АдН і тимчасовий захист українців у Німеччині: що реально може змінитися

Навіть якщо партія АдН переможе на земельних виборах у Саксонії-Ангальт, параграф 24 про тимчасовий захист українців лишається чинним, бо питання притулку й тимчасового захисту регулюються федеральним законодавством Німеччини та правом ЄС, а не рішеннями окремої землі.

Коротко

• Закрити кордон земля не може: у Саксонії-Ангальт немає зовнішнього рубежу Німеччини, а контроль вводить лише федеральне МВС
• Скасування статті 16а не дозволить депортувати людей туди, де їм загрожують катування — це обмежують право ЄС і міжнародні конвенції
• Прийом біженців розподіляється за ключем Кенігштайна на федеральному рівні — земля не може відмовитися від квоти в односторонньому порядку
• Суспільні роботи для шукачів притулку вже дозволені законом, але оплачуються по 80 центів за годину і не більш як 4 години на день
• Параграф 24 і тимчасовий захист українців регулюються федеральним законом і правом ЄС — перемога АдН на земельних виборах їх не скасовує

Чому АдН у Саксонії-Ангальт заговорила про біженців

Партія «Альтернатива для Німеччини» лідирує перед виборами у федеральній землі Саксонія-Ангальт. У разі перемоги партія обіцяє навести лад у міграційній політиці: не приймати більше біженців і закрити кордони. До програми також входять примус шукачів притулку до суспільно корисних робіт і позбавлення німецького громадянства засуджених злочинців.

Наскільки ці обіцянки виконувані, якщо АдН прийде до влади, — окреме питання: у Німеччині діють закон і конституція, які обмежують можливості окремої землі змінювати міграційну політику.

Пункт 1: закрити кордон і розвертати мігрантів

Земельний уряд Саксонії-Ангальт закрити кордон самостійно не може: у цієї землі немає зовнішнього державного кордону Німеччини взагалі. Її кордони з Польщею, Чехією та іншими сусідами — внутрішні кордони Шенгенської зони, а не зовнішній рубіж.

Прикордонний контроль, який зараз діє на всьому сухопутному кордоні Німеччини, — тимчасовий захід, і вводити чи посилювати його вправі лише федеральні органи, передусім федеральне МВС. Земельний уряд не може направити власних чиновників чи поліцейських закривати кордон, наприклад, з Польщею: це не в його компетенції.

Існує й правове обмеження: за правилами Шенгенської зони постійний контроль на внутрішніх кордонах заборонений у принципі. Чинний контроль формально називається тимчасовим, хоча продовжується вже понад два роки — щоразу на півроку. Формулювання «тимчасово» за такої тривалості розходиться із суттю заходу, але статус поки не змінюють.

Формулювання «тимчасово» за такої тривалості розходиться із суттю заходу, але статус поки не змінюють.

З огляду на ці обмеження обіцянка партії закрити кордон виглядає малоймовірною для виконання навіть у разі перемоги на виборах.

Пункт 2: скасувати статтю 16а і право на притулок

Другий пункт програми АдН — скасування конституційного права на притулок. Партія пропонує домагатися через Бундесрат скасування статті 16а Основного закону Німеччини й перетворити притулок із права людини на милість держави, яку держава може дати, а може не дати.

Навіть якщо це вдасться провести через Бундесрат, результат обмежений: скасування конституційної норми не дозволить Німеччині депортувати людей туди, де їм загрожують катування, смерть чи нелюдське поводження. У країні продовжують діяти право Євросоюзу, Женевська конвенція про статус біженців та Європейська конвенція з прав людини — ці зобов’язання стаття 16а не скасовує і скасувати не може.

До українських чоловіків мобілізаційного віку це обговорення стосунку майже не має з іншої причини: автоматичний тимчасовий захист їм і так не видають. Якщо людина заявляє, що виїжджає від примусової мобілізації в Україні, міжнародний захист вона не отримує — це правило вже діє й зі скасуванням статті 16а не пов’язане.

Пункт 3: відмова в житлі та їжі тим, хто в’їхав нелегально

Третій пункт програми АдН — не надавати житло й харчування іноземцям, які незаконно в’їхали на територію Німеччини. Логіка така: якщо людина перетнула кордон через безпечну країну — наприклад, потрапила до Німеччини з Польщі, — її можна не приймати, не розміщувати й не забезпечувати найнеобхіднішим.

На практиці це означає: заявника, який перетнув кордон нелегально, позбавляють даху над головою, їжі й медичної допомоги, навіть якщо він просить притулку. Куди подітися такій людині далі — програма не пояснює.

Куди подітися такій людині далі — програма не пояснює.

Тут пункт стикається з принципом людської гідності та міжнародними зобов’язаннями, які Німеччина взяла на себе, ратифікувавши відповідну конвенцію. Заявити про відмову в житлі та їжі можна, але реалізувати це на практиці за чинних норм — уже інше питання.

Пункт 4: повна відмова землі приймати біженців

Четвертий пункт програми АдН — повністю припинити прийом біженців у Саксонії-Ангальт, встановлювати заборони на переселення до перевантажених міст, а за потреби взагалі зупинити прийом у землі. На практиці земельний уряд не може ухвалити таке рішення самостійно: розподіл шукачів притулку між землями йде за встановленою квотою — так званим ключем Кенігштайна, — і вся процедура узгоджена на федеральному рівні.

Навіть якщо окремому місту заборонять додаткове переселення, це не звільняє землю від загального обов’язку. Визнаних біженців — тих, кому вже надано німецький притулок, — земля зобов’язана приймати у встановленій кількості незалежно від того, що каже її керівництво. Посилання на перевантаженість муніципалітетів не дають землі права відмовитися від прийому цієї категорії.

Фінансування розміщення й утримання біженців іде з федерального бюджету, а не з бюджету землі. Це ще одна причина, чому земля не може просто вийти із системи: гроші й квота влаштовані як загальнонімецький механізм, а не як рішення, яке ухвалює один регіон.

Пункт 5: обов’язкові суспільні роботи для шукачів притулку

П’ятий пункт програми АдН — активніше спрямовувати шукачів притулку на суспільно корисні роботи й скорочувати виплати тим, хто відмовляється. Формально нічого нового: закон уже дозволяє залучати шукачів притулку до такої праці, і в частині муніципалітетів ця норма й зараз використовується.

Умови оплати встановлені законом: 80 центів за годину роботи, не більш як 4 години на день. Саме тому масово цю практику застосовувати не можна — за таких ставок ідеться про символічну компенсацію, а не про зарплату.

80 центів за годину роботи, не більш як 4 години на день.

Межа проходить там, де суспільні роботи починають витісняти звичайні робочі місця. Закон прямо забороняє залучати шукачів притулку на посади, які оплачуються мінімальною заробітною платою: наприклад, заміняти штатного двірника біженцем, готовим працювати за копійки. Якщо це відбувається масово, ідеться вже не про суспільно корисну працю, а про примус до праці — а така практика суперечить німецькому законодавству.

Підсумок: призначати окремі суспільні роботи можна й зараз, це не винахід АдН. А от масову систему дешевої чи безоплатної праці біженців у Німеччині реалізувати не можна — таке рішення оскаржується в суді, і суд стане на бік шукачів притулку, якщо їхні права порушені.

Позбавлення громадянства засуджених злочинців: що реально дозволяє закон

У програмі АдН записаний ще один пункт: регулярно позбавляти німецького громадянства нових громадян Німеччини, які вчинили злочин, — якщо в них є друге громадянство. Стаття 16 Основного закону прямо забороняє свавільне позбавлення німецького громадянства, і це не формальність, а чинна конституційна норма.

Для людини з подвійним громадянством процедура вимагає окремого федерального закону або конституційно допустимої підстави та індивідуальної оцінки обставин — швидкого механізму для цього не існує. Земельний уряд не може самостійно відібрати німецький паспорт у людини просто на підставі кримінального вироку: це питання регулюється федеральним законодавством, а не рішенням землі.

Що це означає для українців на параграфі 24

Земельні вибори в Саксонії-Ангальт не дають земельній владі права скасувати параграф 24 — навіть у разі перемоги АдН. Питання тимчасового захисту та допомог для українців регулюються федеральним законодавством Німеччини й правом Європейського Союзу, а не законами окремої землі. Земельна влада не може ні позбавити когось тимчасового захисту, ні скасувати належні українцям допомоги — це не в її компетенції. Тому для громадян України, які перебувають у Німеччині за параграфом 24, перемога АдН на земельних виборах сама собою нічим не загрожує.

Практичні труднощі при цьому не виключені: можливі проблеми з фінансуванням муніципалітетів, розміщенням біженців, місцями в школах і бюрократичні затримки на рівні конкретної землі — якщо нова влада не захоче активно виконувати чинні програми.

Окрема й давніша проблема стосується не всіх українців, а саме чоловіків мобілізаційного віку: їм автоматичний тимчасовий захист не видають. Це правило діє незалежно від результату земельних виборів і поширюється на українських чоловіків інакше, ніж на біженців з інших країн, — тим автоматичний захист належить.

Часті питання

Що взагалі може змінити перемога АдН на земельних виборах, якщо більшість пунктів її програми впирається у федеральні закони?

Реально земельний уряд може впливати на правозастосування й темп виконання програм на своїй території — наприклад, гальмувати розміщення біженців або фінансування муніципалітетів бюрократичними методами. Змінити федеральні закони, конституцію, квоти й право ЄС одна земля не може: для цього потрібні Бундестаг, Бундесрат або зміна Основного закону. Тому практичний ефект перемоги обмежений рівнем адміністрування, а не законодавства.

Якщо АдН прийде до влади в кількох землях одночасно, чи зміниться розклад сил у Бундесраті настільки, щоб скасувати статтю 16а?

Перемога в одній землі сама собою не дає потрібної більшості: скасування статті 16а вимагає зміни Основного закону, а це кваліфікована більшість у Бундестазі й Бундесраті, а не голоси одного земельного уряду. Навіть кілька земельних перемог не гарантують такої більшості, бо склад Бундесрату залежить від коаліцій в усіх землях одразу. Поки АдН не має федеральної влади, цей сценарій лишається теоретичним.

Що станеться з уже поданими заявками на притулок, якщо земля оголосить про припинення прийому біженців?

Формально земля не вправі припинити прийом: розподіл шукачів притулку йде за ключем Кенігштайна й узгоджений на федеральному рівні, тому вже подані заявки продовжують розглядатися за загальними правилами. Відмова землі приймати нових людей не скасовує обов’язок прийняти встановлену квоту визнаних біженців. На практиці це може виражатися в затримках розміщення, але не в юридичному припиненні процедури.

Чи можна оскаржити в суді залучення до суспільних робіт, якщо фактично воно заміняє звичайну оплачувану посаду?

Так, закон прямо забороняє витісняти суспільними роботами посади з мінімальною зарплатою, і якщо це відбувається масово, ідеться вже про примус до праці. Така практика оскаржується в суді, і суд стає на бік шукачів притулку, якщо їхні права порушені. Це означає, що заявник може домагатися скасування незаконного залучення через судовий розгляд, а не лише через скаргу до відомства.

Чи поширюється відмова в тимчасовому захисті на українських жінок і дітей так само, як на чоловіків мобілізаційного віку?

Ні, обмеження стосується саме чоловіків мобілізаційного віку, яким автоматичний тимчасовий захист не видають, якщо вони заявляють про ухилення від мобілізації. На жінок, дітей і чоловіків поза призовним віком це правило не поширюється — їм автоматичний захист належить так само, як біженцям з інших країн. Перемога АдН на земельних виборах цю різницю жодним чином не змінює.

Чи може муніципалітет у Саксонії-Ангальт відмовитися розміщувати біженців через брак місць, якщо земля зобов’язана їх приймати?

Посилання на перевантаженість міста не звільняє землю від загального обов’язку прийняти встановлену квоту визнаних біженців. Муніципалітету можуть заборонити додаткове переселення до конкретного перевантаженого міста, але це локальне обмеження, а не відмова землі від прийому загалом. Фінансування при цьому йде з федерального бюджету, тому брак місцевих грошей не дає правової підстави для відмови.

Що відбувається з людиною, яку не розміщують і не забезпечують їжею через нелегальне перетинання кордону, якщо в неї немає альтернативи?

Програма АдН не пояснює, куди подітися такій людині далі, — це відкрите питання самої ініціативи. При цьому відмова в житлі та їжі стикається з принципом людської гідності та міжнародними зобов’язаннями Німеччини за ратифікованою конвенцією про біженців, тому реалізувати такий захід на практиці складно навіть за формальної заяви про нього. Поки норма не оскаржена й не скасована в суді, ризик для конкретної людини лишається невизначеним.

Чи може громадянин Німеччини з одним громадянством (без другого паспорта) бути позбавлений громадянства за злочин за програмою АдН?

Ні, програма АдН каже саме про позбавлення громадянства тих, у кого є друге громадянство, — інакше людина лишилася б без громадянства взагалі, що заборонено міжнародними нормами і практикою Німеччини. Стаття 16 Основного закону в будь-якому разі забороняє свавільне позбавлення громадянства й вимагає окремого федерального закону та індивідуальної оцінки обставин. Земельна влада таке рішення ухвалити не може незалежно від того, одне в людини громадянство чи два.