Adjustment of status для U4U у 2026: як змінилися вимоги до грін-карти зсередини США

Adjustment of status дозволяє отримати грін-карту, перебуваючи в США, без виїзду на співбесіду в консульство за кордоном — для цього подається форма I-485 напряму до USCIS. Але з травня 2026 року за меморандумом USCIS цей шлях офіційно названо не звичайною процедурою, а винятковою пільгою: підхід офіцерів до оцінки кейсів став суворішим, а на інтерв’ю з’явилися нові жорсткіші запитання.

Що таке adjustment of status і чим він відрізняється від консульської обробки

Adjustment of status — процедура, яка дозволяє отримати грін-карту, фізично перебуваючи у США, без виїзду на співбесіду до консульства за кордоном. Для цього форма I-485 подається напряму до USCIS.

Альтернатива — консульська обробка: заявник виїжджає із США, подається на іміграційну візу в консульстві своєї країни і отримує грін-карту вже на кордоні після в’їзду з цією візою. Цей шлях довший, дорожчий і складніший.

Adjustment of status не створює нове право на грін-карту — він лише дозволяє реалізувати вже наявну підставу, не виїжджаючи з країни.

Яка підстава потрібна для зміни статусу

Головна умова — наявність підстави, яка взагалі дає право на грін-карту. Для тих, хто перебуває у США за U4U, можливі різні варіанти: сімейні, через роботу та інші міграційні категорії. Але наявність підстави ще не означає, що оформити грін-карту вдасться саме через adjustment of status усередині країни.

Найсильніша підстава — шлюб із громадянином США: у цьому випадку заявник вважається ближнім родичем (immediate relative), і для цієї категорії немає черг за візовими квотами. Друга підстава — робота, але для employment based категорії правила adjustment значно суворіші: сам факт готовності роботодавця спонсорувати ще не гарантує завершення процесу через I-485 усередині США, іноді фінальний етап проходить через консульство. Третя підстава — родина: близький родич, який є громадянином США або власником грін-карти, може подати петицію.

Якщо жодної з цих підстав немає, adjustment of status практично неможливий незалежно від строку перебування у США. Гуманітарний пароль за U4U сам по собі не дає окремого шляху до грін-карти — він дозволяє перебувати у США протягом визначеного строку, але для постійного резидентства потрібна окрема імміграційна підстава.

Як подається I-485

Форма I-485 — заява на реєстрацію постійного місця проживання чи adjustment of status, подається до USCIS, коли підстава вже підтверджена. Послідовність дій залежить від підстави: якщо це шлюб із громадянином США, спершу подається петиція I-130. Якщо родич уже громадянин і заявник фізично перебуває у США, найчастіше I-130 та I-485 подають одночасно, одним пакетом, що суттєво економить час порівняно з окремою чергою на схвалення петиції.

Разом з adjustment of status зазвичай подають ще два документи: I-765 — заяву на дозвіл на роботу (Employment Authorization Document), який дає право працювати на період розгляду I-485; і I-131 — заяву на дозвіл на виїзд і повернення (advance parole), якщо потрібно покинути США під час очікування рішення. Для більшості заявників виїзд без advance parole може означати, що USCIS вважатиме I-485 залишеною без розгляду.

Після подачі призначають біометрію. Залежно від категорії заявника можуть викликати на особисте інтерв’ю в офісі USCIS, де офіцер ставить питання про підставу, стосунки чи роботу. Строки розгляду суттєво довші, ніж у процесі репаролю. Поки I-485 розглядають, заявник має право законно перебувати в США — цей період юристи називають period of stay authorized, але це ще не грін-карта і не постійний статус, лише право дочекатися відповіді.

Нові вимоги за меморандумом 2026 року

У травні 2026 року USCIS випустив меморандум, за яким adjustment of status офіційно назвали не звичайним шляхом, а винятковою пільгою — тим, що дозволяють не всім і не автоматично, а лише коли заявник переконливо на це заслуговує. Закон при цьому не змінився: право подавати форму нікуди не зникло, USCIS продовжує приймати такі заявки. Змінився підхід офіцерів до оцінки кейсу.

Дискреційна оцінка існувала й раніше, але меморандум підвищує планку: навіть заявник, який формально відповідає вимогам, має ще й заслужити на позитивне застосування discretion. До оцінки додається питання, чи мав заявник взагалі можливість натомість виїхати й податися через консульство. Це особливо стосується прострочення статусу: якщо пароль чи інший дозволений термін перебування закінчився, а заявник усе одно лишився у США, раніше це могло загубитися серед інших факторів, тепер офіцер має звернути на це особливу увагу.

На практиці це виявляється в конкретних питаннях на інтерв’ю, які раніше практично не ставили: чому заявник подається зсередини США, а не через консульство; чому не повернувся додому, коли термін дозволеного перебування закінчився; чи є родичі на батьківщині; яким був намір при в’їзді до США. Наявність цих запитань не означає автоматичну відмову — вона означає, що заявка має бути підготовлена сильніше, з чіткими доказами на користь заявника: сімейні зв’язки в США, сплата податків, стабільна робота протягом тривалого часу, освіта в США, участь у громадському житті, реальний внесок в економіку чи галузь.