Власний бізнес за кордоном

Як власник бізнесу переїжджає через компанію

Віза L-1 у США призначена для переведення працівника з іноземної компанії до пов'язаної з нею американської: материнської, дочірньої чи філії. Петицію за формою I-129 подає американська компанія до USCIS, а сам працівник має пропрацювати в іноземній структурі щонайменше рік безперервно протягом трьох останніх років. Категорія L-1A охоплює керівників і менеджерів та відкриває шлях до грін-карти EB-1C без процедури трудової сертифікації, а L-1B стосується фахівців зі спеціальними знаннями про компанію.

E-2 працює інакше: це віза інвестора за договором, доступна лише громадянам країн, які мають із США відповідний договір, і Україна до них належить. Закон не встановлює фіксованої мінімальної суми: консульський офіцер оцінює, чи вкладені кошти суттєві відносно вартості бізнесу, чи вони реально ризиковані і чи компанія не маргінальна, тобто приносить більше, ніж прожитковий дохід власнику.

Ці статуси часто плутають із візою B-1, яка дозволяє переговори, конференції й ділові зустрічі, але не працю в американській компанії. У Європі логіка інша: у Польщі підприємець найчастіше реєструє одноосібну діяльність JDG у реєстрі CEIDG, а податкові зобов'язання перевіряє й звітує через систему e-Urząd Skarbowy.