У 2026 році агресія в Польщі, роками спрямована передусім на українців, почала поширюватися на поляків та іноземних туристів — цей процес фіксують два свіжі інциденти й статистика насильства над дітьми.

Коротко

  • Агресія, роками спрямована лише на українців, у 2026 році поширилася на поляків, туристів і дітей.
  • У Волюміні 41-річний поляк напав на 13-річну польську дівчинку — нападнику загрожує до 5 років в’язниці.
  • Кількість дітей — ймовірних жертв насильства у Польщі зросла з 10 982 у 2022-му до 25 723 у 2024 році.
  • У Познані поляки побили іншого поляка, прийнявши його за українця і вимагаючи «йти воювати».
  • Жодна велика політична сила Польщі — «Конфедерація», ПіС, «Польська корона», президент Навроцький — не засудила напади на українців.

Чому 2026 рік став переломним: від українців до всіх «чужих»

Останні 25–26 років у Польщі тривала системна нормалізація агресії проти українців: напади на українських жінок і дітей, які не можуть дати відсіч, поступово перестали сприйматися суспільством як щось із ряду вон виходяще. Межа допустимого діяла вибірково — агресія була «дозволена» щодо однієї конкретної групи.

У 2026 році ця межа почала стиратися. Насильство, яке роками спрямовувалося на українців, перестало обмежуватися цією групою і поширилося на поляків, інших іноземців та польських дітей. Два інциденти, що сталися за останні кілька днів, показали це виразніше, ніж будь-яка статистика: постраждалими виявилися люди, які не мають жодного стосунку до України.

Саме поняття «чужого» — того, щодо кого агресія вважається допустимою, — розширюється. Спочатку «чужим» називали лише українця; сьогодні ним може виявитися турист, який говорить англійською, полька з акцентом, дитина, яка зайняла чуже місце в транспорті. Якщо раніше основною категорією жертв були українці, тепер нею може стати практично будь-хто. Агресія не зупиняється там, де її спочатку «запрограмували» зупинятися, — вона заповнює весь простір, який для неї відкрили.

Розширення кола жертв

Агресія, роками спрямована проти українців, перестала обмежуватися цією групою. Тепер під удар може потрапити поляк, турист або дитина — будь-хто, хто здасться «чужим».

Напад на туриста в центрі Варшави: що сталося

Інцидент стався в центрі Варшави — з туристом, який приїхав зі США в гості до друзів і розмовляв на вулиці англійською. До нього підійшла незнайома полька і зажадала перейти на польську мову, заявивши, що польська — лише для поляків. Коли турист попросив його не чіпати і спробував піти, жінка схопила його за одяг і почала кликати на допомогу перехожих.

Частина перехожих відгукнулася на цей заклик і долучилася до конфлікту на боці жінки. До того, що відбувалося, приєднався невідомий чоловік: коли турист знову спробував піти з місця, він наздогнав його, штовхнув на припарковане авто, повалив на землю і почав душити. Хватку він послабив лише після того, як турист поскаржився, що не може дихати.

Показова й географія того, що сталося: конфлікт розігрався в центрі Варшави — туристичній столиці Польщі, яку щороку відвідують мільйони іноземців. Формальним приводом стало саме незнання польської мови — не громадянство, не документи, а сам факт того, що людина говорила не польською на вулиці.

Формальним приводом стало саме незнання польської мови — не громадянство, не документи, а сам факт того, що людина говорила не польською на вулиці.

Напад на 13-річну дівчинку у Волюміні: деталі справи та покарання

2 серпня в міському парку міста Волюмін 41-річний поляк напав на 13-річну дівчинку, яка їхала на електросамокаті. Він ображав і погрожував їй, штовхнув, схопив за шию, ніби намагаючись задушити, а потім кинув і пошкодив її самокат. І нападник, і жертва — громадяни Польщі: цей випадок не пов’язаний з етнічним походженням, що відрізняє його від нападів на українців.

Інцидент потрапив на відео, і саме завдяки записові поліція встановила особу чоловіка. Затримали його 21 серпня — майже через три тижні після нападу. Інформація про це стала публічною лише зараз, хоча сам інцидент стався ще на початку серпня.

При затриманні у чоловіка знайшли марихуану. Йому висунули звинувачення за шістьма пунктами. До суду над ним застосовано запобіжний захід: встановлено поліцейський нагляд і заборону наближатися до постраждалої дівчинки. За сукупністю звинувачень нападнику загрожує від трьох місяців до 5 років позбавлення волі.

Вуличний конфлікт у центрі Варшави між туристом і місцевими мешканцями через мову спілкування
Насильство без етнічного підґрунтя

Напад на 13-річну дівчинку у Волюміні вчинив поляк проти польської дитини — це показує, що агресія поширюється й усередині «своєї» групи.

Загальна механіка: чому агресори вважають себе вправі застосовувати силу

Напад на туриста у Варшаві та напад на дівчинку у Волюміні різняться деталями, але побудовані на одній внутрішній логіці: в обох випадках нападник вважав, що має право втручатися в чуже життя і застосовувати фізичну силу, бо інша людина поводилася «неправильно» з його погляду.

Соціологи називають це явище ерозією норм: якщо суспільство приймає певну поведінку як допустиму щодо однієї групи, межа прийнятного не залишається на місці, а поступово розширюється. Агресія не зупиняється там, де для неї спочатку «відкрили» простір, — вона заповнює собою весь доступний простір і зрештою зачіпає вже не лише ту групу, для якої цю поведінку спочатку виправдовували.

За цією логікою спочатку право-популістські політики позначили, хто саме «неправильний»: українці, які, наприклад, їздять у Польщі на дорогих автівках або говорять українською. Саме на них суспільство вчилося дивитися як на тих, кого можна чіпати безкарно. Але з часом ця норма розмивається далі, і агресивна поведінка стає прийнятною вже не лише проти однієї групи, а проти всіх, хто здається «чужим» — включно з туристом зі США та польською дитиною.

Насильство над дітьми у Польщі: зростання у 2,5 раза за 2022–2024 роки

За даними, які наводить польський Омбудсмен у справах дітей, кількість неповнолітніх, які ймовірно стали жертвами насильства, зросла з 10 982 у 2022 році до 25 723 у 2024-му — майже у 2,5 раза за два роки. Ці цифри не вдалося незалежно перевірити за офіційним звітом відомства, тому їх варто сприймати як попередню оцінку. Актуально на 2026-09-07: офіційні дані Омбудсмена у справах дітей за 2025–2026 роки поки не опубліковані, останні доступні цифри стосуються 2022–2024 років.

Ці цифри охоплюють переважно домашнє насильство і напряму не пов’язані з антиукраїнською риторикою. Але зв’язок є — він непрямий: суспільство нормалізує агресію як таку, і в цій атмосфері вдарити дитину стає прийнятним для частини людей, а осуд лунає не завжди і не від усіх.

Частина зростання пояснюється й іншими причинами: змінами в законодавстві та тим, що громадяни стали охочіше повідомляти про випадки насильства. Можливо, масштаб проблеми був порівнянним і раніше — просто фіксувалося менше звернень. Однозначно розділити ці чинники за наявними даними неможливо.

Показова реакція не стільки суспільства, скільки частини політиків і публічних осіб: вони просто ігнорують проблему. Йдеться про тих, за кого продовжують голосувати, попри те що вони воліють не помічати зростаючої агресії.

Загальна картина така: зростання насильства у Польщі не обмежене однією групою жертв. Якщо раніше основною категорією постраждалих найчастіше називали українців, то тепер агресія стосується практично всіх.

Зростання у 2,5 раза

Кількість дітей — ймовірних жертв насильства у Польщі зросла з 10 982 у 2022 році до 25 723 у 2024-му. Частина зростання може пояснюватися й тим, що про випадки стали частіше повідомляти.

Побиття поляка у Познані: коли «своїх» приймають за «чужих»

У Познані група поляків напала на іншого поляка і жорстоко побила його ногами по голові й тілу, довівши до напівпритомного стану. Нападники прийняли жертву за українця і кричали антиукраїнські гасла про УПА та Бандеру, вимагаючи, щоб він «йшов воювати». Лише після побиття з’ясувалося, що постраждалий — поляк: агресори помилилися в національності жертви.

Лише після побиття з’ясувалося, що постраждалий — поляк: агресори помилилися в національності жертви.

Цей випадок показує, що накопичена агресія перестала розрізняти «своїх» і «чужих» за фактом, а реагує на припущення про походження людини. Ненависть, роками спрямована проти конкретної групи, вийшла за її межі й заразила саму норму поведінки в суспільстві — тепер під удар може потрапити хто завгодно, незалежно від паспорта. Те, що ще два роки тому виглядало як поодинокі інциденти, перетворюється на систему, де жертвою стає кожен, хто хоча б зовні підходить під образ ворога.

Зростання кількості дітей — ймовірних жертв насильства у Польщі з 10 982 у 2022 році до 25 723 у 2024

Позиція польських політиків: чому немає засудження нападів

Жодна з перелічених політичних сил — партія «Конфедерація», партія «Право і справедливість», «Польська корона» Брауна і президент Навроцький — не виступила із заявою, що засуджує напади на українців.

Мовчання саме цих сил має значення, бо напади на українців стали першою точкою, з якої почалася ерозія норми. Поки агресія проти однієї групи не зустрічає публічного осуду з боку політиків, у суспільства немає сигналу, що подібна поведінка неприпустима в принципі. Засудити напад на туриста зі США чи на польську дитину після двох років мовчання про українців означало б визнати, що мовчання було помилкою від самого початку — тому політичні сили продовжують не реагувати і на нові випадки, що виходять за межі початкової групи.

Засудити напад на туриста зі США чи на польську дитину після двох років мовчання про українців означало б визнати, що мовчання було помилкою від самого початку

Ця атмосфера формувалася не один день: за два роки у Польщі склалися умови, за яких агресія проти тих, кого зараховують до «чужих», виглядає виправданою. Спочатку «чужим» вважався українець, але потім це коло розширилося — під нього підпадає й іноземний турист, і дитина, і, як показав випадок у Познані, поляк, помилково прийнятий за українця.

Мовчання політиків

Ні «Конфедерація», ні «Право і справедливість», ні «Польська корона», ні президент Навроцький не засудили напади на українців — і це мовчання поширюється на нові випадки насильства.

Часті питання

Куди звертатися українцю, якщо він сам став жертвою нападу в Польщі?

У статті про це прямо не сказано, тому тут можна дати лише загальний орієнтир: в екстреній ситуації в Польщі діє єдиний номер 112, а для фіксації інциденту важливо якнайшвидше звернутися до найближчого комісаріату поліції. Відеозапис того, що сталося, як показав випадок у Волюміні, часто стає вирішальним доказом для встановлення особи нападника.

Чи загрожує іноземному туристу в Польщі кримінальна відповідальність, якщо він не знає польської мови?

Ні, саме по собі незнання польської мови не є правопорушенням і не може бути підставою для претензій з боку приватних осіб. В описаному випадку конфлікт із туристом зі США почався саме з вимоги незнайомої жінки перейти на польську, а не з якихось порушень з його боку — це був привід для агресії, а не законна вимога.

Як швидко у Польщі зазвичай встановлюють особу нападника за відеозаписом?

Єдиного строку назвати неможливо, але випадок у Волюміні показує, що процес може тривати тижнями: інцидент стався 2 серпня, а нападника затримали лише 21 серпня — майже через три тижні, і саме відеозапис дав змозі поліції його встановити. Наскільки це типово для інших справ, за наявними даними судити неможливо.

Чому зростання насильства над дітьми у Польщі могло бути пов’язане зі зміною статистики, а не лише з реальним зростанням випадків

Частина зростання цифр пояснюється тим, що змінилося законодавство і громадяни стали охочіше повідомляти про випадки насильства, а не лише тим, що реальних випадків побільшало. Можливо, масштаб проблеми був порівнянним і раніше, просто фіксувалося менше звернень — однозначно розділити ці два чинники за наявними даними неможливо.

Чи публікувалися офіційні дані про насильство над дітьми у Польщі за 2025–2026 роки?

Ні, наразі офіційні дані польського Омбудсмена у справах дітей за 2025–2026 роки ще не опубліковані. Останні доступні цифри стосуються 2022–2024 років, тому судити про те, чи тривало зростання останні два роки, за відкритими даними поки неможливо.

Чи є приклади, коли українців у Польщі захищали, а не нападали на них?

Такої інформації немає ні в описаних випадках, ні в загальній картині, яку вони складають. Йдеться саме про відсутність публічної реакції: жодна з перелічених політичних сил не виступила із заявою, що засуджує напади на українців, що й стало відправною точкою для подальшої ерозії норми.