Статус S у Швейцарії: умови проживання, пенсія і різниця між кантонами для українців

Українці зі статусом S, які не працювали у Швейцарії, не мають права на пенсію, а умови проживання й підтримки літніх людей суттєво різняться залежно від кантону та громади.

Коротко

• У кантоні Цюрих на літню українку зі статусом S припадає близько 7 м² житлової площі в спільній кімнаті.
• Без офіційного стажу роботи у Швейцарії українці зазвичай не набувають права на пенсію AHV на загальних підставах.
• У рейтингу кантонів для шукачів притулку найкращі умови — у Берні, Женеві, Юрі, Гларусі та Аппенцелль-Ауссерродені, найгірші — у Тургау.
• У кантоні Тургау фактична зайнятість у програмах для безробітних сягає 80–100% часу, хоча оплачується як матеріальна допомога, а не зарплата.
• Питання нерівності між кантонами для власників статусу S дійшло до швейцарського парламенту.

Умови проживання літніх українців зі статусом S

Розслідування швейцарського видання Watson показало реальні умови проживання літніх українців зі статусом S у кантоні Цюрих. 65-річна Марина живе в кімнаті з іншою українкою — на кожну припадає приблизно по 7 м² простору.

Йдеться про людей пенсійного віку, які не можуть вийти на роботу й самостійно себе забезпечити, тому не можуть винаймати більше житло. Ще один приклад — подружжя віком 74 і 76 років: у жінки проблеми зі здоров’ям, і щоб дістатися до кухні чи душу, їй доводиться долати сходинки, через що вже стався інцидент із падінням.

Попри це, подружжю не надали інших умов проживання — житло залишили без змін. У громаді, де вони живуть, бюджет на оренду житла обмежений і, за словами героїв матеріалу, не дозволяє винайняти житло в Цюриху чи поблизу нього. Виходить замкнене коло: працювати люди не можуть через вік і хвороби, а змінити житло — через брак коштів.

Виходить замкнене коло: працювати люди не можуть через вік і хвороби, а змінити житло — через брак коштів.

Пенсія для українців зі статусом S: яке потрібно мати підтвердження стажу

За наявною інформацією, українці, які не працювали у Швейцарії, зазвичай не набувають права на пенсію AHV на загальних підставах — хоча громада може заднім числом сплатити мінімальні внески, якщо людина без трудового стажу досягає пенсійного віку, перебуваючи на соціальній допомозі. Щоб претендувати на пенсію AHV на загальних підставах, потрібен стаж офіційної роботи у Швейцарії — конкретна мінімальна тривалість залежить від обставин, і без підтвердженого стажу система, за наявною інформацією, не визнає заявника як особу з повним пенсійним правом.

Юристка, яка консультує українців зі статусом S, звертає увагу, що ця проблема загострюватиметься: з часом дедалі більше українців наближатиметься до пенсійного віку, а частина з них так і не набула потрібного стажу. Для тих, хто вже близький до пенсійного віку, це означає необхідність зараз шукати будь-яку роботу — інакше навіть мінімальна пенсія, яку отримують швейцарські пенсіонери, залишиться недоступною.

Чому умови для українців зі статусом S різняться між кантонами

Умови для шукачів притулку та власників статусу S суттєво різняться між кантонами, бо кожен кантон діє на власний розсуд — єдиної загальнонаціональної системи немає. Це підтверджує нещодавнє дослідження, результати якого звели в таблицю порівняння кантонів.

За цим дослідженням, найсприятливіші правила й організація процесів для шукачів притулку та біженців — у Берні, Женеві, Юрі, Гларусі та Аппенцелль-Ауссерродені. Цюрих розташувався приблизно посередині рейтингу: сама організація процесів там кульгає, а правила обмежені. На останньому місці рейтингу опинився кантон Тургау, який дослідники характеризують як консервативний — там зберігаються давні правила без істотних нововведень.

У кантоні Тургау діють програми зайнятості для людей, які вичерпали право на допомогу з безробіття: за законом участь оплачується як матеріальна допомога, а не як повноцінна зарплата, і, за свідченнями мешканців однієї з громад, фактичний обсяг зайнятості сягає 80–100% часу. У тій самій громаді є українці-пенсіонери, які понад рік не отримують соціальної допомоги, а натомість почали отримувати рахунки за медичне страхування, які зобов’язані сплачувати самостійно. Юридична підтримка для таких випадків формально існує, але через незалежність кожного кантону і громади довести порушення прав і домогтися справедливості складно.

Для українців зі статусом S розподіл підтримки фактично нагадує лотерею: куди потрапиш, там і умови. У деяких громадах надають підтримку, мовні курси й сприяння працевлаштуванню, тоді як в інших — байдуже ставлення в кращому випадку, а в гіршому — вороже, яке, за словами самих українців, має на меті змусити їх покинути Швейцарію.

Для українців зі статусом S розподіл підтримки фактично нагадує лотерею: куди потрапиш, там і умови.

Рейтинг кантонів за умовами для шукачів притулку

Таблиця гортається вбік

Критерій	Берн, Женева, Юра, Гларус, Аппенцелль-Ауссерроден	Цюрих	Тургау
Місце в рейтингу	Найсприятливіші	Посередині	Останнє
Організація процесів	Налагоджена	Кульгає	Консервативна
Правила підтримки	Сприятливі	Обмежені	Без змін роками

Найкращі умови — у п’яти кантонах, найгірші — у консервативному Тургау.

Позиція депутатки і майбутнє статусу S у парламенті

Прогалини швейцарської системи критикує депутатка від Партії Зелених Ірен Келін: на її думку, Швейцарії має бути соромно за ставлення до шукачів притулку, зокрема до українців зі статусом S. Вона регулярно виступає проти урізання допомоги українцям і вважає, що економія обернеться для держави новими витратами. Логіка проста: коли держава скорочує соціальну допомогу біженцям, люди опиняються в непридатних для життя умовах і травмуються, а лікування таких випадків лягає вже на медичну систему. Фактично проблему не вирішують, а переносять з однієї державної системи в іншу.

Фактично проблему не вирішують, а переносять з однієї державної системи в іншу.

Тему вивели в публічну площину швейцарські видання, які почали писати про нерівність між кантонами після того, як про подібні випадки почали повідомляти й мешканці інших кантонів, а не лише Тургау. Унаслідок цього питання становища українців дійшло до парламенту. Там обговорюють не лише продовження чи скасування статусу S, а насамперед принцип рівності: чому для власників статусу S у різних кантонах діють різні правила й немає єдиної загальнонаціональної системи підтримки.

Часті питання

Чи може українець зі статусом S переїхати в інший кантон, якщо умови в поточному погані?

Стаття не описує прямої процедури такого переїзду, але оскільки кожен кантон діє на власний розсуд і підтримка — це фактично лотерея, перехід до сприятливішого кантону (наприклад, Берна чи Женеви замість Тургау) теоретично означав би інші умови. Формальної юридичної підтримки для таких ситуацій мало, і домогтися змін складно через незалежність громад одна від одної.

Що буде, якщо українець-пенсіонер зі статусом S так і не набере потрібного стажу роботи до пенсійного віку?

У такому разі людина не набуває права на пенсію AHV на загальних підставах, і громада може лише заднім числом сплатити мінімальні внески, якщо заявник без трудового стажу досягає пенсійного віку, перебуваючи на соціальній допомозі. Це не те саме, що повне пенсійне право, і залежить від рішення конкретної громади.

Чому в одних кантонах українцям допомагають з мовними курсами й працевлаштуванням, а в інших немає підтримки взагалі?

Причина в тому, що єдиної загальнонаціональної системи підтримки шукачів притулку та власників статусу S у Швейцарії немає — кожен кантон і навіть кожна громада визначають обсяг допомоги самостійно. Через це результат залежить не від статусу людини, а від того, куди саме вона потрапила.

Чи означає обговорення статусу S у парламенті, що його можуть скасувати найближчим часом?

У парламенті обговорюють одразу кілька варіантів: продовження статусу, його скасування або зміну, а також принцип рівності між кантонами. Конкретного рішення чи дати, коли воно буде ухвалене, у матеріалі немає.