Українці, які живуть і працюють у Німеччині, у більшості випадків не зобов’язані сплачувати податок з німецької зарплатні в Україні. Питання вирішує не факт громадянства, а податкове резидентство: де людина фактично проживає та де знаходиться центр її життєвих інтересів. Поширена думка, що всі українці за кордоном мають платити податок в Україні, не відповідає ні Податковому кодексу України, ні угоді про уникнення подвійного оподаткування.

Як визначається податкове резидентство

Податкове резидентство не прив’язане до наявності посвідки на проживання чи ПМП — йдеться про те, де людина фактично проживає і де розташований її центр життєвих інтересів. Якщо людина живе й працює в Німеччині, її сім’я там, вона проживає там понад рік — Німеччина вважає її своїм податковим резидентом. Саме тому податок із німецької зарплатні сплачується в Німеччині — так визначає угода про уникнення подвійного оподаткування, як чинна, так і нова, яку підписали Україна й Німеччина цього року.

Україна при визначенні резидентства застосовує власні критерії, зазначені в роз’ясненнях податкової служби (зокрема Закарпатської, Чернівецької, Запорізької областей): спершу береться місце постійного проживання, якщо воно є в обох країнах — враховується центр життєвих інтересів (тісніші особисті чи економічні зв’язки), якщо й це неможливо визначити — застосовується правило 183 днів перебування протягом року, і лише якщо жоден із критеріїв не дає відповіді — враховується громадянство.

Що каже Податковий кодекс України

Відповідно до підпункту «в» пункту 14.1.122 статті 14 Податкового кодексу України, резидентом є фізична особа, яка має місце проживання в Україні. Місце проживання визначається за статтею 29 Цивільного кодексу України та статтею 3 Закону України від 11 грудня 2003 року про свободу пересування та вільний вибір місця проживання — це житло з присвоєною в установленому порядку адресою.

Якщо особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом тієї держави, де має місце постійного проживання. Постійним місцем проживання, згідно з Митним кодексом, вважається проживання на території держави не менше одного року. Тобто якщо людина проживає в Німеччині не менше одного року, податкова служба України визнає її резидентом Німеччини — якщо тільки в неї немає тісніших особистих чи економічних зв’язків саме з Україною.

Що визначає угода про уникнення подвійного оподаткування

Угода про уникнення подвійного оподаткування — як чинна, так і підписана цього року й готова до ратифікації — містить ту саму логіку визначення резидентства: особа вважається резидентом тієї держави, де має місце постійного проживання, а якщо воно є в обох — тієї, де має тісніші особисті чи економічні зв’язки.

Ключовою є стаття 14 угоди: заробітна плата та інші подібні винагороди, одержувані резидентом договірної держави у зв’язку з роботою за наймом, оподатковуються тільки в цій державі — якщо робота за наймом не здійснюється в іншій договірній державі. Отже, якщо людина не має більше нічого, що прив’язує її до України, її центр життєвих інтересів — у Німеччині, і вона проживає там понад рік і отримує там зарплату, податок із цієї зарплати сплачується лише в Німеччині.

Вікно податкової служби з чергою відвідувачів у Німеччині

Що потрібно робити в Україні

У такому разі обов’язок перед Україною зводиться до подання декларації. Якщо декларацію не подати — передбачений звичайний адміністративний штраф, не більше й не менше.

Кожен випадок визначається індивідуально, виходячи з конкретних обставин людини — наявності чи відсутності зв’язків з Україною, тривалості проживання в Німеччині, місця роботи. Якщо особиста прив’язка до України відсутня й центр життєвих інтересів розташований у Німеччині, довести статус податкового резидента Німеччини можна без значних труднощів. Водночас податкова служба України може намагатися визнати таку особу своїм резидентом попри відсутність для цього підстав — такі рішення підлягають оскарженню в суді, оскільки не відповідатимуть чинному законодавству, якщо фактичний центр життєвих інтересів людини перебуває за межами України.