Андорра пропонує два типи резиденції з податками до 10% на доходи та корпоративні прибутки, але вимагає або реального проживання, або інвестицій від 400 000 євро. Громадянство залишається одним із найскладніших у Європі: потрібно 20 років резиденції, знання каталанської мови на рівні B1 та відмова від попереднього паспорта.

Чому Андорра приваблює резидентів

Андорра — незалежне князівство між Францією та Іспанією, яке не входить до Європейського союзу та Шенгенської зони. Вона відома не лише податковою системою, а й розвиненою медициною, чистим гірським кліматом, трьома освітніми системами та компактним безпечним середовищем із низьким рівнем злочинності.

Податок на прибуток не перевищує 10%, корпоративний податок становить близько 10%, непрямий податок (ПДВ) — 4,5%. Однак отримати резидентство Андорри і стати податковим резидентом — не одне й те саме. Податковий статус визначається фактичною присутністю, центром життєвих інтересів та правилами країни, з якої виїжджає заявник.

Потрапити в країну треті громадяни можуть лише через Францію або Іспанію, оскільки власного міжнародного аеропорту немає. Це означає, що потрібно враховувати правила в’їзду до Шенгену та відповідний статус резидента Андорри.

Активна резиденція для працюючих

Активна резиденція призначена для тих, хто справді працює та веде бізнес в Андоррі. Закон передбачає три варіанти:

  • трудовий контракт із місцевою компанією та дозвіл на проживання і роботу;
  • самозайнятість із реальною діяльністю в країні;
  • власна компанія, в якій заявник бере участь в управлінні бізнесом.

Для всіх варіантів діють вимоги до структури компанії та реального управління бізнесом. Закон вимагає фактичного проживання в Андоррі, відкрити компанію на папері та більшу частину року жити в іншій країні неможливо.

Для найманих працівників і вільних професіоналів вимагається постійне й фактичне проживання. Для власників власної компанії встановлено мінімум 183 дні на рік. Мовна вимога: рівень A1 при першому продовженні, A2 при другому; для самозайнятих і власників компаній вимоги планується поширити з 2029 року.

Пасивна резиденція: інвестиції замість роботи

Пасивна резиденція призначена для тих, хто живе за рахунок власного капіталу, інвестицій, пенсій, ренти та інших незалежних доходів.

З лютого 2026 року мінімальна інвестиція становить 1 млн євро. Кошти спрямовуються в передбачені законом андоррські активи: нерухомість, частки місцевих компаній, певні фінансові інструменти, державний борг або страхові продукти. Якщо частина припадає на нерухомість, вартість кожного об’єкта має перевищувати 800 000 євро.

На здійснення інвестиції закон відводить максимум 6 місяців; в окремих випадках термін можна продовжити ще на півроку.

Існує спеціальний варіант, за якого інвестиційний поріг знижується до 400 000 євро: уся сума спрямовується до фонду житлового будівництва Андорри (Фонд Абітань). Це не купівля особистої квартири, а цільовий внесок у державні програми доступного житла.

Фіксовані платежі та вимоги до доходу

Крім інвестиції, потрібен прямий платіж державі: 50 000 євро від основного заявника та 12 000 євро за кожного утриманця. З 2026 року ці гроші стають безповоротним платежем, що не зараховується до загальної суми інвестицій.

Необхідно підтвердити достатній дохід: не менше 300% чинної річної мінімальної зарплати Андорри для основного заявника плюс 100% на кожного члена родини. На поточний момент це приблизно від 56 500 євро на рік на основного заявника та близько 18 800 євро на кожного члена родини.

Потрібні також житло й медичне страхування. Вимога фактичного проживання набагато м’якша, ніж при активній резиденції: лише 90 днів на рік. Мовна вимога поки відсутня, але планується запровадження рівня A1 з 2029 року.

Шлях до громадянства: 20 років та інтеграція

Отримати резидентство — лише початок. Базовий термін натуралізації становить 20 років ефективного проживання в країні. Це один із найдовших термінів у Європі.

У 2026 році з’явилося важливе послаблення: ці 20 років не обов’язково мають йти строго поспіль. Різні періоди проживання дозволено сумувати, але останні 5 років перед поданням заяви потрібно постійно й фактично жити в Андоррі.

Існує виняток: 10 років резиденції може бути достатньо для тих, хто пройшов не менше десяти шкільних курсів в освітній системі Андорри або здобув тут повну обов’язкову шкільну освіту. Окремі підстави передбачені для людей із родичами, громадян Андорри та подружжя громадян країни.

Для доведення інтеграції потрібне підтвердження каталанської мови на рівні B1 для заявників молодших за 70 років. Це одна з найвищих вимог при отриманні паспорта.

Андорра не розглядає натуралізацію як можливість отримати зручне друге громадянство. Після позитивного рішення заявник повинен підтвердити втрату попереднього громадянства. Закон також передбачає втрату андоррського громадянства, якщо повнолітній громадянин згодом добровільно набуває громадянства іншої держави.

Санкції та доступність для громадян Росії, Білорусі та інших країн

Прямої публічної заборони на резидентство для громадян Росії та Білорусі немає. Однак Андорра застосовує міжнародні санкційні обмеження щодо цих країн і регулярно оновлює їх відповідно до Європейського союзу.

Для багатьох іноземних інвестицій потрібен попередній адміністративний дозвіл. Банки окремо перевіряють походження коштів і санкційні ризики. Питання не стільки у формальній забороні, скільки в структурі капіталу, банківській відповідності та можливості здійснити конкретну інвестицію.

Для громадян Казахстану специфічних санкційних обмежень в офіційних джерелах не виявлено, але кожен кейс також потрібно перевіряти індивідуально.