина, яка й так місяцями чекає рішення, ризикує додатково на три місяці випасти з країни, де живе і працює.

Ризик для українців

Виїзд із Польщі під час розгляду справи про карту побиту може означати неможливість повернутися протягом 90 днів через вичерпання безвізового ліміту.

Скільки коштує подача і чому черги не скорочуються попри зростання персоналу

За подання справи про видачу карти побиту з кожного заявника стягують збір близько 100 євро — послуга платна, а не безкоштовна. Якщо в одному управлінні справу подають, наприклад, 10 людей, це вже 1000 євро зборів — суми, порівнянної із зарплатою в Польщі.

Ці кошти йдуть не на розгляд справ, а фактичну спроможність показує проста арифметика. При 22 робочих днях на місяць на одну справу можна виділити два робочі дні — 16 робочих годин. Цього часу вистачає, щоб розглянути не одну, а кілька справ, — питання не в бракові годин на конкретну справу.

Проблема в масштабі потоку. Раніше управління отримувало близько 500 заяв на місяць, і вже тоді не встигало їх обробляти, посилаючись на брак ресурсу. Зараз кількість заяв зросла до 5000 на місяць — у десять разів більше, ніж раніше, — а те, що збори сплачують самі заявники, не привело до пропорційного зростання спроможності відділів це опрацьовувати.

Куди йдуть збори

Заявники платять близько 100 євро за подання, але потік заяв зріс у 10 разів (з 500 до 5000 на місяць) без пропорційного зростання спроможності відділів.

13 вимог протестувальників до польської влади

Учасники акції сформулювали перелік конкретних вимог до Поморського воєводи та воєводського управління — жодна з них не є проханням про привілеї, усі стосуються виконання державою власних процедур:

  1. Скасувати статтю 100D і повернути державі відповідальність за дотримання термінів розгляду справ.
  2. Відмовитися від прискореної процедури, що діє лише для громадян окремих країн.
  3. Спростити розгляд повторних сімейних і дитячих справ.
  4. Не вимагати документи з реєстрацій, до яких сама держава не має доступу.
  5. Замінити модульну систему обслуговування справ єдиною системою для всього процесу легалізації.
  6. Опублікувати конкретний план скорочення черг.
  7. Розкрити статистику розгляду справ за 2019–2026 роки та реальні терміни розгляду.
  8. Посилити кадровий склад відділу у справах іноземців.
  9. Відзвітувати про ефективність проекту міграційного й інтеграційного фонду, на який витрачено близько 13 млн злотих.
  10. Починати опрацювання заяви ще до подання біометричних даних.
  11. Розглядати справи членів однієї родини спільно.
  12. Не заморожувати провадження після подання скарги до Воєводського адміністративного суду.
  13. Вчасно видавати довідки та відповідати на звернення заявників.

За словами організаторів акції, на жоден із цих пунктів управління змістовно не відреагувало: представники лише розводили руками й повторювали, що нічого не можуть зробити.

представники лише розводили руками й повторювали, що нічого не можуть зробити

Зростання кількості поданих заяв на карту побиту з 500 до 5000 на місяць
Порівняння навантаження на відділ у справах іноземців раніше і зараз

13 вимог протестувальників до польської влади

Кого стосується проблема: частка українців серед іноземців у Польщі

Українці становлять близько 80% від усіх іноземців, що проживають у Польщі. Це та частка, для якої затримки з картою побиту — не абстрактна бюрократична проблема, а щоденне обмеження: неможливість виїхати з країни, змінити роботу чи відкрити фірму, поки триває розгляд справи.

Пряні податкові внески іноземців у польський бюджет становлять близько 21,5 млрд злотих на рік. Ця сума фігурує як аргумент проти поширеної риторики про іноземців-утриманців: люди, які роками чекають на дозвіл на проживання, одночасно є платниками податків у тій самій країні, де їхню справу не встигають розглянути.

Часті питання

Чи можна вийти зі статусу очікування на карту побиту і виїхати з Польщі, поки триває справа, якщо це необхідно, наприклад, для роботи в іншій країні

Ні, спеціального виходу з такого становища немає: поки справа розглядається, виїзд ризикований для будь-якого заявника, а для громадянина України конкретно означає ризик не повернутися протягом 90 днів через ліміт безвізового перебування. Це стосується всіх, хто подав документи, незалежно від причини поїздки.

Чи можна прискорити розгляд своєї справи, якщо заплатити більше або звернутися напряму до управління

У матеріалі немає підстав вважати, що додаткова оплата чи звернення напряму пришвидшують розгляд: збір близько 100 євро стягується з усіх однаково, а саме відсутність такого механізму — одна з вимог протестувальників, які просять запровадити прозорий план скорочення черг замість індивідуальних домовленостей.

Що робити, якщо документ, який вимагає управління, узагалі неможливо отримати з реєстру

Це саме те, проти чого протестують заявники: одна з їхніх вимог — щоб управління не вимагало документів із реєстрацій, до яких держава сама не має доступу. Наразі, за словами організаторів акції, управління на цю та інші вимоги змістовно не відреагувало.

Чи можна подати одну спільну справу на всю родину, щоб не чекати по кожному члену окремо

Наразі такого механізму немає — навпаки, роздільний розгляд справ членів однієї родини є однією з проблем, на яку скаржаться протестувальники: серед їхніх вимог — розглядати справи родини спільно та спростити повторні сімейні й дитячі справи.

Чи означає скасування статті 100D, що черги одразу зникнуть

Ні: скасування статті лише поверне державі формальний обов’язок укладатися у 60-денний строк, але саму спроможність відділів опрацьовувати потік заяв воно не змінює. Кількість заяв зросла в десять разів — до 5000 на місяць, а кадровий ресурс, за вимогами протестувальників, іще належить посилити.