VisaProAdviserВізи, міграція та життя за кордоном
Статус українців у ЄС, Норвегії, Ірландії та США: тимчасовий захист і переїзд між країнами, шлях до ВНП, перехід з U4U і TPS на робочі візи.
17 матеріалів із темою українці
З 9 жовтня Німеччина вимагає документи про статус і перетин кордону для параграфа 24. Без них — відмова і шенгенські правила (90 днів на рік).
Українці на програмі IRP можуть подати на новий статус TPTS до 30 березня 2027. Коли переїжджати у власне житло і як це вплине на статус.
Новий статус TPTS в Ірландії вимагає 29 500 € на рік, але враховує дохід лише однієї людини, навіть якщо працюють обидва подружжя. Як це працює.
З 2027 року виплати родинам, що приймають українців, впадуть з 350 до 100 фунтів. Фінансування на забезпечення біженців скоротиться вдвічі.
Новий статус TPTS в Ірландії вимагає безперервного стажу 6 місяців, доходу 29 500 євро та власного житла. Чому більшість українців не зможуть перейти на нього.
Українці в Німеччині можуть розірвати шлюб через український суд: процес дешевший і швидший за німецьку процедуру, не вимагає поїздки в Україну.
У країнах ЄС більшість українців перебуває на тимчасовому захисті за Директивою 2001/55/ЄС, яку Рада ЄС уперше застосувала в березні 2022 року. Цей статус дає право на проживання, роботу, житло, медичну допомогу та освіту без індивідуальної процедури притулку. Права пов'язані з державою, що видала дозвіл на проживання, тому після переїзду до іншої країни ЄС захист зазвичай оформлюють заново.
Тимчасовий захист не є постійним проживанням і сам собою не зараховується як шлях до громадянства: для цього потрібен перехід на національний ВНЖ за роботою, навчанням чи сім'єю. Норвегія не входить до ЄС і надає українцям колективний захист за власним законом про іноземців, тому умови переходу до постійного статусу там визначає норвезька держава.
У США українці переважно мають гуманітарний пароль за програмою Uniting for Ukraine (U4U) або статус TPS. Обидва дозволяють легально жити й працювати, але не є грін-картою, тож для довгострокового перебування потрібна окрема підстава — робоча віза, сімейна петиція чи імміграційна категорія.