Нове рішення апеляційного суду з імміграційних питань (BIA) обмежило право переоткривати справи про відмову у в’їзді до США (in absentia removal), якщо імміграційна влада надіслала повідомлення на останню відому їй адресу. Тепер неотримання листа саме собою не гарантує перегляд справи, навіть якщо адресу було вказано багато років тому, а заявник відтоді переїхав.

Як змінилося право переоткрити справу

Справа Matter of DIJI, винесена тиждень тому, принципово змінює підхід імміграційних судів. Раніше, якщо людину позбавили права на перебування в США заочно (бо вона не з’явилася на слухання), вона могла легко переоткрити справу, стверджуючи, що не отримала повідомлення про суд. Тепер це вже не спрацьовує автоматично.

Згідно з новим прецедентом, якщо імміграційна влада надіслала Notice to Appear (повідомлення про явку) на адресу, яку людина колись надала при поданні клопотання про імміграційну пільгу, — навіть якщо це сталося багато років по тому, і навіть якщо заявник тоді не перебував у провадженні про відмову у в’їзді, — його претензія щодо неотримання листа більше не автоматично веде до переоткриття справи. Факт відправлення листа на вказану адресу розглядається як належне повідомлення.

Пастка без можливості оновити адресу

Цей прецедент створює парадоксальну ситуацію. Часто людина отримує відмову в імміграційній пільзі у 2005 році, потім переїжджає. Не існує механізму оновити адресу в імміграційному суді, тому що людина ще не перебуває у провадженні про відмову у в’їзді — немає жодних активних судових розглядів.

У той час оновлення адреси в Службі громадянства та імміграції (USCIS) було складною процедурою, і багато хто не знав про цю вимогу. Тоді, роками пізніше, під час спроби отримати нову імміграційну пільгу або під час прикордонного контролю з’являється Notice to Appear. Документ надсилається на стару адресу з минулого, людина його не отримує, не приходить на слухання і отримує заочне рішення про відмову у в’їзді.

Невеликий, але важливий виняток

Нове рішення не є повним блокуванням. Якщо людина може довести, що лист не було отримано з іншої причини — наприклад, проблема з поштовою доставкою, втрата листа, або те, що в будинку жили інші люди, які часто брали чужу кореспонденцію — у неї залишається шанс переоткрити справу.

Треба показати, що проблема була не в адресі як такій, а в обставинах, що перешкоджали отриманню листа. Крім того, якщо конверт повернувся до міграційного відомства з позначкою «адреса не існує» або «адресата немає», ця обставина може допомогти в перегляді справи.

Реальний приклад з неіснуючою адресою

Імміграційна влада затримала людину і відпустила її під власне поручительство без застави. Під час затримання її попросили назвати адресу. Її англійська була дуже обмеженою, і вона допустила помилку: замість назви вулиці назвала назву міста, а замість міста написала Нью-Йорк, хоча це було зовсім інше місце. Адреса була повністю некоректна і не відповідала жодному реальному місцю.

Пізніше їй надіслали Notice to Appear на цю неіснуючу адресу. Вона його не отримала, не з’явилася на слухання і була заочно позбавлена права на перебування. Роками пізніше, під час розгляду справи про переоткриття, було подано запит за Законом про свободу інформації (FOIA). В отриманих документах була копія конверта з позначкою поштової служби: «адреса не існує». Суддя погодився з аргументом про те, що належне повідомлення неможливо надіслати на адресу, яка не існує в реальності, і переоткрив справу. Судовий розгляд про відмову у в’їзді було припинено.

Однак за новим прецедентом Matter of DIJI незрозуміло, як би обернулася ця справа. Хоча є письмовий доказ того, що лист так і не дійшов до адресата, залишається питання: чи наполягатиме влада, що людина сама дала цю адресу, і чи вважатиметься це достатнім для відправлення? Відповідь на це питання може проявитися в практиці застосування нового прецеденту протягом наступного року.

Конверт с отметкой почтовой службы, лежащий на столе в иммиграционном офисе.

Що змінилося загалом

Нове рішення значно звужує шляхи для переоткриття справ про відмову у в’їзді у випадках, коли заявник не з’явився на слухання нібито через неналежне повідомлення. Якщо раніше неотримання листа часто розглядалося як причина для перегляду, то тепер достатньо надати доказ того, що лист було надіслано на адресу, яку вказав сам заявник.

Це суттєво ускладнить становище людей, які багато років тому отримали відмову в імміграційній пільзі, потім переїхали і забули про це, поки влада не виявила стару справу. Однак повне закриття дверей виключене: якщо існують факти, що вказують на те, що лист не було доставлено з інших причин, або якщо адреса була явно неправильною чи неіснуючою, у людини залишається можливість переоткрити справу.