З 22 вересня шість пунктів пропуску на польсько-українському кордоні переведені в режим підвищеної готовності, туди прибули військові, а в Дорогуську підготували укриття на випадок повітряної тривоги.

Коротко

  • Шість пунктів пропуску Люблінсько-Підкарпатської ділянки переведені в режим підвищеної готовності після інцидентів на кордоні
  • У Дорогуську підготували укриття на 650 людей, військові зайняли позиції через 24 години після рішення про готовність
  • Спостережні пости з конструкціями Hesco захищають від нелегального перетину кордону, але марні проти ракет і дронів «Шахед»
  • Евакуації на кордоні відбуваються майже щодня — 1–2 рази за 12-годинну зміну через атаки російських дронів
  • Очікування вантажів на переході Корчова вже сягає 4–5 днів плюс 15–20 годин на самому пункті пропуску

Які пункти пропуску переведені в режим підвищеної готовності

22 вересня на пункті пропуску Дорогуськ-Ягодин міністр внутрішніх справ Польщі Марцін Кірвінський оголосив про переведення шести пунктів пропуску Люблінсько-Підкарпатської ділянки в режим підвищеної готовності. Рішення ухвалили після інцидентів біля польського кордону.

Рішення ухвалили після інцидентів біля польського кордону.

До списку увійшли:

  • Дорогуськ
  • Зосін
  • Будомеж
  • Корчова
  • Медика
  • Кшченко

Для цих пунктів запровадили процедуру, яка обмежує кількість людей і транспортних засобів, що перебувають на території одночасно, і дозволяє швидко звільнити майданчик у разі виникнення загрози.

Військові на кордоні та укриття для людей

Військові прибули на пункти пропуску приблизно через 24 години після ухвалення рішення про підвищену готовність — позиції зайняли відповідно до рекомендацій і потреб прикордонної служби. Запроваджено процедуру, яка обмежує кількість людей і транспорту, що одночасно перебувають на пункті пропуску, і дозволяє швидко звільнити територію у разі загрози.

У Дорогуську підготували укриття приблизно на 650 людей — це і працівники служб, і всі, хто опиниться на пункті пропуску в момент повітряної тривоги, включно з польською стороною. При оголошенні тривоги туди спрямовуватимуть фактично всіх присутніх. Кірвінський заявив, що аналогічні заходи запровадять і на інших пунктах пропуску, а там, де потрібні додаткові вкладення, роботи проведуть у терміновому порядку.

Укриття в Дорогуську

На пункті пропуску Дорогуськ підготували укриття приблизно на 650 людей — туди при тривозі спрямують усіх присутніх, включно з працівниками служб і польською стороною.

Укріплення на кордоні: спостережні пости та конструкції Hesco

Будівництво укріплень на кордоні ведуть військовослужбовці 18-го інженерного полку. Вони встановлюють і посилюють спостережні пости в Дорогуську, Медиці та Корчові за допомогою конструкцій Hesco — сталевих і сітчастих каркасів, обшитих міцним матеріалом і заповнених землею, піском або гравієм.

Зміцнення прикордонних постів у Дорогуську, за наявними даними, завершили приблизно до середини вересня. Як повідомив Кірвінський 16 вересня, йдеться про часткові, локалізовані укріплення біля ключових точок, а не про суцільну лінію оборони вздовж усього кордону.

Такі спостережні пости не захищають від ракет чи безпілотників типу «Шахед» — проти них подібні конструкції марні. Їхнє призначення інше: пункти вздовж польсько-українського кордону дозволяють присікати спроби перетнути територію Польщі поза встановленими пунктами пропуску, минаючи офіційні перевірки.

Такі спостережні пости не захищають від ракет чи безпілотників типу «Шахед» — проти них подібні конструкції марні.

Що загрожує за перетин кордону поза офіційними пунктами пропуску

Їхня друга функція — перехоплення українців, які намагаються потрапити на польську територію не через офіційні пункти пропуску, а минаючи контроль напряму через кордон.

Тих, кого вдається затримати під час такої спроби, польська сторона негайно депортує назад в Україну, передаючи їх українським прикордонникам. Наразі на цьому напрямку відбувається саме посилення контролю, а не зміна правил: перетин поза пунктами пропуску й раніше означав затримання та повернення.

Спостережний пост із конструкцій Hesco на кордоні Польщі та України
18-й инженерный полк усиливает посты в Дорогуске, Медыке и Корчове
Затримання та депортація

Спроба перетнути кордон поза офіційним пунктом пропуску закінчується затриманням і негайною передачею українським прикордонникам для депортації назад в Україну.

Протиповітряна та протидронова оборона біля кордону

Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш оголосив про розміщення додаткових позицій протиповітряної та протидронової оборони безпосередньо біля пунктів пропуску.

  • Батареї Patriot стоять у Люблінському та Мазовецькому воєводствах; у Підкарпатському регіоні такі системи перебувають уже тривалий час.
  • Основне завдання цих систем — прикриття аеропортів, зокрема аеропортів у Свіднику та Ясьонці під Жешувом, але їхній радіус дії охоплює значно більшу територію.
  • У Польщі також присутні чеські гелікоптери, а найближчими днями очікується передача радіолокаційних систем зі Словаччини.

Посилення стосується не лише кордону з Білоруссю та Росією — ті самі заходи діють і на українському напрямку. Причина не в побоюваннях атаки з боку України, а в тому, що їй бракує систем ППО: повітряні цілі здатні залітати на польську територію, і саме цього в Польщі побоюються.

Причина не в побоюваннях атаки з боку України, а в тому, що їй бракує систем ППО

Чому пункти пропуску визнали критичною інфраструктурою

Польський уряд визнав прикордонні переходи з Україною критичною інфраструктурою — це рішення ухвалили ще раніше за нинішнє загострення. За словами міністра внутрішніх справ Марціна Кірвінського, такий статус дає службам значно ширші можливості швидко реагувати на інциденти, здатні загрожувати безпеці держави.

Спочатку переходи отримали цей статус під час протестів фермерів, які блокували пункти пропуску. Після цього проводити там акції протесту чи перекривати рух фактично заборонили — ймовірно, саме тому прямих блокад кордону відтоді не фіксували.

Схема розміщення систем ППО Patriot і гелікоптерів по воєводствах біля кордону з Україною
Батареи Patriot в Люблинском, Мазовецком и Подкарпатском воеводствах
Статус критичної інфраструктури

Пункти пропуску з Україною офіційно визнані критичною інфраструктурою ще під час протестів фермерів — це дає службам розширені повноваження і фактично забороняє там акції протесту та блокади.

Як часто відбуваються евакуації на кордоні та як це впливає на черги

Евакуації на пунктах пропуску відбуваються майже щодня — за словами представника Податкової адміністративної палати в Любліні Міхала Деруся, за одну 12-годинну зміну трапляється одна-дві такі ситуації. Причина — атаки російських дронів, що долітають у бік Польщі. Найчастіше атакують район переходу Дорогуськ: це найбільший пункт пропуску на польсько-українському кордоні, звідки дорога веде прямо на Київ.

На обробку транспорту це впливає так: у перший день після запровадження правил евакуації кількість оброблених вантажівок впала на 30%, але вже наступними днями темп відновився, і черги розсмокталися. За оцінкою самих перевізників, сигнали тривоги та евакуації загалом подовжують час обробки на 10–15%. І це попри те, що дрони наразі летять у бік Польщі лише епізодично — якщо атаки стануть щоденними, черги на кордоні можуть зрости в рази.

Вже зараз очікування для звичайних вантажів на переході Корчова сягає 4–5 днів плюс ще 15–20 годин безпосередньо на самому пункті пропуску. Українська електронна черга показує лише орієнтовний час — фактично він може зсунутися на кілька годин у будь-який бік.

Скільки часу займає перетин кордону зараз

Затримки на пункті пропуску Корчова складаються з кількох етапів очікування.

  • Очікування в черзі перед Корчова4–5 днів
  • Обробка на самому пункті пропуску15–20 годин
  • Додаткове уповільнення через тривоги+10–15%за оцінкою перевізників
  • Падіння обробки вантажівок у перший день після нових правил-30%темп відновився вже наступного дня
Плануйте запас часу

На переході Корчова очікування для звичайних вантажів уже сягає 4–5 днів плюс 15–20 годин на самому пункті, а тривоги додають ще 10–15% часу обробки.

Що сталося 13 вересня і чому це змінило ситуацію

13 вересня — менш ніж два тижні тому на момент цих подій — через російську атаку тимчасово зупинили обробку на двох пунктах пропуску: Дорогуськ і Зосін. Представник Надбужанського відділення прикордонної служби майор Даріуш Сеніцький повідомив, що зупинка тривала кілька десятків хвилин: евакуацій не проводили, черги не утворилися.

Того ж дня прем’єр Туск скликав нараду в Урядовому центрі безпеки, на якій підготували план посилення контролю та безпеки на пунктах пропуску. Підстава — дані американської розвідки про те, що Росія готує прямі атаки дронів і ракет по території Польщі.

Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш, прибувши в Дорогуськ, заявив, що нинішні заходи пов’язані з розвідданими про спроби дестабілізувати роботу прикордонних переходів між Польщею та Україною. Він закликав жителів прикордонних територій виконувати вказівки прикордонної служби. Міністр внутрішніх справ Марцін Кірвінський своєю чергою закликав громадян пройти підготовку з безпеки та реагування на кризові ситуації, назвавши готовність населення елементом стійкості держави.

Часті питання

Що робити українцю, якщо він уже перетнув кордон поза пунктом пропуску і його затримали

Затриманих під час спроби перетнути кордон поза офіційними пунктами пропуску польська сторона негайно депортує назад в Україну, передаючи їх українським прикордонникам. Це не нова практика — посилення контролю стосується виявлення таких випадків, а не зміни самого правила про затримання та повернення.

Чи можна пройти через пункт пропуску, якщо оголошено повітряну тривогу

При оголошенні тривоги всіх, хто перебуває на пункті пропуску, включно з працівниками служб і польською стороною, спрямовують у підготовлені укриття. У Дорогуську такі укриття розраховані приблизно на 650 людей, аналогічні заходи планують запровадити й на інших переходах.