Параграф 24 у Німеччині: продовжать до 2028 року чи ні — що вже вирішено станом на жовтень 2026

Станом на 6 жовтня 2026 року дозволи за параграфом 24 у чинній німецькій постанові продовжені автоматично лише до 4 березня 2027 року, а продовження до 4 березня 2028 року, про яке вже пише федеральний портал Germany for Ukraine, поки що є урядовим наміром, не закріпленим офіційною публікацією.

Коротко

• Юридично чинна дата продовження дозволів у Німеччині — 4 березня 2027 року, а не 2028-й: нова постанова ще не опублікована.
• Контрольна дата для автоматики — 1 лютого 2027 року: дозвіл має бути чинним саме на цей день, інакше доведеться звертатися самостійно.
• 25 вересня Бундесрат ухвалив не продовження карток, а дев’яту зміну до окремої перехідної постанови про в’їзд і перебування без дозволу.
• З 31 липня 2026 року чоловікам з військовими обов’язками за українським законом потрібен доказ — штамп про виїзд або документ про звільнення.
• Діти, народжені в Німеччині, не підпадають під автоматичне продовження материнського дозволу — на них треба подавати окрему заяву.

Що вже ухвалено, а що лише намір: 2027 проти 2028 року

30 липня 2026 року Рада Європейського Союзу ухвалила імплементаційне рішення, яким продовжила тимчасовий захист для людей з України до 4 березня 2028 року. Політична домовленість держав-членів відбулася раніше, 15 липня, а саме рішення опублікували в офіційному журналі ЄС 4 серпня 2026 року. На рівні Європи питання закрите: продовження захисту — це вже чинне право, а не план. Застосовується воно з 5 березня 2027 року — з того дня, коли закінчився б нинішній строк.

Але рішення ЄС не видає нових карток і не змінює дату на німецькому документі. Воно лише зобов’язує держави продовжити захист, а спосіб оформлення кожна країна обирає сама. Німеччина для цього вже кілька разів поспіль використовує окрему постанову про подальшу дію дозволів за параграфом 24: вона автоматично продовжує чинні дозволи без заяв і нових карток. Саме ця постанова, а не рішення ЄС, визначає дату на картці конкретного заявника.

Але рішення ЄС не видає нових карток і не змінює дату на німецькому документі.

Тут і криється розбіжність. Чинна редакція постанови встановлює, що дозвіл, чинний на 1 лютого 2026 року, діє до 4 березня 2027 року — і на цьому її дія закінчується. Постанова не продовжує себе сама: щоб автоматика спрацювала ще раз, уряд має ухвалити нову зміну, і ця зміна повинна з’явитися в офіційній публікації. Без цього кроку рішення ЄС про 2028 рік саме по собі дату на картці не зрушить.

Станом на 6 жовтня 2026 року в чинному тексті постанови на офіційному сайті німецького законодавства стоїть та сама дата — 4 березня 2027 року. Ні про 2028 рік, ні про 1 лютого 2027 року там не йдеться. Тому юридично чинною залишається дата 4 березня 2027 року: оголошений намір повторити автоматичне продовження до 2028 року — це ще не норма, поки відповідну зміну офіційно не опубліковано.

Як працює чинна автоматика: дозволи до 4 березня 2027 року

Механізм закріплений окремою постановою — «Постанова про подальшу дію дозволів на проживання, виданих за параграфом 24». Останні зміни до неї внесли у жовтні 2025 року, і вони набули чинності того самого місяця. Якщо дозвіл за параграфом 24 був чинний станом на 1 лютого 2026 року, він автоматично діє до 4 березня 2027 року — без індивідуального продовження, заяви чи запису у відомстві.

Це той самий шлях, яким Німеччина вже кілька разів продовжувала дозволи: окрема постанова, яка одним рішенням охоплює всі видані картки, без черг і нових документів.

Постанова не продовжує себе сама. Після 4 березня 2027 року її дія закінчується, і щоб автоматика спрацювала ще раз, уряд має ухвалити нову зміну, яка з’явиться в офіційній публікації. Без цього кроку рішення ЄС про продовження захисту саме по собі дату на картці не зрушить.

Скільки людей це стосується: тимчасовий захист у цифрах

За даними Євростату, наприкінці липня 2026 року тимчасовий захист у Німеччині мали майже 1 300 000 людей. Це близько 29% усіх, хто має такий статус у Європейському Союзі, — тобто майже кожна третя людина з тимчасовим захистом в ЄС живе саме в Німеччині. Через такий масштаб будь-яка неясність у німецьких строках зачіпає одночасно величезну кількість людей: роботу, договори оренди, заплановані поїздки.

Федеральний портал обіцяє 2028 рік, Ліппе каже — рішення ще немає

Офіційний федеральний портал Germany for Ukraine в розділі питань і відповідей пише дослівно: для громадян України постанову про подальшу дію дозволів ще раз продовжать, і дозволи на тимчасовий захист, чинні на 1 лютого 2027 року, автоматично продовжать до 4 березня 2028 року. Виглядає як готове рішення, але варто придивитися до формулювання: «продовжують», «продовжать» — це опис наміру, а не чинної норми. Самим текстом постанови це поки не підкріплено.

На тій самій сторінці порталу є розбіжність. У верхньому блоці стоїть інша дата: до 2028 року продовжено дозволи, чинні з 1 лютого 2026 року — вже інша контрольна дата, ніж 1 лютого 2027. А в англійській версії порталу продовження до 2028 року прив’язують до попередньої другої постанови про зміни, яка насправді продовжувала дозволи лише до 2027 року. Тобто сам портал ще не узгодив між собою власні формулювання.

Відомство у справах іноземців округу Ліппе (Північний Рейн-Вестфалія) на своєму сайті пише інше: рішення щодо можливого автоматичного продовження до 4 березня 2028 року в Німеччині ще не ухвалено.

Формально правими виявляються обидва, але кожен — щодо свого. Відомство Ліппе праве щодо закону: постанови про 2028 рік справді ще немає. Портал правий щодо планів: федеральний уряд оголосив намір повторити ту саму схему автоматичного продовження, що діяла торік. Намір і норма — це не те саме: поки постанову не опубліковано, юридично чинною лишається тільки дата 4 березня 2027 року.

Формально правими виявляються обидва, але кожен — щодо свого.

Що насправді схвалив Бундесрад 25 вересня — і це не продовження карток

25 вересня 2026 року на 1068-му засіданні Бундесрад справді ухвалив постанову, пов’язану з Україною. Частина сайтів, зокрема юридичні блоги, одразу написала, що цим ухвалено продовження дозволів за параграфом 24 до 2028 року. Це неправильне прочитання: мова йшла про зовсім іншу постанову.

У Німеччині для людей з України діють дві окремі постанови зі схожими назвами. Перша автоматично продовжує дію вже виданих дозволів — саме вона встановлює дату 4 березня 2027 року. Друга називається перехідною постановою про перебування і регулює інше: на яких умовах українці можуть в’їхати до Німеччини та перебувати там без дозволу на проживання, поки оформляють документи. 25 вересня Бундесрад ухвалив саме дев’яту зміну до другої, перехідної постанови. Інших пунктів щодо України — зокрема про продовження вже виданих карток — на тому засіданні не розглядали.

За проектом, який надійшов до Бундесрату 12 серпня, нові перехідні правила поширюються на тих, хто прибуде до Німеччини до 4 грудня 2027 року, і діють до 4 березня 2028 року. З двох винятків. Перший: правила не застосовуються до чоловіків, які не можуть довести виконання військових обов’язків перед Україною. Другий: вони не діють для тих, хто вже має тимчасовий захист в іншій країні ЄС.

Станом на початок жовтня ця постанова ще не була офіційно опублікована. Отже, 25 вересня схвалили правила для тих, хто тільки прибуває, а не продовження дозволів для тих, хто вже перебуває в Німеччині. Обидві постанови згадують 2028 рік, і саме через це їх сплутали.

Нова вимога про військові обов’язки: кого стосується і які докази потрібні

Стаття 2 рішення ЄС встановлює: тимчасовий захист надається лише особам, які виконують військові обов’язки в Україні, і за потреби це треба підтвердити документами. Норма застосовується з 31 липня 2026 року — тобто вона вже діє, а не з березня 2027-го, коли спрацює автоматика. Стосується вона тих, хто має військові обов’язки за українським законодавством. Конкретних вікових меж саме рішення ЄС не встановлює — ці межі визначає український закон, а не європейський акт, тож орієнтуватися варто на власний статус у Резерв Плюс, а не на цифри з неофіційних сайтів.

Підтвердити виконання обов’язків можна двома типами документів. Перший — документ про законний виїзд з України; у Німеччині для цього приймається штамп про виїзд у паспорті. Другий — офіційні документи про звільнення від військових обов’язків або про їх виконання, зокрема дані з Резерв Плюс. Тим, хто лише планує виїхати, варто зберегти й роздрукувати ці документи ще до виїзду: шукати їх уже у німецькому відомстві буде значно важче.

Норма не поширюється на тих, хто мав тимчасовий захист у державі-члені ЄС 30 липня 2026 року або раніше і безперервно зберігає цей статус у тій самій державі. Федеральне міністерство внутрішніх справ Німеччини формулює це простіше: нові правила стосуються тих, хто в’їжджає до ЄС тепер, а тих, хто вже тут живе, вони не зачіпають — навіть якщо за цей час людина досягла призивного за українським законом віку.

Є дві тонкощі. Перша — дати: у тексті рішення межа встановлена на 30 липня, а застосування починається з 31 липня, тоді як у німецьких роз’ясненнях місцями згадується початок серпня — дата набрання рішенням чинності після публікації. Тим, хто в’їхав саме в ці кілька днів між кінцем липня і початком серпня, варто уточнити у своєму відомстві, яку дату застосовують до їхнього випадку. Друга тонкість — слова «безперервно» і «в тій самій державі»: якщо особа мала тимчасовий захист, наприклад, у Польщі чи Чехії, а потім переїхала до Німеччини, це вже не вважається безперервним захистом в тій самій державі.

На яку дату орієнтуватися: 1 лютого 2027 і що з ним робити

Федеральний портал у розділі питань і відповідей називає ключовою дату 1 лютого 2027 року: продовжать ті дозволи за параграфом 24, які залишатимуться чинними саме на цей день. Логіка повторює минулорічну схему, коли контрольною датою було 1 лютого 2026 року. Завдання людини — подбати, щоб на 1 лютого 2027 року її дозвіл був чинним, і йдеться саме про офіційний дозвіл на перебування, а не про довідку про те, що заява ще розглядається. Різниця між цими двома статусами на практиці і є місцем, де найчастіше трапляється помилка.

Постанову про нові правила продовження ще не опубліковано, тому остаточна контрольна дата теоретично може виявитися іншою. Але орієнтуватися на 1 лютого 2027 зараз найбезпечніше: хто встигне підготуватися до цієї дати, встигне і до будь-якої пізнішої.

Для більшості людей це вже вирішено. Якщо дозвіл був чинним на 1 лютого 2026 року, він автоматично продовжений до 4 березня 2027 року — а отже, на контрольну дату 1 лютого 2027 року теж залишатиметься чинним і найімовірніше підпаде під нову автоматику, щойно її опублікують. Робити для цього нічого не треба, і подавати заяву на нову картку не варто: берлінське відомство через брак ресурсів не розглядає запити на перевипуск документа від тих, у кого дозвіл продовжено автоматично, а Нижня Саксонія підтверджує, що нових електронних карток не видають. Стара дата на пластиковій картці в цьому випадку — нормальна ситуація: продовження діє на підставі постанови, а не нової наклейки на документі.

Звернутися самостійно мають ті, хто в’їхав після 1 лютого 2026 року, і ті, у кого на цю дату не було чинного дозволу за параграфом 24 — саме так писало берлінське відомство у справах іноземців минулого разу. Хто саме підпадає під цю категорію зараз — окреме питання.

Група 1. Прострочений дозвіл, дозвіл ще не видали або Fiktionsbescheinigung

Перша група об’єднує три ситуації, у яких на контрольну дату немає чинного дозволу за параграфом 24 — і саме тому автоматика в них не спрацює.

Перший випадок — прострочений дозвіл: картка закінчилася ще до попередньої контрольної дати, людина виїжджала й поверталася, а новий документ так і не оформили. Автоматика не оживляє старі документи, вона лише подовжує ті, що на момент дії постанови ще чинні.

Автоматика не оживляє старі документи, вона лише подовжує ті, що на момент дії постанови ще чинні.

Другий випадок — дозвіл ще не видали. Заяву подали цього року, картки поки немає. Якщо її не видадуть до 1 лютого 2027 року, розраховувати на автоматичне продовження не варто.

Третій і найпоширеніший випадок — Fiktionsbescheinigung. Це паперова довідка, яку відомство видає на час розгляду заяви; вона підтверджує, що особа перебуває в країні законно, доки рішення не ухвалене. Але це не дозвіл за параграфом 24, а автоматика продовжує саме дозволи, а не довідки. Власники Fiktionsbescheinigung мають самі звернутися до відомства, коли закінчується строк дії довідки, — ніхто за них її не продовжить.

Що робити вже зараз:

• перевірити саме свій документ, а не інформацію про чужі картки;
• якщо на руках Fiktionsbescheinigung — знайти дату її закінчення і поставити нагадування за кілька тижнів до неї;
• якщо заява розглядається вже давно — написати у відомство через офіційну онлайн-форму чи електронну пошту, запитати про статус і зберегти копію листа;
• якщо дозвіл прострочений або його взагалі немає — звертатися якомога раніше, не чекаючи весни: у великих містах відомства перевантажені, і чим ближче до березня, тим довше доведеться чекати відповіді.

Окремо — ті, хто прибув з літа 2026 року: для них уже діють нові правила. Чоловікам з військовими обов’язками за українським законом потрібен доказ — штамп про виїзд або документ про звільнення чи відстрочку, інакше, за рішенням ЄС, тимчасовий захист не надається. За проектом нової перехідної постанови на таких осіб також не поширюються спрощені правила перебування.

Тим, хто вже має статус захисту в іншій країні ЄС і переїхав до Німеччини, можуть відмовити — за тим самим проектом вони прямо виключені зі спрощених правил. У такій ситуації не варто переїжджати навмання: спершу слід з’ясувати, що станеться зі статусом у країні, де його вже отримано, і що на це скаже німецьке відомство.

Останній випадок групи — громадяни третіх країн і особи без громадянства. Для тих, хто не мав постійного права на проживання в Україні, автоматичне продовження перестало діяти ще 5 березня 2025 року. А нове продовження до 2028 року в англійській версії порталу згадується лише для людей з українським громадянством. Тому за іншого громадянства й постійної посвідки на проживання в Україні на автоматику наосліп розраховувати не варто — ситуацію краще уточнити заздалегідь у відомстві у справах іноземців.

Що зробити вже зараз, залежно від вашої ситуації

• Перевірити, який документ на руках: картка дозволу, паперовий дозвіл чи Fiktionsbescheinigungобовʼязково
• Якщо дозвіл чинний на 1 лютого 2026 року — нічого не подавати, лише стежити за публікацією нової постанови
• Якщо є Fiktionsbescheinigung — знайти дату її закінчення і поставити нагадування заздалегідьобовʼязково
• Якщо заява на дозвіл розглядається давно — написати у відомство через онлайн-форму чи e-mail і зберегти копіюобовʼязково
• Якщо дозвіл прострочений або його ще немає — звернутися до відомства вже цієї осені, не чекаючи весниобовʼязково
• Для чоловіків з військовими обов’язками — підготувати штамп про виїзд або документ про звільнення/відстрочкуобовʼязково
• Для переїзду з іншої країни ЄС — з’ясувати наперед, що буде зі статусом у попередній країні
• Для громадян третіх країн без постійної посвідки в Україні — уточнити ситуацію у відомстві окремо
• Позначити в календарі 1 лютого 2027 року для кожного члена родини, включно з дітьмиобовʼязково

Група 2. Перехід на інший статус: робота, навчання, возз’єднання сім’ї

Друга група — ті, хто вирішив перейти на інший статус: для возз’єднання сім’ї, навчання чи кваліфікованої роботи. Міністерство внутрішніх справ Нижньої Саксонії прямо вказує: для дозволу на проживання за іншою підставою треба звертатися до відомства у справах іноземців окремо. Автоматика продовжує тільки дозвіл за параграфом 24 і не перетворює його на дозвіл для роботи, навчання чи синю карту ЄС. Будь-яка зміна підстави — це окрема заява, окремий пакет документів і окремий розгляд.

Продовження до 2028 року дає зайвий рік, щоб підготувати цей перехід спокійно, а не збирати документи поспіхом в останні місяці. Заздалегідь варто зібрати:

• чинний закордонний паспорт — без нього майже жоден перехід не відбудеться; громадяни України з питань паспорта звертаються до посольства України в Берліні або до консульств;
• визнання диплома чи кваліфікації — якщо шлях лежить через кваліфіковану роботу, ця процедура може тривати кілька місяців, тож починати її варто задовго до подачі заяви;
• свідоцтва про шлюб і народження з перекладом, а за потреби — з апостилем, для возз’єднання сім’ї;
• підтвердження зарахування та джерел фінансування — для переходу на статус студента.

Типова помилка — відкласти ці кроки, поки чинний дозвіл ще діє: заявник знаходить роботу, роботодавець підтверджує, що дозвіл є і “все гаразд”, і питання про зміну статусу роками не постає. Коли захист закінчується, виявляється одразу кілька проблем: диплом не визнано, паспорт прострочено, а черга у відомстві розтягнулася на місяці.

Група 3. Діти, народжені в Німеччині, переїзд і паспортні питання

Дитина, народжена в Німеччині, не має жодної картки за параграфом 24 — і автоматика, яка продовжує вже чинні дозволи, тут просто нічого не продовжує. Поширена помилка батьків — вважати, що дитина «записана на маму» або що автоматичне продовження материнського дозволу поширюється і на неї. Берлінське відомство в розділі частих питань прямо вказує: батьки мають якнайшвидше подати заяву на дозвіл на проживання для дитини. Це особливо важливо з огляду на нову схему: якщо продовження до 2028 року знову прив’яжуть до дозволів, чинних на 1 лютого 2027 року, дитина без власного дозволу на цю дату під автоматику не потрапить.

Порядок дій такий:

1. Отримати німецьке свідоцтво про народження у штандезамті — відділі реєстрації актів цивільного стану.
2. Оформити український документ дитини через посольство України в Берліні або консульства.
3. Паралельно, не чекаючи готовності українського паспорта дитини, подати заяву до Ausländerbehörde (міграційного відомства) на дозвіл на проживання для дитини.

Якщо потрібних документів ще немає, варто запитати безпосередньо у відомстві, з яким пакетом можна звернутися вже зараз. Усю кореспонденцію з відомствами — листи й відповіді — слід зберігати: це доказ, що заяву подали вчасно.

До третьої групи берлінське відомство відносить і дві інші ситуації поза автоматикою. Перша — переїзд за наявності обов’язку проживати за певною адресою (Wohnungszusagepflicht). Нова робота в іншому місті, житло ближче до родичів чи школа для дитини цей обов’язок не скасовують: переїхати можна лише подавши заяву до відомства, і краще зробити це до переїзду, а не після. Друга ситуація — проблеми з українським паспортом: якщо він закінчився, загубився або в ньому змінилися дані, це питання вирішує не німецьке відомство, а посольство України.

Коли чекати нову постанову і що робити вже зараз

Минулого разу постанову про продовження дозволів ухвалили і вона набула чинності в жовтні 2025 року. Якщо уряд піде тим самим графіком, рішення щодо 2028 року варто очікувати орієнтовно у жовтні-листопаді — але це припущення на основі минулорічного темпу, а не оголошена дата. Звідси й головна порада цієї секції: не відкладати дії до весни, бо офіційного підтвердження ще немає, а строки на деякі кроки обмежені вже зараз.

План дій виглядає так:

1. Перевірте, що саме на руках: картка дозволу, паперовий дозвіл чи Fiktionsbescheinigung.
2. Якщо картка чинна на 1 лютого 2026 року, подавати нову заяву не потрібно — достатньо стежити за публікацією постанови.
3. Позначте в календарі 1 лютого 2027 року: на цю дату чинний дозвіл має бути у кожного члена родини, включно з дітьми.
4. Якщо дозвіл прострочений, ще не виданий або є лише Fiktionsbescheinigung — зверніться до відомства вже цієї осені, а не чекайте до лютого.
5. Якщо плануєте змінити статус — на роботу, навчання чи возз’єднання сім’ї, — починайте збирати документи вже зараз, насамперед паспорт і визнання диплома.
6. Якщо в родині є дитина, народжена в Німеччині, перевірте, чи є в неї власний дозвіл на проживання — не на підставі дозволу батьків.

Часті питання

Що робити, якщо дозвіл закінчується саме навесні 2027 року, а не продовжений автоматично

Якщо дозвіл за параграфом 24 на 1 лютого 2027 року не буде чинним — наприклад, він вже прострочений, ще не виданий або на руках лише Fiktionsbescheinigung — автоматика на нього не поширюється. У цьому разі потрібно звернутися до відомства у справах іноземців самостійно вже восени, не чекаючи весни, оскільки великі міста перевантажені заявами ближче до березня.

Чи зможу я працювати в Німеччині, поки дозвіл продовжено автоматично без нової картки

Автоматичне продовження діє на підставі постанови, а не нової наклейки чи картки, тому стара дата на документі в цей період — нормальна ситуація і не означає втрату статусу. Але це стосується лише дозволу за параграфом 24: автоматика не перетворює його на дозвіл для роботи за іншою підставою — для цього потрібна окрема заява до відомства у справах іноземців.

Чи втрачу я тимчасовий захист, якщо вже досяг призивного віку, живучи в Німеччині

Ні. Нова вимога про підтвердження військових обов’язків стосується тих, хто в’їжджає до ЄС тепер, і не зачіпає тих, хто вже проживає в Німеччині — навіть якщо за цей час людина досягла призивного за українським законом віку.

Що буде з моїм статусом, якщо я вже отримав тимчасовий захист у Польщі чи Чехії та переїхав до Німеччини

Переїзд з тимчасовим захистом з однієї країни ЄС до іншої не вважається безперервним захистом в тій самій державі, тому в Німеччині такій особі можуть відмовити — вона прямо виключена зі спрощених правил перебування за проектом нової постанови. Перед переїздом варто з’ясувати і що станеться зі статусом у країні, де його вже отримано, і що на це скаже німецьке відомство.

Чи треба щось робити з дозволом, якщо родина планує переїхати в межах Німеччини

Якщо на людину поширюється обов’язок проживати за певною адресою (Wohnungszusagepflicht), нова робота, житло ближче до родичів чи школа для дитини самі по собі цей обов’язок не скасовують. Переїхати можна лише подавши заяву до відомства, і краще зробити це до переїзду, а не після.

Що робити, якщо український паспорт дитини чи дорослого прострочений або загублений під час оформлення дозволу

Це питання вирішує не німецьке відомство у справах іноземців, а посольство України в Берліні або консульства — саме туди слід звертатися за новим чи відновленим документом, окремо від процедури продовження дозволу на проживання.