Громадянство Італії через 10 років проживання: чому стаж може обнулитися на 9-му році

Якщо на дев’ятому році десятирічного строку проживання в Італії людина втрачає статус резидента, відлік стажу для подання на громадянство переривається і починається заново з нуля.

Коротко

• Загальний строк для подання на громадянство — 10 років безперервної легальної реєстрації в комуні, для громадян ЄС — 4 роки.
• Перерва в резидентності навіть на 9-му році обнуляє весь накопичений строк цілком, а не скорочує його на пропущений період.
• Формальний строк розгляду заяви — 730 днів, але реально чекати 2,5–5 років залежно від наявності адвоката.
• З березня 2025 року дитина отримує громадянство разом із батьком автоматично, лише якщо батько був резидентом щонайменше за 2 роки до її народження.
• Референдум 2025 року про скорочення строку натуралізації з 10 до 5 років не набрав потрібної кількості голосів і не пройшов.

Скільки років потрібно прожити в Італії для подання на громадянство

Загальне правило — 10 років безперервного проживання на території Італії, після чого можна подавати заяву на громадянство. Саме цей строк застосовується за замовчуванням до заявника, у якого немає інших підстав для прискореної натуралізації.

Для кількох категорій заявників строк коротший:

• 4 роки — для громадян країн Європейського союзу;
• 2 роки шлюбу з громадянином Італії — для подружжя;
• 1 рік шлюбу з громадянином Італії — якщо в шлюбі народилися діти.

Для неповнолітніх діє окрема норма: якщо дитина народилася в Італії, у неї є спеціальний період між 18 і 19 роками, щоб подати заяву на громадянство — незалежно від статусу батьків.

Подати заяву можна лише після того, як накопичено всі 10 років резидентності — це умова для самої можливості почати процедуру, а не рекомендація.

Що відбувається, якщо резидентність переривається на 9-му році

Якщо людина втрачає статус резидента на дев’ятому році проживання, накопичений строк не скорочується на пропущений період — він обнуляється повністю, і відлік 10 років починається заново. Таку ситуацію називають «дірою резидентності»: майже досягнутий десятирічний строк перетворюється на нуль через одну перерву майже наприкінці.

майже досягнутий десятирічний строк перетворюється на нуль через одну перерву майже наприкінці

Причина в тому, що італійське законодавство визнає лише безперервне офіційне проживання, а не фактичну присутність у країні. Закон встановлює жорсткі межі періоду, інакше будь-яка людина могла б стверджувати, що перебуває в Італії з довільної дати — наприклад, з першого візиту до лікаря, — і вимагати зарахування цього часу. Тому зараховується виключно легальна резидентність, офіційно зареєстрована в комуні проживання: саме ця реєстрація, а не факт перебування на території, слугує доказом безперервного строку.

Практичний наслідок: заявнику, у якого стався такий перерив, потрібно заново набрати повні 10 років безперервної реєстрації в комуні, перш ніж подавати заяву на громадянство.

Вимоги до заявника: дохід, мова, документи

Окрім строку проживання, до заявника висувається окремий блок вимог, і на практиці саме вони найчастіше стають причиною затримки.

• Дохід за 3 роки. Заяву подають, лише маючи підтверджений дохід за останні три роки проживання. Мінімальний поріг — €8 500 брутто на рік для тих, хто оформляє резидентність за доходом. Часта помилка — подати заяву з нульовим доходом і «дозібрати» його пізніше: якщо доходи перевіряють уже після подання, заявник ризикує отримати відмову, яку на практиці вдається оскаржити лише за допомогою юриста. Правильний порядок — подавати пакет лише тоді, коли всі три роки доходу вже документально підтверджені.
• Знання італійської мови. Потрібно скласти іспит з італійської мови — це окремий етап оформлення, а не формальність.
• Відсутність судимостей. Вимога поширюється як на судимості в Італії, так і за кордоном.
• Свідоцтво про народження. Потрібен документ про народження, за потреби — з перекладом з країни походження.

Самі по собі ці вимоги не назвати складними: по суті вони фіксують реальну прив’язаність заявника до країни — постійний дохід, знання мови й чисту біографію.

Що потрібно підтвердити перед подачею заяви

• Дохід за останні 3 роки проживаннямінімум €8 500 брутто на рік
• Сертифікат про знання італійської мовипотрібно скласти іспит
• Довідка про відсутність судимостейяк в Італії, так і за кордоном
• Свідоцтво про народженняза потреби з перекладом з країни походження
• Підтвердження безперервної реєстрації в комуні за весь строкбез перерв

Скільки за часом розглядають заяву на громадянство

За законом заява про громадянство Італії має отримати відповідь — схвалення або відмову — протягом 730 днів, тобто рівно 2 років. На практиці заяви, закриті точно в цей строк, — рідкість.

Якщо справою займається адвокат, відповіді варто чекати через 730 днів плюс ще 6 місяців — тобто близько 2,5 років. Без юридичної допомоги строк розтягується до 3–4 років, а іноді й до 5 років: розкид залежить від того, наскільки заявник на старті й у процесі очікування відповідає вимогам до доходу та документів.

Причина затримок — не в небажанні чиновників видавати громадянство, а в обсязі накопичених справ і в тому, що частина заяв подається з помилками: неправильно оформленими аргументами або некоректно перекладеними документами. Це створює додаткове навантаження на систему, яка й без того працює повільно.

Чому адвокат прискорює процес

Поки заява очікує рішення у звичайному порядку, вона може «зависнути» без руху. Після двох років очікування адвокат вправі надсилати нагадування (solleciti) — формальні запити, що підштовхують відомство до розгляду справи. Далі по наростаючій йдуть запит інформації, офіційна претензія (diffida) і, у крайньому разі, звернення до суду.

Після двох років очікування адвокат вправі надсилати нагадування (solleciti)

Без юриста, який ініціює такі нагадування, справа на практиці нерідко просто не рухається далі. При цьому самі суди в Італії перевантажені позовами, і кожне звернення щодо затримки з громадянством додає нову справу до й без того переповненої системи. Додатковий фактор — застарілі інформаційні інструменти, якими користується державна адміністрація: вони уповільнюють обробку заяв нарівні з бюрократичним навантаженням.

Зміни березня 2025 року: громадянство для неповнолітніх дітей

До березня 2025 року правило було простим: коли батько чи мати отримує італійське громадянство, його неповнолітня дитина набуває його автоматично — незалежно від того, живе сім’я в Італії чи за кордоном.

У березні 2025 року це правило змінили й додали умову, яка на практиці блокує автоматичну передачу для багатьох родин. Тепер неповнолітня дитина отримує громадянство разом із батьком лише в тому випадку, якщо батько був зареєстрований резидентом Італії щонайменше за 2 роки до народження цієї дитини.

Умова рідко виконується в тих, хто переїхав до Італії вже з дітьми або народив дитину невдовзі після переїзду: на момент народження батько ще не встиг набрати потрібні 2 роки резидентства, навіть якщо пізніше прожив у країні 15–16 років. Через це підлітки 15–17 років, чиї батьки подають на громадянство зараз, більше не отримують його автоматично разом із батьком.

Громадянство при цьому не втрачається повністю — воно відкладається. Дитина зможе отримати його через 2 роки після того, як громадянином стане сам батько.

Норма запроваджена нещодавно, вимоги за нею описані нечітко, і у 2025 році вже проходив референдум із суміжного питання громадянства, який не був прийнятий. Правило може уточнюватися — на дату матеріалу воно діє саме в такому вигляді.

Громадянство за народженням: правила sanguinis, soli та особливий випадок 18–19 років

Народження на території Італії саме по собі не робить дитину громадянином країни — італійське законодавство побудоване на принципі sanguinis, тобто передачі громадянства за кров’ю, а не за місцем народження. Якщо громадянин Італії народжує дитину за кордоном, наприклад у США, дитина автоматично стає італійським громадянином незалежно від країни народження — так само громадянство передає й мати. Меншість країн світу застосовують протилежний принцип — soli, тобто громадянство за фактом народження на території країни. США — відомий приклад такої системи: дитина італійських батьків, народжена там, отримує американське громадянство на додачу до італійського.

Із загального правила про десятирічний строк проживання є виняток для тих, хто народився в Італії, але не отримав громадянство автоматично. Така людина може подати заяву в особливий період — між 18 і 19 роками, незалежно від статусу чи заслуг батьків. Сенс норми в тому, щоб помилки або незавершені процедури батьків не закривали дитині, яка виросла й відучилася в Італії, шлях до громадянства.

Повноцінний ius soli в Італії так і не введено. Нещодавно обговорювалася поправка, яка прив’язувала б автоматичне набуття громадянства до завершення повного циклу навчання — початкової, середньої або старшої школи — для народжених у країні дітей, але закон не був прийнятий. Автоматичного набуття громадянства в італійському праві взагалі майже не існує: єдиний випадок — набуття за фактом народження у громадянина. У всіх інших ситуаціях, включно з описаним вікном 18–19 років, громадянство не надається саме собою — потрібно подати заяву й підтвердити, що всі вимоги виконано.

Автоматичного набуття громадянства в італійському праві взагалі майже не існує

Громадянство Італії в порівнянні з іншими країнами ЄС

Країна	Строк для натуралізації
Іспанія	5 років
Португалія	5 років
Німеччина	5 років
Люксембург	5 років
Італія	10 років

У 2025 році в Італії пройшов референдум про скорочення строку очікування з 10 до 5 років — тобто заяву можна було б подавати не на десятому році проживання, а на п’ятому. Референдум не набрав достатньої кількості голосів і не пройшов, тому чинний десятирічний строк лишився без змін.

Ідея реформи полягала не лише в скороченні строку: паралельно пропонувалося краще контролювати реальну присутність людини на території країни, а не лише її реєстрацію за місцем проживання. У разі прийняття закону громадянство могло б автоматично поширюватися і на дітей, і на подружжя заявника, навіть якщо у них немає власного стажу резидентності.

Часті питання

Що робити, якщо громадянин ЄС хоче отримати громадянство Італії — теж чекати 10 років?

Ні, для громадян країн Євросоюзу строк скорочено до 4 років безперервного проживання замість стандартних 10 років. Це одна з категорій заявників із прискореною натуралізацією поряд із подружжям громадян Італії.

Чи можна перерахувати дохід за минулі роки заднім числом, якщо він не був підтверджений вчасно

Ні: правильний порядок — подавати заяву лише тоді, коли всі три роки доходу вже документально підтверджені. Спроба подати з нульовим доходом і «дозібрати» його пізніше створює ризик відмови, яку на практиці оскаржують лише за допомогою юриста.

Що буде з дитиною, якщо батько подав на громадянство, але на момент народження дитини не мав 2 років резидентства

Громадянство не передається дитині автоматично разом із батьком, але не втрачається повністю — воно відкладається. Дитина зможе отримати його через 2 роки після того, як громадянином стане сам батько.

Чи діє правило про 2 роки резидентства батька заднім числом для родин, де дитині вже 15–17 років

Так, зміна березня 2025 року стосується й таких родин: підлітки 15–17 років, чиї батьки подають на громадянство зараз, більше не отримують його автоматично разом із батьком, якщо на момент народження дитини батько не набрав 2 роки резидентства.

Що робити, якщо дитина народилася в Італії, але батьки так і не оформили їй громадянство до 18 років

Така ситуація не закриває шлях до громадянства: у дитини є окреме вікно між 18 і 19 роками, щоб подати заяву самостійно, незалежно від статусу чи заслуг батьків. Автоматично громадянство при цьому не надається — потрібно подати заяву й підтвердити виконання вимог.

Чи правда, що народження в Італії саме по собі дає дитині італійське громадянство

Ні, Італія не застосовує принцип soli — громадянство за фактом народження на території країни. Діє принцип sanguinis, тобто передача громадянства за кров’ю від батька-громадянина, а не за місцем народження дитини.