Якщо людину затримала служба ICE, перші години критичні: habeas corpus потрібно подати того ж дня або наступного ранку після арешту. Розбираємо, які документи збирати заздалегідь і як працює стратегія швидкого реагування, щоб запобігти переміщенню затриманого до іншого штату.

Хто в зоні ризику при арешті ICE

У групі підвищеного ризику перебувають люди, які подалися на притулок і ще чекають рішення після інтерв’ю. Це стосується не лише тих, хто очікує самого інтерв’ю, а й тих, хто вже пройшов співбесіду. Арешт може статися в найзвичайніший момент: під час керування машиною по шосе, дорогою на роботу, у побуті — навіть якщо людина дотримувалася всіх законів, приїхала до США вчасно і не порушувала жодних правил.

У описаному випадку батько одного із заявників керував вантажівкою, пройшов інтерв’ю щодо притулку з вагомою підставою для схвалення, але був затриманий, попри відсутність кримінального минулого й дотримання всіх процедур.

Документи, які потрібно підготувати заздалегідь

Якщо ви перебуваєте в зоні ризику і чекаєте рішення щодо притулку, зберіть усе необхідне для термінової подачі habeas corpus і документів на заставу заздалегідь, щоб вони були у ваших близьких.

Потрібно мати під рукою:

  • Усі документи щодо справи про притулок, включно з формою I-589 і рекомендацією після інтерв’ю (якщо вона вже видана);
  • Фотографії;
  • Копію паспорта або документа, що посвідчує особу;
  • Номер A-number (імміграційний номер).

Багато людей навіть не знають власний A-number або номери близьких, тож запишіть цю інформацію і залиште кілька копій. Якщо все буде готове заздалегідь, то в момент арешту вам не доведеться збирати документи в поспіху вночі: адвокат зможе одразу ж узятися за підготовку петиції.

Habeas corpus: швидкість важливіша за якість

Коли людину вже затримали, головне — швидкість подачі habeas corpus. Це не той момент, коли варто чекати найкращого юриста в місті або шліфувати документи. Habeas corpus потрібно подати того ж дня після арешту, максимум наступного ранку.

Є важливий нюанс із процедурою: більшість федеральних судів закриваються о 16:00 або 16:30 залежно від штату й міста. Якщо людину заарештують після цього часу, подати habeas corpus того ж дня буде неможливо. Доведеться чекати наступного дня і подавати якомога раніше вранці.

Habeas corpus подається разом з екстреним клопотанням (emergency motion), щоб суд розглянув справу за 24 години, а не звичайним шляхом. Це клопотання пояснює причини терміновості: серйозні проблеми зі здоров’ям, незнання англійської мови, наявність утриманців (у тому числі громадян США) чи інші обставини, що вимагають швидкого розгляду.

Стратегія роботи у федеральному суді

Крім habeas corpus, якщо людина вже пройшла інтерв’ю щодо притулку й чекає рішення, паралельно можна подати мандамус (mandamus) — петицію для примусу суду ухвалити рішення у справі про притулок. Ця стратегія працює так:

habeas corpus подається в суді, що перебуває в юрисдикції місця, де стався арешт. Мандамус подається в суді за місцем проживання або за місцем розгляду справи про притулок. Наприклад, якщо людина живе в Шарлотті, Північна Кароліна, але була затримана у Флориді, то habeas corpus подається у Флориді, а мандамус — у Шарлотті або в юрисдикції, яка обробляє справи Шарлотти (наприклад, в Арлінгтоні, Вірджинія).

Такий підхід дає кілька переваг: держава починає мати справу одночасно з двома судами й двома юрисдикціями. Прокурори, замість того щоб займатися злочинами й насильством, змушені розбиратися з позовами проти держави. Це відволікає їхні ресурси і нерідко призводить до того, що вони просять своїх колег хоча б випустити людину на заставу або не переміщувати її до іншої в’язниці. Стратегія полягає в тому, щоб бути якомога незручнішим для системи — якщо людина зручна, вона може сидіти в детеншені довго.

Интерьер федерального суда США с залом судебного заседания

Що потрібно вказати в клопотанні

У екстрене клопотання (emergency motion) потрібно включити всі причини терміновості:

  • Серйозні проблеми зі здоров’ям, особливо якщо людина літня або приймає ліки, яких може не бути у в’язниці;
  • Незнання англійської мови, що створює бар’єри в спілкуванні з адвокатом і судом;
  • Утриманці, у тому числі громадяни США, які залежать від затриманого;
  • Ризик переміщення до іншого штату, де умови можуть бути гіршими і де судді можуть бути менш прихильними (наприклад, деякі штати відомі жорсткішими рішеннями в міграційних справах).

Ваше завдання — не виграти у федеральному суді (що дуже складно), а ускладнити роботу системі, подавши кілька одночасних позовів і клопотань. Коли держава змушена реагувати на екстрені клопотання й мандамуси, людина має кращі шанси бути звільненою під заставу або не бути переміщеною до менш сприятливих умов утримання.