У лютому 2026 року президент Навроцький підписав законопроект про продовження статусу тимчасового захисту для українців у Польщі до 4 березня 2027 року, але заявку на PELP потрібно подати протягом 30 днів після перетину кордону, інакше захист вважається недійсним.

Коротко

  • Статус тимчасового захисту в Польщі продовжено до 4 березня 2027 року, але з новою вимогою.
  • Заявку на PELP потрібно подати протягом 30 днів після перетину кордону, інакше захист не діє.
  • Виплати 800+ тепер доступні лише працевлаштованим українцям, а пенсіонери й важкохворі втратили безкоштовну медицину.
  • У 2024–2025 роках українці сплачували до бюджету Польщі приблизно у 5 разів більше, ніж держава витрачала на їхню підтримку.
  • Блокування призначення посла в Україну триває через внутрішньополітичний конфлікт Навроцького з урядом Туска.

Продовження статусу тимчасового захисту до 4 березня 2027 року

Президент Кароль Навроцький підписав переглянутий законопроект про продовження статусу тимчасового захисту до 4 березня 2027 року — підпис відбувся у лютому 2026 року. Порівняно з попередньою версією норма стала жорсткішою: до тексту додано вимогу щодо строку подання заявки на PELP після перетину кордону.

Сам Навроцький прокоментував ухвалення так: його послідовна позиція, включно з попереднім вето, змусила уряд доопрацювати законопроект. За його словами, це підтверджує, що рішучість дає результат.

За його словами, це підтверджує, що рішучість дає результат.

PELP: 30 днів на подання заявки після перетину кордону

Заявку на PELP потрібно подати протягом 30 днів після перетину кордону — це умова, закладена в переглянутому законопроекті. Якщо цей строк пропущено, тимчасовий захист втрачає чинність: статус, продовжений до 4 березня 2027 року, автоматично не діє для тих, хто не встиг оформити заявку у відведений час. Норма стала жорсткішою порівняно з попередньою версією закону саме через цю вимогу до 30-денного строку.

30 днів — жорсткий строк

Якщо заявку на PELP не подано протягом 30 днів після перетину кордону, тимчасовий захист автоматично не діє, навіть попри продовження статусу до 4 березня 2027 року.

Обмеження виплат 800+ та вимоги до страхування

25 серпня 2025 року Навроцький наклав вето на новелізацію закону про допомогу громадянам України — того самого, який до цього вже розробили й проголосували. Базовий закон про допомогу українцям 2022 року продовжував діяти, а президент подав власний законопроект із іншими умовами. Президент вимагав обмежити виплати за програмою 800+ лише для українців, які працюють: без офіційного працевлаштування допомога на дітей не належатиметься. Одночасно він позбавив безкоштовної медичної допомоги українських пенсіонерів і важкохворих людей, які цю допомогу отримували раніше.

Коли ці люди спробували оформити собі страхування самостійно, за повідомленнями, їм почали виставляти штрафи — за оцінками, у розмірі 18–20 тисяч злотих. Питання із цими штрафами так і лишилося невирішеним. У підсумку десятки тисяч людей, яким справді була потрібна підтримка, залишилися без житла, соціальної допомоги та безкоштовної медицини.

Подання заявки PELP на тимчасовий захист у центрі обслуговування іноземців у Польщі
Хто втратив підтримку

Вимога працевлаштування для 800+ і скасування безкоштовної медицини для пенсіонерів і важкохворих залишили десятки тисяч людей без житла, соцдопомоги та медичного забезпечення.

Скільки податків платять українці у Польщі порівняно з витратами держави

За оцінками, у 2024–2025 роках українці, які проживають у Польщі, сплачували до бюджету приблизно у п’ять разів більше податків, ніж держава витрачала на їхню підтримку. За окремими розрахунками, у 2026 році цей розрив може зрости до восьми–десяти разів.

Це співвідношення наведене на фоні обмежень, які вводить переглянутий закон: штрафи для орендодавців, які не заявляли квартиранта, доходили до 18–20 тисяч злотих, а частина людей, що потребувала підтримки, залишалася без житла й медичної допомоги.

Податки vs витрати держави

У 2024–2025 роках українці сплачували до бюджету Польщі приблизно у п’ять разів більше, ніж держава витрачала на їхню підтримку, а у 2026 розрив може зрости до 8–10 разів.

Політичний контекст: чому загострилися стосунки з Україною

Рішення щодо українців ухвалюються на тлі спору про призначення польських послів, який триває з березня 2024 року — ще за президентства Анджея Дуди. Тоді міністр закордонних справ Радослав Сікорський завершив місію понад 50 послів по всьому світу, і призначення нових мало стати формальністю нового уряду Дональда Туска. Але Навроцький, ставши президентом у серпні 2025 року, конфлікт не завершив, а продовжив: жодної номінації посла він досі не підписав.

жодної номінації посла він досі не підписав

Причина — не процедурна, а політична. Дуда й Навроцький представляють партію «Право і справедливість», яка перебуває в опозиції до чинного уряду, і саме тому блокування призначень стало для президента інструментом тиску. Наслідком цього є те, що Україна вже тривалий час залишається без польського посла — так само, як і низка інших країн світу.

Українська пенсіонерка отримує рахунок за медичне страхування в Польщі після скасування пільг
Контекст, а не випадковість

Блокування призначення посла в Україну — частина ширшого політичного протистояння Навроцького з урядом Туска, що триває з 2024 року.

Ширша політична криза: трибунал, вето на паливні податки

Крім спору про послів, Навроцький блокує приведення до присяги окремих суддів Конституційного трибуналу — тим самим методом стримування, який раніше застосував щодо українців. Він також наклав вето на закон про оподаткування паливних компаній, які отримують надприбутки на тлі подорожчання пального: ці надприбутки фактично оплачують звичайні громадяни Польщі. Через відсутність цього закону уряд був змушений призупинити програму зниження цін на паливо, і ціни зросли.

Механізм, випробуваний на тимчасовому захисті українців, президент застосовує і до внутрішньопольських питань: досить накласти вето й повернути законопроект — жодних змін ухвалити не вдається.

досить накласти вето й повернути законопроект — жодних змін ухвалити не вдається

Часті питання

Чи стосується вимога подати заявку на PELP протягом 30 днів тих, хто перетнув кордон до підписання переглянутого законопроекту у лютому 2026 року?

Прямої відповіді на це немає: відомо лише, що вимога до 30-денного строку з’явилася саме в переглянутій версії законопроекту, підписаній у лютому 2026 року, і зробила норму жорсткішою порівняно з попередньою.

Чи можу я оформити страхування самостійно, якщо втратив право на безкоштовну медичну допомогу?

Спроба оформити страхування самостійно на практиці призводила до штрафів у розмірі 18–20 тисяч злотих для тих, хто це робив, а питання з такими штрафами лишилося невирішеним. Це стосувалося насамперед пенсіонерів і важкохворих, які втратили право на безкоштовну медичну допомогу.

Чи планується призначення нового польського посла в Україні найближчим часом?

Про конкретні строки чи плани призначення нового посла в Україні відомостей немає. Відомо лише, що Україна вже тривалий час залишається без польського посла через те, що президент Навроцький не підписав жодної номінації.