Робочі візи США для співробітників компанії: L1, EB1C, O-1, EB1A, H1B, EB-3

Для переведення співробітника компанією в США застосовують шість основних категорій віз — неімміграційні L1, O-1 та H1B, а також імміграційні EB1C, EB1A і EB-3, кожна зі своїми вимогами до компанії та до співробітника.

Коротко

• L1 видається на строк до 3 років з продовженням до 7 років, після чого потрібно переходити на імміграційну категорію, наприклад EB1C.
• EB1C вимагає не лише року стажу в американській філії, а й доведеного значного успіху — нового продукту, зростання виручки або виходу на новий ринок.
• У O-1 немає формальної межі за кількістю продовжень, на відміну від L1 з лімітом у 7 років.
• EB1A дозволяє подати петицію самостійно, без офера від роботодавця — це називається self-petition.
• Мито 100 000 $ для H1B стосується лише заявників, які подають з-за кордону через консульство; при зміні статусу всередині США воно не стягується.

Віза L1 (L1A/L1B): переведення співробітника всередині компанії

L1 — неімміграційна віза для переведення співробітника з іноземного офісу компанії до її підрозділу на території США. Видається на строк до трьох років, потім продовжується до семи років — після цього власник візи або залишає країну, або переходить на імміграційну категорію.

Усередині L1 є два підвиди. L1A — для співробітника, який обіймає старшу посаду та керує командою чи департаментом. L1B — для співробітника зі спеціалізованою експертизою й унікальними знаннями, не пов’язаними з управлінням людьми.

Особливість категорії в тому, що вимоги висуваються радше до компанії, ніж до співробітника.

Особливість категорії в тому, що вимоги висуваються радше до компанії, ніж до співробітника.

Вимоги до компанії

• іноземний та американський підрозділи мають бути пов’язані — як філія, дочірня або афілійована структура;
• компанія повинна вести бізнес не менше одного року: продавати товари, послуги або рішення і показувати прибуток чи оборот, достатній для роботи американського підрозділу;
• у американського офісу має бути бюджет на зарплату співробітнику, якого переводять, — в окремих випадках це підтверджують випискою з банківського рахунку компанії, з якої видно, що коштів вистачає і на цього, і на інших працівників філії.

Вимоги до співробітника

• стаж у компанії не менше одного року на момент подачі;
• при переведенні на управлінську позицію (L1A) у США співробітник повинен обіймати посаду не нижчу за попередню та керувати певною кількістю підлеглих — категорія так і називається, managerial capacity;
• зарплата в США має бути не нижчою за встановлений мінімум для аналогічної позиції (prevailing wage) — компанія або зберігає попередню ставку співробітника, або підвищує її до цього порогу.

Петиція будується на документах, що підтверджують усі ці пункти: зв’язок між філіями, стаж і працевлаштування співробітника, діяльність компанії. Після схвалення петиції форми I-129 співробітник переїжджає до США за візою L1 і надалі може перейти на наступну категорію.

EB1C: як L1 перетворюється на грін-карту

EB1C — імміграційна категорія: на відміну від L1, вона дає право на грін-карту і згодом на громадянство. По суті, це логічне продовження L1 — вимоги до кваліфікуючих відносин між компаніями і до посади співробітника майже ті самі. Різниця в одному: потрібно показати, що співробітник за час роботи на території американської філії — щонайменше рік — привів компанію до значного успіху.

Успіхом вважається, наприклад, запуск нового продукту, вихід на новий напрям діяльності, зростання виручки або залучення певної кількості користувачів — конкретний показник залежить від того, чим займається компанія. При подачі петиції співробітник повинен мати щонайменше рік стажу безпосередньо в цій компанії, а роботодавець — показати, що має намір продовжувати трудові відносини з ним.

Ще одна вимога стосується фінансів самої американської компанії: вона має бути прибутковою настільки, щоб покривати зарплатний фонд співробітників. Після схвалення петиції співробітник отримує грін-карту і стає постійним резидентом США.

Віза O-1: талант без обмеження за кількістю продовжень

O-1 — неімміграційна категорія: вона, як і L1, не дає права на грін-карту. Але на відміну від L1, у якої межа продовження — сім років, у O-1 формальної межі за кількістю продовжень немає: статус можна продовжувати необмежено, якщо зберігаються трудові відносини з роботодавцем і підтверджується відповідність критеріям візи.

O-1 називають візою таланту: вона вимагає від співробітника видатних досягнень. Поріг входу нижчий, ніж у імміграційної EB-1 — її партнерської категорії, — але певний рівень результатів для подачі все одно потрібен.

O-1 називають візою таланту: вона вимагає від співробітника видатних досягнень.

Вимоги до роботодавця мінімальні: потрібно показати, що компанія зареєстрована на території США, виписала співробітнику офер і що він цей офер прийняв або планує прийняти. Якщо ці умови виконані, зазвичай більше нічого не потрібно. В окремих випадках можуть запросити виписку з банківського рахунку компанії як підтвердження, що вона здатна платити зарплату, — але на практиці такі запити трапляються вкрай рідко.

EB1A: грін-карта без офера від роботодавця

EB1A не є візою для роботодавців і не вимагає офера: співробітник, який претендує на цю категорію, подає петицію самостійно — це називається self-petition, і роботодавець йому для цього не потрібен.

EB1A не є візою для роботодавців і не вимагає офера: співробітник, який претендує на цю категорію, подає петицію самостійно

Тим не менш категорія корисна й роботодавцю, який хоче перевести співробітника до США: у EB1A є вимога continue work in field — заявник повинен показати organized commitments на території США. Це зобов’язання, які підтверджують, що він продовжить діяльність як видатний фахівець саме в заявленій сфері.

Офер від компанії про працевлаштування закриває цю вимогу: пропозиція про роботу зараховується як organized commitments, і окремо доводити намір продовжувати діяльність у США не потрібно.

H1B: лотерея та мито 100 000 доларів для заявників з-за кордону

H1B — ще одна категорія для трудової міграції до США, і перш ніж подавати на саму візу, роботодавець зобов’язаний взяти участь у лотереї від імені співробітника: без виграшу подача неможлива.

Мито в 100 000 доларів, про яке говорять у зв’язку з підвищенням зборів у вересні, застосовується не до всіх заявників. Воно стосується лише тих, хто подає на H1B, перебуваючи за межами США, і проходить консульський розгляд. Якщо співробітник уже перебуває в США і змінює статус на H1B (change of status, форма I-539), платити це мито не потрібно.

Вимога до кваліфікації за H1B одна: освіта чи кваліфікація мають відповідати опублікованій вакансії компанії. Трудова сертифікація від Міністерства праці для цієї категорії не потрібна — за рахунок цього загальний строк подачі помітно коротший, ніж у категорій, де така сертифікація обов’язкова.

EB-3: грін-карта через трудову сертифікацію Мінпраці

EB-3 — ще одна імміграційна категорія, тобто одразу грін-карта, а не тимчасова віза. Подати на неї можна за двох умов: у компанії є відкрита вакансія, а в кандидата — кваліфікація, що цій вакансії відповідає. У цьому сенсі EB-3 схожа на H1B: вимоги до співробітника ті самі.

Різниця — у трудовій сертифікації. Якщо для H1B вона не потрібна, то EB-3 вимагає підтвердження від Міністерства праці: перш ніж роботодавець отримає право перевести чи найняти іноземного співробітника, потрібно довести, що на території штату або по країні загалом не знайшлося відповідних кандидатів на цю вакансію. Саме ця процедура визначає строк: сам процес займає від півтора до трьох років — залежно від того, як швидко пройде етап з Мінпраці.

Робочі та імміграційні візи США: ключові відмінності

Таблиця гортається вбік

Критерій	L1	EB1C	O-1	EB1A	H1B	EB-3
Тип	Неімміграційна	Імміграційна (грін-карта)	Неімміграційна	Імміграційна (грін-карта)	Неімміграційна	Імміграційна (грін-карта)
Потрібен офер/роботодавець	Так, переведення всередині компанії	Так, та сама філія	Так, офер від компанії в США	Ні, self-petition	Так, участь у лотереї	Так, відкрита вакансія
Строк / продовження	До 3 років, продовження до 7 років	Безстроково (грін-карта)	Без формальної межі продовжень	Безстроково (грін-карта)	Залежить від лотереї та статусу	1,5–3 роки на оформлення
Трудова сертифікація Мінпраці	Не потрібна	Не потрібна	Не потрібна	Не потрібна	Не потрібна	Потрібна
Особлива вимога	Зв’язок між філіями та їхні фінанси	Значний успіх співробітника за рік	Видатні досягнення	Organized commitments у заявленій сфері	Мито 100 000 $ при подачі з-за кордону	Відсутність відповідних кандидатів у США

Порівняння побудоване на вимогах, описаних у статті для кожної категорії.

Часті питання

Чи можна перейти з L1 на грін-карту, якщо посада L1B, а не L1A

Матеріал описує перехід з L1 на EB1C як продовження тієї ж управлінської логіки: вимоги до кваліфікуючих відносин між компаніями і до посади майже збігаються з L1, а ключова додаткова умова — показати значний успіх, якого співробітник досяг за рік роботи в американській філії. Прямого розмежування EB1C за L1A/L1B у матеріалі немає, тому значення має не підвид L1, а саме факт досягнення такого успіху й стаж у компанії.

Чи можна подати на EB1A, якщо немає офера, але роботодавець хоче перевести співробітника до США

Так: EB1A — self-petition, співробітник подає петицію сам, роботодавець для цього не потрібен. Але якщо роботодавець все ж готовий дати офер, це закриває вимогу organized commitments — доводити намір продовжувати діяльність у США окремо вже не потрібно.

Чи можна змінити роботодавця, залишаючись на візі O-1

Матеріал вказує, що продовження O-1 можливе лише за збереження трудових відносин з роботодавцем, під якого подавалася віза, і за підтвердження відповідності критеріям візи. Це говорить про те, що статус зав’язаний на конкретні трудові відносини, а не на співробітника поза прив’язкою до компанії.

Що буде з петицією H1B, якщо лотерею виграли, але потім співробітник виїхав з США і подає вже з-за кордону

З матеріалу випливає, що ключове значення для мита в 100 000 доларів має не факт виграшу лотереї, а те, звідки подається заява: мито застосовується лише до тих, хто проходить консульський розгляд за межами США. Якщо на момент подачі заявник перебуває за кордоном, а не змінює статус зсередини США, мито застосовуватиметься.

Чи можна скоротити строк оформлення EB-3, якщо роботодавець уже проводив пошук кандидатів на вакансію раніше

Матеріал пов’язує строк EB-3 саме з етапом трудової сертифікації Міністерства праці — роботодавцю потрібно довести, що на вакансію не знайшлося відповідних кандидатів у країні. Сам процес загалом займає від півтора до трьох років залежно від швидкості проходження цього етапу, окремих даних про прискорення за рахунок попередніх пошуків у матеріалі немає.