Свіже опитування показує стрімке падіння довіри до президента Польщі Кароля Навроцького — з 55% у червні до 47% у вересні, тоді як рейтинги прем’єра Туска й голови МЗС Сікорського зростають. У Німеччині тим часом уточнили: нова умова щодо військового обов’язку стосується лише тих, хто в’їжджає до ЄС уперше, а українці, які вже мали тимчасовий захист на початок серпня 2025 року, під неї не підпадають.

Польща: довіра до президента тане

За опитуванням компанії IBRiS для порталу ONET, проведеним 19–20 вересня, довіра до президента Польщі Кароля Навроцького впала майже на 8 відсоткових пунктів за три місяці — з 55% у червні до 47% зараз. Опитали понад 1000 дорослих поляків.

Рейтинг міністра закордонних справ Радослава Сікорського за цей час виріс приблизно на 3%, і різниця між ним і президентом уже менша за статистичну похибку. Зростають також рейтинги міністра оборони Владислава Косіняк-Камиша та прем’єра Дональда Туска — на цьому тлі падіння Навроцького виглядає особливо контрастним.

Політик правої «Конфедерації» Кшиштоф Босак останнім часом став обережнішим у риториці й дедалі частіше дистанціюється від найрадикальніших ідей у власному таборі.

Рекорд вето: як Навроцький порівнюється з попередниками

За неповний рік на посаді Навроцький наклав вето на 41 закон — це більше, ніж за цілі каденції попередників. Для порівняння: Александер Кваснєвський за 10 років на посаді наклав вето на 35 законів, Лех Валенса — на 27, а безпосередній попередник Навроцького Анджей Дуда за 10 років — лише на 19.

Сам Навроцький підписав 240 законів, більшість з яких — технічні документи. Гучні реформи уряду Туска сьогодні блокуються саме через вето. Близько 53% поляків бачать у цьому політичне блокування й партійну боротьбу, і лише близько 40% вважають, що вето мають юридичний сенс.

Німеччина: що насправді змінилося у §24

Влітку Євросоюз продовжив тимчасовий захист для українців до 4 березня 2028 року, додавши нову умову: чоловік, який уперше в’їжджає до ЄС, має довести, що виїхав з України законно і мав право на виїзд. Це правило стосується тих, хто приїжджає сьогодні й завтра.

Для тих, хто вже перебуває за кордоном, ситуація інша. Якщо тимчасовий захист був отриманий і не втрачався станом на початок серпня 2025 року, нове правило не застосовується — так роз’яснило німецьке Міністерство внутрішніх справ. Це стосується і випадків, коли за кордоном з’явилися нові військові обов’язки — наприклад, синові виповнилося 18 років, або в Україну прийшла повістка. На статус у Німеччині це не впливає, нових довідок ніхто не вимагає, а параграф 24 залишається чинним у попередньому вигляді.

Пастка виникає лише при переїзді до іншої країни ЄС і спробі поновити там захист: у такому разі доведеться доводити законність виїзду з України — печаткою в паспорті — і підтверджувати відстрочку через «Резерв+». Перед переїздом чи тривалою поїздкою варто консультуватися з юристами.

Вокзал у Берліні з пасажирами й інформаційними табло

Соціальні виплати та настрої в німецькому суспільстві

На початку вересня міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль заявив у подкасті, що чоловіки призовного віку з України мали б повертатися додому і що Німеччина могла б допомогти Києву їх ідентифікувати, водночас чітко відмежувавшись від примусових депортацій.

Німецький уряд готує зміни в соціальних виплатах: за проєктом закону ті, хто отримав захист після березня 2025 року, за потреби отримуватимуть допомогу за нормами для шукачів притулку, а не звичайне громадське забезпечення.

Понад 45 000 школярів вийшли на страйк у більш ніж сотні міст Німеччини проти можливого повернення обов’язкової військової служби. На місцевих виборах у Берліні перемогла партія «Ліві», позиція якої щодо України зводиться до визнання Росії агресором і права України на самооборону — але без постачання зброї, з наголосом на переговорах і дипломатії.