Що потрібно вказувати в Jobcenter українцям: доходи, рахунки й майно

Українські біженці, які отримують соціальні виплати від Jobcenter у Німеччині, зобов’язані повністю розкривати всі банківські рахунки, доходи й майно — як своє, так і членів родини, — включно з активами за кордоном.

Коротко

• Декларувати потрібно всі рахунки й активи, включно із закордонними, неактивними та криптовалютними — винятків форма не передбачає.
• Розкриттю підлягають доходи й майно всіх членів домогосподарства, включно з рахунками подружжя та дитячими Kinder-рахунками.
• Переплату через недекларовані доходи Jobcenter вимагає повернути майже в усіх випадках після перерахунку допомоги.
• Кримінальна відповідальність загрожує лише за доведений умисел приховати доходи, а не за звичайну помилку у формі.
• Добровільне й своєчасне виправлення помилки зазвичай обмежується поверненням переплати без інших наслідків.

Які банківські рахунки й заощадження потрібно розкривати

У заяві на виплати потрібно розкрити всі банківські рахунки й заощадження — не лише в Україні, а й в інших країнах. Це стосується і вкладів в українських банках, і рахунків, відкритих, наприклад, на Кіпрі чи в будь-якій іншій країні.

Окремо потрібно вказувати рахунки, якими фактично не користуєтеся. Навіть неактивний рахунок з нульовим балансом не можна просто виключити з фінансової історії — якщо у формі передбачена графа для банківських рахунків, туди вносяться всі рахунки без винятку, включно з тими, що давно не використовуються.

Цінні папери, акції та криптовалюта в декларації

Цінні папери теж підлягають розкриттю: якщо заявник має рахунок в іноземного брокера і здійснює через нього угоди, цей рахунок потрібно вказати в заяві. Окремо перелічуються придбані акції — їх не можна об’єднати з банківськими рахунками або пропустити як «інвестиції», а не заощадження.

Криптовалютні рахунки вказуються на тих самих підставах. Форма заяви прямо передбачає графу для криптовалюти, тому її наявність не залишається на розсуд заявника.

Майно й рахунки членів родини

Декларувати потрібно не лише власні активи заявника, а й усі рахунки, майно та заощадження членів родини, які входять до домогосподарства. Якщо заява подається, наприклад, на родину з подружжя й дитини, під розкриття потрапляють активи кожного з них.

Рахунки чоловіка або дружини вказуються обов’язково — банківські рахунки партнера включаються до заяви нарівні зі своїми. Те саме стосується й дитячих рахунків: навіть невеликі суми на так званих Kinder-рахунках мають бути відображені в декларації, приховувати їх не можна.

навіть невеликі суми на так званих Kinder-рахунках мають бути відображені в декларації, приховувати їх не можна

Що потрібно вказати в заяві на виплати Jobcenter

• Усі банківські рахунки заявника, включно із закордоннимиНавіть неактивні, з нульовим балансом
• Рахунки й вклади членів домогосподарстваЧоловік/дружина, діти
• Цінні папери й брокерські рахункиВказуються окремо від банківських рахунків
• Криптовалютні рахункиПередбачена окрема графа у формі
• Усі доходи незалежно від джерелаЗарплата, бізнес, оренда, пенсія, аліменти, дивіденди
• Нерухомість в Україні та інших країнахВключно зі зруйнованою або на непідконтрольній території
• Дохід від здавання нерухомості в орендуНавіть якщо гроші отримує родич
• Автомобілі та інше рухоме майно

Які доходи вважаються доходом для Jobcenter

Декларувати потрібно весь дохід у повному обсязі незалежно від того, де він отриманий, — це стосується зарплати, бізнесу й будь-яких надходжень з-за кордону. Джерело значення не має: дохід від бізнесу в Україні, віддалена зарплата або, наприклад, оренда квартири в Чорногорії, купленої задовго до еміграції, — все це підлягає декларуванню.

Пенсія теж вважається доходом і має бути вказана в заяві — цю вимогу часто пропускають саме пенсіонери. Та сама логіка застосовується до аліментів, дивідендів і відсотків за банківськими рахунками: усі надходження вносяться до форми заяви як дохід, включно з випадками, коли грошима формально розпоряджається родич.

Окреме питання — перекази між власними рахунками, наприклад з українського на німецький. Такий переказ не створює новий дохід, це те саме старе надходження, просто переміщене між рахунками. Але пояснити його походження все одно доведеться: виписки з німецького рахунку заявник приносить до Jobcenter кожні шість місяців, і співробітники мають право запитати, звідки взялася сума і як вона туди потрапила.

Нерухомість і автомобілі: що потрібно декларувати

Квартири, будинки, земельні ділянки й частки в нерухомості обов’язково вказуються в документах для Jobcenter — як в Україні, так і за її межами. Якщо квартира здається в оренду, це теж декларується окремо, навіть коли гроші отримує не сам заявник, а його родич. Наприклад, якщо квартира здається за 5000 гривень, але орендну плату отримує родич на свій рахунок, а не заявник, — сума все одно вказується в заяві, тому що квартира належить заявнику на праві власності.

Зруйнована нерухомість або об’єкт на непідконтрольній території теж підлягає декларуванню — з поміткою, що розпорядитися цим майном неможливо. Вказання такого майна саме собою не означає автоматичну відмову чи припинення виплат, але траплялися випадки, коли заявника просили поїхати в Україну і продати квартиру, щоб жити на виручені гроші, а не отримувати допомогу.

заявника просили поїхати в Україну і продати квартиру, щоб жити на виручені гроші, а не отримувати допомогу

Рухоме майно — автомобілі, мотоцикли — теж обов’язково вказується в заяві. Наявність автомобіля сама собою не скасовує виплати автоматично.

Що буде, якщо Jobcenter виявить недекларовані доходи чи майно

Якщо відомості про доходи, рахунки чи майно не розкриті, а співробітники Jobcenter згодом дізнаються про них, це кваліфікується як надання неповної інформації. Далі йде пряма послідовність: якщо через недекларовані доходи чи заощадження заявник отримав більше виплат, ніж належало за законом, ця різниця визнається переплатою.

Jobcenter перераховує розмір допомоги на основі всіх даних про фінансовий стан, які в підсумку з’являються, — і якщо перерахунок покаже переплату, вимога повернути гроші пред’являється в переважній більшості випадків. Заявнику надсилають лист із зазначенням точної суми заборгованості, яку потрібно погасити.

Кримінальна відповідальність за приховування інформації від Jobcenter

Умисний обман з метою незаконного отримання виплат за доведення може спричинити кримінальну відповідальність як соціальне шахрайство. При цьому звичайна помилка у формі автоматично шахрайством не вважається і до кримінального переслідування не веде — різниця в намірі, а не в самому факті неточності.

Чіткого законодавчого порогу суми, після якого приховування автоматично перетворюється на шахрайство, не існує — рішення про відкриття кримінальної справи залежить від сукупності обставин: суми, строку приховування й доведеності умислу. Але чим більша прихована сума, тим вища ймовірність, що справу передадуть до поліції, а не обмежаться перерахунком виплат.

Показовий випадок: отримувач соціальної допомоги протягом двох-трьох років отримував виплати, а потім з’ясувалося, що в нього був рахунок в українському банку на 100 тисяч доларів. У такій ситуації кримінальну справу відкривають з високою ймовірністю, і людину можуть притягнути до відповідальності.

Що робити, якщо ви вже припустилися помилки в заяві

Якщо щось було пропущено або вказано неточно через неуважність, це потрібно виправити одразу, щойно помилку помічено. Правильна тактика — самостійно й чесно визнати, що інформація не була вказана через незнання чи непорозуміння, і розкрити її повністю, не чекаючи перевірки з боку Jobcenter.

При добровільному й своєчасному виправленні справа зазвичай обмежується поверненням переплачених сум — Jobcenter перераховує виплати й вимагає повернути різницю, без інших наслідків.

Зволікання збільшує ризик: якщо відсутня інформація розкриється пізніше, а не буде розкрита самостійно, наслідки виявляться серйознішими, і чим довше відомості лишалися прихованими, тим гірший підсумок. Розкриття всієї інформації про доходи лишається обов’язковою умовою для всіх, хто отримує соціальну допомогу від німецької держави.

Часті питання

Чи потрібно декларувати перекази грошей з українського рахунку на німецький

Сам переказ між власними рахунками не створює новий дохід — це те саме надходження, просто переміщене між рахунками. Але пояснити його походження все одно доведеться: виписки з німецького рахунку заявник приносить до Jobcenter кожні півроку, і співробітники мають право уточнити, звідки взялася сума і як вона туди потрапила.

Чи потрібно вказувати дохід від оренди або бізнесу за кордоном, якщо гроші не переказуються до Німеччини

Так, декларувати потрібно весь дохід незалежно від того, де він отриманий і чи переказується він на німецький рахунок: зарплату, дохід від бізнесу, оренду нерухомості за кордоном і будь-які інші надходження з-за кордону. Джерело й те, чи залишаються гроші за межами Німеччини, значення не мають.

Чи є конкретна сума, після якої недекларовані заощадження точно перетворюються на кримінальну справу

Чіткого законодавчого порогу, після якого приховування автоматично стає шахрайством, не існує — рішення про відкриття справи залежить від сукупності обставин: суми, строку приховування й доведеності умислу. Але чим більша прихована сума, тим вища ймовірність, що справу передадуть до поліції, а не обмежаться перерахунком виплат.

Чи можна просто нічого не писати про нерухомість, яка зруйнована і яку все одно не можна продати

Ні, зруйновану нерухомість або об’єкт на непідконтрольній території все одно потрібно декларувати, вказавши, що розпорядитися цим майном неможливо. Саме собою вказання такого майна не означає автоматичну відмову чи припинення виплат.

Чи обов’язково самому йти до Jobcenter визнавати помилку, чи можна просто виправити в наступній формі

Правильна тактика — виправити одразу, щойно помилку помічено, самостійно й чесно, не чекаючи перевірки з боку Jobcenter. При добровільному й своєчасному виправленні справа зазвичай обмежується поверненням переплачених сум, без інших наслідків.

Що буде, якщо відсутню інформацію розкрив не сам заявник, а її виявили співробітники Jobcenter

Якщо відомості про доходи, рахунки чи майно не були розкриті, а співробітники дізналися про них самі, це кваліфікується як надання неповної інформації. Далі йде перерахунок виплат: якщо через приховані відомості заявник отримав більше, ніж належало, різниця визнається переплатою, і надходить лист із зазначенням точної суми до повернення — на відміну від добровільного визнання, де зволікання збільшує ризик серйозніших наслідків.